Серед існуючих у картографії географічних карт найбільш широко вживаними є класифікації за:
а) територіальним охопленням ? карти світу і півкуль; суші і Світового океану; материків і океанів; окремих країн, їх частин; морів, проток і заток;
б) за змістом ? загальногеографічні й тематичні;
в) за масштабом ? великомасштабні (1:10000 ? 1:200000), середньомасштабні (1:200000 ? 1: 1000000), дрібномасштабні (1:1000000 ? і дрібніших масштабів);
г) за призначенням ? для національного господарства, освіти, науки, військової справи тощо.
д) За рівнем синтезу змісту ? аналітичні, комплексні і синтетичні.
Учитель: Виходячи з цього, різні групи карт розподіляють за такою ознакою:
1. Охоплення території: карти світу (зображена вся земна куля), півкуль, материків та їх частин, карти незалежних територій.
(Звертається увага учнів на приклади цих видів карт, які знаходяться на стендах географічного кабінету).
2. Зміст: загальногеографічні або тематичні (присвячені одній або двом темам). Так, фізична карта відтворює рельєф і воду, політична ? державні кордони і адміністративно-територіальний устрій, карта промисловості України й економічної ситуації (ці види карт демонструються учнями як приклади).
3. Масштаб: дрібномасштабні (до 1:1000000). середньомасштабні (від 1: 1000000 до 1:200 000), великомасштабні (від 1:200 000).
Задача. Визначити, яка карта має менший масш-таб: 1:250 000 чи 1:25 000.
Масштаб карти тісно пов'язаний з охопленням те-риторії: великі частини території (океани, материки та ін.) як правило зображені у дрібному масштабі, менші ? в середньому або великому.
Задача. Визначити, яка з представлених карт належить до дрібномасштабних, середньомасштабних, великомасштабних?
Учитель. Тематичні карти повніше передають один або декілька елементів, які складають тему карти. Серед тематичних карт виділяють дві основні групи: карти природних явищ (геологічні, рельєфу земної поверхні та дна океанів, ґрунтові, охорони природи, рослинності, тваринного світу) та карти суспільних явищ (населення. економічні, соціальні, .політичні та інші) і карти міжпредметної тематики (наприклад, екологічні, при-родоохоронні).
Як приклад на екран телевізора демонструються із CD атлас світу різні види тематичних карт з аудіосупроводом.
Учитель. Навіщо карти класифікують? Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту, яка потрібна для виконання завдання, тобто сприяє генералізації ? одній із головних географічних проблем. Генералізація (від фр. ? узагальнювальний, головний) ? процес відбору головного без зайвих деталей та його цілеспрямоване уза-гальнення (визначення К. Салішева).
Тому групи карт мають залежно від своєї генералі-зації конкретну особливість ? неоднаковий ступінь де-тальності зображення земної кулі.
Якою б не була генералізація, кожній карті влас-тива велика інформативність, наочність та оглядовість. Завдяки цьому карта є головним засобом наукового пізнання не тільки в географії та інших науках про Землю, а й у суспільних, точних та гума-нітарних науках.
Географічна карта є невід'ємним складником при вирішенні господарських завдань, оскільки відіграє рать прекрасного „наочного посібника“, хоч і „розмовляє“ за допомогою умовних знаків. Ні текст, ні живе слово не зможуть повністю замінити карту, узяти на себе всі її функції.
Часто карти об'єднують у географічні атласи.
Атлас ? це систематизоване, цілісне зібрання карт, які створюються за єдиною програмою. Такими є, на-приклад, комплексні науково-довідкові атласи. Атлас природних умов та природних ресурсів України, навчально-краєзнавчі атласи, у т. ч. Полтавської області та інші (демонструються різні види атласів, що є в кабінеті).
Останнім часом відбулися кардинальні зміни, які дозволили доповнити поліграфічні або мальовані кар-ти комп'ютерними версіями. З'явився навіть особ-ливий термін „геоінформаційні системи“ (ГІС), які оз-начають особливі електронні географічні карти ? ба-гатошарові зображення з текстовим та звуковим суп-роводом. Електронні атласи й карти, які містять значний обсяг різної інформації і дозволяють наочно порівняти її, ? це карти майбутнього, які вже сьо-годні допомагають перебудувати географічну науку. Нині вже створена електронна версія атласу „Погляд на Україну“ (Інститут передових технологій), елект-ронна серія карт „Людський розвиток в Україні“ (Інститут географії НАН України), є також комп'ю-терна версія посібника з фізичної географії України для середньої школи (Дніпропетровський державний університет).
Це також СD-атласи з географії для 6, 7, 8?9, 10?11 класів, довідковий атлас „Україна та її регіони“, розроблені Інститутом передових технологій для се-редньої школи.
(Як приклад демонструються на екран фрагмент з атласу „Географія материків та океанів ІПТ для 7 класу“).
Учитель. Електронні карти й атласи ? це суттєвий крок уперед географічної науки. Ми називаємо їх СD-атласами, тому що вони є електронними версіями поліграфічно-видавничих шкільних та інших атласів. записаних на компакт-дисках (СD).
Робота над їхнім удосконаленням триває. І надалі ми будемо користуватися ними якомога частіше.
ІІІ. Закріплення нових знань та вмінь
ѕ Що таке карта?
ѕ Навіщо класифікують карти?
ѕ Що таке загальногеографічні карти? Тематичні?
ѕ Що таке генералізація?
ѕ Яку роль відіграють карти в нашому житті?
ѕ Чи існує різниця між стінною навчальною картою, картою в атласі та електронною картою, атласом? Яка?
VІ. Підбиття підсумків уроку
Карта є однією з моделей дійсності.
Карти розподіляються на групи за охопленням території, змістом, призначенням, масштабом.
Особливості кожної групи карт зумовлюють ступінь генералізації ? детальність зображення.
Значення карт зумовлене їхньою інформативністю, наочністю.
Електронні версії карт і атласів ? це розширення їх функцій, головна передумова для підготовки учнів, які здатні працювати в інформаційному просторі сучасного суспільства.
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити конспект уроку.
Запропонований урок демонструє ефективність застосування електронних атласів при вивченні географії. Використання електронних атласів підвищує ефективність вивчення географії рідного краю.
Розділ 3
ЗАСТОСУВАННЯ НАОЧНИХ ЗАСОБІВ У ШКІЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ
3.1. Загальна географія. 6-й клас
Наочні засоби навчання є невід'ємною частиною у формуванні знань, вмінь та навичок учнів. Вони є невід'ємною частиною матеріалу, що викладається. Адже завдяки їм в учнів формується комплексне уявлення про те чи інше явище. Так, у 6 кл. використовуються різноманітні види наочності, а саме карти, атласи, колекції, гербарії, моделі та ін.
Розглянемо використання різних видів наочності на прикладі конкретного уроку.
Тема „Способи зображення Землі“ є досить складною для учнів 6 кла-су. Під час її вивчення учні повинні ознайомитися зі способами зображення Землі на глобусі, плані і кар-ті, вивчити умовні знаки, навчи-тися визначати напрямки й вимірювати відстані на плані і карті й т. ін. Матеріал передбачає почат-кове знайомство учнів із математичною основою карт через введен-ня поняття „масштаб“, що створює додаткові труднощі для усвідомлен-ня та засвоєння навчального мате-ріалу.
З точки зору навчання учнів проце-суальних компетенцій, під час ви-вчення цієї теми є можливість роз-почати формування в учнів уміння простого опису (визначення) і прос-того порівняння (протиставлення і зіставлення), а також створення в них первинних уявлень про ха-рактеристику і повне порівняння (на основі рис протиставлення).
З точки зору дидактики та мето-дики необхідно звернути увагу на кілька моментів.
1. Визначаючи обсяг матеріалу для засвоєння, слід урахувати експери-ментальні дані, наведені І.П. Під-ласим, відповідно до яких за 45 хви-лин навчання учень 6 класу може засвоїти від 9 до 13 інформаційно-смислових одиниць інформації.
2. Принцип вікової відповідності передбачає під час організації на-вчально-пізнавальної діяльності учнів урахувати провідні мотиви віку та провідний мотив діяльності. Для учнів 6 класу вони є такими:
* основне новоутворення віку ? почуття психосексуальної адап-тації (за Л. Виготським);
* основний мотив діяльності ? по-треба у визнанні іншими людь-ми (через належність до групи, протиставлення себе дорослим, схильність до парадоксів і проти-річ);
* засобами адаптації виступа-ють фантазування, рольові ігри, об'єднання в групи;
* основний тип мислення ? кон-кретно-образний, а абстрактний і узагальнюючий матеріал інте-ресу для учнів не становить.
3. Щоб активізувати особистий до-свід учнів і залучити їх до обгово-рення, використовується прийом „від знайомого (побутового) до наукового“. Суть прийому полягає в тому, що спочатку наукове понят-тя формується на основі знайомого уявлення з побуту і лише після усвідомлення його суті підноситься на рівень наукового поняття шляхом введення географічних знань.
4. Важливою психологічною вимо-гою до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є усвідом-лення ними прикладного характе-ру результатів роботи, навіть якщо їх „відкриття“ носять суб'єктивний характер, тобто вже відомі.
Зі сказаного вище випливає, що основною формою роботи має бути робота в групі з акцентом на емпатію (вживання) і рефлексію; аб-страктні поняття мають бути мак-симально конкретизовані та візуалізовані; інтерес до матеріалу підтримується за допомогою про-тиріччя (або парадоксу), можливістю брати участь у роботі групи, здійснювати дії з базовим матеріа-лом (дія запам'ятовується краще, ніж абстрактні знання).
Основне питання теми:
* Які способи зображення Землі існують у географії?
Щоб відповісти на нього, необхідно знати відповіді на такі підпитання:
* Що таке глобус? Що таке масштаб?
* Що таке план місцевості та з до-помогою чого на ньому пере-дається зображення земної по-верхні?
* Що таке карта і як на ній пере-дається зображення земної по-верхні?
* Як на площині зображуються не-рівності земної поверхні?
Організовуючи навчальні занят-тя з теми, важливо дотримуватися певних приписів, а саме:
* очікувані результати уроку мають бути записані на дошці або вели-кому аркуші паперу ще до почат-ку заняття; з них має починати-ся і ними завершуватися кожний урок;
* мотиваційно-організаційні та контрольно-коригувальні ета-пи уроку необхідно проводити фронтально, переважно метода-ми „брейнстормінг“, „асоціації на дошці“ тощо, що дозволяє задіяти особистий досвід більшос-ті учнів класу;
* учні повинні знати, що перевірка їх знань, умінь і навичок протягом вивчення теми проводиться з метою виявлення та виправлен-ня помилок, а не з метою вистав-лення оцінки, що проміжне оці-нювання в бали не переводить-ся і на кінцеву оцінку за тему не впливає; організовуючи роботу в малих і середніх групах, їх фор-мування бажано здійснити або за випадковою ознакою, або за бажанням учнів;
* вкрай важливою вимогою під час вивчення цієї теми є вико-ристання наочності. При цьому слід враховувати таке. По-пер-ше, на мотиваційно-організацій-ному етапі навчального заняття, коли відбувається усвідомлен-ня завдань для роботи груп, ро-зуміння поставленої проблеми, необхідно використовувати на-стінну наочність, тобто таку, яку одночасно бачать усі учні класу. Це можуть бути кодоплівки для графопроектора, картини, фото-графії, малюнки, фрагменти карт і планів місцевості великих роз-мірів. По-друге, під час роботи з планом місцевості або топогра-фічною картою бажано використовувати одну й ту саму карту або один і той же план місцевості. Як свідчить практика, це позбав-ляє учнів необхідності витрача-ти час на загальне ознайомлення з новим джерелом географічної інформації на кожному на-ступному навчальному занятті і дозволяє зосередитися на зміс-ті нового матеріалу. По-третє, для перевірки засвоєних знань, умінь і навичок під час тематич-ної атестації, навпаки, фрагмент карти або плану має бути зміне-ний. По-четверте, слід прагну-ти до співвіднесеності умовно-графічного зображення геогра-фічного об'єкту з його картиною або фотографією, що дозволить учням розвивати «картографіч-не мислення і бачення» (бачити реальний образ за його умовним зображенням), що буде надзви-чайно корисним під час перехо-ду до вміння аналізувати карти, внесе елемент естетики й буде виховувати в учнів любов до рід-ної природи.
Зміст теми містить можливості для реалізації стратегічної мети осві-ти, а саме ? створення сприятли-вих умов для розвитку особистості учня, тобто може бути використа-ний учителем для формування і по-глиблення в учнів компетенцій або їх елементів. З цією метою проведе-ний дещо відмінний від загальноприйнятого розподіл навчального матеріалу за темами уроків і ви-значені компетенції та їх елементи, що формуються на кожному з них.
Розглянемо все це на прикладі конкретного уроку, який нами був проведений під час практики у спеціалізованій школі №29. Зріз знань, проведений після уроку, показав його ефективність [Додаток Ж].
3.2. Географія материків і океанів. 7-й клас
Наочність є невід'ємною частиною навчального процесу, вона використовується як при засвоєнні нових знань, так і при контролі і корекції, або ж у поєднанні. Дану ситуацію можна розглянути на прикладі уроку в 7 класі на тему „Фізико-географічне положення південних материків“.
Під час проведення уроку потрібно враховувати:
ѕ вікові та психологічні особливості учнів;
ѕ рівень знань;
ѕ усвідомленнями учнями необхідності у досягненні певних результатів.
Тема: Фізико-географічне положення південних материків.
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про фізико-географічне положення південних мате-риків; розвивати навички порівнювати, шукати подібні і відмінні риси; використовувати знання, уміння та навички роботи з картою при визначенні ФГП; пере-вірити знання учнів з елементів номенклатури ФГП; розвивати вміння порівнювати відомі факти, знаходи-ти причинно-наслідкові зв'язки, робити узагальнення і висновки; прищеплювати учням культуру розумової праці, збуджувати інтерес до вивчення предмета.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта світу; малюнки і фото органічного світу; слайди тектонічної будови Африки та органічного світу Південної Америки; корали і морсь-ка зірка; атласи за сьомий клас.
На дошці напис:
Чотири „А“, чотири брати,
Нехай жіночі мають імена,
Ось: два трикутники та рване коло із квадратом,
Всі прагнуть уперед,
Бо там південна сторона.
Хід уроку
I. Організаційний момент, повідомлення теми, мети й завдань.
II. Актуалізація знань. Цікавий етап.
Визначити основні елементи ФГП та основні риси природи материків.
1-й конкурс
Топонімічне значення слів Африка, Австралія, Ан-тарктида, Південна Америка.
2-й конкурс. Гра „Географічний бій“
А | Б | В | Г | Д | ||
1 | Д. Лівінгстон | Д. Кук | 1820 р. | вікінги | 1492 р. | |
2 | Тангань-їка | Тітікака | сельва | анакон-да | Кіліманджаро | |
3 | Анди | ендеміки | планк-тон, кити | броне-носець | Вікторія | |
4 | розломи | Бар'єр-ний риф | 1957? 1958 р. | Р. Скотт | 1911-1912 р. | |
5 | ваді | кріки | кенгуру | Анхель | ||
6 | Лазарев | Беллінсгау-зен | айсберги | Косцюшко | Атакама |
3-й конкурс Вікторина
За слайдами
? Поясніть розміщення гір на сході материка й рівнин на заході.
? Кого ми називаємо другим Колумбом і чому?
? Чому в Африці немає довгих та високих гір, а на сході лежать глибокі озера?
За предметами та фотографіями
? Що це таке? Який зв'язок цього предмета з літо-сферою землі?
(Вугілля добувають в осадових породах літосфери).
? Де живуть найбільші тварини світу? Чому вони мешкають лише на одному материку?
(Фото слонів та жирафів. У савані багато корму та великі простори).
? Де мешкають ці організми? Що їх об'єднує? (Корали, молюски, морські зорі, водяться у тропічних морях).
? Чому на всіх південних материках добувають ко-рисні копалини, які схожі за походженням та віком?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
