Вплив математичної обізнаності на продуктивність пам’ят
априкінці гри проаналізуйте разом з дитиною, які вона допустила помилки у доборі змістової пари і під час відтворення „основних” картинок. Підкажіть, як можна виправити ці помилки, і пограйте у гру ще раз, але вже з іншими картинками. „Картинка допомагає слову”Необхідно підготувати 10 слів і пов'язаних з ними за змістом 10 картинок. Гра має 3 варіанти.Варіант 1.Використовують на третьому етапі навчання мнемічного прийому „змістове співвідношення”. Ви послідовно читаєте слова, а дитина до кожного такого слова підбирає картинку, яка підходить до неї за змістом. Після того, як всі картинки підібрані, ви пропонуєте малюку на протязі 1-2 хвилин раз уважно подивитись на картинки і пригадати пов'язані з ними слова. Потім малюк повинен назвати ті слова, які він запам'ятав. При цьому він може дивитись на картинки.Варіант 2.Цей варіант гри призначений для четвертого етапу навчання. Він відрізняється від попереднього тим, що перед відтворенням слів, ви прибираєте картинки. І тоді дитина змушена орієнтуватися вже не на реально сприйняті картинки, а на подумки уявлювані. Варіант 3.Відповідає п'ятому етапу навчання. Тут дитині також пропонуються для запам'ятовування слова, але картинки не даються. Вона повинна подумки уявити собі які-небудь картинки, пов'язані з даними словами і використовувати їх для подальшого відтворення.„Схема-картинка”Гра для тренування мнемічного прийому „схематизація”. Підготуйте для запам'ятовування 10-12 картинок з зображенням знайомих дитині предметів: ракета, жираф, тарілка, пальма, велосипед, сумка, гриб, пірамідка, годинник, стілець, телевізор, короп. Запропонуйте гравцям намалювати до кожної картинки схематичні зображення предметів, покажіть, як це зробити. Зверніть увагу на те, що схема повинна складатися тільки 3-4 лінії. Попросіть дитину запам'ятати ці картинки. Після цього приберіть їх через 2-3 хвилини запропонуйте їй назвати те, що вона запам'ятала. При відтворенні картинок можна користуватися схемами.В цю гру можна грати з групою дітей. Перемагає той, хто відтворить більшу кількість картинок.Після першої ж гри діти зрозуміють, як зручно застосовувати схеми для запам'ятовування і наскільки вони полегшують процес відтворення картинок. Тому, коли вони навчаться користуватися схемами, можна збільшити кількість пропонованих їм картинок до 15-20 і більше. Збільшувати кількість картинок в грі необхідно поступово, щоб не згасити інтерес до гри.„Схема - слово”Ця гра схожа на попередню, але тут замість картинок для запам'ятовування пропонують слова. Приготуйте аркуш паперу з схематичними зображеннями предметів. Дитині даєте завдання прослухати слова, дивлячись на схеми і запам'ятати їх. Потім необхідно назвати слова, можна дивитись на схеми. На слідую чому занятті прочитайте дітям 10-12 слів-назв відомих їм предметів. Ці слова не повинні бути пов'язаними одне з одним за змістом. Наприклад: дерево, поїзд, шахи, килим, рак, синиця, рояль, щука, сонце, ложка, пилосос, сік. Попросіть гравців намалювати схеми до кожного слова і постаратись запам'ятати ці слова. Через 2-3 хвилини після того, як учасники гри закінчать свою зображувальну творчість, запропонуйте їм написати на аркуші всі слова, які вони запам'ятали. Нагадайте їм, хто згадав максимальну кількість слів. Наприкінці гри обговоріть з дітьми, які з зображених схем видались більш вдалими, а які-менше і як це вплинуло на процес відтворення слів. Надайте дітям можливість обмінятися досвідом.Складність гри залежить від того, наскільки важко схематично зобразити предмет, який позначається підібраним словом. Враховуючи це,Постарайтеся підібрати спочатку такі слова, які легко можна „схематизувати”.Наступним етапом гри буде використання більш абстрактних слів та сполучення слів. Наприклад: розумна дівчинка, дружба, холодна зима, сміх, любимий пес, смачний обід, пісня, сім'я, принц. Збільшувати складність гри слід поступово.„Розкажи історію за схемою”Гра для тренування вміння використовувати схематичні зображення для запам'ятовування тексту. Підберіть невелике оповідання розповідного змісту. Намалюйте від4 до 6 „кадрів” цього оповідання в вигляді простих схематичних зображень. Поясніть дитині. Що ви зараз прочитаєте оповідання, яке вона повинна запам'ятати і переказати. А щоб їй було легше це зробити, вона може використовувати підготовані вами „кадри”. Щоправда, для цього їх необхідно спочатку розмістити в правильній послідовності. Зрозуміти, якою повинна бути ця послідовність, дитина зможе на протязі прослуховування тексту. Це може бути текст, аналогічний наступному:„Настав перший місяць осені - вересень. Довгими стають ночі. Частіше похмурішає небо і йдуть дощі. Сірі хмари закривають сонечко. На вулиці холодно. На деревах одні листочки починають жовтіти, другі червоніти, а треті становляться бурими. Ліс змінив своє зелене вбрання на різнокольорове. Він став дуже яскравим, наче зібрався на свято. Але нетривке осіннє вбрання лісу, недовговічна обнова.Прийде холодний різкий вітер і закружляє листя, зірве з дерев святкові шати. Почнеться листопад. Сумно в цей час в лісі. Сиро.Одна радість - гриби. Вони дружно ростуть на пеньках чи сором'язливо ховаються під опалим листям дерев.Перелітні птахи починають збиратися в зграї і відправлятися в далекий путь. Довго їм летіти до теплих країв.Після того, як ви прочитаєте оповідання, дитина повинна розмістити „кадри” в потрібній послідовності і відтворити по ним весь текст. „Намалюй схему оповідання”Ця гра дещо схожа на попередню. Її відмінність полягає в тому, що дитині не даються готові схеми. Вона повинна підготувати їх самостійно. Підбираючи тексти для цієї гри, враховуйте, що з точки зору створення схем вони можуть бути легкими і важкими. До легких відносяться оповідання розповідного характеру, а до важких - описового чи пояснювального. Наведемо приклади оповідань різного рівня складності.Розповідь 1.„Мураха спустився до струмка: захотів напитися. Хвиля захопила його і трохи не потопила. Голубка несла гілку; вона побачила - мураха тоне, і кинула йому гілку в струмок. Мураха сів на гілку і врятувався.Пройшло декілька днів. Мисливець розставив сітки, щоб спіймати голубку. Ось уже голубка залетіла в підступну пастку. Мураха підповз до мисливця і вкусив його за ногу. Мисливець ойкнув і впустив сітку. Голубка і полетіла.” Розповідь 2.„Весна йде. Після глибокого зимового сну прокидається природа. З кожним днем все яскравіше світить сонце.Ожила річка, скута морозом. Затріщав лід. Великі крижини стикаються, повільно наповзають одна на одну і з тріском ламаються. На річці кригохід.Вдень зі стріх падають краплі, тануть на сонці довгі бурульки. Розстав на даху сніг, який лежав взимку як біла шапка. Все оживає навкруг. Земля звільняється від снігу, і видніється минулорічна трава, по ній повзають якісь букашки. Павучки почули тепло і виповзають із різних щілин. Товсті жуки загули біля зелених гілочок. Скоро зацвітуть яблуні і груші, розкриють свої ніжні білі і рожеві бутони. На луках зазеленіє трава, розкриються яскраві польові квіти. Попросіть дитину намалювати схему розповіді в вигляді 4-5 „Кадрів”, пронумерувати кожний з них. Після того як вона виконає це завдання, попросіть її переказати почуту історію, використовуючи свої схеми.„Розкажи історію за планом”Гра для тренування вміння користуватися готовим планом для відтворення невеликого тексту. Підберіть невелике, але цікаве для дітей цього віку оповідання. Бажано, щоб воно включало в себе не тільки розповідь, але і описову і пояснювальні частини, наприклад, як наступний текст:„Навесні на лісових галявинках розквітають красиві квіти - медуниці. Листочки медуниці вкриті особливими волосками, тому на дотик вони трохи жорсткуваті. Ці волоски, як вовняний одяг, захищають медуницю від весняних холодів.Квіти у медуниці забарвлені по-різному. Одні - рожеві, другі - фіолетові, а треті - зовсім сині. Цікаво, що їх колір залежить від того, коли вони розпустились. Рожевими квіти бувають, коли вони тільки розквітнуть. Пройде трохи часу, і із рожевих вони стануть фіолетовими, а потім і синіми.Таку рослину з різнокольоровими квітами легше помітити в лісі джмелями, які дуже люблять ласувати соком медуниці. Як тільки пригріє весняне сонце, джмелі починають прокидатися. Виберуться із своїх теплих нірок і одразу спішать до квіток медуниці за нектаром.Солодкого, медового на смак соку - нектару в квітах медуниці багато, тому і назвали медуницю медуницею”.Складіть план до цієї розповіді. Виділіть не більше 3-4 пунктів. Для наведеного вище тексту можна запропонувати, наприклад, такий план:1. Вовняний одяг.2. Різнокольорові квіти.3. Ласощі для джмелів.4. Чому так назвали медуницю ?Дайте дитині цей план і прочитайте розповідь. Потім запропонуйте малюку переказати текст, користуючись цим планом. Після цього обговоріть разом з дитиною ті труднощі, які у неї виникли. Поясніть їй, що план дозволяє полегшити запам'ятовування тексту тільки в тому випадку, коли він відображає найбільш важливі „ключові моменти розповіді”. Зверніть увагу дитини на відповідність пунктів плану змісту, абзаців тексту.„Скласти план”В цій грі дитина вчиться самостійно складати план розповіді, а потім використовувати його для відтворення. Запропонуйте дитині послухати наступну розповідь:„Плаває гусак по ставку і голосно розмовляє сам з собою.-Який я, справді, дивовижний птах! І по землі ходжу, і по воді плаваю, і літаю і повітрі; немає іншого такого птаха в світі! Я всім птахам цар!Підслухав гусака журавель і говорить йому:-Який же ти, гусак, дурний птах! Ну, хіба можеш ти плавати, як щука; бігати як олень; чи літати як орел? Краще знати що-небудь одне, та гарно, чим все, та погано.Після того, як прочитаєте текст, запропонуйте дитині скласти план розповіді, який складається з двох пунктів. Для дітей даного віку необхідна допомога дорослого. Розбирайте текст на дві частини(перша частина - те, говорить гусак, друга - те, що говорить журавель). Прочитайте ще раз першу частину і попросіть дитину придумати для неї назву(наприклад: „Хвалько”, „Дивовижний птах” і т. п.)Потім ту ж саму дію виконайте з другою частиною. Придумані назви і будуть пунктами плану. Зверніть увагу на те щоб назви відображали головну думку кожної частини. Коли план буде складений, нехай дитина, використовуючи його, перекаже зміст розповіді.В подальшому бажано використовувати поступово більші по об'єму тексту. Тоді і кількість пунктів плану, і об'єм інформації, яку необхідно запам'ятати також будуть поступово зростати. Після гри завжди звертайте увагу на лаконічність і ясність викладення кожного пункту плану.Наведемо приклади розповідей, які ми використовували. Два товаришаШли по лісу два товариша, і вискочив на них ведмідь. Один кинувся тікати, заліз на дерево і заховався, а другий залишився на дорозі. Робити було йому нічого - він впав на землю і прикинувся мертвим.Ведмідь підійшов до нього і почав нюхати: він і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що мертвий, і відійшов. Коли ведмідь пішов, перший зліз з дерева і сміється: „ Ну що, - говорить, - ведмідь тобі на вухо казав? „ „ А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці товаришів кидають.”Невирішене питанняЖили на одному подвір'ї кіт, півник, собака і коза. Зберуться, буває, ввечері всі на крильці і почнуть розмовляти про свої справи. В одному лише не могли вони погодитись. А саме, що смачніше всього.- Нема нічого краще молочка, - сказав кіт Васька.- Що молочко, - сказав півник. - Ось якби овес чи крука - це було б краще.- Дурниці ви, братці, говорите, - запевняв Шарик. - Якщо вже що добре, то це кісточка. - Добре свіженького сіна пожувати, воно таке духмяне, - сказала коза. Так і не вирішили питання про те, що смачніше в світі.Дві білки і лисицяДві білки знайшли горіх і посварилися між собою. „Він мій, - сказала перша білка, бо я його перша побачила.” - „Ні, він мій, - кричала друга. - Я його підняла.” Почула цей спір лисиця. „Не сваріться, - сказала вона, - я помирю вас!” Стала між білками, розкусила горіх і сказала: „Ця половинка належить тому, хто бачив горіх, ця ж - тому, хто його підняв; а зерно - мені: за те, що я вас помирила.”По цих словах передала білкам порожні скорлупи, зерно ж поклала собі в рот і втекла.Вовк і кобила.Жив - був вовк. Старий він став і слабий. А їсти ж треба!.. Пішов він їжу шукати. Блукав собі, блукав та й стрів лисичку. „Лисичко, лисичко, я тебе з'їм”. - „Не їж мене, вовчику - братику, я тобі пісеньку заспіваю, таночок затанцюю”.Почала вона співати медовим голосочком, пританцьовувати лапками. Дивився старий і заснув. Прокинувся, а лисички-сестрички й духу немає. „І нащо мені такі танці?” - подумав сіренький і поплентався далі.Бачить - на поляні кобила пасеться. Зібрав останні сили старий розбійник і каже люто: „Я тебе з'їм кобило!”А та перелякалась, трясеться вся і відповідає: „Я не проти вовчок-сірячок, але не можна мене їсти.” - „Чому?” - зацікавився вовк. „Ось на, почитай”. - сказала кобила і підняла ногу.Підійшов вовк, глянув зацікавлено, а кобила йому копитом як дасть. - так і посипалися іскри з очей. Довгенько не міг прийти в себе старий. А як очуняв, подумав: „Ото дурний! Неграмотний, а поліз читати!..” Пожежні собакиБуває часто, що в містах під час пожеж залишаються в будинках діти і їх не можна витягти, тому що з переляку заховаються і мовчать, а від диму їх не роздивитися.Для цього в Лондоні навчені собаки. Собаки ці живуть з пожежниками, і коли загоряється будинок, то пожежники посилають собак витягувати дітей. Одна така собака врятувала 12 дітей; її звали Боб.Один раз загорівся будинок. Коли пожежники приїхали до будинку, до них підбігла жінка. Вона плакала і сказала, що в будинку залишилась дворічна дівчинка. Пожежники послали Боба. Боб побіг по східцях і зник в димі. Через 5 хвилин він вибіг з будинку, а в зубах за сорочку ніс дівчинку. Мати кинулась до доньки і плакала від радості, що вона жива. Пожежники пестили собаку і оглядали її - чи не обгоріла вона; але Боб знову рвався в будинок. Пожежники подумали, що в будинку ще є що-небудь живе, і пустили його. Собака побіг в будинок і скоро вибіг з чимось в зубах.Коли люди роздивилися те, що він виніс, то всі розсміялись: він виніс велику ляльку.„Вірші і небилиці”Ігри, пов'язані із заучуванням віршів і небилиць, дозволяють розвивати у дітей словесно-логічну пам'ять, мнемічний спосіб „повторення”, вміння переводити словесну інформацію в образну форм, а також репродуктивну уяву.Заучування віршів для багатьох дітей видається дуже нудною і тому важкою справою. Можна спробувати перетворити цей процес у гру або змагання, і ставлення дитини може відразу змінитися. Наприклад, можна пограти у таку гру: ви читаєте вірш на 4 рядки без останнього слова, а вона повинна здогадатися, яке це має бути слово.Потім читаємо той самий вірш на чотири рядки ще раз, але вже без останніх двох слів, потім трьох слів і т. д. Слова, яких не вистачає, повинна називати дитина. Так поступово їй слід буде називати усі слова вірша, тобто фактично вивчити його на пам'ять.Для того, щоб перетворити заучування віршів на змагання, необхідно як мінімум два учасника. Запропонуйте їм позмагатися, хто швидше вивчить вірш із 4 - 6 рядків. Причому швидкість буде вимірюватися не в хвилинах і секундах, а кількістю повторень. Так, ви читаєте вірш перший раз, даєте 1 - 2 хвилини на те, щоб кожний учасник повторив( подумки чи в голос) те, що запам'ятав. Після того читаєте його вдруге, втрете і т. д. Хто першим повторить в голос увесь вірш без єдиної помилки, той і виграє змагання. Для різноманіття замість віршів можна використовувати веселі небилиці. З одного боку, їх важче запам'ятати, оскільки вони позбавлені звичайної логіки, а з другого - своєю фантастичністю, незвичайністю вони створюють таке емоційне тло, яке робить процес запам'ятовування ефективним.Можна також попросити дитину намалювати те. Що про що говориться в вірші, обговорити намальоване.Наведемо приклади віршів і небилиць, які ми використовували в роботі з дітьми.До морозів ще далеко,Ще у зелені весь ліс,Та за море вже лелека Тепле літечко поніс.Ще по ярах біліє снігІ спить озимина,Та вже з гори струмок побіг -До нас прийшла весна.Ніби з кришталю намисто,На квітки, гриби, на хвощЗ хмари сіється краплистоТеплий, чистий, літній дощ.Ходить котик тишком-нишком,Упіймав сіреньку мишкуСміло вгору хвіст піднявІ промовив гордо: „Няв”.В маленького песика таткоВартує вартує подвір'я і хатку.Всю ніч йому син помагавЯк тато, вигукував: „Гав”. Білий кітСтрибнув котик за воротаА на вулиці-зима!Білий сніг, і білий котикІ немов кота нема.Лиш на кінчику хвостаВидно пляму у кота.Сонечко червоне,Сонечко-жучок,Полети з долоніВ небо до хмарок.Відчини віконечко -Хай всміхнеться сонечкоДо усіх діток.ПереплутанкаОт так диво-дивина -Виріс ріг у кабана.Льохи вбралися у пір'я,Пси порили все подвір'я.А лаписько в курникуЗаспівав: „Кукуріку!”Лізуть горобці під квочку,Щоб сховатись в холодочку.А ягнята, мов коти, Геть обсіли всі плоти.Віл на яворі пасеться,кіт у кошику несеться.А індики на водіплавають, мов лебеді.А тепер скажіть мені - Де тут правда, а де ні?Анатолій ГригоруКартинаВ мене є така, картина - Краща від усіх!Не картина - дивина.Над горою - низина.Спіють яблука, малинаЗверху вали сніг.На гілках сидять зайчата.По ставку пливуть курчата.Їжаки летять.Світить сонце, сяють зорі.Жолуді на осокоріГронами висять. - От картина так так картина!Що малюнок, той новина.Хто ж її подарував?- Це я сам намалював! Платон Воронько.„Мультфільм”Використовуючи прийом зв'язування, можна запам'ятати слова, логічно не поєднані між собою. Завдання дитини - створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожний наступний образ, пов'язаний зі словом, мов би зв'язок з попереднім. Бажано, щоб утворилось оповідання чи маленька історія.Дітям зачитують 10-12 слів і просять їх уявити собі образ, пов'язаний із кожним словом, поєднати їх в яскравий, фантастичний мультфільм.Набори слів: олівець, окуляри, стіл, глечик, зірка, папуга, кран, верблюд, квітка, гора.Потім дітей просять записати слова, які вони запам'ятали, на аркуші. Пропонують переказати свої „мультфільми”, порівняти результати відтворення, нехай діти поділяться досвідом одне з одним.„Розфарбуй і розкажи”Для проведення цієї гри необхідні яка-небудь розповідь про тварину чи птаха та їх контурне зображення. Для прикладу наведемо розповідь про сверестіль.„В густому лісі живе невеличка пташка сверестіль. У неї пір'ячко червонувато-коричневе, на голівці - рижуватий чубчик. Кінці крилець і хвостика жовтенькі, а під клювиком у сверитілі чорна плямка, наче краватка на шиї.Коли з'являються пташата - малюки, мама годує їх комарами: зліпить комах в грудочку суне малюкам в дзьобики, щоб не пищали від голоду і сиділи тихо. Але пташенята проковтнуть їжу і знову просять їсти. Але ось прийде зима, зникнуть комарі, ягоди і сверестілі зберуться в зграйки, відлетять на південь в теплі краї. Але чому пташку назвали сверестіль? Справа в тому, що коли вона співає, здається, наче хтось грає на старовинній сопілці: сверестілі. Ось тому і назвали так пташку- «сверестіль».Поясніть дитині, що спочатку вона повинна уважно послухати і запам'ятати розповідь. Коли розповідь буде прочитана, запропонуйте їй зафарбувати пташку так само, як вона була описана в тексті. Після того, як дитина впорається з цим завданням, попросіть її розповісти те, що вона запам'ятала із почутої розповіді. Розфарбований малюнок порівняйте з описом, якщо будуть помилки, обговоріть їх разом з дитиною.
2.3. Порівняльне дослідження розвитку пам'яті до та після формувальної програми
Констатуючий експеримент. Після проведення розвиваючих занять ми проводили повторну діагностику по описаним вище методикам, та проводили порівняння з допомогою G-критерія знаків. Критерій знаків G призначений для встановлення загального напрямку зрушення ознаки, яка досліджується.
Він дозволяє встановити, в який бік в виборці в цілому змінюються значення ознаки при переході від першої зміни до другої: показники змінюються в бік покращення, підвищення або підсилення чи, навпаки, в бік зниження, зменшення чи ослаблення.
Критерії знаків використовують і до тих зрушень, які можна визначити лише якісно (наприклад, зміцнення негативного відношення до чого-небудь на позитивне), так і до тих зрушень, які можуть бути виміряні кількісно (наприклад, зменшення часу роботи над завданням після експериментальної дії).
Гіпотези.
Н0: Переважання типового напрямку зрушення є випадковим.
Н1: Переважання типового напрямку зрушення не являється випадковим.
Сформулюємо гіпотези для нашого дослідження.
Н0: Зрушення в бік підвищення показників пам'яті після проведеної розвиваючої роботи являється випадковим.
Н1: Зрушення в бік підвищення показників пам'яті після проведеної розвиваючої роботи являється невипадковим.
1) Слухова пам'ять
n= 14
Типове зрушення - позитивне
Негативних зрушень немає
Gкр
Gемп=0
GемпGкр
Н0 відхиляється. Приймається Н1(р0,01)
2) Образна пам'ять
n=14
Типове зрушення - позитивне
Негативних зрушень немає
Gкр=
Gемп=0
GемпGкр
Н0 відхиляється. Приймається Н1(p0,01)
3) Смислова пам'ять
n=13
Типове зрушення - позитивне.
Негативних зрушень немає.
Gкр
Gемп=0
GемпGкр
Н0 відхиляється. Приймається Н1(p0,01).
4) Опосередкована пам'ять
n=13
Типове зрушення - позитивне.
Негативних зрушень немає.
Gкр =
Gемп=0
GемпGкр
Но відхиляється . Приймається Н1 (p 0,01 ).
Підрахуємо кількість позитивних , негативних та нульових зрушень по кожному виду пам'яті в кожній із виборок.
Таблиця 2
Розрахунок кількість позитивних, негативних та нульових зрушень в двох групах школярів.
|
Кількість зрушень в групі | Слухова пам'ять | Образна пам'ять | Смислова пам'ять | Опосередкована пам'ять | Суми | |
1. Експериментальна група | |
Позитивних | 14 | 14 | 13 | 13 | 54 | |
Негативних | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
Нульових | 1 | 1 | 2 | 2 | 6 | |
Суми | 15 | 15 | 15 | 15 | 60 | |
2. Контрольна група | |
Позитивних | 1 | 2 | 0 | 2 | 5 | |
Негативних | 0 | 0 | 1 | 1 | 2 | |
Нульових | 14 | 13 | 14 | 13 | 54 | |
Суми | 15 | 15 | 15 | 15 | 60 | |
|
З таблиці ми бачимо, що в контрольній групі типовими являються „нульові зрушення”, тобто є відсутність зрушення в показниках пам'яті з плином часу. Тоді як в експериментальній групі типовими є позитивні зрушення, тобто показники пам'яті збільшились після проведення розвиваючих занять. Таким чином, підтверджується гіпотеза Н1 - зрушення в бік підвищення показників пам'яті після проведеної розвиваючої роботи являються невипадковими , а спричиненими саме розвиваючою роботою з дітьми.
Порівняємо, наскільки збільшились результати відтворення у дітей після розвиваючої роботи по усередненим показникам.
Таблиця 3
|
| Слухова пам'ять | Образна пам'ять | Смислова пам'ять | Кор..зорова пам'ять | Опосередкована пам'ять | |
До розвиваючої роботи | 5,3 | 7,3 | 5,1 | 8,4 | 9,5 | |
Після розвиваючої роботи | 7 | 9,6 | 7,7 | 8,6 | 12 | |
В скільки разів збільшились показники | 1,3 | 1,3 | 1,5 | 1,1 | 1,3 | |
|
Як ми бачимо з таблиці, найбільше розвинулась смислова пам'ять - результати покращились у півтора рази. Показники по слуховій, образній та опосередкованій пам'яті зросли у 1,3 рази. Також розвиваючі ігри вплинули на збільшення результатів по короткочасній зоровій пам'яті в 1,1 рази.
Таким чином, підвищення продуктивності запам'ятовування у дітей молодшого віку отримане в результаті цілеспрямованого навчання дітей раціональним способом запам'ятовування, тобто метамнемічної обізнаності. Отже, дану програму можна рекомендувати для використання при роботі з дітьми молодшого шкільного віку.
Висновки до другого розділу
Молодшому шкільному вікові належить важлива роль в загальному розвитку пам'яті людини.
Запам'ятовування часто відбувається без помітних зусиль, підвищується продуктивність пам'яті, розвивається логічна, опосередкована пам'ять.
За результатами нашого дослідження можна зробити висновок, що у дітей молодшого шкільного віку найбільшого розвитку набули слухова та образна пам'ять. Опосередкована та логічна види пам'яті починають розвиватись. У дітей розвивається довільність, керування процесами пам'яті.
Значна кількість дітей ще не вміє встановлювати логічні зв'язки в процесі запам'ятовування, тобто запам'ятовує механічно. Діти сприймали задачу на запам'ятовування і докладали зусилля, щоб запам'ятати матеріал. Це говорить про те, що діти починають використовувати спеціальні мнемічні засоби, свідомі вольові зусилля, тобто у них розвивається довільна пам'ять.
Деякі діти володіють прийомом повторення, але у них відсутні навички самоперевірки.
Вдосконалення смислової пам'яті у цьому віці дає можливість засвоїти достатньо широке коло мнемічних прийомів, раціональних способів запам'ятовування.
Ми провели розвиваючу роботу з дітьми, вчили як краще запам'ятовувати. Основну увагу звернули на розвиток довільної пам'яті, опосередкованої, логічної. В результаті занять у дітей відбулося зрушення в бік збільшення продуктивності пам'яті, у них збільшилися показники по всім видам пам'яті.
Таким чином, можна стверджувати, що запропоновані нами вправи сприяють розвитку, підвищенню продуктивності пам'яті молодших школярів, і дану програму можна рекомендувати для роботи з дітьми молодшого шкільного віку.
Висновки
Роль пам'яті у розвитку дитини важко переоцінити. З її допомогою вона засвоює знання про навколишній світ і саму себе, оволодіває нормами поведінки, набуває різноманітні вміння і навики. І робить вона це, в основному, мимоволі. Дитина зазвичай не ставить перед собою мету щось запам'ятати, інформація, яка надходить до неї, запам'ятовується якби сама по собі. Правда, не будь-яка інформація: легко запам'ятовується те, що приваблює своєю яскравістю, незвичайністю, що справляє найбільше враження, що цікаве.
До 6 року життя у психіці дитини з'являється важливе новоутворення - у неї розвивається довільна пам'ять. Правда, до довільного запам'ятовування і відтворення діти вдаються порівняно рідко, коли така необхідність виникає безпосередньо під час їхньої діяльності чи коли цього вимагають дорослі. Правда, саме цьому видові пам'яті відводиться найважливіша роль у майбутньому навчанні в школі, оскільки завдання, що виникають в процесі такого навчання, як правило, вимагають ставити спеціальну мету запам'ятати. На першокласника насувається лавина нових понять, правил, завдань, інформації, більшість з яких зовсім не будуть яскравими, вражаючими чи цікавими такою мірою, щоб вони могли запам'ятовуватися мимовільно. Дитині необхідно буде робити для запам'ятовування свідомі вольові зусилля і використовувати певні способи.
Аналіз літературних джерел дав можливість проаналізувати розвиток пам'яті молодих школярів.
Вдосконалення пам'яті в ході учбової діяльності в молодшому шкільному віці значною мірою зумовлене оволодінням різними способами запам'ятовування, пов'язаних з організацією та переробкою матеріалу, який необхідно запам'ятати. Однак без спеціальної роботи, спрямованої на формування таких способів, вони складаються стихійно і можуть бути непродуктивними. Основою логічної пам'яті є використання мисленнєвих процесів як опори, засобу запам'ятовування. В якості мисленнєвих операцій можуть бути використані смислове співвідношення, групування, складання плану, схеми розповіді.
Виходячи з теоретичного аналізу досліджень пам'яті в молодшому шкільному віці, можна дійти до таких висновків.
У більшості робіт, присвячених дослідженню пам'яті молодих школярів, стверджується, що в цьому віці пам'ять істотно змінюється в бік підвищення продуктивності, опосередкованості, логічності, контрольованості. Функціональні механізми пам'яті знаходяться на завершальному етапі розвитку, а її операційні і регулятивні механізми починають активно розвиватись у вигляді збагачення внутрішніми засобами запам'ятовування і розгалуження системи самоконтролю. Це свідчить про активний розвиток пам'яті у молодшому шкільному віці.
Проведені емпіричні дослідження підтверджують ці положення.
Нами була підготовлена розвиваюча програма, проводилась з дітьми робота по ній. На основі отриманих даних повторного діагностування можна зробити висновок, що розвиваюча робота з дітьми, навчання їх прийомів раціонального запам'ятовування сприяють підвищенню продуктивності пам'яті.
Отже, дану програму можна рекомендувати для роботи з дітьми.
В своїй роботі ми досягли мети.
Розроблені прийоми розвитку форм пам'яті, у процесі її формування дозволяють істотно підвищити ефективність педагогічного процесу. Тому завдання педагогів і психологів - вчити дітей запам'ятовуванню. Відтворення по пам'яті - це вперта праця, тому не терпіння, рання підказка псують пам'ять дитини, виховують лінь в поводженні зі слідами пам'яті. В процесі організації відтворення по пам'яті слід всіляко вселяти дитині думку про те, що вона завжди може пригадувати, потрібно лише постаратись. Потрібно лише уникати того, що могло б вселити в дитину невпевненість в її пам'яті. Дослідження вчених переконливо показують, що продуктивність пам'яті бачать в чому залежність від стану людини, її відношення до своїх можливостей. Невпевненість в собі, страх помилитись, не запам'ятати в значній мірі сковують людину, знижують ефективність пам'яті. В тих випадках, коли педагогу вдається зняти бар'єр невпевненості, страху, налагодити благо приємний емоційний контакт з дітьми, викликати у них стан розкутості, радості участі в цікавій діяльності, відбувається мобілізація емоційних та інтелектуальних сил дитини, що в значній мірі підвищує можливості пам'яті. Оволодіваючи пізнавальними, мнемічними діями, дитина стає більш вмілою, впевненою в собі, у неї формується самоконтроль, самостійність в поведінці і діяльності, розвиваються здібності.
Все це має важливе значення для успішності шкільного навчання, для формування особистості школяра.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
