РПС Туреччини
1985 р. почався спробний видобуток природного газу. Залізна руда добувається в селі Сивас і Малатья. Туреччина займає видне місце по видобутку і запасам хромової руди (йде на експорт).На території також знаходяться поклади і добувається мідна руда, марганцова руда, ртуть, сірка, вольфрамова руда, уранова руда, борити, фосфорити, золото і срібло (невелика кількість).Нафтопереробна і хімічна промисловість. Переробку нафти здійснюють державні заводи в Батмі, Ізміт, Аліага в Мерсині. Видобуток природного газу в країні почався в 90-і роки. Потреби в газі також задовольняються за рахунок продукції газових заводів в Анкарі, Стамбулі, Ізмаїлі і зниження побіжних газів на переробних заводах. Виробництво мінеральних добрив, в основному фосфатних і азотних знаходяться в районі Ізміра і Стамбула.Гумова промисловість представлена чотирма сучасними заводами з виробництва автомобільних шин. На приватних підприємствах роблять покришки і камери мотоциклів і велосипедів. Інша галузь - це гумове взуття, а також гумовотехнічні вироби.Чорна і кольорова металургія. Виробництво чорних металів зосереджено в трьох великих державних підприємствах чорної металургії - Карабюкскому, Ерегійському і Іскендерунському комбінатах. На останньому ж відбувається і виплавка стали. Має місце виплавка міді. Існують підприємства алюмінієвої промисловості. У цілому виробництво кольорових металів не задовольняє зростаючий попит. Машинобудівна й електротехнічна промисловість одержала розвиток насамперед за рахунок створення складальних підприємств. У цій галузі особливо активно представлена участь приватного капіталу. Галузі машинобудування: зборка і виробництво транспортних засобів, будівництво залізних транспортних засобів, залізниці, вагони, холодильники, дизель-мотори. Є ремонтні заводи суднобудування розвите в Стамбулі і Ізмірі. На верфях будуються судна для міських і непротяжних каботажних ліній, автомобільні пороми. Значна частина устаткування і запчастин імпортується. Середньо- і крупномонтажні суда Туреччина закуповує за кордоном.Верстатобудування як галузь обробної промисловості зовсім недавно створена в країні. Зборка деяких моделей токарних, фрезерних, свердлильних верстатів здійснюється по ліцензіях західних фірм. Казанові і холодильні установки, промислові газові печі виготовляються на невеликих добре обладнаних підприємствах приватних фірм. Приватний сектор у співробітництві з іноземним капіталом роблять побутову техніку - газові печі, плити, швейні машини, велосипеди, калорифери. Розвивається електротехнічна промисловість. Промислове виробництво електроізометрів, побутових електроприладів відбувається по ліцензіях західних фірм. Помітними темпами розвивається радіо- і електронна промисловість - виробництво телефонної, радіо - і телетехніки, електронної апаратури, зборка ЕОМ.Електроенергетика. Будівництво, експлуатація енергетичних об'єктів і розподіл електроенергії в Туреччині фактично зосереджено в руках держави. Якщо в 60-70рр. основним розвитком електроенергетики була теплова енергетика на базі рідкого палива (нафта), то тепер покладений принцип переважної орієнтації на власне джерело енергії: лігніт, гідроресурси, природний газ, геотермальна сонячна енергія й енергія вітру. Діє Комісія з атомної енергії для проведення досліджень в області використання атомної енергії. Розробляються проекти по будівництву АЕС. У країні діють 50 ГЕС і 30 ТЕС. Виробництво електроенергії у 2000-2004 рр. склало 54,3 млрд. кВт. год. Споживання ж на душу населення 926 кВт. год. Існує дефіцит електроенергії.Туреччина є експортером продукції сільського господарства і видобувної промисловості. Зовнішні партнери: ФРН, США, Великобританія, Франція.У цілому Туреччина - це країна, що розвивається.Виробництво продуктів харчування. Туреччина в даний час займає одне з провідних місць по виробництву продуктів харчування і входить у вісімку країн, що цілком забезпечують себе продовольством.Маючи 28 млн. га зрошуваної землі і сприятливих кліматичних умов, країна займає п'яте місце у світі по вирощуванню овочів і дев'яте - фруктів.Велика частка сільськогосподарської продукції й в експорті: це - бавовна, тютюн, фундук, інжир, ізюм і цитрусові. Досить розвита і переробна галузь, щорічний ріст її складає 25%. Найбільш розвите виробництво томатної пасти, фруктових соків, консервованих і заморожених овочів і фруктів. У різні країни світу експортуються заморожені продукти, що відповідають вимогам стандарту ІSO 9000, обсяг виробництва їх складає 200 тист. т. щорічно. Друге місце в Європі і третє у світі Туреччина займає по виробництву томатної пасти, кетчупа і томатного пюре (130 тис. т. у рік). Туреччина - другий у світі експортер макаронних виробів. Останнім часом швидко росте цукрове, молочне, маслоробне виробництво й обсяг вирощуваних какао-бобів.Місце Туреччини у світовій класифікації:· перше - у світі по виробництву й експорту сухофруктів (інжир, абрикоси);· перше в Європі - по виробництву бавовни і тютюну;· друге у світі - по виробництву сочевиці, ізюму і зеленого горошку;· четверте - по виробництву маслинової олії;· п'яте - по виробництву насінь соняшника;· шосте - по виробництву квасолі;· сьоме - по виробництву кунжуту; · восьме - по виробництву борошна і цукру. За останнє десятиліття Туреччина ввійшла в число країн, що швидко розширюють випуск м'яса птаха. У 2004 р. його виробництво виросло майже на 60% у порівнянні з 2003 р. Серед країн - продуцентів курячого м'яса Туреччина зайняла 17-і місце. Випуск м'яса птахів в країні склав 661 тис. т..Душове споживання м'яса птахів в країні досягло 11 кг у рік (червоного м'яса - 14кг). Частина продукції йде на експорт. Із середини 90-х обсяг експорту значно виріс. Основними ринками збуту турецького м'яса птахів є Росія, Румунія, Болгарія і країни Близького Схід. Почалися відвантаження курячих ніжок у Китай і Гонконг. Імпорт м'яса птаха в Туреччину, за винятком 1988 -1993 р., був незначним. Однак останнім часом відзначається розширення ввозу окремих субпродуктів, зокрема курячої печінки.Приблизно 90% усього м'яса птахів в країні вирощується фермерами, що укладають контракти з компаніями, які контролюють ринок. Перша "десятка" найбільших фірм здійснює контроль над 65% ринка, друга - над 19%.Основними компаніями - виробниками бройлерів є: "Koy Tur" - 17%загального випуску, "Banvіt" - 10%, "Mudurna" - 6%. Однієї з динамічно розвиваючихся бройлерських компаній Туреччини є "Grpіlіc", що за останні 5 років розширила своє виробництво на 25%. У 1998 році вона підписала контракт із фірмою "Petersіme" на будівництво інкубатора на умовах "під ключ", розрахованого на закладку 384 тис. яєць у тиждень. Інкубатор був введений у лад у січні 2000 р. У результаті загальна потужність підприємств зазначеної фірми по виведенню курчат зросла до 585тис.шт. у тиждень. Інкубаторні потужності розширилися й у компанії "Narpіlіc". Ця фірма по контрактах вирощує близько 90% бройлерів. Інші 10% бройлерів відгодовуються на власних фермах, оскільки в її дії відчувається недостача фермерів, здатних кваліфіковано виконати роботу з вирощуванню птахів. Більшість ферм відгодовують курей до 1,7 кг, а півнів - до 2,2 кг. Вирощений птах переправляється на переробних комбінатах. Близько 80% м'яса птаха в країні випускається сучасними підприємствами з використанням самих прогресивних технологій і методів. 10 років тому всі бройлери продавалися на внутрішньому ринку цілими тушками. Однак у даний час компанія "Narpіlіc", наприклад, 70% своєї продукції поставляє на ринок у виді не заморожених окремих частин. Продукція компанії "Beypіlіc" у 2003 р. складалася на 66% з цілих тушок, на 30% - з окремих частин і на 4% - із продуктів наступної переробки. У 2005 р. частка цілих тушок зменшилася до 50%, окремих частин -до 20%, продукції подальшої переробки - зросла до 30%. Компанії "Narpіlіc" і "Beypіlіc" у тиждень можуть переробляти більш ніж по 400 тис. бройлерів. Їхній переробні потужності, а також підприємства фірми "Banvіt", є найбільшими в країні. Провідні компанії, такі, як "Koytur" і "CP", переробляють птаха на декількох невеликих підприємствах.Лібералізація енергетичного ринку в Туреччині. У Туреччині створені законодавчі передумови для лібералізації енергетичного ринку. У зв'язку з цим галузеві спостерігачі прогнозують його ріст у середньому на 12% у рік. Щорічне збільшення попиту на електроенергію оцінюється в 5%.