Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Санітарні норми та правила

пустої породи, золи та шлаків, шкідливих викидів у воду і атмосферу. Нині

обсяг накопичених у межах нашої країни відходів різних галузей

промисловості перевищує 17 млрд. тонн. Ситуація в Україні несприятлива для

нормального розвитку людини та її життя. За темпами вимирання людей Україна

входить у першу десятку країн світу, а дитяча смертність в ній найвища в

Європі.

“Безпека життєдіяльності” як навчальна дисципліна являється інтегрованою

і носить гуманітарно-технічне спрямування. В Україні вона отримала

бурхливий розвиток. 5 Тому українські вчені намагаються реалізувати свої

праці, які направлені на охорону навколишнього середовища і відповідно

здоров’я населення для забезпечення майбутнього країни, яка взяла курс на

те, щоб стати на один щабель розвитку з розвиненими країнами Європи та

світу.

У сучасний період в Україні широке визначення отримали екологічні

роботи академіків М. А. Голубця, К. М. Ситника, Ю. Р. Шеляг-Сосонка. У

головних наукових центрах України в Києві, Львові, Дніпропетровську

ведуться активні розробки складних екологічних проблем.

Екологи України зробили вагомий внесок у розробку методів оцінки рівня

радіоактивного забруднення великих територій та обгрунтування заходів

зниження екологічних збитків від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Витрати України на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи за період

1991-1995 років оцінюються в 3 млрд. доларів США.11 Тут не враховані

витрати , пов'язані із захворюванням людей. Внаслідок цієї аварії

забруднено понад 10 млн. га земель, у т. ч. сільськогосподарських угідь,

забруднення Дніпра в 4-5 разів перевищує гранично допустимі норми. Але його

воду змушені пити 35 млн. жителів України. 11

1.3. Санітарне та епідемічне благополуччя – здоров’я суспільства

“Руки, ноги, глаза и т. п. – всё это части тела, но они в

действительности не умеют наслаждаться. Желудок – умеет. Ноги носят, руки

снабжают пищей, зубы жуют, и все части тела вовлечены в деятельность,

служащую для удовлетворения желудка, так как желудок является основным

органом, питающим тело. Поэтому всё отдаётся желудку. Человек питает

дерево, поливая его корни, и он питает тело, насыщая желудок. Для того,

чтобы поддержать тело в здоровом состоянии, все части тела должны

взаимодействовать, чтобы накормить желудок.” 1 Так стверджує Господь

Крішна. Коментар до цитати, мабуть, зайвий.

Одержати якісні продукти харчування можна тільки в чистому

середовищі. А чисте середовище залежить від стану грунтів, води і повітря.

Людина одержує продукти харчування з грунтів (поля, луги, ліси тощо) і

водного середовища (річки, озера, моря, океани). Зрозуміло, що чисті

продукти харчування забруднене середовище дати не може.

В результаті господарської діяльності людство зпотворює природні угіддя

і висновком цього являється зменшення території і якості середовища, в

якому людство веде свою господарську діяльність.

Причин, які створюють несприятливе середовище для життя світового

суспільства дуже багато: зростання населення, що сприяє росту міст і сіл,

а відповідно і підприємств для економічної діяльності, що утискує посівні

площі та забруднює навколишнє середовище промисловими та побутовими

відходами. Розвиток усіх видів транспорту пагубно впливає на повітря,

чистоту річок, озер, океанів. Під впливом транспортування нафтопродуктів

морськими просторами знищено сотні видів цінних морських тварин, видів риб,

водорослів, що призвело до значного скорочення раціону харчування

суспільства. Освоєння людством нових територій своєю економічною діяльністю

витісняє з природного середовища рослинний і тваринний світ, що також

скорочує свій раціон харчування.

Поступово з розвитком суспільства відповідно збільшується небезпека для

життя людини. Проблеми відносин між природою та суспільством постійно

загострюються і цілком очевидною стала необхідність активної боротьби з

забрудненням навколишнього середовища, бо від його стану залежить здоров’я

людей. 9 Існує ціла низка природних факторів, факторів виробничого і

побутового середовища, шкідливих звичок, з розвитком хімічної промисловості

та атомної енергетики різко погіршується стан навколишнього середовища. А

підсумком цього являються хвороби людей, якість та тривалість життя,

народження дітей з патологічними відхиленнями тощо. Глибока фінансова та

економічна криза в Україні спричинила високий рівень психічних захворювань

та емоційний стан населення. Обмеження контрольної роботи змушують лише

стисло і поверхово висвітлити безпеку життєдіяльності людини.

