Види вправ з розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання
ВИДИ ВПРАВ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ
(реферат)
Розвиток мовлення є одним із основних завдань сучасного уроку читання. Найголовніше в роботі над розвитком мовлення - навчити дітей докладно і вибірково викладати (переказувати) тексти різних типів і стилів мовлення, а також створювати в усній і писемній формі зв'язні висловлювання, різні за стилем, композицією і типом мовлення (розповідь, опис, роздум), писати лист, оголошення, замітку-інформацію, заяву.
Щоб удосконалювати мовленнєву діяльність учнів ,ми повинні насамперед вмотивовувати її і спонукати дітей до неї . Це означає , що ми не просто нав'язуємо виконати якусь мовленнєву вправу (наговорити на задану тему) ,а, включивши учня у відповідну діяльність , гарантувати мотив . Процес створення будь-якого висловлювання проходить такі етапи : мотив , відчуття мовленнєвого завдання , внутрішня програма мовленнєвої дії і її реалізація , планування висловлювання в конкретній формі і створення його в словесній. Все, що ми говоримо, ми говоримо з якоюсь метою і для чогось (мотив).
Для забезпечення успішного розвитку мовленнєвої діяльності важливо ставити перед учнями точно визначену мету виконання вправи. Будь-яке висловлення у звичайному житті ми будуємо прилаштовуючись до особливостей ситуації спілкування , до завдання мовлення . Про одне і те ж у різних випадках життя ми говоримо по-різному. В умінні швидко перебудовуватися, враховуючи зміну умов спілкування , і полягає творчий характер мовленнєвої діяльності. Вільне володіння мовленням передбачає таку рису творчої діяльності, як самостійний перенос умінь і навичок на нову ситуацію.
Розвиток комунікативних навичок учнів забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо слухати, відтворювати та аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами , характерними для різних типів , стилів і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань.
Розвивати в школярів навички розрізнення звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають вправи на диференціацію звукової форми слова. Наприклад:
Визначити, який звук змінюється, додати слово у ряд, замінивши відповідний звук.
Нора- гора- (кора); сир- тир- (мир);
Галка- гілка- (голка); зірка-дірка-(нірка).
Вправи, спрямовані на вміння аналізувати звуки,розвиток уважності, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості.
Наприклад- Послухайте слова, змініть у словах один або два звуки так, щоб утворилось нове слово.
Лис- ( лось, ліс ); вага- ( нога,вата); рулет- ( букет, буфет);пічка-(нічка,річка).
Велике значення на уроках мови та читання мають вправи над розвитком загального поняття про будову слова та словотвір, вмінню утворювати нові слова від поданих, добирати спільнокореневі слова, і при цьому розвиваючи мовленнєву діяльність учнів та вміння логично мислити.
« Виконай за зразком»-Прочитайте складені слова, поясніть їх значення та назвіть слова від яких вони утворилися:
Носоріг=ніс+ріг;
Косоокий=косий+око;
Паровоз=пара+возити.
Або: Складіть основи двох слів і поясніть значення утворених слів.
Зорі+падати= зорепад;
Ліс+парк=лісопарк;
Сніг+ ходити=снігохід…
У ході роботи над текстом з метою усвідомлення змісту тексту учням пропонуються такі завдання:
1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.
2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.
3. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту.
4. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій.
5.Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.
6. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів я.
7.Ознайомся з текстами і подумай, чим вони схожі між собою.
Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох факторів: розуміння слова, речення, цілого тексту.
Особливу увагу слід приділяти вправам на усвідомлення змісту речення.
Для цього відібрати окремі речення, або вилучені з тексту, що читається.
Ось деякі з подібних видів роботи:
1. Однакові чи різні за змістом? Скласти три речення так, щоб два з них мали однаковий зміст, висловлений за допомогою різних мовних засобів. Третє речення повинно відрізнятися від інших за змістом.
Наприклад, за оповіданням В. Сухомлинського « Дуб під вікном»:
а ) Лісник побудував хату і посадив поруч дуба.
б) Лісник побудував хату поруч з молодим дубом.
в ) Лісник побудував хату, а поруч посадив дуба.
2. а ) Дуб розрісся так, щоб стукав гіллям у вікно.
б ) Дуб розрісся так, що заступив вікно.
в ) Дуб розрісся так, що затінив гіллям вікно.
3. а ) Зрубайте дуба, дідусю, бо темно в кімнаті.
б ) Зрубайте дуба , дідусю, тому, що темно в кімнаті.
в ) Зрубайте дуба , дідусю, адже темно в кімнаті.
4. а ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце
б )Оберігаючи дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце.
в ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив трохи перебудувати хату.
2. «Скласти речення». Кілька речень поділено навпіл і подано в довільному порядку.
Мовчки прочитайте і з єднайте ці частини.Наприклад:
Що деякі птахи вилуплюються взимку; Адже не всі знають.
Але нічого не боїться; можна всього навчитися.
Завдання такого типу дуже потрібні, бо вони привчають дітей розмірковувати над змістом того, що читають, розуміти логічні зв язки між частинами речення.
2. « Доповни речення». Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання. Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент тексту учням пропонуються такі вправи:
Літня ніч була…( темною, довгою, місячною, короткою)
Сашко дуже поспішав, він біг так …( швидко, легко, красиво, задушевно)
Всі ці вправи направлені на вдосконалення вміння , яке є важливою складовою частиною загального розуміння цілого тексту.
Працюючи над текстом, необхідно добирати такі завдання , у яких передусім використано:
а ) метод виконання повної дії як засіб перевірки прочитаного;
б ) вибір правильного формулювання, правильної відповіді серед кількох запропонованих учителем;
в ) читання і осмислення аналізу тексту за допомогою певних умовних позначень тощо.
Працюючи над розумінням тексту, необхідно добирати завдання кількох рівнів: ( хто? Що? Де? Коли? І так далі)
- Усвідомлення зв'язків між фактами, розуміння того, як з окремих деталей складається ціла картина, крок за кроком розгортається думка;
- вміння відрізняти головне від другорядного;
- вміння вловити суть, зрозуміти думку автора, дати власну оцінку подіям, дійовим особам;
- усвідомлення достоїнств чи недоліків твору, вміння відчувати красу мови художнього твору.
Для досягнення цієї мети слід використовувати такі види роботи:
1. « Склади текст» Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядок фрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.
Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.
На луках ростуть ромашки лікарські.
Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.
2. « Дай назву» Вибери влучний заголовок:
Ромашка. Ромашки лікарські. Квіти на луках.
3 « Знайди вказану частину». Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.
У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу.
Пастух був вдячний вірному другові.
4. «Постав запитання» Учневі пропонується самостійно прочитати текст, який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.
5. «Здогадайся що далі ?».Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті.
Ласунка
Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед.
Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети…
(другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).
Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик.І раптом пролунало кошаче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.
6. « Переглянь, зрозумій» Це завдання формує вміння вловлювати суть тексту, вирізняти її серед другорядних елементів змісту.
У тексті підкреслені ключові слова. Учень читає тільки підкреслене, а інші намагаються здогадатися, про що говориться у творі. Коли кілька школярів висловлять свої припущення, твір читається повністю, робиться висновок про правильність припущень, зроблених на основі окремих слів із тексту При визначенні головної думки твору варто пропонувати учням три-чотири формулювання головної думки, а одне з яких правильне. Діти вибирають потрібне формулювання, пояснюють свій вибір, підтверджують уривками з тексту.
Необхідно аналізувати на уроці ті твори, що читаються в класі. Треба, щоб звучало на уроці зв'язне висловлювання вчителя , яке показує зразок міркування, наприклад, про характер дійової особи чи про деякі особливості мови твору. Учні тоді швидше відповідають на запитання, їх висловлювання зв'язніші й цікавіші.
Уміння учнів викладати свої думки в писемній формі у значній мірі залежить від того, наскільки вони уміють робити це усно. Проте лише усні вправи , якщо вони не закріплені писемними , не забезпечують міцних знань і навичок з мовлення. Тому система писемних робіт з розвитку мовлення охоплює і систему усних вправ, закріплює їх результати і сприяє дальшому піднесенню мовної культури учня.
Для опрацювання системи робіт з розвитку зв'язного мовлення необхідно визначити : основні типи і види робіт та розташування їх в порядку наростання труднощів ; наступність, послідовність, перспективність та повторюваність окремих з них і співвідношення між ними в процесі їх виконання; орієнтовну тематику. Основними видами робіт з писемного мовлення є перекази і твори. Написанню їх передують підготовчі вправи. Програмою передбачені усні і письмові перекази, твори. В основі покладена не ідея почергового проведення тих чи інших переказів, творів, а формування певних умінь, які забезпечують високу якість самостійно складеного тексту: уміння говорити і писати на задану тему, осмислювати її межі; підпорядковувати висловлювання основній думці ; збирати і систематизувати матеріал до майбутнього твору; уміння будувати текст у певному типі мовлення, в тому чи іншому жанрі та інше. Звичайно, формування в учнів цих умінь вчитель здійснює поступово. Спочатку навчаємо осмислювати тему і її межі, потім - визначати основну думку, підпорядковувати їй текст і, нарешті, добирати матеріал, систематизувати його за планом, писати твір у певній композиційній формі. Одночасно проводиться робота над виробленням умінь правильно , точно, образно і переконливо висловлювати свої думки усно та на письмі. Виробляти ці уміння слід поступово, дотримуючись принципу наступності, при переході від одного до другого і починати з тих видів робіт , які вимагають мінімальних умінь і навичок.
Комунікативна лінія змісту програми з рідної мови для 1-4 класів передбачає формування чотирьох видів мовленнєвої діяльності - говоріння, аудіювання, читання, письма. Серед занять.,які сприятимуть розвитку цих видів мовлення, чільне місце в шкільній практиці належить усному переказу. Формування навичок усного переказу починається з 1 класу добукварного періоду. Молодші школярі вчаться працювати над такими типами переказів: детальний, стислий, вибірковий, творчий. Кожен із цих видів переказу має свою дидактичну мету, яка і визначає методику цих занять. Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв'язного мовлення.
Переказ потребує значної підготовчої роботи і цілого ряду умінь. З допомогою вчителя молодші школярі мають визначити тему і основну думку тексту, встановити логічний зв'язок, усвідомити композицію тексту, словом, оволодіти змістом, структурою і мовою тексту перед тим , як переказувати його.
Крім цього, в процесі роботи над переказом учні оволодівають і “контекстовими” уміннями, а саме: вчаться висловлюватись на тему, підпорядковуючи висловлювання основній думці вихідного тексту, відбираючи матеріал, визначаючи в ньому головне і другорядне , використовувати відібраний матеріал у потрібному порядку.
Вчителю слід пам'ятати , що дитина “розуміє в оточуючому більше, аніж може передати словами” (М. І. Жинкін). Бажаючи щось переказати , учень поспішає, перескакує з одного сюжету на інший, через що його переказ стає малозрозумілим. Прагнучи передати текст буквально , учень не може виділити в тексті основну думку і донести це головне до слухача. Отже, вчителю треба весь час підтримувати думку про те, що головне хотів сказати автор. Від цього залежатиме, які мовні засоби , яку інтонацію треба буде використати, щоб передати зміст тексту відповідно до задуму автора.
При доборі тематики з розвитку писемного мовлення вчитель повинен продумати список рекомендованої літератури для позакласного читання , врахувати те, що учні спостерігатимуть під час планових екскурсій в природу . які знання вони здобудуть на уроках з інших предметів. Урок , на якому складається текст переказу чи твору є своєрідним підбиттям підсумків проведеної роботи.
