Спроектировать многофункциональную систему связи на базе цифровой системы коммутации 5ESS для абонентов Ворошиловского района г.Донецка (Текст пояснительной записки - на украинском языке) - (диплом)
p>Обидві площини дубльованої архітектури АМ (0 і 1) синхронно виконують однакові дії. Структурна схема нульової площадки зображена на мал. 4. 6:

Малюнок 4. 6 - Структурна схема модуля керування й експлуатації АМ

Блок СС є швидкісним 32-розрядним процесором типу 3В20D. Необхідні для його роботи 32-розрядні інструкції машинного рівня зберігаються в головній пам'яті MAS. При операціях запису і читання процесор може звертатися до цілком усього машинного слова, його 16-розрядних половин, або окремих байтів. Час, що використовує СС на доступ до MAS - близько 850 нс. Для збільшення продуктивності процесора в реальному часі використана додаткова швидкісна кеш-пам'ять на 2048 слів, що містить найбільше часто використовувані дані MAS і має час доступу 250 нс. Процесори СС об'єднані каналом технічного обслуговування МСН, за допомогою якого активний СС тестує резервний. Головна пам'ять MAS є напівпроводниковою 40-розрядною і складається з основного блоку і блоків нарощування. Кожне слово містить 32 біта інформації, чотири біти парності чотири біти Хеминга. Основний блок має до вісьми масивів пам'яті на окремих ТЕЗах і контролер, що керує доступом до MAS і у випадку декількох запитів установлює пріоритетність їх обслуговування, а також виконує перевірку парності і Хеминга. Максимальна ємність основного блоку MAS - 32 Мбайта. Її можна збільшити до 64 Мбайт, додаваючи блоки нарощування пам'яті. Доступ до MAS периферійно відносно СС блоків забезпечує схема вводу\виводу, що складається з одного або двох контролерів безпосереднього доступу до пам'яті DMA і 1.... 4 парних послідовних каналів зв'язку DSCH 16 периферійними блоками. Контролер DFC забезпечує керований мікропроцесорний інтерфейс між СС, MAS і зовнішніми нагромаджувачами: до восьми пар НМД (одна резервна) і один НМС. Кожен НМД - швидкісна пам'ять на 600 Мбайт із довільним доступом, що має вісьмох твердих дисків, власний блок живлення і блок переключення живлення. Нагромаджувач НМС має щільність запису 2460 біт\смв, швидкість 63, 5 см\с і призначений для резервного збереження станційних даних крім тарифікаційних... Контролер уведення\висновку IOC керує інформаційним обміном між MAS, CC і терміналами головного центра керування MCC і виділеними робітниками місцями персоналу TLWS для контролю за АЛ і ЗЛ. Через канал DSCH контролер IOC стикує з MAS і CPU до чотирьох сукупностей периферійних пристроїв, кожна з який має чотири індивідуальних периферійних контролери PC.

Процесор IOP дозволяє обслуговувати до 64 периферійні пристрої. До них відносяться: * комп'ютер з функціями головного центра керування MCC (його дубльований PC, переключення РС здійснює не показаний на мал. 5. 6 комутатор портів PS); * до шести відеотерміналів (ВТ) робітників місць TLWS;

    * два ВТ керування базою даних системи;

* два додаткових ВТ, що у міру потреби безпосередньо підключаються до обладнання в спеціально призначені рознімання; * принтер для роздруківки системою рапортів технічного контролю з метою їхнього документального збереження; * до п'яти принтерів із програмно заданими функціями: друкування результатів планових тестів ліній і обладнання, виміру параметрів навантаження; * до десяти асинхронних ліній передачі даних для керування способами виміру АЛ; * до семи синхронних ліній передачі даних для керування мережею за допомогою центра технічної експлуатації ЦТЕ, організації вимірів параметрів навантаження, тарифікації і передачі отриманих даних у відповідний центр обробки. Комп'ютер головного центра керування, у відмінності від інших терміналів, має безпосередній аварійний доступ ЕА до процесорів СС, використовуваний для втручання персоналу в критичних ситуаціях.

5 РОЗРАХУНОК І ВИБІР СКЛАДУ ОБЛАДНАННЯ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ

5. 1 Комплектація, розташування станційного обладнання ЦАТС 5ESS

Обладнання 5ESS міститься в стативах шафного типу, що мають до шести касет з устаткуванням, касету з вентиляторами у середній чи нижній частині стативу та касету запобіжників і фільтрів у верхній частині [1]. Габарити стативу: ширина – 76 см, глибина – 53 см (для стативів РСС модуля АМ – 76 см), висота – 183 см. Висота касети – 22 см.

Кожна касета має власний вторинний блок електроживлення. Міжстативні з’єднання виконуються кабелями з мідними й оптичними жилами, що споряджені роз’ємами для спрощення та прискорення монтажу. Станційні кабелі прокладають над стативами. Комутаційні модулі SM-2000 розташовують на стативах двох типів: SMC для MCTU та LTP для периферійних блоків. Статив SMC містить:

* Дві касети дубльованого блоку часової комутації TSIU з пристроями TSI, DI та DLI; * Одну касету дубльованого процесора SMP з пристроями SMP, CI та PI; * Одну касету дубльованого блоку DSU, що має цифрові генератор тональних сигналів і до 16 ТЕЗів багаточастотних приймачів-передавачів (чотири БЧПП на платі, кількість плат до восьми) і приймачів шлейфового та тонального набору (чотири ПШТН на платі, до 16 плат); * Не менш, ніж одну касету блоку PSU, що містить дубльовані пристрої DF, PF, CF і резервовані комплекти обробки протоколів PH (до 80), причьому окремий PH обслуговує один СКС, або один сигнальний канал D64 або до восьми каналів D16. Кожний SM-2000 комплектується 1…4 стативами LTP, в залежності від кількості периферійних блоків. Блок AIU займає окремий двобічний статив і має 4 касети по 20 ТЕЗів Z на 32 ААЛ і дві касети, що містять по 16 ТЕЗів Z та спільне обладнання блоку. Касета DLTU-3 встановлюється в модулях SM-2000 і має спільне обладнання та до 20 ТЕЗів DFI, кожний для двох ущільненних ЗЛ 2048 кбіт\с. Касета MMSU з вимірювальним обладнанням встановлюється тільки в деяких модулях і обслуговує 2…4 SM. Касета GDSU з пристроями конференц-зв’язку і тестування трактів передачі надається одному або двом SM. Модуль зв’язку СМ розташовано на 1…6 стативах СМ в кожній площині дубльованого обладнання, в залежності від числа ввімкнених SM. Перший статив СМ містить весь комплект касет, а інші стативи комплектуються лише касетами TMSU і MSPU. Модуль керування та експлуатації АМ компонується на основному і резервному стативах центрального процесора РСС, що мають стандартне обладнання. Додатково встановлюються один-два стативи накопичувачів TDC, в залежності від потрібної ємності зовнішньої пам’яті. Крім перелічених стативів, звичайно встановлюється один або два стативи змішаного обладнання М, яке не потребує доступу до шин даних та керування. Це можуть бути: * Інвертори постоійної напруги у змінну;

    * Блоки станційної сигналізації;
    * Модеми.

При типовому плані розташування обладнання враховується мінімальна ширина між рядами 60 см для монтажного та 81 см – для лицоьвого боку стативів. Модуль АМ завжди розташовують в першому ряді, а перед ним, на відстані 1, 2 м, головний центр керування та робочі місця персоналу (MCC і TLWS). Модуль СМ звичайно розташовують у ряді 02 на відстані не більше 15 м від модуля АМ. У центральній частині кожного парного ряду встановлюють статив розподілу та керування електроживленням PCDF. Для зменшення витрат станційного кабеля не рекомендуютьяс ряди, довші за 13 м (17 стативів), а головний щит розподілу (крос) MDF звичайно розташовують перпендикулярно стативним рядам. Висота приміщення не повинна бути менша, ніж 3 м.

    5. 2 Розрахунок складу станційного обладнання ЦАТС 5ESS

Розрахунок обладнання здійснюється на підставі вихідних даних, представлених у технічному завданні та вимог на проектування багатофункціональної системи зв'язку для абонентів Ворошиловського району м. Донецька, а також згідно з [1].

