У структурі депозитних коштів, як і раніше, переважали депозити у національній валюті. Їх обсяг на 01.11.2006 року становив 100,9 млрд. грн. або 59,8% від загального обсягу депозитних зобов'язань що проте на 5,9 п.п. менше, ніж на початок року. У структурі депозитних зобов'язань банків за категоріями вкладників була частка депозитних вкладів фізичних осіб - 56,4% (95,1 млрд. грн.) проти 43,6% - вкладень суб'єктів господарювання. Депозитні вкладення суб'єктів господарювання традиційно переважали тільки в структурі поточних зобов'язань - 64,4% (38,7 млрд. грн.) на 01.11.2006 р.
1.3. Розміщення ресурсів банків УкраїниПрогресивні структурні зрушення та раціональна структура активів є важливою передумовою забезпечення ліквідності та платоспроможності банків, прибутковості їх діяльності. В таблиці 1.4. відображено тенденція зміни в активах банківського сектору України.
Таблиця 1.4.
Активи банківського сектору України
Активи | 01.01.2004 | 01.01.2005 | 01.01.2006 | 01.01.2007 | |
Загальні активи | 105539 | 141497 | 223024 | 353086 | |
Чисті активи | 100234 | 131448 | 213878 | 340179 | |
Високоліквідні активи | 16043 | 23595 | 36482 | 44851 | |
Кредити надані | 73442 | 97197 | 156385 | 269688 | |
у т.ч. кредити надані суб'єктам господарської діяльності | 57957 | 72875 | 109020 | 167661 | |
кредити надані фізичним особам | 8879 | 14599 | 33156 | 77755 | |
Довгострокові кредити | 28136 | 45531 | 86227 | 157224 | |
з них: довгострокові кредити суб'єктам господарської діяльності | 23239 | 34693 | 58528 | 90576 | |
Проблемні (прострочені та сумнівні) кредити | 2500 | 3145 | 3379 | 4456 | |
Вкладення в цінні папери | 6534 | 8157 | 14338 | 14466 | |
Резерви під активні операції банків: | 5355 | 7250 | 9370 | 13289 | |
% виконання формування резерву | 98,2 | 99,7 | 100,05 | 100,1 | |
з них: резерв на відшкодуван-ня можливих втрат за кредит-ними операціями | 4631 | 6367 | 8328 | 12246 |
Загальні активи банківського сектору за аналізований період зросли з 105,5 млрд. грн. на 01.01.2004 року до 353,1 млрд. грн. на 01.01.2007 року. При цьому спостерігався ріст чистих активів відповідно з 100,2 млрд. грн. на 01.01.2004 року до 340,2 млрд. грн. на 01.01.2007 року. Важливим є ріст високоліквідних активів, що складав 179,6% за аналізований період. За аналізований період обсяг виданих кредитів зріс у 3,7 рази, при цьому найвищі темпи зростання кредитування спостерігалися у 2006 році і складали 72,5% за рік. Розглядаючи суб'єктів кредитування банківським сектором України слід відзначити превіліювання кредитування суб'єктів господарювання над кредитуванням фізичних осіб. У 2003 році питома вага виданих суб'єктам господарювання кредитів складала 79%, у 2004 році - 75%, у 2005 році - 70%, у 2006 році - 62%, поряд з цим кредитування фізичних осіб складало відповідно 12%, 15%, 21%, 29%, тобто спостерігалася тенденція зростання частки кредитування фізичних осіб і зменшення частки кредитування суб'єктів господарювання у загальному обсязі виданих українськими банками кредитів. Поряд з тенденцією зростання кредитування населення та суб'єктів господарювання спостерігалася тенденція зростання проблемних кредитів як у абсолютному виразі, так і у частці виданих кредитів, зокрема у 2003 році до проблемних кредитів віднесли кредити на суму 2,5 млрд. грн., у 2004 році - 3,15 млрд. грн., у 2005 році - 3,38 млрд. грн., у 2006 році - 4,46 млрд. грн.
Про динаміку збільшення кредитування свідчить і зростання обсягу виданих довгострокових кредитів, у тому числі суб'єктам господарювання. Зокрема на 2003 рік обсяг виданих довгострокових кредитів складав 28,1 млрд. грн., на 2004 рік - 45,5 млрд. грн., на 2005 рік - 86,2 млрд. грн., на 2006 рік - 157,2 млрд. грн. При цьому довгострокові кредити надавалися переважно суб'єктам господарювання, що свідчить про інвестиційну спрямованість кредитного портфелю банківської системи. У 2003 році частка кредитів, виданих суб'єктам господарювання, складала 82,6%, у 2004 році - 76,2%, у 2005 році - 67,9%, у 2006 році - 57,6%. Дана динаміка свідчить про зростання видачі довгострокових кредитів населенню, зокрема на покупку нерухомості, авто, товарів довгострокового користування.
Серед активів банківської системи є також вклади у цінні папери, що зростали з 6,5 млрд. грн. у 2003 році до 14,5 млрд. грн. у 2006 році. Банки України створювали резерви під активні операції, при цьому відсоток формування резерву постійно зростав з 98,2% на 2003 рік до 100,1% у 2006 році, при цьому резерви під активні операції банків формувалися переважно на 100%, тобто повністю у запланованому обсязі.
На рис 1.6. наведена структура активів банківської системи за період 2005-2006 роки.
Рис. 1.6. Структура активів банківської системи України в період 2005-2006 рр., %
За 2006 рік активи банків України збільшилися на 126 млрд. грн., або на 59% (за 2005 рік - 59%) і становили 340 млрд. грн.; загальні активи - на 130 млрд. грн., або на 58% (за 2005 рік - на 82 млрд. грн., або на 58%) і становили 353 млрд. грн. Операції українських банків з нерезидентами становлять 5% від загального обсягу активних операціях. Значне нарощення банками своїх активів спричинило зміни в структурі активів по банківській системі. Зокрема відбулося зростання з 70,1% до 76,4% частки наданих кредитів та зменшення з 16,4% до 12,7% частки високоліквідних активів та з 6,4% до 4,1% частки вкладень у цінні папери. Розвиток кредитних операцій банків став однією з основних причин зростання активів. Обсяг наданих за 2006 рік кредитів зріс до 270 млрд. грн. зростання обсягів довгострокового кредитування та інвестиційного кредитування свідчить про те, що банки протягом 2006 року брали активну участь у розвитку реального сектору економіки. У 2006 році кредити, надані іншим банкам, і строкові депозити, розміщені в інших банках, зросли на 70%, за 2005 рік - на 48%.
Протягом 2006 року спостерігалася позитивна тенденція до зниження вартості кредитів, наданих банками в економіку України та депозитів, залучених банками у суб'єктів господарювання та фізичних осіб, при цьому різниця між середньозваженими процентними ставками за кредитами та депозитами була вищою, ніж у 2004-2005 роках.
- 1.4. Фінансові результати діяльності банківської системи
У сучасних умовах одним із найважливіших завдань для банків України є забезпечення прибуткової діяльності - необхідної умови фінансової стійкості та якісного розвитку банків для підвищення їх конкурентоспро-можності на фінансових ринках.
Найбільших доходів банківський сектор досяг у 2006 році в сумі 2,17 млрд. грн., а рівень рентабельності також досяг максимуму за всі роки існування національної банківської системи. Прибуток по банківській системі за 2006 рік становив 4,1 млрд. грн., що в 1,9 рази більше за показник 2005 року. При цьому рентабельність активів постійно збільшувалася з 1,04 у 2004 році до 1,31 у 2006 році, а рентабельність капіталу зростала з 7,61 у 2004 році до 10,39 у 2006 році. На рис 1.7. відображена структура доходів банків України за період 2005-2006 років.
Рис. 1.7. Структура доходів банків України, %
Порівняно з 2005 роком доходи банків збільшилися на 51,2% і за станом на 01.01.2007 року становили 41,6 млрд. грн. Збільшення доходів відбулося за рахунок зростання процентних доходів - на 11,2 млрд. грн. (або на 59,0%) і комісійних доходів - на 2,5 млрд. грн. (на 44,0%).
У структурі доходів банків у 2006 році відбулися такі зміни:
· на 3,6 п.п. (з 69,1% до 72,7%) зросла частка процентних доходів;
· на 1п.п. (з 21,0% до 20,0%) зменшилися комісійні доходи;
· на 2,8 п.п. (з4,7% до 1,9%) зменшилися інші операційні доходи;
· на 0,6 п.п. (з 4,3% до 4,9%) зріс результат від торговельних операцій.
У структурі процентних доходів основне місце займають процентні доходи за кредити, надані суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам (46,1% і 20,0% від загальної суми процентних доходів).
Витрати банків України за 2006 рік зросли на 48% і станом на 01.01.2007 року досягли 37,5 млрд. грн. Дане збільшення витрат відбулося за рахунок зростання процентних витрат - на 5,7 млрд. грн. (47,1% від суми збільшення витрат) і загальних адміністративних витрат - на 3,4 млрд. грн. (28,1%). У структурі витрат банків відбулися такі зміни:
· зросла з 43,0% до 44,2% частка процентних витрат, що пояснюється збільшенням ресурсної бази банків;
· зменшилася з 34,4% до 32,4% частка загальних адміністративних витрат;
· зросли більше ніж на 2,3 млрд. грн., або на 49% витрати на утримання персоналу, які в загальних адміністративних витратах займають понад 50%;
· зросли на 25% (на 380 млн. грн.) витрати на утримання основних засобів і нематеріальних активів, які становили 1,9 млрд. грн.. або 16% від загальних адміністративних витрат;
· зросли з 11,0% до 12,5% відрахування до резервів.
Структуру витрат банків України за період 2005-2006 років наведено на рис. 1.8.
Рис. 1.8. Структура витрат банків України за період 2005-2006 рр., %
Порівняно з 2005 роком в 2006 році загальні адміністративні витрати зросли на 40% (на 3,4 млрд. грн.). Незважаючи на позитивні тенденції, проблема підвищення капіталізації залишається однією з найактуальніших для національного банківського сектору.
Аналізуючи динаміку зростання прибутку банківського сектору України та рівня рентабельності банків слід звернути увагу на рис. 1.9.
Рис 1.9. Динаміка прибутку та рентабельності банківської системи України
Прибуток, отриманий банківською системою постійно зростає і досяг свого апогею у 2006 році на відмітці 4144 млн. грн. Причиною зростання прибутку банківського сектору є постійно зростаюча рентабельність активів від 1,27% у 2001 році до 1,61% у 2006 році та зростання обсягу виданих кредитів, а отже, отриманого банками процентного доходу.
РОЗДІЛ 2. ОФОРМЛЕННЯ ТРАДИЦІЙНИХ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ
2.1. Розрахунково-касові операції
Важливим обов'язком комерційних банків є видача готівкових коштів підприємствам і організаціям, тобто безпе-ребійне касове обслуговування клієнтів. Під касовими опе-раціями розуміють діяльність банку, пов'язану з інкасацією, зберіганням та видачею підприємствам готівкових коштів. Підприємства здійснюють операції з готівковими коштами відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплату заробітної плати працівникам, оплату зобов'язань передбюджетом і позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо. Тому що швидше та надійніше банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, то кращі умови створюються в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжної дисципліни, поліпшення фінансового стану, а в остаточному підсумку -- для підвищення життєвого рівня населення. Розрахунково-касові операції банків забезпечують переважну частину потоків сукупного грошового обігу. Будь-які перебої в розрахунково-касових операціях неминуче призводять до гальмування грошових потоків і розбалансування грошового обігу, що негативно позначається на стані економіки загалом, на розвитку виробництва товарів і послуг. Важлива роль своєчасного здійснення грошових платежів у забезпеченні функціонування економіки кожної країни зумовлює необхідність створення спеціальних платіжних систем, спроможних надати всім економічним агентам (фізичним та юридичним особам) можливість виконати свої платіжні зобов'язання. Платіжна система в широкому розумінні -- це сукупність визначених законом платіжних інструментів, норм, правил, а такожмеханізмів і процедур їх застосування всіма суб'єктами грошовогообігу. Учасниками платіжної системи є всі види підприємств, державні структури, громадські організації, населення, комерційні та центральний банки. Встановлення в межах платіжної системи для всіх її учасників визначених законом норм та правил поведінки ставить їх в однакові умови, захищає інтереси кожного з них. Тому створення високоефективної, дієвої та надійної платіжної системи єодним із основних економічних завдань держави. Особливе місце в платіжних системах посідають банки. Вони не тільки беруть участь у них як звичайні платники та одержувачі платежів, а й як посередники у платежах, покликані якнайшвидше, в режимі реального часу доставити грошові кошти від платника до одержувача.
Грошові розрахунки здійснюються за допомогою готівкових грошей і в безготівковому порядку. Готівкові розрахунки застосовуються в основному у взаємовідносинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслуговують рух грошових доходів і витрат населення. У розрахунках між підприємствами та організаціями майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються шляхом безготівкових перерахувань. Сукупність усіх грошових розрахунків незалежно від форми їх здійснення являє собою грошовий обіг. Основну частину сукупного грошового обігу (понад 80%) складає безготівковий обіг. Сфери застосування готівкових грошей і безготівкових розрахунків розмежовані між собою, в той же час вони органічно взаємопов'язані.
Організаторами та основними виконавцями розрахункових операцій є банки. Деякі безготівкові платежі, переважно дрібні, проводяться підприємствами та організаціями за допомогою поштово-телеграфних переказів через відділення зв'язку. Безготівкові розрахунки поділяються на дві групи - іногородні та місцеві. Також безготівкові розрахунки розрізняються за способом платежу і формою. Основний спосіб платежу - це перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок постачальника шляхом відповідних записів по них. У залежності від характеру платежу, порядку кредитування та інших умов кошти перераховуються по різних рахунках підприємств - поточних, позичкових, рахунках фінансування капітальних вкладень. Різновидом цього способу платежу є планові платежі, при яких розрахунки проводяться не по кожній окремій поставці матеріальних цінностей, а за певний період, виходячи з плану поставки.
Другий спосіб платежу - залік взаємних вимог, при якому взаємні борги підприємств зараховуються і тільки різниця перераховується шляхом записів по рахунках. Залежно від розрахункового документа, що використовується у розрахунках, та його обігу розрізняють такі форми розрахунків:
· платіжними дорученнями;
· вимогами-дорученнями;
· за допомогою акредитивів;
· чеками та інші.
Застосування тієї чи іншої форми розрахунків визначається особливостями господарських взаємовідносин підприємств та організацій і спрямовано на зміцнення договірної дисципліни, забезпечення безперебійних платежів і прискорення оборотності грошових коштів у розрахунках.
Підприємства, а також установи банків здійснюють розрахунки при дотриманні таких умов:
1. Кошти підприємств підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком ліміту та норм витрат з виручки, які передбачені діючим порядком ведення касових операцій у народному господарстві України.
2. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються у національній валюті України через банк шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів.
3. Кошти з рахунку клієнта списуються за розпорядженнями його власника крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене безспірне стягнення та безакцептне списання коштів.
У безакцептному порядку проводиться списання:
· за виконавчим листом суду та арбітражу;
· недоїмок по податках, недоплат у державні цільові фонди, позабюджетні фонди;
· платежів за розпорядженням державних податкових адміністрацій;