Методика навчання на уроках читання і його зміст повинні бути підпорядковані розв'язанню завдань , визначених програмою. Одним із таких завдань є розвиток зв'язного мовлення у зв'язку з прочитаним текстом. Сюди входять і відповіді на запитання; і репродуктивний, вибірковий, стислий і творчий переказ .
Такий методичний підхід дає змогу вносити корективи в опрацювання науково-пізнавального і художнього текстів. Якщо у першому переважає логічний аналіз, встановлення різноманітних зв'язків, то у художньому -вчитування (заглиблення ) у зміст , тлумачення , інтерпретація тексту.
Результатом такої роботи є створення кожним учнем свого художнього образу, своєї читацької точки зору, доведення за допомогою тексту свого розуміння позиції автора.
Варто звернути увагу на емоційно - вольову сферу діяльності дітей на уроці читання , оскільки завдання уроків читання полягають не лише в тому, щоб вчити дитину читати, розвивати її мислення ,а в тому, щоб розбудити її душу і серце, тобто викликати певний комплекс почуттів при читанні й аналізові тексту.
Цьому сприяють способи і порядок роботи з текстом як на уроках класного, так і позакласного читання. Найбільш ефективними є :
1) самостійне прочитування та осмислення дітьми ключових для розуміння тексту слів і словосполучень, виділених учителем; оволодіння їх читанням з дошки;
2) передбачення змісту тексту або його частини з опорою на заголовок, ілюстрацію і ключову групу слів;
3) самостійне читання дітьми тексту або його частини вголос;
4) відтворення тексту за ілюстрацією або аплікацією, заучування на пам'ять цікавих словосполучень,виразів, римованих рядків за бажанням учнів;
5) бесіда - дискусія за проблемним запитанням, яке ставить учитель або пізніше-діти;
6) творчі роботи різного характеру.
Мовленнєва діяльність учнів початкових класів набуває творчого забарвлення за умов розвиненості гнучкого , асоціативного мислення , уміння переборювати стереотипи та знаходити спільне у протилежних речах, уміння оригінально поєднювати слова тощо. Необхідний розвивальний потенціал містять завдання асоціативного характеру, вправи на протиставлення.
Неможливо собі уявити дитяче мислення без казки, живої, яскравої, яка засвоюється свідомістю, почуттями людини як певної сходинки людського мислення. Діти можуть складати казки, їм це дуже подобається. Можна пропонувати скласти казку спочатку всім класом , а потім поодинці. Це не просто оповідання про фантастичні події, це цілий світ, у якому дитина живе. Симпатія дітей завжди на боці позитивних героїв. Добро торжествує, зло карається, а це у свою чергу є добрим виховним моментом під час уроку. Дуже полюбляють діти творчі завдання над казкою:придумати за початком продовження казки, придумати казку за опорними словами або поміняти характери героїв казки , наприклад, у казці про Попелюшку її мачуха дуже добра жінка, яка всіх любить, всіма опікується, а Попелюшка справжня ледацюга. Написані казки можна інсценізувати, драматизувати, зробити до них ілюстрації, намалювати їх на асфальті. Треба дати дітям свободу творити, щоб вони використали всю свою фантазію, не ставити дитину в рамки . Скільки фантазії, доброго гумору панує на уроці, коли маленькі казкарі створюють « казку-ланцюжок», де потрібно по черзі продовжити казку, в якій було тільки два слова: « Жили-були…» або « Одного разу». Драматизація в свою чергу допомагає вибрати прихильну інтонацію, тон голосу, міміку, жести. Робота над казками є хорошим засобом розвитку творчого мислення , розвиває, збагачує мову. Дозволяє збуджувати фантазію, уяву, стимулювати продуктивне мислення. Вигадування казок викликає в дітей великий інтерес , дає можливість задовольнити потребу у творчості, гарантує успіх кожному.
Страницы: 1, 2