    5. 2. 1 Розрахунок кількості абонентських блоків AIU

Основою для розрахунку абонентських блоків є наступні характеристики ЕАТС системи 5ESS: один блок AIU дозволяє включити до 3584 ААЛ, в одному стативі LTP до 4-х касет по 20 ТЕЗів Z на 32 ААЛ і 2 касети по 16 ТЕЗів Z на 32 ААЛ. Необхідну кількість абонентських блоків AIU визначимо за формулою (5. 1):

    , (5. 1)
    де 3584 - максимальна кількість абонентів у блоці AIU;
    – загальне число абонентів, аб.
    У результаті, .

З урахуванням округлення у більшу сторону кількість NAIU = 9 шт. Далі розрахуємо необхідне число ТЕЗів Z для заданої кількості абонентів за формулою (5. 2):

    , (5. 2)
    де – число ААЛ кожного ТЕЗ Z, шт;
    – загальне число абонентів, аб.
    У результаті,

З урахуванням округлення у більшу сторону, а також припустимої кількості ТЕЗів у кожнім блоці AIU число шт. У кожному SM може розташовуватися від 1 до 4 стативів LTP.

На основі отриманих значень можна затверджувати, що для кількості абонентів, рівному 30 000 необхідне включення в станцію 3-х блоків SM-2000, у кожнім блоці SM-2000 знаходиться 3 статива LTP з AIU. Таким чином, ємність станції 5ESS реально складе 32256 ААЛ.

    5. 2. 2 Розрахунок кількості касет DLTU

Касета DLTU встановлюється в модулях SM-2000 і має до 20 ТЕЗів DFI-2. Число плат DFI-2 для підключення визначається з обліком того, що в кожен DFI-2 включається по 2 ІКМ тракти. Необхідно відзначити, що зв'язок інших АТС із Host SM-2000 здійснюється по трактах ІКМ-30, а кількість сполучних ліній залежить від значення навантаження на ЗЛ і визначається індивідуально в кожнім напрямку зв'язку. У даному випадку, для включення ЗЛ у станцію використовується один статив LTP, що містить 6 касет DLTU-3. Кількість плат DFI-2 можна визначити за формулою (5. 3):

    , (5. 3)

де Nкассет – максимальна кількість касет DLTU-3 у стативі, шт; NDFI-2 – кількість плат DFI-2 в одній касеті DLTU-3, шт.

    У результаті, загальне число плат DFI-2 шт.

Кількість ЗЛ, що підключаються до станції, можна визначити за формулою (5. 4):

    , (5. 4)
    де NDFI-2 общ - загальне число плат DFI-2, шт;

NЛТ – число ІКМ тактів, що включаються в кожну плату DFI-2, шт; Nканал – число інформаційних каналів у кожнім ІКМ, шт.

    У результаті, шт.
    5. 2. 3 Вибір і розрахунок кількості додаткового обладнання

Наявність конференц-зв'язку , можливості тестування трактів передачі забезпечується наявністю касети GDSU, включеної до складу модуля SM1. Вимірювальне обладнання, що обслуговує всі доступні модулі SM розміщається в касеті MMSU, котру також необхідно мати у складі модуля SM1.

5. 2. 4 Розрахунок числа терміналів операторів і контролерів

Число терміналів залежить від конфігурації й обсягів обладнання АТС і визначається такий чином: число терміналів для роботи з АМ постійно: * TTY-A – MCC один для обслуговування AM;

    * ROP – системний принтер (чи робоче місце на базі ЕОМ).
    До складу терміналів для роботи техперсоналу входить:
    * TTY-B - один термінал для спостереження за трафіком;

* Термінали для іспитів міжстанційних зв'язків . Їхнє число залежить від числа сполучних ліній на станцію:

    , (5. 5)
    де число зовнішніх трактів ІКМ, шт.
    За умови, що - використовуємо два TTY (TTY-З, TTY-D);

* Термінали для іспитів і керування абонентами. Їхнє число залежить від загального числа абонентів на станції. При >6400 використовують чотири TTY (TTY-E, TTY-F, TTY-G, TTY-H); * Термінал для вимірів абонентських ліній встановлюються в кросі. Число термінальних контролерів (TTYC) залежить від сумарного числа терміналів TTY. В один контролер TTYC включаються два термінали.