На початку 2004 р. усі встановлені енергетичні потужності Туреччини склали по офіційним даної 30 тис.мвт. По існуючим у даний час представленням до 2010 р. потужності електростанцій підвищаться до 50 тис.мвт, а до 2020 р. досягнуть 100 тис.мвт, щоб задовольняти зростаючі потреби промисловості і приватних господарств. При цьому потужність гідроелектростанцій і інших силових установок, що використовують поновлювані джерела енергії, у даний час досягає12 тис.мвт. Загальний обсяг ринку енергетичних послуг у Туреччині експерти в 2004 р. оцінили в 650 млн.дол. США. З цієї суми приблизно 370 млн.дол. приходяться на імпортоване устаткування і послуги. Місцеве виробництво в 2004 році досягало близько 330 млн.дол. Експорт продукції цього сектора склав приблизно50 млн.дол. Протягом 2006-2008 р. при середнім збільшенні ринку на 12% у рік фахівці очікують щорічного підвищення місцевого виробництва на 18%. Імпорт, за попередніми даними, виросте на 15%, у той час як експорт збільшиться усього на 10%. Найважливішими іноземними конкурентами на турецькому енергетичному ринку є фірми США, Європейського союзу і Японії.По оцінках фахівців з економічного планування, для задоволення зростаючого попиту на електроенергію і зв'язані з нею послуги потрібні щорічні інвестиції в розмірі близько 4 млрд. дол. Мова при цьому йде про проекти, що відносяться до розвідки, виробництву і транспортуванню нафти і газу, а також до виробництва і розподілу електроенергії. У зв'язку з недоліком засобів у турецької держави значну частину необхідних капіталовкладень повинні будуть зробити приватні інвестори. Одночасно з лібералізацією ринку уряд має намір проводити в енергетичному секторі приватизацію. У рамках підтриманої Всесвітнім банком програми реструктуризації з 2006 р. повинні бути приватизовані 16 розподільних компаній, що знаходяться в державній власності, і 8 електростанцій. У довгостроковій перспективі повинні бути приватизовані також гідроелектростанції. Інвестиції в газовий сектор. В найближчі роки в Туреччині передбачаються великі інвестиції в газовий сектор. Уряд ставить перед собою ціль забезпечити широке застосування газу як екологічно чистого джерела енергії. Для цього комунальна мережа газорозподілу повинна бути передана приватним підприємствам. Одночасно передбачається ліквідувати монопольне положення державного суспільства "Ботаз" до 2009 р. знизивши його частку на ринку до 20%. До кінця 2006 р. мережі газорозподілу повинні бути приєднані 57 міст: 30 з них будуть підключені в першу чергу. Фахівці підрахували, що в результаті газ стануть одержувати ще 3 млн. чоловік. Річне споживання "блакитного палива" досягне 4,5 млрд.куб.м. Для створення основної інфраструктури будуть потрібні інвестиції в розмірі приблизно близько 1,0 млрд.дол. США. Установка газових труб і іншого устаткування в будинках і квартирах приведе до створення нового ринку збуту в розмірі ще 4,5 млрд.дол.Незабаром почнеться конкурс на створення проектів газорозподілу в містах. Після його завершення в 55 адміністративних округах приватним фірмам будуть видаватися ліцензії на створення й експлуатацію нових мереж. Дотепер газорозподіл у містах здійснюється компаніями, у яких велика частина належить чи державі комунам.Слабкий попит на газ у 2001 р. разом з численними скаргами приватних господарств на занадто високі рахунки привели на початку 2002 р. до значного зниження цін. У довгостроковій перспективі передбачається, що в міру очікуваного пожвавлення економічно споживання газу ще більш підвищиться. По оцінці компанії "Ботаз", до 2010 р. воно досягне 55,1 млрд.куб.м., а до2020 р. збільшиться до 82,8 млрд.куб.м. Попит у 2006 м, на думку компанії, складе 41,1 млрд.куб.м., з них 24,2 млрд.куб.м будуть витрачені на виробництво електроенергії.У містах за ліцензії на системи газорозподілу йде жорстока конкуренція. Про свою участь заявили багато фірм, що представили турецькій енергетичній раді свої пропозиції. Особливо велику зацікавленість у газових проектах виявляють бізнесмени і фірми з арабського регіону, що в останні роки зазнали невдачі , намагаючись одержати свою частку при приватизації турецьких портів і електростанцій. 4. Географія транспортуТуреччина має досить розвиту транспортну систему. У цій галузі зайнято 3% населення країни. Домінуюче положення в системі перевезень займає автомобільний транспорт. У 2003 р. на його частку приходилося 93,2 % внутрішніх перевезень і 70,7 % внутрішнього вантажообігу. Число автотранспортних засобів швидко росте. Довжина шосейних і групових доріг державного і районного значення склала 109,4 тис. км (державного значення 58,7 тис. км).Велике значення для розвитку автомобільного транспорту Туреччини має введення в експлуатацію другого підвісного моста через Босфор. Він дозволив збільшити потік транзитних вантажів через Туреччину, що є джерелом надходження валюти. Залізничний транспорт. Загальна довжина залізниць 10 390 км. Через пережитий у 80-х рр. кризу залізниця одержує повільний розвиток.Повітряний транспорт. До 1987 р. у Туреччині існувала одна авіакомпанія - державна, котра здійснювала перевезення пасажирів, як на внутрішніх, так і на закордонних авіалініях. (Тюрк Хава Йоллари - ТХЙ). Пізніше з'явилося кілька приватних авіаліній, що здійснювали перевезення авіапасажирів на місцевих лініях на невеликі відстані літаками малої авіаціїТрубопровідний транспорт. Усе більшого значення набуває трубопровідний транспорт. Нафтопровід (Туреччина - Іран) Газопровід (Туреччина - Росія) 9,5 % усього вантажообігу.Зв'язок. У Туреччині внутрішній і міжнародний поштовий зв'язок перебуває у віданні Експлуатаційної Генеральної дирекції, що є державною економічною організацією. У 20033 р. вона мало 41,7 тис. відділень по всій країні. У 80-х роках проводилася широка програма модернізації поштових і телеграфних служб, оснащення їхнім сучасним устаткуванням, що дозволяє механізувати й автоматизувати багато поштових операцій. Швидко розвивається телефонний зв'язок. Нараховується 11,9 млн. абонентів. Успішно в Туреччині розвивається телексний зв'язок і комп'ютерна комунікація і їхні потреби цілком задоволені. Також на території Туреччини розвитий морський і річковий транспорт. Основні морські порти: Стамбул, Ізмир, Зонгулдак. 5. Зовнішньоекономічні зв'язкиЗовнішня торгівля. Зовнішньоторговельний сектор для Туреччини є одним з найважливіших джерел динамічного економічного розвитку країни. З одного боку, це порозумівається відносною недостатністю власної ресурсної бази, що об'єктивно обумовлює залежність турецької економіки від світового ринку (діяльність основних галузей турецької промисловості - від текстильної до електронної - у значній мірі визначається наявністю імпортованої сировини, енергоносіїв, напівфабрикатів). З іншого боку, експортоорієнтованість економіки Туреччини, її значний промисловий потенціал визначають енергійну роботу місцевих фірм по просуванню своїх товарів на зовнішніх ринках. У структурі турецького експорту на першому місці стоять, так називані споживчі товари - продукція легкої промисловості (у цілому 36% загального обсягу експорту) і агропромислового сектора (25%). Крім того, в останні роки в експорті країни зросла частка продукції машинобудування і металообробки, а також хімічної промисловості, що є результатом структурних змін турецької економіки і цілеспрямованої державної політики стимулювання експорту. Основними торговими партнерами Туреччини є: Німеччина (товарообіг складає близько 10,0 млрд. дол. у рік), США (більш 5,0 млрд. дол.), Італія (більш 4,5 млрд. дол.), Росія (близько 4,5 млрд. дол. без врахування "човникової" торгівлі), Франція (3,0 млрд. дол.), Великобританія (близько 3 млрд. дол.), а також Нідерланди, Бельгія, Японія, Іран, Саудівська Аравія.Розподіл турецького експорту і імпорту наведено у таблиці 5. Таблиця 5Розподіл експорту й імпорту Туреччини (млн. дол. США)2004 р. | 2005 р. | ||
| Е К С П О Р ТНімеччина СШАВеликобританіяІталіяФранціяНідерландиІспаніяБельгія і ЛюксембургРосіяІзраїльІ М П О Р Т НімеччинаІталіяСШАРосіяФранціяВеликобританіяІспаніяЯпоніяНідерланди Швеція | 54752437182916831570932763624589585588031923080237431272190126213931315 1444 | 51503060202017481643869683639628619715043053869386435112699166515881561 1437 |
Страницы: 1, 2
