Розвиток мовлення першокласників в експериментальному класі здійснювалося на системі фонетико-орфоепічних, лексичних і граматичних вправ, спрямованих на комплексний підхід до збагачення, активізації словникового запасу дітей, удосконалення граматичного ладу їхнього мовлення. В експериментальному дослідженні нами використовувалися такі вправи: а) на збагачення та активізацію словника учнів; б) на вироблення граматичної правильності мовлення першокласників.
Збагачення та активізація словника учнів.
З перших днів навчання в школі учні повинні засвоїти, що слово - будівельний матеріал мови, основна її одиниця. Кожне слово має значення, яке уточнюється, конкретизується або змінюється в контексті.
В українській мові слова можуть бути повнозначними, які мають предметно-речове значення, і неповнозначними, які виражають відношення та зв'язки між повнозначними словами.
Слова можуть мати пряме значення, переносне, конкретне та абстрактне значення. Учнів необхідно ознайомити і з явищем багатозначності слів.
Для введення нових слів в мовлення учнів ми користувались тематичним принципом. Даний принцип дозволив не тільки знайомити дітей з новими словами, а й включати їх в активне розмовне мовлення, будувати діалог з відповідної теми, складати розповіді в межах однієї теми. Нами були запропоновані такі теми: «Знайомство», «Ввічливі слова», «Школа», «Сім'я», «Зовнішній вигляд людини», «Пори року», «Рослинний світ», «Тваринний світ», «Навчання».
До кожної теми нами був складений тематичний словничок, що охоплював слова всіх частин мови, як повнозначні, так і службові. Наприклад, тематичний словничок до теми «Знайомство»: добрий день, добридень, знайомитись, ім'я, по батькові, прізвище, звати, вітатись, розмовляти, як, так, моє, твоє, тебе, мене, новенький, українець, українка, хлопчик, дівчинка, діти, друзі; подруга, соромитися, сором'язливий, веселий, шкільний, приємно, дуже, розповідати, запрошуємо, до побачення.
Тематичний словничок до теми «Ввічливі слова»: ввічливий, чемний, це, дякую, будь ласка, дякувати, звичаї, чарівний, добрий ранок, добрий вечір, на добраніч, будьте ласкаві, вибачте, пробачте, доглядати, шанувати, піклуватись, допомагати, вітатись, вибачатись, хай, біля, невже, радіти, телефонувати, лист, листівка, день народження, свято, етикет, обов'язки.
Тематичний словничок до теми «Школа»: вчитель, завуч, директор, навчання, підручники, перегортати, буквар, олівці, ручка, зошит, парта, стілець, книги, читати, розповідати, допомагати, малювати, слухати, уважний, спостережливий, дошка, крейда, розліновка, журнал, лікар, двірник, бібліотекар, кухар, пильно, старанно, весело.
Словничок до теми «Рослинний світ»: природа, земля, ґрунт, рослини, дерева, кущі, трави, зелень, навесні, оживає, проліски, підсніжники, анемони, ряст, фіалки, маргаритки, вічнозелені, хвойні, листяні, мішані ліси, луки, поля, праця людей, живлення, ріст, не припиняється, легені Землі, кімнатні оранжереї, ботанічний сад, деревина, сировина, виготовляють, навколо нас.
Залежно від складності запропонованих тем, ми опрацьовували їх упродовж двох - сімох занять. Кожне нове слово ми обов'язково вводили в активне дитяче мовлення. Тематичний добір слів забезпечував їх мимовільне запам'ятовування. На одному занятті діти вивчали шість - вісім нових слів. При введенні слів-назв предметів, нами використовувалась різноманітна наочність: малюнки, предметні зразки, які після уроку ми залишали на полицях шафи для детального розгляду їх дітьми.
Ми не тільки ознайомлювали учнів з назвами нових, невідомих їм предметів, але й добирали до них ряд ознак, порівнювали ці предмети з відомими учням. Наприклад: глечик - маленький, глиняний, коричневий, пустий, схожий на вазу; скриня - дерев'яна, велика, розмальована, стара, бабусина, предмет меблів.
При вивченні різноманітних тем, ми вчили учнів правильно змінювати дієслова.
В першому класі діти здатні розповідати і переказувати, а такі форми монологу, як опис і міркування даються їм досить важко. Тому саме такими видами монологу, як опис і міркування треба більше працювати вчителеві першого класу.
Ми вчили дітей описувати малюнки, погодні умови, картини. Спостереження за погодними умовами ми проводили кожен день, а не лише на уроці з ознайомлення із навколишнім. Дана робота дозволила значно збагатити словник дітей природничими поняттями.
Щоб не виробляти в дітей часто не потрібних стереотипів, ми рідко користувалися таким принципом навчання, як розповідь за зразком вчителя. Частіше пропонувалось учням скласти розповідь з власного досвіду, знайомлячи, перед цим дітей з новими для них словами, з даної теми, і використовуючи план розповіді. Наприклад: 1. Як називається даний предмет? 2. З чого його зроблено? 3. Який він? 4. Яке його призначення?
Для збагачення і уточнення словника учнів ми використовували дидактичні ігри на ознайомлення дітей з новою лексикою та закріплення вивчених слів. Ці ігри ми використовували на кожному уроці відповідно до його теми. Це такі ігри, як:, «Що в мішечку?», «Що для чого?», «Кому що?», «Хто більше назве слів?», «Посилка», «Добери картинку», «Заміни іншим словом», «Куди покласти?», «Один і багато», «Що з чого зроблено?» Наприклад, дидактична гра «Куди покласти?» Мета: вправляти дітей у словотворенні з допомогою суфіксів - у-, - ч-, - к - Матеріал: предметні картки чи предмети. Словник: сільничка, хлібниця, цукерниця, салатниця, цукорниця.
Хід гри. Вчитель виставляв на дошці картки. Діти називали спочатку предметні картинки з назвою продуктів харчування. Потім вчителька звертала увагу на посуд і пояснювала, як діти будуть грати далі. Вчителька показувала картинку з зображенням продукту харчування, а діти повинні були знайти і назвати картинку з зображенням посуду, куди його можна покласти.
Дидактичні гра «Один і багато». Мета: закріпити число іменників української мови на пропедевтичному рівні. Хід гри: Спочатку вчителька називала один предмет, а діти промовляли слово, яким позначаються багато предметів:
ведмідь - ведмеді машина - машини
цукор - цукор ручка - ручки
цегла - цегла квітка - квітки
заєць - зайці вухо - вуха
лід - лід скло - скло
борошно - борошно сметана-сметана Потім вчителька називала слова в множині, а діти - в однині:
вовки - вовк сани - сани
стільці - стілець вікна - вікно
ноги - нога дерева - дерево
двері - двері кущі - кущ
книжки - книжка столи - стіл
окуляри - окуляри пластилін - пластилін
Зверталася увага на наголошування слів дітьми.
Використовували ми на уроках також словесні ігри, основним матеріалом в яких є слово. В них відсутня наочність, і тому ці ігри вимагають від дітей напруження, розумових зусиль, гнучкості і швидкості мислення, відчуття мови. Це такі ігри: «Скажи навпаки», «Скажи одним словом», «Назви слово», Що буває високе?», Хто коли працює?», «Хто більше назве прислів'їв?», «Дай загальну назву».
Наприклад, дидактична гра «Скажи навпаки». Мета: активізувати словник дітей антонімами. Хід гри: Вчителька називає слова, а діти повинні назвати слово з протилежним значенням.
Іменники | Прикметники | Прислівники | |
День-ніч | Високий - низький | Холодно - тепло | |
Сонце-місяць | Тонкий - товстий | Темно - світло | |
Темрява - світло | Великий - маленький | Добре - погано | |
Тиша - галас | Широкий - вузький | Радісно - сумно | |
Зима - літо | Білий - чорний | Твердо - м'яко | |
Радість - горе | М'який - твердий | Мокро - сухо | |
Сміх - сльози | Солодкий - кислий | Високо - низько |
Програмою передбачено вивчення слів близьких за значенням та слів протилежних за значенням у післябукварний період. Ми ж вважаємо, що подібну роботу потрібно проводити з початком букварного періоду.
Дидактична гра «Добери слова з однаковими значеннями».
Тихий - спокійний, врівноважений;
гарячий - пекучий, жаркий;
відпочинок - перерва, привал;
розповідає - розказує, промовляє;
дивитись - вглядатись;
говорити - казати, оповідати;
дорога - шлях, шосе.
Дидактична гра «Що буває широке?». Мета: активізувати словник дітей іменниками, прикметниками.
Хід гри: Вчитель: «Я буду називати слово, а ви повинні назвати все, що до нього підходить. Наприклад, я говорю слово «широка». Про що можна сказати широка?, широке, широкий». Вузька, вузький, вузьке.
Потім вчителька називає іменник, а діти до нього добирають прикметники. Наприклад: дерево - високе, кущ - низький тощо.
З метою уточнення та активізації лексики ми використовували в експериментальному класі такі дидактичні вправи: «Назви предмет», «Назви частини», «Добери ознаки», «Хто що робить?», «Назви одним словом», «Дай загальну назву». Наприклад, вправи на добір епітетів до предмета; впізнавання предмета з епітетами.
Добір дій до предмета або дієслів; добір до дії предмета; називання складових частин цілого; на класифікацію предметів; на різний ступінь узагальнення; утворення слів з допомогою суфіксів, префіксів.
Вправа «Назви предмет»: Діти повинні за деталями впізнати і назвати одним словом ціле: ніжки, кришка - стіл; ніжки, спинка, сидіння - стілець; мотор, кабіна, кермо, колесо, кузов, фари - машина.
Вправа на розвиток розуміння слів з родовим значенням «Дай загальну назву». Вчитель пропонує учням взяти будь-який предмет і назвати його загальну назву. Наприклад, олівець, ручка, гумка - це що? Письмове приладдя. Стіл, стілець, диван, шафа - це що? Це меблі.
Зацікавили дітей вправи на створення нових слів з допомогою суфіксів та префіксів: ведмідь - ведмежа, ведмежатко, ведмедиця, ведмедище; хлопець - хлопчик, хлопчисько; бігти - прибігти, вибігти, збігати, забігати.
В ході експерименту ми проводили також роботу з виявлення у мовленні учнів діалектизмів, та їх усунення. Першокласники легко впізнавали серед слів синонімічного ряду діалектизми, знаходили їх у текстах. Наприклад: Настуся прокинулася на світанку, вмила обличчя, розчесала волосся, одягнула сукню, взула мешти і побігла до озера.
Проводили ми також роботу, що стосується невиправданого повторення тих самих або однокореневих слів, що є виявом мовленнєвої неуважності: «зробити роботу», «осінній день осені», «святкове свято».
У мовленні першокласників спостерігається часте вживання зайвих слів, наприклад: «кожна хвилина часу», «вперше знайомитися», «у лютому місяці». та при вчасному зауваженні даних помилок вчителем, учні уважніше ставляться до свого мовлення.
Пропонували ми учням вправи на розрізнення правильних лексичних форм.
Відношення до нього, ставлення до нього; грудна дитина, немовля; люба школа, будь-яка школа; бувший учень, колишній учень; відкрити очі, розплющити очі; повернути сторінку, перегорнути сторінку; тратити час даремно, гаяти час; заставляти вчитися, змушувати вчитися; являється учнем, є учнем; сама найкраща дівчина, найкраща дівчина; поговорити по душах, поговорити щиро; толковий учень, тямущий учень; мені повезло, мені пощастило.
Ми поповнювали словниковий запас учнів не лише мовною лексикою, але й поняттями міжпредметного рівня. Тобто робота по вдосконаленню активного словника учнів велася не лише на уроках розвитку зв'язного мовлення, але й на всіх інших.
Граматичну правильність мовлення ми формували шляхом використання лінгводидактичних ігор та вправ. Ми вправляли дітей в узгодженні іменників з прикметниками та числівниками у різних відмінкових формах; іменників у множині Вправа «Чий це хвіст?» Мета: утворення присвійних прикметників.
Вчитель представляв увазі дітей малюнки тварин, діти їх називали. Далі вона говорила, що між тваринами виникла суперечка, де чий хвіст. Заєць каже, що його хвіст забрала лисиця, а лисиця бігає за собачим хвостом.
- Давайте, діти, допоможемо тваринам знайти свої хвости.
Брала по черзі малюнки, показувала на хвіст і запитувала:
«Чий це хвіст?»
- Лисячий хвіст.
- Заячий хвіст.
- Вовчий хвіст.
- Собачий хвіст
- Котячий хвіст.
2) Вправа «Кому що потрібно?» Мета: відмінювання іменників множини, що означають назви дитинчат тварин.
Вчителька показувала картинки, діти їх називали. Потім, демонструючи картинку запитувала:
- Кому потрібна будка?
- Цуценятам.
- Кому потрібні ночви з водою?
- Каченятам.
- Кому потрібна нора?
- Лисенятам.
- Кого доглядає зайчиха?
- Зайченят.
3) Утворення іменників за допомогою суфіксів, «Хто вона?», «Скажи одним словом»):
- Вовченя. Хто в нього мама?
- Вовчиця.
- Зайченя. Хто в нього мама?
- Зайчиха.
- Левеня.
- Порося.
- Машина, що ріже овочі, як про неї можна сказати одним словом?.
- Посуд, в якому зберігають цукор. Як про нього можна сказати одним словом?.
4) Утворення порівняльних ступенів порівняння прикметників:
- Весною тепло, а влітку….
- Вода холодна, а лід….
Утворення прикметників з двох слів:
- Довгі вуха. Як сказати про це одним словом?.
- Сірі очі. Як сказати про це одним словом?.
5) Утворення дієприкметників:
- Розбили тарілку. Як про неї можна сказати?.
- Розлили молоко. Як про нього можна сказати?.
6) Утворення іменників від дієслів:
- Будувати - будівельник.
- Лікувати - лікар.
- Вчити - вчитель.
7) Утворення споріднених слів:
- Ліс. Які слова можна утворити від слова ліс?.
8) Вправи на словозміну.
Відмінювання дієслівних форм. Наприклад:
- Ми ходимо. Як ти скажеш про себе?
- Я ходжу.
- Як ти скажеш про Галю?
- Галя ходить.
- Ми бігаємо.
- Як ти скажеш про себе?
- Я біжу.
- Як ти скажеш про Павла?
- Павло біжить.
- Як ти скажеш про них?
- Вони біжать.
9) Узгодження числівників і прикметників з іменниками:
- Червоний олівець. Про що можна сказати - червоний?.
- Як сказати про воду? Яка вода?
- Холодна, тепла, прозора, чиста.
- Молоко яке?
- Біле, смачне, тепле, холодне, кисле, солодке.
10) відмінювання іменників:
- Качка кличе кого?
- Собака годує кого?
11) відмінювання займенників:
- У мене лялька. Як сказати про Оксану?
- У неї лялька.
- Про Юрка?
- У нього лялька.
- Про них?
- У них лялька.
12) Вживання часу дієслів:
- Що я роблю?
- Що я робитиму?
- Що я робив?
- Що я зроблю?
Дидактичні вправи з картинками «Знайди маму», «Чиї дітки?», «Чий хвіст?», «Де що лежить?», «З ким розмовляє хлопчик?»
13) Дидактичні вправи на вдосконалення синтаксичної сторони мови.
