75
10, 28
85, 28
7, 28
Далі необхідно задати кількість викликів до АТС убік кожного напрямку. Вихідні дані представлені в таблиці 6. 9:
Таблиця 6. 9 – Кількість вихідних викликів до АТС для 16 напрямків зв'язку Напрямок
1
2
3
4
5
6
7
8
Кількість викликів, вик
0, 04
0, 35
0, 027
0, 025
0, 031
0, 036
0, 03
0, 029
Напрямок
9
10
11
12
13
14
15
16
Кількість викликів, вик
0, 02
0, 021
0, 024
0, 034
0, 038
0, 027
0, 032
0, 041
На основі отриманих значень, з урахуванням фактора підвищеного навантаження абонентів категорії 2 і категорії 3, необхідно визначити навантаження на вихідні з’єднувальні лінії до АТС для кожного з 16 напрямків по формулі (6. 23). Результати обчислень представлені в таблиці 6. 10
Таблиця 6. 10 – Навантаження на вихідні з’єднувальні лінії до АТС для 16 напрямків зв'язку Напрямок
1
2
3
4
5
6
7
8
Навантаження, Ерл
112, 38
98, 33
75, 85
70, 23
87, 09
101, 14
84, 28
81, 47
Напрямок
9
10
11
12
13
14
15
16
Навантаження, Ерл
56, 19
58, 99
67, 42
95, 52
106, 76
75, 85
89, 9
115, 1
Далі необхідно зробити обчислення розрахункового навантаження на з’єднувальні лінії до АТС. Для цього скористаємося формулою (6. 26) і результати обчислень зведемо в таблицю 6. 11
, (6. 26)
де - значення навантаження на з’єднувальні лінії до АТС, Ерл.
Таблиця 6. 11– Розрахункове навантаження на вихідні з’єднувальні лінії для 16 напрямків зв'язку Напрямок
1
2
3
4
5
6
7
8
Розрахункове навантаження, Ерл
119, 52
105, 01
81, 72
75, 88
93, 38
107, 92
90, 47
87, 55
Напрямок
9
10
11
12
13
14
15
16
Розрахункове навантаження, Ерл
61, 24
64, 17
72, 96
102, 11
113, 72
81, 72
96, 29
122, 4
Визначаємо навантаження на з’єднувальні лінії до АМТС по формулі (6. 27):
(6. 27)
де N – загальне число абонентів проектованої АТС, аб;
– середнє число викликів на АМТС, викл;
ТАМТС – час заняття міжміських ліній, с.
Час заняття міжміських ліній визначимо по формулі (6. 28):
, (6. 28)
де – час прослуховування сигналу виклику, с ;
Т – середня тривалість розмови при з'єднанні з АТС, с.
У підсумку,
Час заняття ЗЛ при вихідному з’єднанні з АМТС представимо у таблицы 6. 12:
Таблиця 6. 12– Час заняття ЗЛ при вихідному з’єднанні з АМТС З’єднання
Середня тривалість розмови Т, с
Час установлення з'єднання , с.
Час заняття ЗЛ, при з’єднанні закінчившившимся розмовою Т3исх, с Час заняття ЗЛ при зайнятості викликуваного абонента Т4исх, с З’єднання з АМТС
175
10
10
При заданому числі викликів на АМТС рівному = 0. 02 виклика, на підставі формули (6. 27) визначимо навантаження на вихідні з’єднувальні лінії до АМТС У результаті,
Обчислимо розрахункове навантаження на міжміські лінії. Для цього скористаємося наступною формулою
(6. 29)
де - значення навантаження на міжміські лінії;
У підсумку,
Навантаження спецліній визначається по формулі 6. 30:
(6. 30)
де N – загальне число абонентів проектованої АТС, аб;
– частка внутрішніх викликів, спрямованих до ліній спецзв'язку, викл ( =0. 02); СВН – середнє число викликів внутрішнього повідомлення, викл; ТСПЛ – час заняття ліній спецзв'язку, с.
Час заняття ліній спецзв'язку визначимо по формулі (6. 31):
, (6. 31)
де – час прослуховування сигналу виклику, с ;
Т – середня тривалість розмови при з'єднанні з лініями спецзв'язку, с; – час установлення з'єднання, с.
У підсумку,
Час заняття ЗЛ при вихідному з’єднанні з лініями спецзв'язку представимо у таблиці 6. 13:
Таблиця 6. 13 – Час заняття ЗЛ при вихідному з’єднанні з лініями спецзв'язку З’єднання
Середня тривалість розмови Т, с
Час установлення з'єднання , с.
Час заняття ЗЛ, при з’єднанні закінчившившимся розмовою Т3исх, с Час заняття блоку AIU при зайнятості викликуваного абонента Т4исх, с З’єднання з лініями спецзв'язку
40
10
50
При заданому числі викликів до ліній спецзв'язку рівному СВН = 0. 03 виклика, на підставі формули (6. 30) визначимо навантаження на вихідні з’єднувальні лінії У результаті,
Обчислимо розрахункове навантаження на лінії спецзв'язку. Для цього скористаємося формулою і результати зведемо в таблицю
(6. 32)
де -значення навантаження на лінії спецзв'язку.
Разом,
З урахуванням навантаження для кожного напрямку зв'язку, сумарне навантаження на усі вихідні з’єднувальні лінії складають 1 496 Ерл.
6. 4 Навантаження на вхідні з’єднувальні лінії
Середнє навантаження вхідних з’єднувальних ліній визначається для кожного напрямку вхідної зв'язку по формулі (6. 33):
(6. 33)
де Т3ВХ – тривалість заняття з’єднувальної лінії при з'єднаннях, що закінчилися розмовою, с; Т4ВХ – те ж для з'єднань, що не закінчилися розмовою, с;
N – загальне число абонентів проектованої АТС, аб;
СВХ – число вхідних викликів, що надходять до кожного абонента проектованої АТС у ГНН по лініях розглянутого напрямку, викл. Час заняття з’єднувальної лінії, при установленні вхідного з'єднання з АТС, визначимо по формулі (6. 34):
, (6. 34)
де – час прослуховування сигналу виклику, с ;
– час обміну інформації між станціями. Застосовується, с ;
Т – середня тривалість розмови при з'єднанні з АТС, с.
У результаті,
Тривалість заняття вхідної з’єднувальної лінії при з'єднаннях з АТС, що не закінчилися розмовою визначимо по формулі (7. 35) в секундах:
, (6. 35)
де – час прослуховування сигналу зайнято, с ;
– час обміну інформації між станціями, с .
Разом,
Час заняття ЗЛ при вхідному з’єднанні від АТС представимо у таблиці 6. 14:
Таблиця 6. 14 – Час заняття ЗЛ при вхідному з’єднанні від АТС З’єднання
Середня тривалість розмови Т, с
Час установлення з'єднання , с.
Час заняття ЗЛ, при з’єднанні закінчившившимся розмовою Т3исх, с Час заняття ЗЛ, при зайнятості викликуваного абонента Т4исх, с З’єднання з АТС
75
10, 2
85, 2
7, 2
Далі необхідно задати кількість викликів від АТС для кожного з 16 напрямків зв'язку. Вихідні дані представлені в таблиці 6. 15:
Таблиця 6. 15 – Кількість вхідних викликів від АТС для 16 напрямків зв'язку Напрямок
1
2
3
4
5
6
7
8
Кількість викликів
0, 04
0, 035
0, 027
0, 025
0, 031
0, 036
0, 03
0, 029
Напрямок
9
10
11
12
13
14
15
16
Кількість викликів
0, 02
0, 021
0, 024
0, 034
0, 038
0, 027
0, 032
0, 041
Далі, з урахуванням підвищеного навантаження абонентів категорії 2 і категорії 3, необхідно визначити навантаження на вхідні з’єднувальні лінії від АТС для кожного з 16 напрямків по формулі (6. 33). Результати обчислень представлені в таблиці 6. 16:
Таблиця 6. 16 – Навантаження на вхідні з’єднувальні лінії від АТС для 16 напрямків зв'язку Напрямок
1
2
3
4
5
6
7
8
Навантаження, Ерл
112, 25
98, 22
75, 76
70, 15
86, 99
101, 02
84, 18
81, 38
Напрямок
9
10
11
12
13
14
15
16
Навантаження, Ерл
56, 12
58, 93
67, 35
95, 41
106, 63
75, 76
89, 80
115, 0
Далі необхідно зробити розрахунок розрахункового навантаження на з’єднувальні лінії від АТС. Для цього скористаємося формулою 6. 36 і результати обчислень зведемо в таблицю 6. 17:
(6. 36)
де - значення навантаження на з’єднувальні лінії від АТС.
Таблиця 6. 17 – Розрахункове навантаження на вихідні з’єднувальні лінії для 16 напрямків зв'язку Напрямок
1
2
3
4
5
6
7
8
Розрахункове навантаження, Ерл
119, 39
104, 89
81, 63
75, 8
93, 28
107, 8
90, 37
87, 46
Напрямок
9
10
11
12
13
14
15
16
Розрахункове навантаження, Ерл
61, 17
64, 1
72, 88
101, 99
113, 59
81, 63
96, 18
122, 2
Визначимо навантаження на з’єднувальні лінії від АМТС по формулі (6. 37):
(6. 37)
де N – загальне число абонентів проектованої АТС, аб;
– середнє число викликів на АМТС, викл;
ТАМТС – час заняття міжміських ліній, с.
Далі визначаємо час заняття з’єднувальних ліній при вхідному з'єднанні від АМТС закінчившимся розмовою.
, (6. 38)
де Т – середня тривалість розмови при вхідному з'єднанні від АМТС, с; – час установлення з'єднання, с.
Час установлення з'єднання визначимо по формулі (6. 39):
(6. 39)
У підсумку,
Час заняття ЗЛ при вхідному з’єднанні від АМТС представимо у таблиці 6. 18:
Таблиця 6. 18 – Час заняття ЗЛ при вхідному з’єднанні від АМТС З’єднання
Середня тривалість розмови Т, с
Час установлення з'єднання , с.
Час заняття ЗЛ, при з’єднанні закінчившившимся розмовою Т3исх, с Час заняття блоку AIU при зайнятості викликуваного абонента Т4исх, с З’єднання з АТС
175
14, 5
189, 5
При середнім числі викликів на АМТС рівному = 0. 002 виклика, навантаження на міжміські лінії за виразом (6. 37) дорівнює Ерл. Розрахункового навантаження на міжміські лінії визначається по формулі (6. 40):
(6. 40)
де - значення навантаження на міжміські лінії, Ерл.
У результаті,
З урахуванням навантаження для кожного напрямку зв'язку, сумарне навантаження на усі вхідні з’єднувальні лінії складають 1 492 Ерл. Загальне навантаження на з’єднувальні лінії, що містить у собі вихідну і вхідні навантаження складають 2988 Ерл. Розрахунок кількості з’єднувальних ліній по кожнім напрямку виробляється з умовою 1 Ерл = 1 з’єднувальна лінія [1]. Це означає, що для нормального функціонування з урахуванням утрат необхідно використовувати 2988 з’єднувальних ліній. Кількість з’єднувальних ліній у кожному з 16 напрямків дорівнює відповідному значенню навантаження в цьому напрямку. 7 РОЗРАХУНОК НАДІЙНОСТІ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ
При проектуванні багатофункциональної системи зв'язку також необхідно зробити розрахунок надійності, який проводиться таким чином: на основі показників кожного блоку, що входють в систему визначити загальний показник надійності [12]. У загальному випадку, існує три вигляду розрахунків:
- Уточнений, який передбачає урахування різних режимів і умов роботи комплектуючих спроектованої системи; - Орієнтовний, який виконується в тому випадку, коли відомі номенклатура виробів, що входять в блоки системи; - Прикидочний, що дозволяє провести швидку орієнтовну оцінку показників надійності спроектованої системи на початковій стадії її розробки. Так як при проектуванні системи не використовувалися принципові схеми станції 5ESS, а також з урахуванням того, що ці дані є закритими, то зробити уточнений розрахунок в цьому випадку не представляється можливим. Розглянемо загальну структуру системи, що проектується. Вона складається з 3 основних блоків: Блок станційного обладнання;
Блок з'єднувальних ліній;
Блок абонентських ліній.
Блок станційного обладнання не включається в розрахунок загальної надійності системи. Це обумовлене тим, що обладнання є дубльованим і його надійність значно вище за надійність інших блоків, що розглядаються. Блок з'єднувальних ліній являє собою сукупність всіх міжстанційних з'єднувальних ліній, які прокладаються для кожного напряму зв'язку і вмикаються в блок DLTU станції. Кількість з'єднувальних ліній вибирається в залежності від значення навантаження в ГНН, а також від ємності ІКМ-тракту в кожному напрямі. Кількість ІКМ-трактів для кожного напрямку зв'язку представлена в табл. 7. 1:
Таблиця 7. 1 - Кількість ІКМ-трактів для кожного напрямку зв'язку Напрямок
1
2
3
4
5
6
7
8
9
ІКМ
120
120
120
120
120
120
120
120
120
К-ть, шт
2
2
2
2
2
2
2
2
1
Напрямок
10
11
12
13
14
15
16
17
18
ІКМ
120
120
120
120
120
120
120
30
К-ть, шт
1
1
2
2
2
2
2
1
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