Число інших блоків і плат на станції стандартно і незмінно. У підсумку, кожен модуль SM-2000 має комплектацію, приведену в табл. 5. 1:

    Таблиця 5. 1 – Комплектація модулів SM-2000
    Модуль
    SM-2000
    SMC
    LTP
    SM1
    SMC1
    LTP1-1: AIU, LTP1-2: AIU, LTP1-3: AIU
    LTP1-4: GDSU, MMSU
    SM2
    SMC2
    LTP2-1: AIU, LTP2-2: AIU
    LTP2-3: AIU, LTP2-4: DLTU-3
    SM3
    SMC3
    LTP3-1: AIU, LTP3-2: AIU
    LTP3-3: AIU

Схема спроєктованої станції на базі цифрової системи комутації 5ESS приведена у Додатку Є. План розташування обладнання станції приведений у Додатку Ж. Схема обладнання центру керування системою приведена у Додатку И.

    5. 3 Вибір міжстанційної сигналізації АТСЦ 5ESS

Для встановлення з'єднання між проектованої АТСЦ 5ESS і іншими АТС у телефонній мережі , а також у цифровій мережі з інтеграцією служб доцільно застосувати систему спільноканальної сигналізації № 7 [9]. Для СКС № 7 характерна передача сигналів по загальному каналу сигналізації СКС. Це дозволяє по одному загальному каналу , використовуючи адресацію повідомлень , передавати сигнальну інформацію, що відноситься до багатьох розмовних каналів, а також передавати загальномережеву інформацію, наприклад, команди керування мережею. Завдяки високій швидкості передачі сигнальних повідомлень, один СКС може обслужити до одній-двох тисяч розмовних каналів. Передача сигнальних повідомлень по СКС можлива в будь-який час незалежно від стану інформаційних каналів. Склад переданих сигналів практично необмежений і легко розширюється унаслідок великого резерву кодів. При використанні спеціальних заходів для виявлення і виправлення помилок забезпечується висока вірність передачі сигналів. Для обміну сигналів по СКС передбачається спеціальне обладнання , що складається з буферного запам'ятовуючого пристрою (БЗУ), пристрою захисту від помилок (УЗО), модуляторів і демодуляторів (М) і керуючого пристрою (УУ). Структурна схема СКС представлена на мал. 5. 1. Усе це реалізовано апаратним і програмним забезпеченням цифрової системи комутації 5ESS.

    Малюнок 5. 1 – Структурна схема СКС

При передачі сигналів центральний керуючий пристрій визначає вид переданого сигналу і формує сигнальну одиницю (СЕ) повідомлення, що містить: адреса телефонного каналу, до якого відноситься сигнальна інформація , заголовок і додаткова інформація. Ця СЕ кодується і надходить у БЗУ, а потім в УЗО, де додається захисна інформація, і також через модем надходить у канал СКС. В СКС № 7 використовується СЕ перемінної довжини, що визначається обсягом сигнальної інформації. Складові частини основного формату зображені на мал. 5. 2:

    Малюнок 5. 2 – Формат СЕ в системі СКС № 7

Усі формати починаються і закінчуються спеціальним байтом-прапором (Ф), що являє собою восьмибітовую комбінацію (01111110). У наступному байті (2) передається номер останнього прийнятого повідомлення (зворотний циклічний номер - ОЦН) і вказівка, потрібно чи немає повторення (зворотний біт-індикатор ОБІ). У третьому байті передається номер переданого повідомлення (прямої циклічний номер ПЦН) і вказується, чи передається повідомлення чи вперше йде повторна передача (прямої біт-індикатор ПБИ). У наступному байті (4) перші шість біт указують довжину повідомлення, що залишилася, у байтах (до перевірочних байтів), а інші два біти – резервні (Р). П'ятий байт – це байт службової інформації (БСИ). Тут перші чотири біти визначають користувача мережі сигналізації, потім два – резервні, а останні два указують вид мережі – міжміська чи національна. У наступних байтах розміщається власне сигнальна інформація. Закінчується повідомлення двома перевірочними байтами, необхідними для виявлення помилок передачі. Мінімальна сигнальна інформація, передана в телефонному зв'язку, займає 6 байт. Сигнальна інформація для початкового сигналу установки з'єднання може містити до 9 байт. Структура сигнальної інформації представлена на мал. 5. 3:

    Малюнок 5. 3 – Сигнальна інформація для телефонного зв'язку

Адресна етикетка підрозділяється на три частини: код пункту призначення (КПН) – 14 біт, код вихідного пункту (СТОСІВ) – 14 біт і код ідентифікації використовуваного мовного каналу (КИК) – 12 біт. Код заголовка займає 8 біт. Тут розміщаються пряме адресне повідомлення, початкове адресне повідомлення, лінійні сигнали типу “Відповідь”, “Звільнення” та ін. В інформаційних полях (ИП) вказується: категорія виклику, число знаків у номерній інформації, номер викликуваного чи викликувача та ін. Таким чином, єдина процедура передачі і прийому СЕ різної довжини дозволяє легко розрішити питання сумісності й уніфікації апаратури. Для встановлення телефонного з'єднання систему сигналізації можна умовно розділити на чотири функціональних рівня – на підсистему передачі повідомлень, що містить 1-й, 2-й і 3-й рівні, і підсистеми користувачів у якості 4 рівня. Функціональна схема в цьому випадку може бути представлена на мал. 5. 4:

    Малюнок 5. 4 – Функціональна схема системи СКС № 7

Характеристики і функції кожного функціонального рівня представлені в табл. 5. 2:

Таблиця 5. 2- Характеристики і функції функціональних рівнів СКС №7

    Рівень
    Характеристика
    Рівень 1 (фізичний)

Визначає фізичні, електричні і функціональні характеристики. Забезпечує інтерфейс із фізичним середовищем і відповідає за передачу бітів. Для каналу даних використовується стандартний часовий канал зі швидкістю передачі 64 кбіт/с – 16й канальний інтервал у цифровому тракті 2048 кбіт/с. Доступ до каналів здійснюється через комутаційне поле станції. Рівень 2 (ланковий)

Визначає функції і процедури, що відносяться до передачі сигнальних повідомлень по ланці сигналізації. Функції цього рівня забезпечують надійну передачу сигнальних повідомлень між двома безпосередньо зв'язаними пунктами сигналізації. Сигнальні повідомлення передаються через канал повідомлення у виді сигнальних одиниць СЕ. Рівень 3 (мережний)

    Функції цього рівня підрозділяються на дві категорії:

* Обробка сигнальних повідомлень, що включає добір повідомлень, їхній розподіл по відповідним підсистемам користувача і маршрутизацію повідомлень по іншим каналах сигналізації; * Керування мережею сигналізації на основі даних про стан мережі, реконфигурація мережі, включаючи переключення на резервний канал, зміну маршруту сигналізації, відновлення сигнальних каналів, керування навантаженням сигналізації. Рівень 4 (користувача)

    Складається з 2х підсистем користувача:

* Підсистема керування сигнальними з'єднаннями реалізує додаткові функції по забезпеченню мережних послуг. Вона надає средства для керування віртуальними сигнальними з'єднаннями, а також для передачі блоків даних сигналізації з використанням чи без використання віртуальних сигнальних з'єднань. Підсистема здійснює маршрутизацію сигнальних повідомлень у пункт сигналізації, реалізує функцію керування , що контролює приступність підсистем; * Підсистема користувача телефонними послугами- це програмні засоби, що забезпечують функції по обслуговуванню звичайного телефонного виклику, у першу чергу, по встановленню з'єднання і його роз'єднанню.

    5. 4 Вибір складу лінійного обладнання системи зв'язку
    5. 4. 1 Вибір кабелю

Для прокладки на абонентських і сполучних лініях МТС використовуються спеціальні кабелі зв'язку - міські телефонні кабелі, у яких АЛ зв'язують абонентів з АТС [10]. У даному випадку, застосовується шафова система побудови мережі АЛ, при якій абонентська лінія поділяється на три ділянки: * Магістральний – від АТС до розподільної шафи;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать