З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити представники органів виконавчої влади та інші особи, які відповідають вимогам, зазначеним у цій статті. Термін повноважень членів наглядової ради державного банку - п'ять років.
Банк зобов'язаний подавати Національному банку України фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також інформацію афілійованих осіб банку з метою оцінки фінансового стану банку. Національний банк України має право вимагати від банку подання консолідованої звітності.
Національний банк України встановлює для банків:
1) форми звітності та методику її складання;
2) періодичність та строки подання звітності;
3) структуру пояснювальної записки;
4) мінімум відомостей, що підлягають опублікуванню, та строки їх подання;
5) методику складання консолідованої звітності.
Національний банк України має право в окремих випадках вимагати подання разової та тимчасової звітності.
Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною особою, зобов'язаний подати Національному банку України у встановлений ним строк річний звіт про свою діяльність. Звіт повинен містити таку інформацію:
1) види діяльності, які здійснює юридична особа;
2) інформація щодо суб'єктів господарювання, в яких особа має участь, що перевищує 10 відсотків, зокрема: найменування та місцезнаходження юридичної особи, розмір частки, що знаходиться у власності цієї особи, види діяльності;
3) баланс та звіт про прибутки цієї особи на кінець останнього фінансового року.
Національний банк України має право вимагати подання інших періодичних звітів чи інформації від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку та забезпечення дотримання положень цього Закону.
Фінансовим роком банку вважається календарний рік, який починається 1 січня.
2.2 Інформаційне забезпечення
Інформаційним забезпеченням Ощадбанку є Internet за допомогою якого можна подати інформацію про банк та його послуги. Також інформаційним середовищем в банку виступає електронна пошта, через яку отримується інформація для діяльності банку. Також важливим інформаційним забезпеченням є брошури з інформацією про банк. Інформація щодо кожної фінансової операції, яка надається Уповноваженому органу у складі файла-повідомлення, підписується електронним цифровим підписом відповідального працівника відповідного рівня за допомогою засобів накладання/перевірки електронного цифрового підпису, вбудованих у систему автоматизації банку.
Сформований системою автоматизації банку файл-повідомлення шифрується програмними засобами, вбудованими в АРМ «Фінансовий моніторинг» для філій і АРМ-НБУ для управління фінансового моніторингу центрального апарату, та передається засобами електронної пошти FOSS-mail відділеннями до відповідних регіональних управлінь та регіональними управліннями до управління фінансового моніторингу центрального апарату і засобами електронної пошти Національного банку України управлінням фінансового моніторингу центрального апарату на адресу Уповноваженого органу. У реєстрі операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, виконується консолідація інформації від підпорядкованих установ.
2.3 Технічне забезпечення
Склад комплексу технічних засобів для функціонування діяльності банку визначений у відповідності з змістом задач, що входять у систему і алгоритмів їх розвязку, організацією і формами представлення інформації, структурою та обємно-часовими характеристиками інформаційних потоків, а також розвязками по організації технологічного процесу обробки інформації.
Комплекс технічних засобів повинен включати технічні засоби обробки інформації, які призначені для виконання наступних функцій:
- підготовка інформації на машинних носіях
- обробка та зберігання (накопичування) інформації на машинних носіях
- вивід інформації в читаємій формі
- архівні зберігання інформації
- засоби для створення облікових документів.
Технічні засоби для створення облікових документів повинні мати наступні особливості:
- ввід інформації за допомогою ручного вводу даних
- регістрація інформації, що вводиться, на машинному носії
- обмеження доступу використання і захисту від несанкціонованого доступу до інформації.
Технічне забезпечення АРМ повинне гарантувати високу надійність технічних засобів, організацію зручних для користувача режимів роботи (автономний, з розподіленою БД, інформаційний, з технікою верхніх рівнів і т. д.), здатність обробити в заданий час необхідний об'єм даних. Оскільки АРМ є індивідуальним призначеним для користувача засобом, воно повинне забезпечувати високі ергономічні властивості і комфортність обслуговування.
Технічні засоби підготовки інформації на машинному носії повинні надавати можливість вводу інформації з клавіатури та регістрації інформації, що вводиться на носії.
Зокрема вибір ПЕОМ IBM PC/AT 486 визначений обємом вхідних даних (8 Мбайт оперативної памяті та 180 Мбайт постійної памяті), високою оперативністю виконання роботи у режимі діалогу, зручністю і простотою експлуатації, компактністю і порівняльно невисокою вартістю комплексу ПЕОМ. Час розвязання задчі на ПЕОМ PC/AT 486 задовольняє вимоги користувача.
Характеристика ПЕОМ PC / AT 486 наведена нище.
Основні елементи апаратних засобів:
- системний блок
- клавіатура
- пристрій відображення (монітор)
- дисководи
- друкуючий пристрій
- різноманітні засоби синхронного зв'язку та управління ігровими програмами.
Системний блок складається з системної плати, блоку живлення та слотів для додаткових плат. На системній платі розміщені:
- мікропроцесор (486 UMS)
- оперативна память (RAM 8 Мбайта).
Слоти забезпечують підключення пристроїв відображення, дисководів для ГМД, каналів телекомунікацій, додаткової памяті та ігрових пристроїв.
Клавіатура вміщує власний мікропроцесор, який здійснює сканування клавіатури, приглушення ефекту тремтіння клавіш і буферізації до 20 символів.
«Мозком» компютера є мікропроцесор, який здійснює виконання команд і обробку даних. Мікропроцесор обєднує у собі 27500 транзисторів і має 32-бітну адресну шину команд. У структурі мікропроцесора найбільш важливу роль грають:
- арифметико-логічний пристрій (АЛП)
- блок шинного інтерфейсу
- блок управління памяттю.
АЛП входить в так названий виконавчий блок, який виконує команди.
Блок управління памяттю складається, в свою чергу, з двох інших блоків:
- блок сегментації
- блок підкачки сторінок.
Ці пристрої призначені для розбиття оперативної памяті на відносно невеликі фрагменти і динамічного перерозподілу їх в прикладних програмах.
На системній платі знаходяться два типи памяті:
Перший тип - це постійна память. Ця память представляє собою одну або декілька мікросхем, які постійно зберігають деяку інформацію. Оскільки ця інформація може тільки зчитуавтися в анголомовній літературі вони отримала назву «Read Only Memory» (ROM) - «тільки читаєма память»
ROM - память служить для розміщення у ній даних про апаратні особливості ПК і базової системи вводу / виводу операційної системи
(Basic Input/Output System - BIOS).
BIOS дозволяє компютеру при початковому запуску ПК, тобто включенні блоку живлення, виконати три основні операції:
- розпізнати, які пристрої встановлені у ПК
- отримати вказівки, звідки і як читати файли операційної системи
- визначити як встановити взаємозвязок між центральним процесором та іншими пристроями (дисководами, монітором, памяттю, клавіатурою. Саме на рівні ROM може бути виявлена несумісність того чи іншого ПК з клану IBM з оригінальною моделлю ПК.
Другий тип памяті - оперативна память.
Оперативна память або оперативний запамятовуючий пристрій - ОЗП (Random Access Memory - RAM) являє собою сукупність мікросхем з властивістю накопичувати і тимчасово зберігати інформацію.
Оперативна память, яка знаходиться у розпорядженні користувача ПК, може бути розділена на чотири категорії.
Базова память (conventional memory).
Це оперативна память обємом до 640 Кбайт, яка обслуговується найбільш розповсюдженою операційною системою ПК - DOS (Disk Operating System). Будь-яка програма, що працює під управлінням DOS, може бути завантажена в цю область памяті і використовувати її без будь-яких обмежень.
Нарощена память (extended memory).
Це оперативна память більше 1 МБ, що встановлюється на платах розширення. Ця область памяті може бути використана програмами, що працюють у середовищі DOS, але легко доступна при роботі операційних систем XENIX, UNIX i OS/2.
Схована память (shadow memory).
Це категорія нарощеної памяті в ПК AT (що використовують мікропроцесор Intel 80286). Вона застосовується для резервування областей памяті під віртуальні диски, прінтерні спулери, області зберігання копій BIOS, а також буфери для операцій обміну з іншими пристроями (кеш-память).
Розширена память (expanded memory).
Дозволяє отримати доступ до оперативної памяті за межами 640 Кбайт, використовуючи особливі програмні засоби у середовищі DOS (Lotus 1 - 2 - 3, Symphony releas 1.1., Ventura Publisher version 2.0 та ін.). Необхідість у цьому звичайно виникає при роботі з великими таблицями чи обємними документами. Розширена память може застосовуватися в будь-яких моделях ПК, але обєм її обмежений 8 Мбайт.
Також банк у своєму розпорядженні має також такі технічні засоби як банкомат, за допомогою якого здійснюється отримання коштів.
Постермінал, який використовується для видачі готівки, за допомогою якого вибивається чек про отримання коштів.
Дитектор валют, за допомогою якого перевіряється валюта на фальшивість, він складається зі збільшуючого скла, ультрафіолету за допомогою якого просвічуються водяні знаки.
2.4 Інтелектуальне забезпечення
В банку працюють висококваліфіковані працівники. Увесь персонал підприємства має вищу освіту та технічну спеціальну. Завдяки тому, що банк має висококваліфікованих працівників, робота банку здійснюється на найвищому рівні. Працюють в банку фінансисти, працівники з технічною освітою, аналітики, оператори комп'ютерного набору.
До компетенції відповідального працівника банку (філій) належать:
- прийняття рішень про повідомлення Уповноваженого органу про фінансові операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони можуть здійснюватися з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або що вони пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування тероризму;
- прийняття рішень про інформування правоохоронних органів, визначених законодавством України, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що вони пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування тероризму;
- здійснення перевірок діяльності будь-якого підрозділу банку (філії) та їх працівників щодо дотримання ними Правил внутрішнього фінансового моніторингу та виконання програм здійснення фінансового моніторингу;
- право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікацій;
- залучення будь-яких працівників банку (філії) до проведення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та здійснення перевірок з цих питань;
- одержання пояснень від працівників банку (філії) незалежно від займаних ними посад з питань здійснення фінансового моніторингу;
- прийняття рішення про надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Уповноваженого органу та відповідних правоохоронних органів.
В Україні малий та середній бізнес здійснює значний вплив на розвиток країни. Відіграючи вагому роль у її суспільно-економічному зростанні, підприємства цього сектору на сьогодні потребують комплексного обслуговування та банківських послуг нового рівня для задоволення своїх фінансових потреб. Для малого та середнього підприємництва банк - це не лише джерело фінансування бізнесу, а й стабільний фінансовий партнер, який надає можливість отримати додаткові прибутки від тимчасово вільних коштів, допомагає керувати фінансовими потоками та економити час.
Розуміючи ці потреби, Ощадбанк уже багато років поспіль використовує найсучасніші технології в обслуговуванні бізнесу. Проаналізувавши потреби малого та середнього бізнесу, в 2007 році банк запропонував не лише нові кредитні продукти, зокрема кредитування комерційного автотранспорту, а й комплексне обслуговування поточних рахунків - тарифні пакети для малого та середнього бізнесу. Спеціалісти Ощадбанку розуміють, що підтримка малого бізнесу полягає не лише в суто банківському обслуговуванні успішного бізнесу, а й у створенні сприятливих умов на самому початку заснування власної спраги. Таким чином, кредит на придбання комерційного автотранспорту розрахований також на людей, які бажають займатися підприємницькою діяльністю, мають стабільний дохід і прагнуть відкрити свою справу з метою отримання додаткового прибутку.
Разом зі швидким зростанням економіки і появою нових фінансових інструментів малий та середній бізнес має бути більш обізнаним у фінансових питаннях. Якщо великі корпорації можуть скористатися порадами консалтингових компаній, то представники цього сектору покладаються лише на власні знання та досвід. Враховуючи це, Ощадбанк прагне стати фінансовим помічником для підприємця незалежно від того, чи є він клієнтом банку, чи ні.
2.4.1 Методики обчислення показників фінансової діяльності
Для оцінки доходів та видатків необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриманої їм за період, із наступним поділом її на види доходів, що надійшли від проведення різноманітних видів банківських операцій.
Валові доходи банку прийнято розділяти на процентні і непроцентні.
До процентних доходів банку відносяться:
- нараховані й отримані відсотки по позичках у гривневому виразі;
- нараховані й отримані відсотки по позичках в іноземній валюті.
Структура процентних доходів банку може бути подана також у вигляді:
- процентних доходів, отриманих по міжбанківських позичках;
- процентних доходів, що надійшли по комерційних позичках.
Непроцентні доходи складають:
- доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств і організації й ін.);
- доходи від валютних операцій;
- доходи від отриманих комісій і штрафів;
- інші доходи.
Також доходи можна розділити на банківські і небанківські.
Банківські доходи - це ті, що безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю.
Небанківські - ті, які не відносяться до основної банківської діяльності, але забезпечують її здійснення.
При оцінці доходів банку визначається питома вага кожного виду доходу в їхній загальній сумі або відповідній групі доходів.
Динаміка дохідних статей може порівнюватися з попередніми періодами, у тому числі і по кварталах.
Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить про його нормальну роботу і про кваліфіковане управління.
Після проведення оцінки структури доходів банку по укрупнених статтях варто більш детально вивчити структуру доходів, що формують укрупнену статтю, що займає найбільшу питома вагу в загальному обсязі доходів [12, 58].
Аналізуючи одночасно доходи конкретного банки і динаміку структури активу балансу, можемо зробити висновок, що не всі активи банку приносять йому адекватний прибуток. Це відноситься до активів, що звичайно не приносять доходу (наприклад, кошти в касі і на кореспондентському рахунку, резерви в НБУ і власні основні засоби), а також до таких активів, як цінні папери й інші права участі, придбані банком і нематеріальні активи. Це означає, що якість спільних проектів, придбаних цінних паперів і нематеріальних активів є вкрай невисокою.
Отже, доход комерційних банків залежить від норми прибутку по позичкових і інвестиційних операціях, розміру комісійних платежів, стягнутих банком за послуги, а також від суми і структури активів.
Доходність банка є результатом оптимальної структури його балансу як у частині активів, так і пасивів, цільової спрямованості в діяльності банківського персоналу в цьому напрямку. Іншими важливими умовами забезпечення доходності банка є раціоналізація структури видатків і доходів, розрахунки процентної маржу і виявлення тенденцій у доходності позичкових операцій, планування мінімальної дохідної маржі для прогнозування орієнтованого рівня відсотків по активних і пасивних операціях. Умовою доходності банківської діяльності безумовно є підтримка ліквідності, управління банківськими ризиками, їхня мінімізація.
Оцінка витрат банка здійснюється по тієї ж схемі, що й оцінка його доходів. Валові витрати банку можна розділити на процентні і непроцентні.
Процентні витрати складають:
- нараховані і сплачені відсотки в гривнях;
- нараховані і сплачені відсотки у валюті.
До непроцентних витрат відносять:
- операційні витрати:
- сплачені комісійні по послугах і кореспондентських відносинах;
- витрати по операціях із цінними паперами;
