Можливості поєднання курсів "Фізичне виховання" та "Валеологія" з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу

вихідні дні, дні народних, релігійних свят, особливо на канікулах, розпорядок дня учнів, їхній руховий режим мають свої відмінності. Є можливість більше часу перебувати на свіжому повітрі. Тому діти мають знати, як організувати і провести в ці дні різні рухливі спортивні ігри, загартувальні процедури, прогулянки, походи, забави, розваги, змагання.

У дні народних, релігійних свят велике пізнавально-виховне, оздоровче значення (в духовному, фізичному, соціальному аспекті) має дотримання українських народних звичаїв святкування та відродження національних фізкультурно-оздоровчих, загартувальних традицій. Засоби народної фізичної культури (фізичні вправи, загартувальні, гігієнічні процедури) присутні у звичаях і традиціях українських народних свят упродовж цілого року. Приміром, гаївки, веснянки, обливання водою -- на Великодні свята; вихід на росу, збирання роси, ходіння зранку по росяній траві босоніж -- на Юрія (6 травня); початок купального сезону («Переплавна середа») -- у середу, через чотири тижні після Великодня і т.д. за народним християнським календарем. Безперечно, багатовіковий досвід здорового способу життя нашого народу варто повною мірою розкривати у шкільному валеологічному навчанні і вихованні [21,39].

Передбачено програмою з валеології в школі більш детально розглядати теми, в яких висвітлюються: руховий режим учнів; харчування і фізкультурні заняття; гігієнічні правила занять фізичними вправами; дозування, зміст і призначення простих загартувальних процедур; правила проведення самостійних тренувальних занять, елементарних прийомів контролю за своїм фізичним станом; фізична підготовленість учнів; вплив фізичних вправ на формування постави, стопи, зору, на підвищення розумової і фізичної працездатності; дихання і фізичні вправи; перша допомога при травмах; заняття в спортивних секціях; досягнення розвитку здоров'я людей засобами фізичної культури; побіжні спортивні події у місті, державі, за кордоном.

Протягом навчального року вчителі мають інформувати дітей про рівень їх фізичної підготовленості, проводити різні заняття з батьками (бесіди, лекції, круглі столи, фізкультурно-оздоровчі заходи тощо) на теми оздоровлення дітей.

У 1997 році нами проведено анкетування з метою визначення знань, умінь, а також діяльності вчителів валеології експериментальних шкіл та ОЖіЗ початкових класів у галузі фізичної культури. Опитано за допомогою анкет 65 учителів Львівської (56 осіб), Тернопільської (4) областей і міста Києва (5). Також були опитані шляхом анкетування 33 вчителі фізичної культури у початкових класах Львівської області (29 осіб), Тернопільської області (2) і міста Києва (2).

Отримані дані дають підстави для наступних висновків та пропозицій.

Валеологію у початкових класах викладають переважно жінки-педагоги за спеціальністю «вчитель початкових класів». Дві третини опитаних учителів валеології та ОЖіЗ не цікавлять питання фізичної культури молодших школярів. Учителі не здобувають достатніх знань з цієї освітньої галузі на заняттях з підвищення кваліфікації, самостійної підготовки.

Тому для викладання валеології, ОЖіЗ у початкових класах слід залучати вчителів, які дотримуються здорового способу життя, мають високий рівень особистої фізичної культури, володіють педагогічними методиками фізкультурного оздоровлення молодших школярів, творчо розвивають їх.

З метою покрашення валеологічної освіти, варто надавати більше можливостей викладати валеологію, ОЖіЗ у початкових класах вчителям фізичної культури. Адже студенти профільних навчальних закладів фізичної культури вивчають анатомію, фізіологію, основи медичних знань, медичну реабілітацію, гігієну, біохімію, психологію, педагогіку, екологію, соціологію, правознавство, народознавство, теорію та методику фізичної культури, теорію та методику різних видів спорту, рекреацію і, накінець (крім інших дисциплін), валеологію й безпеку життєдіяльності, що формує комплекс знань про здоров'я людини й суспільства та шляхи його збереження, зміцнення, розвитку в сучасних умовах. Саме в навчальних закладах для фахівців з фізичної культури варто готувати вчи-телів-валеологів молодших класів.

Переважна більшість опитаних вчителів валеології, ОЖіЗ та четверта частина вчителів фізичної культури не знайома з санітарно-гігієнічними правилами для шкіл і спортивних споруд, з Державними тестами фізичної підготовленості населення України.

Більшість опитаних учителів валеології, ОЖіЗ і половина вчителів фізичної культури не знає параметрів фізіологічних норм частоти серцевих скорочень, дихання, артеріального тиску дітей молодшого шкільного віку, отже, і не користується ними в практичній діяльності. Половина вчителів валеології, ОЖіЗ не навчали дітей методів оцінки свого фізичного стану, фізичного розвитку.

Не всі респонденти-валеологи знають, які фізичні вправи добре розвивають серцево-судинну, дихальну системи; ефективних вправ для формування правильної постави, стопи, дихання; які психічні, духовні якості розвиваються в процесі занять фізичними вправами; які методи навчання у фізичній культурі найефективніші для молодшого шкільного віку.

Вчителям валеології, ОЖіЗ, початкових класів, які здебільшого проводять фізкультхвилинки, рухливі перерви, години здоров'я та інші форми занять з молодшими школярами, слід мати якісні знання з фізичної культури, зокрема, з методики проведення різних організаційних форм занять з молодшими школярами.

Дві третини вчителів валеології, ОЖіЗ і фізичної культури початкових класів не навчають дітей загартувальних процедур; значна їх частина не ознайомлює молодших школярів з вправами для м'язів очей, ритмічною гімнастикою, танцями, українськими народними іграми, забавами, піснями та дихальними вправами. Більшість учителів не навчала молодших школярів знань правил безпеки з плавання, пірнання, їзди на велосипеді, ковзанах, лижах. Майже зовсім не ознайомлювали дітей з вправами йогів, іншими оздоровчими системами.

У валеологічному навчанні переважають теоретичні уроки. 35 відсотків вчителів валеології, ОЖіЗ не проводили уроки на теми: «Харчування і фізкультурні заняття», «Гігієнічні правила занять фізичними вправами», «Вплив фізичних вправ на формування постави, стопи, на підвищення розумової і фізичної працездатності», «Дихання під час ходьби, бігу», «Перша допомога при травмах».

Уроки фізичної культури в школах переважно практичні, з обмеженою кількістю передачі знань фізкультурно-оздоровчої тематики.

Половина опитаних учителів валеології, ОЖіЗ та 25% вчителів фізичної культури не радили дітям або їхнім батькам, як фізично вдосконалюватися, не повідомляли батькам про рівень фізичної підготовленості дітей [21,41].

Педагоги мають радити батькам, які засоби і методи з фізичної культури ефективніше застосовувати для оздоровлення кожної дитини; враховуючи індивідуальні схильності школярів, умови та можливості занять фізичними вправами, загартувальними процедурами, спільно обирати оптимальні варіанти розвитку особистої фізичної культури дітей.

Паспорти здоров'я учнів мають вести, на нашу думку, фахово підготовлені валеологи разом з дітьми та батьками. У них слід відображати показники фізичної підготовленості, загартованості, фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів, наявність умов для занять фізичними вправами, загартування в школі та вдома.

На нашу думку, можливості покращення шкільного навчання з валеології, ОЖіЗ полягають у якісній підготовці вчителів початкових класів з теорії та методики фізичного виховання молодших школярів у профільних навчальних закладах, а також у наданні переваги спеціалістам у галузі фізичної культури під час підбору фахівців для викладання предметів «валеологія», «охорона життя і здоров'я» у початковій школі.

При введенні в навчальні плани загальноосвітніх закладів нових предметів, керівникам освітньої галузі держави слід звертати особливу увагу на підготовку кадрів для їх викладання. Зокрема, готуючи фахівців для викладання валеології, ОЖіЗ, варто проводити перекваліфікацію вчителів інших предметів з об'ємним і ґрунтовним освоєнням питань нової спеціальності.

Схема 1. Структура шкільного курсу валеології

Схема 2. Структура шкільного курсу фізичної культури

Схема 3. Зв`язок фізичної культури та валеології
РОЗДІЛ 3
ІНТЕГРОВАНІ ЗАВДАННЯ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО ЗМІСТУ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Сучасна школа потребує нових підходів до формування теоретичних знань у школярів. Пріоритети надаються розвивальній функції навчання, самостійності та нестандартності думки. Пропонуємо Вашій увазі інтегровані завдання, які можна використати як на заняттях, так і в позаурочний час. Кросворди

1. Комплекс фізичних вправ, що виконується вранці, після сну.

2. Прозора рідина для пиття, вмивання.

3. Звичне положення тіла людини у стані спокою та у русі.

4. Розпорядок добової діяльності школяра (людини).

5. Городні плоди та зелень, що вживаються як їжа; містять вітаміни.

6. Заходи щодо підвищення опірності організму шкідливим впливам за допомогою використання сил природи: сонця, повітря й води.

7. Здоровий колір шкіри, щік.

8. Процес вживання їжі.

1. Що дістане зубами потилицю?

2. Два кільця, два кінця, а посередині цвяшок.

3. Заходи щодо підвищення опірності організму шкідливим впливам за допомогою використання сил природи: сонця, повітря і води.

4. Збудники захворювань.

5. Довгастий шматок тканини для витирання обличчя, рук.

6. Колюча, наче їжачок. Штани почистить, піджачок.

Задачі валеологічного змісту

***

На свято готували кутю з маком, солону рибу з раком, з олією вареники, картопляні печеники, тортяники, книдлі, чорнослив в повидлі, капусту, грибочки, а також - огірочки, підливу з часничком, хрін з червоним бурячком, голубці із перцем та все з щирим серцем! Та ще салатів і приправ. Скільки всього було страв?

***

Середня тривалість життя українця 68 років, американця -- 74 роки, японця -- 78. На скільки років довше живе японець, ніж українець?

***

Курець вбирає в себе 20 % диму. Скільки відсотків диму потрапить у приміщення, забруднюючи його?

***

У людини, яка випалює щодня 20 цигарок, за 20 років життя відкладається в легенях 6 кг сажі. Скільки кілограмів сажі відкладеться в легенях цієї людини за 40 років її життя?

***

Із 500 г вуглеводів, використаних організмом людини за добу, близько 1/5 використовує мозок. Скільки грамів вуглеводів використовує мозок? На скільки грамів більше вуглеводів використовує організм від людського мозку?

***

35г жиру людина отримує 45 ккал енергії. Скільки кілокалорій отримає людина з 10 г жиру?

***

Для нормального життя впродовж року людині необхідні кисень, їжа і питна вода, не менше 2 тонн. Скільки всього цього потрібно людині, щоб прожити 10, 20 років?

***

Кров в організмі людини оновлюється через кожні 122 дні. Скільки разів на рік відбувається оновлення крові в організмі? (Рік -- 366 днів).

***

Серце здорової людини робить 60 ударів за хвилину, а хворої -- 90. На скільки більше ударів робить хворе серце?

***

Організм дитини повинен отримувати за добу 400 г овочів, 50 г сиру, 500 г фруктів та ягід, 25 г олії, 60 г крупи і 300 г хліба. Скільки всього продуктів повинні отримувати діти за добу? Результат записати в кілограмах і грамах?

ВИСНОВКИ

Мета навчання полягає не лише в набутті знань окремих предметів, а й у всебічному пізнанні навколишнього світу за допомогою цих предметів. Саме така організація навчального процесу дає змогу підвищити його ефективність. Досягти цього допоможуть систематично здійснювані міжпредметні зв'язки.
Процес навчання в школі здійснюється на основі ряду дидактичних принципів; у яких відображені нормативні основи цього процесу і які відповідають меті навчання і виховання майбутніх будівників комуністичного суспільства.
Міжпредметні зв'язки є міцним фундаментом забезпечення свідомості знань. Розрізнені, не пов'язані між собою знання не можуть вважатися свідомими у повному розумінні слова. Відповідно до фізіолого-психологїчних даних про системність роботи мозку людини її розумовний розвиток відбувається на основі утворення і нагромадження в корі великих півкуль різноманітних систем нервових зв'язків (асоціацій). Вищий ступінь таких зв'язків -- міжсистемні асоціації, на основі яких узагальнюються й усвідомлюються знання.
Формуванню міжсистемних асоціацій сприяє розкриття взаємозв'язків між знаннями, здобутими при вивченні різних навчальних предметів. Інакше кажучи, усвідомлення знань неможливе без установлення міжпредметних зв'язків.
Досвід упровадження курсу валеології у школах засвідчує необхідність коригування його змісту, розкриття взаємозв'язків валеології з іншими навчальними курсами. Інтегративна природа валеології виявляється і в історії розвитку галузі, і в її нинішньому статусі.
Валеологія як галузь освіти об'єднує в собі науково-теоретичні знання, практичні вміння і навички (онтовалеологічні), освітні, що передбачають тісний взаємозв'язок процесу засвоєння валеологічних знань з валеологічним вихованням, результатом якого є формування валеологічного світогляду.
На сучасному етапі розвитку суспільства науково-технічний прогрес характеризується стрімким зростанням обсягу наукової інформації. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність упровадження нових дисциплін у систему освіти, серед яких важливе місце займає валеологія. Програма цього курсу спрямована на формування міцних теоретичних знань, а також на вироблення вмінь та навичок школярів з питань культури здоров'я.
Успішне вирішення завдань навчального курсу пов'язане з усвідомленням і засвоєнням учнями основних понять валеології. Зокрема, в шкільному курсі валеології для 1 -- 11 класів розглядають поняття здоров'я, третій стан, хвороба, здоровіш спосіб життя, валеологія, культура здоров'я та інші. З'ясуємо зміст цих понять.
Отож здоров'я людини тісно пов'язане з її професією, фізичною активністю, харчуванням, звичками, характером відпочинку, психоемоційним станом, тобто її способом життя.
Значення фізичної активності в житті людини з'ясоване давно. "Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність", -- казав Аристотель. Авіцена мудро зазначав, що "людина, яка помірно і послідовно займається фізичними вправами, не потребує ніякого лікування".
Фізичні вправи зміцнюють мускулатуру, покращують діяльність серцево-судинної системи, зберігають рухомість у суглобах і міцність зв'язок, стимулюють обмінні процеси, позитивно впливають на нервову систему, підвищують опір організму простудним захворюванням, є профілактикою гіподинамії.
З поглибленням знань про здоров'я людини стає зрозумілим, що фізичне тренування не може компенсувати наслідків шкідливих звичок і неправильного харчування. Кажуть, що людина помирає не від певної хвороби, а від способу життя. Тому неправильно дібрані вправи та організовані заняття, надмірні фізичні навантаження можуть стати факторами ризику.
Фізична культура -- одна з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей.
Вчителі валеології, охорони життя і здоров'я (ОЖіЗ) у початкових класах мають володіти знаннями й вміннями, основами методики викладання фізичної культури молодшим школярам; знати їхні фізіологічні особливості; впроваджувати елементи здорового способу життя на власному прикладі, через особисту валеологічну культуру.
Учителю валеології, ОЖіЗ слід мати досконалі знання з фізіології дитячого організму, володіти основами методики навчання, способами і методами оцінки психо-соматичного стану дитини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Адамчук Н. Валеологічна освіта - шлях до зміцнення здоров`я учнів. //Біологія і хімія в школі. - 1997. - № 2. - С.29 - 31.
Бойченко Т. Є. Валеологія в системі національної освіти: специфіка, стан, перспективи // Валеологія -наука про здоровий спосіб життя /Інф.-метод. зб. -- К.: Т-во «Знання» України. -- 1996.-- С. 5--10.
Ващенко О. Здоровий спосіб життя - важливий чинник виховання особистості: теоретико-методологічний аспект. //Початкова школа. - 2004. - № 4. - С. 48 - 50.
Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. - К., 1993.
Вороніна Л.П., Дудин А.У., Малеваний Ю.И. Міжпредметні зв`язки при вивченні основ наук у вечірній школі. - К.: Рад.школа, 1985. - 95 с.
Горащук В. Основні поняття шкільного курсу “Валеологія”//Фізичне виховання в школі. - 2000. - № 4. - С.47 - 49.
Дубенчук А. Учням потрібна фізкультурна освіта. //Фізичне виховання в школі. - 1997. - № 4. - С. 15 - 20.
Котлова Ю. Досвід реалізації програми «Школа і здоров`я». // Рідна школа. - 2003. - № 11. - С.58 - 60.
Леонтьєва О. Педагогічні умови й шляхи формування здорового способу життя підлітків. //Рідна школа. - 2004. - № 3. - С.15 - 16.
Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей: Навчальний посібник для фізкультурних вузів. - Львів, 1997. - 204 с.
Лисицин Ю. П. Санология -- наука об общественном здоровье й здоровом образе жизпи // Здравоохранение Рос. Федерации.-- 1989. -- № 6. -- С. 5--9.
Максимова Н.Ю. та ін. Життя та здоров`я: Кн-коментар до підручника з валеології. - К.: Знання, 1998. - 144 с.
Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.
Максимова В.Н. Межпредметные связи в процессе обучения. - М.: Просвещение, 1988. - 192 с.
Новикова Н. Інтегративний зміст валеологічної освіти. //Біологія і хімія в школі. - 2000. - № 6. - С.32 - 34.
Овчинникова Н., Нестерова Т., Сосіна В. Сучасні засоби занять оздоровчої спрямованості. //Фізичне виховання в школі. - 1997. - № 4. - С.9 - 15.
Паркс 3. А. Руководство к практической медицине: Пер. с англ. -- М., 1857. -- С. 7--8.
Петрик О.І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій. Навч. посібник. - Львів: Світ, 1993. - 119 с.
Проект Державний стандарт освітньої галузі “Фізична культура і здоров`я” //Фізичне виховання в школі. - 2000. - № 4. - С.12 - 14.
Прошкуратова Т. Система інтегрованих завдань валеологічного змісту.//Початкова школа. - 2002. - № 1. - С.28 - 31.
Сарапулова Є. Фізкультхвилина це серйозно. //Фізичне виховання в школі. - 1997. - № 4. - С.20 - 22.
Сінгаєвський С.М., Сінгаєвська О.С. Оптимізація системи підготовки вчителя фізичної культури у педагогічному вузі.// Конференція підготовки спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні. - Луцьк, 1994. - С. 241 - 243.
Столяр Г. Розвиваємо традиції валеологічного виховання В.О.Сухомлинського. //Рідна школа. - 2004. - № 11. - С. 42 - 43.
Чорнобай І. Валеологія та фізична культура. //Початкова школа. - 1998 - № 9. - С. 39 - 41.
Формування здорового способу життя: Навч. посібник /За ред. О. Яременко. - К., 2000. - 232 с.
Формування здорового способу життя: проблеми і перспективи. Навч. посібник /За ред. О. Яременко. - К., 2000. - 207 с.
Шульц Г. Охорона здоров'я в Україні // Лікар. вісн. - 1988. -- № 2 (118). - С. 105--111.
Язловецкий В.С. Физическое воспитание детей с ослабленным здоровьем. - К.: Здоровья, 1991.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5

Реклама

В соцсетях