Розділ 2. Екологічний, санітарний та епідемічний стан

довкілля в Україні

2.1. Джерела екологічної кризи в Україні та її вплив на життя людей

Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан

взаємин між людиною і природою, що пов’язане з невідповідністю виробничих

сил та виробничих відносин в людському суспільстві ресурсним можливостям

біосфери, називають екологічною кризою.

В Україні розрізняють дві категорії регіональних несприятливих

екологічних ситуацій: екологічна катастрофа, в результаті якої гине велика

кількість живих організмів і веде до економічних збитків, та екологічна

небезпека, при якій з’являються ознаки несприятливих змін, що ставлять під

загрозу здоров’я людини, стан виробничих об’єктів та господарську

діяльність.6

Кризи, катаклізми та інші порушення не були рідкістю впродовж історії

цивілізації. Одна із перших екологічних криз була тоді, коли в результаті

інтенсивного полювання були виснаженні запаси основної дичини – мамонтів,

носорогів, гігантських оленів, степових зубрів. Люди зрозуміли свою помилку

і перейшли від полювання як основного способу отримання їжі до землеробства

та скотарства.

При значному спустошенні земель в минулі століття – люди просто

змінювали центр господарювання.

Але сьогодні екологічна криза має якісно іншу природу, яка стала основою

загальної деградації природного середовища. Тут значну роль відіграють

технолого-виробничі причини, а також складний соціальний фон з розколом

людського суспільства на конкуруючі блоки, які намагаються випередити один

другого, нарощуючи виробництво, послуги, торгівлю. Прагнення досягти більш

високого рівня за будь-яку ціну ведуть до ігнорування глобальних

екологічних проблем.

Як елементи тиску цивілізації на природне середовище виступають

технології, що застосовуються в промисловості та сільському господарстві,

автомобільний транспорт та урбанізація, атомні електростанції і військово-

промислові комплекси розвинутих країн світу, які є найбільшими споживачами

ресурсів та енергії.

Техногенний тип розвитку цивілізації в умовах швидкого росту населення

вимагає залучення до виробничих процесів все більшої кількості природних

ресурсів, що значно змінює ландшафт величезних територій.

У світі зареєстровано більше 9 млн. видів штучно отриманих хімічних

речовин, які смертельні для живих організмів.

Широкомасштабне споживання ресурсів та матеріалів веде до зростання

кількості відходів в промисловості і сільському господарстві.

Екологічна криза кінця 20 ст. виявилася наслідком спільної дії багатьох

факторів, які разом тягнуть суспільство в безодню.

В Україні головним фактором екологічної кризи являється фактор

економічний. У держави і підприємств немає коштів для розбудови

промисловості, сільського господарства, транспорту і інших сфер людської

діяльності. А про екологічні проблеми, здійснення природоохоронних заходів

та контролю за забрудненням приділяється вкрай мала увага.

Сучасне виробництво – це, перш за все, гігантський споживач, після

діяльності якого розрізняють такі види і джерела забруднення навколишнього

середовища:

1. Хімічне, що призводить до надходження до навколишнього середовища

різноманітних отруйних речовин.

2. Фізичне, до якого відносять знищення територій, шумові перешкоди та

електромагнітне випромінювання.

3. Термічне, яке спостерігається при скидах у водойми нагрітої води з

промислових підприємств, особливо, з ТЕЦ.

4. Радіоактивне, що пов’язане з надходженням в природне середовище

штучних ізотропів.

5. Засмічення, що проявляється в надходженні до навколишнього середовища

різного роду твердих відходів.

6. Біологічне, при якому в природі з’являються не властиві їй організми.

Одним із видів такого виду забруднення є мікробіологічне, пов’язане з

розвитком у навколишньому середовищі паразитичної мікрофлори.

За природними ресурсами Україна належить до найбагатших держав світу,

особливо рудами марганцю і чорних металів. Але структурна деформація

економіки з орієнтацією на продаж сировини за кордон та ресурсоємні

виробництва в сполученні з майже знищеним сільським господарством при

низькій екологічній культурі виробництва призвело природнє середовище

України до деградаційних процесів.

В Україні річний обсяг видобутку мінеральної сировини становить 1 млрд.

т, а гірської маси – близько 3 млрд. т, з них лише 5-8% компонентів

мінеральної сировини використовується для виробництва продукції, а решта

йде у відходи.

Застосування недосконалих технологій, зокрема спалювання нафти, вугілля

і природного газу, призвело до того, що у 1990 році в атмосферу було

викинуто 6 млрд. т вуглекислого газу промислового походження. Вміст

вуглекислого газу в повітрі щорічно зростає на 0,5%, а за останні 150 років

він зріс на 25%, причому на 12% - за останні 30 років.

Найбільшої шкоди завдають теплові електростанції, які працюють на

вугіллі. Вони становлять 75% усіх ТЕЦ і на їх частку припадає третина всіх

викидів вуглекислого газу. У пило-газових викидах міститься понад 1400

шкідливих для людей і тварин речовин. Крім цього, викиди дають металургійні

підприємства (33%), енергетика (30%), вугільна промисловість (10%), хімічна

промисловість (7%) та інші галузі і підприємства (20%).6 Значний тиск на

навколишнє середовище спричиняють великі промислові центри України.

Визначено головні підприємства-забруднювачі на Україні.

Уперше в Україні 1992 року Міністерством охорони навколишнього

природного середовища за участю, спеціалістів, науковців, громадських

активістів складено список 100 підприємств, які завдають найбільшої шкоди

довкіллю та здоров’ю населення. Мета даної роботи – посилити

природоохоронну діяльність у першу чергу на найбільш екологічно небезпечних

підприємствах, привернути до них увагу міністерств і відомств, місцевих

державних адміністрацій, народних депутатів, правоохоронних органів,

трудових колективів, громадських об’єднань. Мінприроди України посилить

вимогливість до тих, хто нехтує державою, всенародною справою екологічного

оздоровлення України і в межах своєї компетенції готове надати необхідну

допомогу з цих ста підприємств у вирішенні непростих проблем

природокористування. Частково приведемо дані по цьому питанні:

Вінницька область

Вінницьке виробниче об’єднання “Хімпром”. Викиди становлять 30% від

загальноміських. Основний забруднювач повітряного басейну аміаком,

фтористими сполуками, середньодобові їх концентрації перевищені у 2,5 - 4

рази. У санітарно-захисній зоні проживає 7 тис. чоловік, знаходить школа

№30, дитячий садок.

Волинська область

Луцьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного

господарства.Очисні споруди працюють неефективно. У ріку Стир щороку

скидаються 4,3 млн. м3 забруднених стоків, а з ними 166 т органіки, 306-

завислих речовин, 11983 - солей.

Нововолинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного

господарства. У р. Західний Буг разом із забрудненими стоками в 5 млн. м3

скидається: органіки - 190 т, завислих речовин - 214 т, азоту амонійного -

28 тонн.

Дніпропетровська область

Дніпропетровське виробниче об’єднання “Азот”. Один з головних

забрюднювачів повітря міста, у т. ч. фосгеном, аміаком, хлористим воднем.

Рівні забруднення досягли по аміаку 10, хлористому водню - 7. Лише 41%

джерел викидів обладнано газоочисними установками. У санітарній зоні

проживає 620 сімей.

Дніпропетровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного

господарства. Очисні споруди працюють неефективно. Щороку скидаються 188

млн. м3 забруднених стоків. З ними у Дніпро надходить 7,8 тис. т органіки,

417 т нафтопродуктів.

Металургійний комбінат “Криворіжсталь”. Основні фонди зношені на 75%.

Викидає в атмосферу 26% забруднюючих речовин, у т. ч. оксидів азоту-46,

сірчистого ангідриду - 37%. Рівні забруднення міста по оксидах азоту

досягають 10, сірководню - 8, оксиду вуглецю - 3. Газоочисними установками

обладнано 39%джерел викидів. Щороку комбінат скидає в р. Інгулець 83 тис.

м3 забруднених стоків.

Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського. Викидає в

атмосферу 15% викидів по місту, зокрема по оксиду вуглецю - 39%, сірководню

- 73. Рівень забруднення по сірководню у місті досягає 9,9. Обладнано

очисними установками 59% джерел викидів. Завод не має нормативної

санітарно-захисної зони. Скидає щорічно у Дніпро 132 млн. м3 забруднених

стоків.

Дніпровський металургійний завод ім. Дзержинського. Питома частка у всіх

викидах по Дніпродзержинську - 62%, по оксидах азоту - 30%. Рівні

забруднення повітря досягають по пилу, оксиду вуглецю-4, діоксиду азоту-

10,сірководню - 9. очисними установками обладнано 64% джерел викидів.

Скидає щороку 180 млн. м3 забруднених стоків.

Баглійський коксохімічний завод. Забруднювач повітря бензапіреном,

фенолом, ціанідами. Рівні забруднення досягають по фенолу 5, бензапірену-9.

Оснащено установками пилогазоочистки - 35% джерел викидів. У санітарно-

захисній зоні проживає 115 сімей.

Нікопольський Південнотрубний завод. Очисні споруди працюють

неефективно. У Каховське водосховище щороку потрапляє 364 т органіки, 2 т

нафтопродуктів, 3 т заліза.

Дніпропетровський коксохімічний завод. Оснащення установками очистки -

33%, забруднює повітря фенолом, бензапіреном, ціанідами. У зоні проживає

біля 400 чоловік.

Дніпровська ДРЕС. ЇЇ доля загальноміських забруднень м. Дніпропетровська

складає 60%, у т. ч. по діоксиду сірки - 91%, оксидах азоту - 70%. Споруди

біологічної очистки працюють неефективно.

Криворізький коксохімічний завод. Забруднення аналогічне іншим

коксохімзаводам. Несправні чи неефективно працюють лише 14% установок. Тут

проживає 800 чоловік.

Дніпропетровське виробниче об’єднання “Дніпрошина”. Обсяг забруднених

стоків 11 млн. м3 на рік. У р. Мокра Сура скидається 152 т органіки, 195 -

завислих речовин. Повністю відсутні водоочисні споруди.

Дніпродзержинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного

господарства. Очисні споруди перевантажені. 27 млн. м3 забруднених стоків

щороку скидається в р. Суху Суру. Нові очисні споруди не введені.

Управління водопровідно-каналізаційного господарства виробничого

об’єднання “Павлоградвугілля”. Неефективно працюють очисні споруди. В р.

Самару щороку скидається 15 млн. м3 забруднених стоків, з якими потрапляє

445 т органічних речовин, 29 т нафтопродуктів, 665 т – завислих речовин,

181 т – азоту амонійного.

Криворізька ДРЕС. Дає 23% викидів по Дніпропетровській області. Викидає

270 тис. т сірчистого ангідриду або 64% по області, 55 тис. т оксидів

азоту. Із стоками скидає щорічно 2 тис. т солей та багато інших шкідливих

речовин.

Донецька область

Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча. Маріуполь посідає

друге місце в Україні по кількості промислових викидів в атмосферу –

близько 600 тис. т . З них 68% - це викиди комбінату. Щороку скидає 50,3

млн. м3 забруднених стоків. Із 57 заводів очисні споруди діють лише на 33

і то, незадовільно.

Маріупольський металургійний комбінат “Азовсталь”. Викидає 28%

забруднень, у санітарній зоні проживає 35 тис. чоловік. Щороку скидає 220

млн. м3 стоків. 2

Мабуть зайво перечисляти усі інші області України і їх підприємства,

підприємства Донецької, Харківської, Запорізької, Луганської, Львівської,

Одеської, в Криму, де йде велике навантаження на природне середовище збоку

економічної діяльності людей. Варто сказати, що забруднення усіх разом

взятих підприємств створюють астрономічну цифру.

Забруднення природного середовища в Україні взяті під контроль, але

відсутність оборотних коштів відчутно заважають здійснювати природоохоронні

заходи.

При цьому щорічно зменшується в повітрі кількість кисню. Щорічно

спалюється 16 млрд. т вільного кисню і в атмосферу надходить до 25 млрд. т

вуглекислого газу.11 Тому температура земної поверхні за останні 100 років

підвищилася на 0,6%, що спричиняє наступ океану на сушу, так як підвищився

його рівень на 10%.

Бурхлива автомобілізація у великих містах України спричиняє 60%

шкідливих викидів в атмосферу. Внаслідок низької якості автомобілів і

палива в повітря викидається у 6 разів більше забруднюючих речовин, ніж у

країнах Європи. 11

Економічна криза в Україні спричиняє інтенсивне вирубування лісів, що

погіршує баланс в природі.

Дуже складна ситуація в Україні з прісною водою. Близько 800 сіл країни

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать