Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Міністерство освіти і науки України

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Студента IV курсу

м. Кривий Ріг

2009р.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Сучасні підходи до навчання і виховання учнів загальноосвітньої школи та шляхи їх реалізації

1.1. Введення проектно-модульної технології на уроках технічної праці

1.2. Виховання відповідального ставлення учнів до праці на уроках

Розділ II. Методика проведення екскурсій

2.1 Значення екскурсій в навчальному процесі

2.2 Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів

2.3. План-конспекту уроку за темою «Організація і структура механічного цеху промислового підприємства»

2.4. План-конспект урока - експеремента з трудового навчання в 6 класі

2.5 Аналіз результатів педагогічного експерименту

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Кожна наука має свої предмет і об'єкт дослідження та є синтезом знань про явища дійсності, які вона вивчає. Разом з тим вона неодмінно перебуває в певних взаємо-зв'язках з іншими науками.

Педагогіка досліджує виховання як свідомий і плано-мірний процес підготовки людини до життя і праці, роз-криває його сутність, закономірності, тенденції та перс-пективи, вивчає принципи і правила, які регулюють ви-ховну діяльність. Як і кожна наука, педагогіка покликана теоретично узагальнювати факти, проникати у внутрішню природу явищ, виявляти їх причини, передбачати їх розвиток. Во-на аналізує об'єктивні закономірності виховного процесу, досліджує істотні й необхідні, загальні та стійкі зв'язки, причинно-наслідкові залежності в ньому. їх знання дає можливість правильно будувати педагогічний процес, про-гнозувати результати виховання і здійснювати його від-повідно до потреб суспільства.

Праця є джерелом і важливою передумовою фізично-го та соціально-психічного розвитку особистості. «Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християн-ською моральністю діяльність людини, на яку вона нава-жується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті, -- писав видат-ний російський педагог Костянтин Ушинський: «Саме виховання, якщо воно бажає щастя люди-ні, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя»

Завдання трудового виховання зумовлені потребами (існування, самоутвердження і взаємодії людини в сус-пільстві та природному середовищі. Воно покликане за-безпечити:

-- психологічну готовність особистості до праці (ба-жання сумлінно та відповідально працювати, усвідомлен-ня соціальної значущості праці як обов'язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів праці та повага до людей праці, творче ставлення до трудової діяльності);

-- підготовка до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяль-ності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудо-вої діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).

Трудове виховання ґрунтується на принципах:

-- єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);

-- виявлення і розвитку індивідуальності в праці;

-- високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості;

-- залучення дитини до різноманітних видів продук-тивної праці;

-- постійності, безперервності, посильності праці;

-- наявності елементів продуктивної діяльності дорос-лих у дитячій праці;

-- творчого характеру праці;

-- єдності праці та багатогранності життя.

У трудовому навчанні учні одержують загально трудову (оволодіння знаннями, уміннями і навичками з плану-вання, організації своєї праці), загальновиробничу (осво-єння науково-технічного потенціалу основних галузей ви-робництва, основ економіки та організації праці, природи й навколишнього середовища), загально технічну (оволо-діння знаннями з урахуванням специфіки галузі, в яку входить обраний профіль трудової підготовки) й спеціаль-ну підготовку (передбачає формування початкових умінь і навичок праці з обраної спеціальності).

Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу

У навчально-виховному процесі сучасної школи, крім уроку використовують позаурочні форми: семінари, прак-тикуми, факультативи, екскурсії, індивідуальні або групо-ві додаткові заняття, предметні гуртки, домашню навчаль-ну роботу.

Екскурсія є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45--90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють: за змістом (виробничі, біологіч-ні, історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за ча-сом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або про-міжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключ-ні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні). Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підприємства.

Екскурсія на виробництво

Гіпотези про її значимість у навчально-виховному процесі:

- екскурсія як реклама тої або іншої професії;

- екскурсія як підвищення ефективності навчально-виховного процесу;

- проведення екскурсій сприяє розвитку уваги, пам'яті, логічного мислення.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом, домовляється з екс-курсоводом про дидактичний зміст екскурсії.

2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомлен-ні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характери-зує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскур-сії, за потреби -- накреслює маршрут-схему.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний роз-гляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отри-мання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершу-ється екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточ-нення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії -- усне опитування, вико-ристання даних під час наступних уроків. За потреби нас-лідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Вибір професії -- один з головних у житті людини. Це, по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі. Від нього багато залежить, наскільки людина зможе реалізувати себе в різних сферах життєдіяльності, якими будуть її власні набутки та віддача від неї суспільству. Тому вибір профе-сії -- точка, в якій схрещуються інтереси особистості та суспільства. Зважаючи на це, профорієнтаційна робота в школі має враховувати, з одного боку, схильності людини, з іншого -- тенденції розвитку суспільства, господарсько-економічної сис-теми, які потребують професійно мобільних кадрів, здатних організувати і розвивати свою справу, до конкурентної бо-ротьби за робоче місце, до розвитку своєї кваліфікації, а за потреби і до перекваліфікації. Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність співставити свої можливості з професійними вимогами, врахувати потреби суспільства в кадрах певних спеціаль-ностей. Профорієнтаційна робота в школі є тривалим, з кож-ним роком все складнішим процесом

Розділ I. Сучасні підходи до навчання і виховання учнів загальноосвітньої школи та шляхи їх реалізації

1.1. Введення проектно-модульної технології на уроках технічної

праці

Перебудова українського суспільства на засадах відвертості, демократії, милосердя і поваги висуває на перший план людину, здатну забезпечити подальший рух країни шляхом прогресу. Таку людину може виховати лише демократична, гуманна національна школа. Концепцію національної школи розробило Міністерство освіти і науки України спільно з широкою освітянською громадськістю, виходячи з положень Конституції України.

Нова українська школа потребує переосмислення мети навчання і виховання, зміст провідних теоретико-методологічних принципів, змісту освіти і форм організації иавчально-виховного процесу. Потребують оновлення критерії ефективності навчально-виховного процесу. В умовах переходу до ринку, підприємництва набувають дедалі більшого розвитку. Українська школа стала важливим чинником гармонізації особистих і громадських інтересів, різноманітних за рівнем матеріального забезпечення пластів населення. Це є однією з важливих умов підвищення ефективності навчання і виховання школярів та всієї діяльності школи. Велику роль в цьому процесі повинна відіграти сучасна навчальна робота загальноосвітньої середньої школи, сприяти формуванню всебічного розвитку особистості та поглибленню знань учнів з освітньої галузі „Технологія", оскільки остання сприяє розширенню кругозору підростаючого покоління.

Як зазначає Н.Г. Ничкало: «... в нових соціально-економічних умовах переходу до ринкової економіки наш трудівник може бути конкурентоспроможний за наявності таких взаємопов'язаних чинників: розвиток інтелектуального потенціалу учнів, виховання їх духовності, високого професіоналізму» [1, с.3]. Тому актуальним залишається питання формування творчої особистості, яка б вирішувала питання конкурентоздатності в умовах ринку праці. Саме нестача ініціативних, творчих, кваліфікованих молодих спеціалістів -- одна з причин ряду труднощів, що переживає в даний час Україна.

На сьогодні відчувається недостатність науково-методичних рекомендацій із проблем трудової підготовки, використання яких впливає на практичну діяльність колективів навчальних закладів. Тому одне з головних завдань трудової підготовки в школі є формування в людині найкращих якостей особистості, надання учням творчого спрямування у вирішенні любих технологічних завдань. Необхідно накреслити перспективу самоствердження і сприяти розвитку здібностей.

Значення трудової підготовки важко переоцінити і в освітньому, і в виховному відношенні. Ось як визначає її значення О.М. Коберник: „Новий зміст і структура трудового навчання в 5-9 класах потребує певного переосмислення організації та методики занять стосовно проектно-технологічного підходу"[2, с. 2].

Однією з перспективних можливостей трудового навчання є розвиток творчої особистості в системі методів проектних технологій. Розглядаючи вимоги до підбору об'єктів проектування, ми вважаємо, що уроки трудового навчання мають бути побудовані на засадах організації проектної діяльності школярів. Проектно-технологічні знання базуються на технологічних поняттях, оскільки вони сприяють розумінню сутності творчого проекту. За їх допомогою розкриваються вимоги до виконання проекту, створюються умови для успішного вивчення властивостей матеріалів, які повинні використовуватися при розробці проектів; розкривається призначення інструментів та розробка їх конструкції.

Проектно-технологічні знання учнів повинні носити системний, цілісний характер і повинні здобуватися в процесі вивчення різних шкільних дисциплін, які викладаються в конкретному класі. На базі цих повинні розроблятися проекти та інша технологічна документація, що необхідна для виготовлення проекту.

Основні якості особистості, які формуються в процесі проектно-технологічної діяльності такі: техніко-конструкторський світогляд і технічне мислення, свідоме та відповідальне ставлення до навчання і праці, прагнення до самоосвіти, розвиток фантазії і уяви, сформоване відчуття краси, самостійність, працьовитість, естетичний та художній смак, культура праці та ін. Робота над проектом сприяє особистісно-орієнтовному навчанню школярів в процесі конкретної праці учнів з урахуванням їх інтересів. За визначенням О.М. Пєхоти: „Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати"[3, с.4]. Створюються умови інтенсивного розвитку творчої пізнавальної активності учнів в процесі розробки проектів. Підбираючи об'єкти праці, вчителю необхідно звертати увагу, в першу чергу, на можливість удосконалення їх. Наприклад, пропонується розробити комбінований рейсмус для розмітки деталей. Учні вивчають будову двох рейсмусів: для просторової розмітки та площинної розмітки. Різниця між ними досить значна, але учні повинні розробити один рейсмус, який можна використовувати в процесі як просторової розмітки, так і площинної. За їхніми пропозиціями можна визначити один кращий варіант, де в основу рейсмуса для просторової розмітки вставлено різьбовий конус, який може служити ніжкою циркуля і сам рейсмус використаний як циркуль. Таким чином, учні учні бачать, що розробили сучасний рейсмус для просторової розмітки деталей універсальним, який може використовуватись як: циркуль, площинний рейсмус (для розмітки деталей з деревини) і просторовий рейсмус. Розробляючи технологічний проект, ми повинні удосконалювати інструменти, якими ми користуємось, а також предмети ужиткового характеру.

Аналіз педагогічної діяльності, досвід роботи кращих учителів та керівників навчальним процесом дозволяють зробити висновок, що головною умовою удосконалення навчально-виховного процесу у трудовій підготовці є професійна майстерність учителів. їх ерудиція, творчий підхід до використання всього найкращого, що є в педагогічній науці і практиці, постійний пошук найбільш результативних педагогічних рішень, критичний аналіз своєї діяльності тощо, це і є головні вимоги яким повинен відповідати кожен учитель.

В ході нашого дослідження ми з'ясували, що трудова підготовка учнів відіграє важливу роль у розвитку їх творчих здібностей за умови використання проектно-модульної технології. Крім того виконання учнями творчих проектів, виховує охайність, старанність, працелюбність, сумлінне відношення до праці, формує в учнів уміння та навички та вміння, які необхідні їм в практичній діяльності.

Нерідкі випадки, коли дитяче захоплення стає професією. Учні стають людьми, розуміючими сутність і цінність розробленого ними творчого проекту. Трудова підготовка дозволяє залучити учнів до цікавої роботи, що збагачує їх внутрішній світ, заповнює творчою працею вільний час.

Найбільший ефект в педагогічній практиці на сучасному етапі дають нові форми, методи і засоби навчання. Для підвищення інтересу учнів до занять з проектування та виготовлення виробів за проектами необхідно постійно використовувати нові методичні заходи (проведення занять з використанням різних дидактичних засобів, проведення нестандартних уроків тощо. Необхідно приділяти більше уваги самостійній роботі учнів з літературою, удосконаленню пристосувань та інструментів.

„Трудова діяльність невід'ємно пов'язана з творчим розвитком особистості, розвитком здібностей, таланту", - справедливо зауважував Д.О. Тхоржевський [4, с. 118]. Проектування та виготовлення виробів із різноманітних матеріалів розглядається як один з найважливіших засобів у вирішенні задач, поставлених перед школою в галузі трудового навчання учнів.

Ми певною мірою розкрили питання використання та виготовлення дидактичних засобів в процесі трудової підготовки. Йдеться також про реалізацію принципу наочності, що відіграє головну роль на заняттях з трудового навчання (зразки, фотокартки, малюнки учнів і таке інше можна успішно використовувати в процесі навчання та виховання підростаючого покоління.

Вивчивши досвід учителів ми переконалися, що застосування на практиці дидактичних засобів в процесі проектно-модульної технології, при виготовлені виробів, дозволяють розвивати творчі здібності учнів.

В основу методики проектно-модульної технології в процесі навчальної роботи з учнями, за модулем проектування та виготовлення виробів з металу та деревини, покладена орієнтація на самостійну роботу школярів. І це невипадково. Орієнтуючись у своїй творчій діяльності на народні традиції, учні відкривають нові естетичні властивості, які притаманні обробляємим матеріалам, які стають в процесі вироблення гарними, корисними предметами. Заняття з проектування та виготовлення виробів з матеріалів позитивно впливає на ставлення підлітків до праці взагалі.

Виконання виробів надає школярам задоволення, радість, естетичну насолоду. Обробка матеріалів розкриває можливості учнів для різнобічної діяльності, для гідного використання власної енергії, відвертає від „пустого" витрачання часу.

Пробудити у кожного учня творчий інтерес, навчити працювати, допомагати зрозуміти та знайти себе, зробити перші кроки у творчості для радісного, щасливого і наповненого змістом життя -- з цією метою відбувається введення в навчальний процес проектно-модульної технології, яке створює умови для творчої праці та самостійності при виготовленні об'єктів праці. Проте, об'єкти праці повинні відповідати віковим особливостям учнів. Кожен об'єкт має відповідати не тільки фізичним та розумовим здібностям школяра, але й вимогам шкільних програм. Кожен виріб не може виходити по своїй складності за межі програм. При розробці проектів бажано використовувати комп'ютерну техніку для їх розробки, але не бажано використовувати принтери, сканери та іншу копіювальну техніку при отриманні зображень розробленого проекту. Кожен учень має вміти переносити зображення на папір з монітору за допомогою: окоміру, рук, лінійки, олівця. Названі чинники впливають на розвиток особистості і додатково створюють умови для її творчого розвитку. Крім того, це створює умови для формування самостійності в процесі роботи над переносом зображення і в певній мірі, розвиває креслярські задатки школярів. Звичайно, цю задачу не під силу вирішити одному педагогу, а потребує взаємодії вчителів, проте впровадження проектно-модульної технології допоможе вирішувати поставлені завдання.

1.2. Виховання відповідального ставлення учнів до праці на уроках

Життя вимагає від людини високої дисципліни і виконавської чіткості, окремих рис, що в нашому характері репрезентовані надто слабко. В їх формуванні значна роль належить навчально-виховному процесу школи, зокрема вихованню такої якості особистості як відповідальність, що характеризується точністю, пунктуальністю особистості у виконанні зобов'язань та її готовністю відповідати за наслідки своїх дій. Учень має порівнювати свої вчинки з панівними в суспільстві вимогами, нормами, законами, керуватися інтересами соціального прогресу.

У «Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті» визначено основні стратегічні напрями її розвитку. Основною метою освіти на сучасному етапі є поліпшення підготовки молоді до життєдіяльності в нових соціально-економічних умовах. Тому відповідальне, творче ставлення учнів до праці є однією з найважливіших характеристик сучасної людини як особистості.

«Творча праця можлива лише тоді, коли людина відноситься до роботи з любов'ю, коли вона свідомо бачить в ній радість, розуміє користь і необхідність праці, коли праця робиться для нього основною формою вираження особистості і таланту», - підкреслював видатний педагог

А.С. Макаренко. «Таке відношення до праці можливе лише тоді, коли утворилася глибока звичка, свідоме, відповідальне, творче ставлення до трудових зусиль, коли ніяка робота не здається неприємною, коли в неї є яке-небудь значення», - писав він [5, с.54].

Страницы: 1, 2, 3, 4



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать