Законі України «Про освіту», а також у «Концепції трудового навчання 12-річної середньої загальноосвітньої школи» зауважено, що розвиток суспільства потребує формування відповідальної особистості вихованця школи, яка може жити і активно працювати у мінливих умовах сьогодення, самостійно приймати рішення і відповідати за його наслідки. На жаль, традиційні підходи до здійснення процесів виховання та навчання не дають можливість виховати саме таку особистість. Тому на сучасному етапі розвитку дуже багато науковців та педагогів -практиків намагаються знайти нові шляхи реформування освіти.

Основною метою трудового навчання, як зазначав М.М. Фіцула, є "виховання відповідальної творчої особистості", якомога повний розвиток її інтересів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення та трудової діяльності в умовах ринкової економіки [6, с.68].

Виховання відповідальності в учнів передбачає глибоку повагу до особистості дитини, врахування особливостей її індивідуального розвитку, ставлення до неї як до рівноправного учасника навчально-виховного процесу. Розуміння інтересів учня, повага його гідності, довіра до нього, сприяють вихованню відповідальної гуманної особистості, формуванню у неї високих гуманних якостей: працелюбності, чесності, щирості, людяності, доброзичливості, чемності.

Проблема формування відповідального ставлення до праці як позитивної, потрібної якості особистості, усі часи хвилювало багатьох учених та педагогів. Багато цінних ідей знаходяться в працях таких видатних педагогів, як: А. Макаренко, В. Сухомлинського, М. Монтессорі, К. Ушинського, Я. Роменського.

Проблему відповідальності учнів досліджували такі вчені, як:

З.І. Прокоп'єва, М.М. Фіцула. Н.П. Волкова, І.Д. Бех , Ю.Д. Руденко, В.Г.Кузь, М.В. Коротков та багато ін. Психологічну сторону даної проблеми розглядали психологи науковці: Ф.І. Іванченко, Л.С. Виготський, С. Рубіншнейн, Б.Г. Апаньєв.

Проблема виховання відповідального ставлення учнів до праці у наш час є досить актуальною. Як зазначається в Законі України «Про загальну середню освіту», завданням освіти є «формування відповідальної особистості, розвиток його здібностей і обдарувань». Сучасна діяльність загальноосвітньої школи має будуватись так, щоб сприяти становленню моральної особистості дитини, повному задоволенню її інтересів та потреб.

Сучасна школа потребує кваліфікованих працівників, які б володіли знаннями і вміннями по впровадженню виховання відповідальності учня у навчально-виховному процесі. Уроки трудового навчання відкривають широкі перспективи для виховання відповідального ставлення учнів до праці. Але, на жаль, не маючи відповідної підготовки, вчителі не можуть в повній мірі використати ці можливості. Традиційні підходи до здійснення процесу виховання в навчальних закладах не дають можливість виховувати відповідальну особистість учня.

Серед показників відповідального ставлення учнів до праці К.А. Клімова виділяє:

1. Осмислення учнем необхідності та важливості виконання дорученої роботи, яка має значення для інших.

2. Направленість дій на успішне виконання доручених завдань (учень вчасно приступає до виконання роботи, намагається подолати труднощі, доводить справу до кінця).

3. Емоційне хвилювання за результативне виконання завдання, його характер, результат (задоволений тим, що йому запропонували виконати серйозне доручення, завдання, переживає за його успіх, відчуває задоволення від усвідомлення успішного виконання, переживає оцінку інших).

4. Осмислення необхідності тримати відповідь за виконання дорученого завдання, роботи [7, с. 26].

Розділ II. Методика проведення екскурсій

2.1 Значення екскурсій в навчальному процесі

Екскурсія є складною формою навчально-виховної робо-ти, триває 45--90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють: за змістом (виробничі, біологіч-ні, історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за ча-сом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або про-міжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключ-ні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).

Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підпри-ємства, лабораторії НДІ, вищі навчальні заклади, уста-нови культури і мистецтва (музеї, виставки), храми, іс-торичні місця і пам'ятки тощо. Планують їх заздалегідь У межах урочного часу (екскурсії з виховною метою на-лежать до позакласних заходів, їх проводять в позаурочний час).

Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимально-го зміcту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготов-ки учнів.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом, домовляється з екс-курсоводом про дидактичний зміст екскурсії.

2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомлен-ні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характери-зує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскур-сії, за потреби -- накреслює маршрут-схему.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний роз-гляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отри-мання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершу-ється екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточ-нення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії -- усне опитування, вико-ристання даних під час наступних уроків. За потреби нас-лідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Календарні плани екскурсій складають на півріччя, їх затверджує керівництво школи. Теми екскурсій визначе-ні в програмах навчальних дисциплін.

2.2 Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної

практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Навчальні екскурсії та навчальна практика є обов'язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.

Статтею 16 Закону України "Про загальну середню освіту" урегульовано тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах: I ступеня - не менше 175 робочих днів, II-III ступенів - 190 робочих днів.

Структура навчального року включає орієнтовно 35 тижнів академічних занять та час на проведення навчальних екскурсій і навчальної практики, державної підсумкової атестації. Навчальні екскурсії проводяться для учнів 1--4 класів протягом 4 днів тривалістю не більше 3 академічних годин на день; навчальна практика та екскурсії для учнів 5--8-х і 10-х класів проводяться протягом 10 днів: у 5--6-х класах - по 3 академічні години на день, у 7--8 класах -- по 4 академічні години, у 10-х класах -- по 5 академічних годин на день. Необхідною умовою організації навчальних екскурсій і навчальної практики є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки.

Зміст та форми організації навчальних екскурсій і навчальної практики, а також час їх проведення, визначаються адміністрацією навчального закладу. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів дозволяється вносити корективи до термінів організації навчальних екскурсій і практики з урахуванням місцевих умов, специфіки навчального процесу та профілю навчальних закладів, потреб виробництва та інших чинників (зокрема, надолуження виконання навчальних програм у зв'язку з вимушеним призупиненням навчальних занять тощо). При цьому залишається незмінною загальна тривалість навчального року.

Навчальні екскурсії організовуються з метою формування в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, сприяння розвитку наукового мислення, інтересу до вивченого матеріалу, ознайомлення з культурно-суспільним надбанням нашого народу та людства, національними традиціями. При виборі об'єктів для проведення екскурсій слід враховувати Перелік комплексних навчально-тематичних екскурсій з учнівською та студентською молоддю "Моя країна - Україна", визначених краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних об'єктів і туристсько-краєзнавчих екскурсійних маршрутів, що затверджено наказом Міністерства освіти і науки від 06.04.2006 №286.

Екскурсії з учнями загальноосвітніх навчальних закладів можуть мати різну дидактичну мету та об'єкти. Екскурсії можуть бути випереджувальними і проводитися напередодні вивчення нової теми; тематичними - для поліпшення розуміння учнями певної теми або розділу; комплексними, що охоплюють широке коло питань основ наук і проводяться наприкінці вивчення розділу або навчального року з метою узагальнення знань та вмінь.

До початку проведення кожної екскурсії вчителю слід добре вивчити об'єкт, ознайомитися зі спеціальною літературою за темою екскурсії, правильно спланувати її проведення. У плані проведення екскурсії слід передбачити мету та дидактичні завдання, послідовність огляду екскурсійного об'єкту, завдання для учнів (спільні, групові або індивідуальні), використання екскурсійного матеріалу для подальшої роботи тощо. Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем.

Напередодні екскурсії вчитель має ознайомити школярів із планом її проведення, поставити ряд запитань, відповіді на які учні повинні дізнатися під час огляду. З метою підвищення зацікавленості школярів екскурсією, сприяння розвитку в них ініціативи та самостійності можна запропонувати індивідуальні та групові завдання щодо вивчення окремих об'єктів, складання задач, збирання колекційного матеріалу, підготовки звітних матеріалів. Обов'язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів з техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 01.08.2001 № 563 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 р. за № 969/6160.

Під час огляду екскурсійних об'єктів учні повинні спостерігати, робити замальовки, записувати необхідні відомості тощо.

Підбиття підсумків екскурсій може здійснюватися залежно від віку школярів у різних формах:

бесіди, під час якої вчитель з'ясовує враження учнів від об'єкта, обговорює найважливіші етапи екскурсії,

конференції - під час якої учні звітують щодо виконання запропонованих раніше завдань (проектів),

диспуту, під час якого учні висловлюють власну позицію щодо побаченого та почутого;

виставки колекцій, стіннівок, малюнків, альбомів тощо.

Якщо екскурсію передбачено змістом навчальної програми, то вона обліковується на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та може оцінюватися вчителем.

Усі інші навчальні екскурсії, їх зміст і дата проведення обліковуються в класних журналах на спеціально відведених сторінках. Якщо тривалість навчальної екскурсії визначено більше однієї академічної години, то під час обліку в журналі поруч з тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.

Професійна орієнтація учнів основної школи у процесі трудового навчання

У Законі України «Про освіту» та ряді державних документів наголо-шується на тому, що одним із голов-них завдань загальноосвітньої шко-ли є забезпечення професійного са-мовизначення учнів. У зв'язку з цим у нашій країні створюється відпо-відна система професійної орієнта-ції, як невід'ємна ланка системи від-творення трудових ресурсів. Проф-орієнтаційна робота в 5 -- 9 класах за своїм змістом може бути розбита на два етапи. Так, у 5 -- 7 класах пе-редбачається: формування цінніс-них орієнтацій, мотивації самопі-знання, установки на власну актив-ність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяль-ністю; систематичне ознайомлення з найбільш поширеними професія-ми; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованос-ті; консультування відносно вибору профілю подальшої освіти та трудо-вої діяльності (навчальних закладів, факультативів, спец предметів, гурт-ків, секцій); створення умов для про-би сил та розвитку здібностей у різ-них видах трудової (та наближеної до професійної) діяльності; форму-вання загально трудових і загальновиробничих умінь. Результатом такої роботи повинен бути вибір на-пряму (профілю) продовження осві-ти в старших класах та сфери самореалізації.

На етапі 8 -- 9 класів передбача-ється: вивчення наукових основ ви-бору професії (класифікаційних ознак професій, їх вимог до людини та спорідненість за психологічними ознаками, основних професійно важ-ливих якостей, правил вибору про-фесії); оволодіння методиками са-мопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно важли-вих якостей; формування уміння зі-ставляти вимоги професій з власни-ми можливостями та кон'юнктурою ринку праці; створення умов для професійної проби в різних видах професійної (чи наближеної до про-фесійної) діяльності; консультування відносно вибору професії та навчаль-ного закладу, формування психоло-гічної готовності до стану профе-сійно незайнятого і в майбутньому до зміни професії. В результаті по-винні бути сформовані особистісно-значимий смисл вибору профе-сії, стійка професійна спрямованість (професійні наміри, плани оволо-діння професією, професійна пер-спектива), психологічна готовність до стану незайнятого і зміни професійної діяльності та переорієнта-ції на нову діяльність.

Особливо важливу роль у реалі-зації такого змісту професійної орієн-тації школярів має і може відіграва-ти трудове навчання. Не випадково в програмах цього шкільного пред-мета визначено профорієнтаційні завдання, які спрямовують роботу вчителя з підготовки учнів до сві-домого вибору професії. Включен-ня профорієнтаційної роботи в про-цес трудового навчання має дві ці-лі: інформаційну, тобто ознайомлення учнів з різними професіями, і ви-ховну -- орієнтацію учнів на необ-хідні в ринковій економіці масові професії та спеціальності. Відмін-ності в цільовій установці визнача-ють також відмінність форм і мето-дів їх реалізації в профорієнтацій-ній роботі з учнями, визначають діяльність самих учнів. Досвід тру-дового навчання в школі показав, що в цій роботі можуть бути вико-ристані майже всі форми і методи, напрацьовані педагогічною практи-кою. Обираючи форми і методи про-ведення профорієнтаційної роботи, слід враховувати, що вона повинна бути органічною частиною навчаль-но-виховного процесу, в якому і тру-дове навчання і профорієнтація не-віддільні одне від одного.

Для проведення цілеспрямова-ної профорієнтаційної роботи по-трібно враховувати сучасний стан нашої економіки, перспективи роз-витку окремих її галузей, приватно-го сектору, а також вікові особли-вості учнів, їхню трудову підготов-ку, рівень знань і навичок. Зрозуміло, що рівень і кількість профорієнта-ційного матеріалу слід постійно збіль-шувати й розширювати. Все це пе-редбачається в перспективних планах профорієнтаційної роботи для різних класів. Наприклад, у 5 класі учням належить давати загальні по-няття про професію (назва профе-сії, чим займаються люди даної про-фесії і якими основними інструмен-тами користуються під час роботи, яка користь від їхньої праці нашо-му суспільству). В 6 --7 класах уч-ням можна уже розповідати про зміст праці даної професії, в якій галузі працюють люди цієї професії, про предмет та знаряддя праці, яку ви-пускають продукцію, про значення професії в сучасних умовах, істо-ричні відомості про виникнення і розвиток професії. Учнів 8 -- 9 кла-сів, крім вищезгаданих відомостей, інформують про умови праці, хід ро-боти, якими спеціальними загально-трудовими і загально технічними знаннями, уміннями і навичками повинен володіти працівник даної спеціальності, про психофізіологіч-ні вимоги професії до людини, сис-тему оплати праці, пільги, систему підготовки і підвищення кваліфіка-ції з даної професії.

Матеріал з професій доцільно систематизувати у формі професіограм -- перелік і опис загально трудових і спеціальних умінь та навичок, необхідних для успішного виконан-ня певної професійної діяльності та її вимог до людини. їх структура мо-же бути різноманітною, але за зміс-том вони мають включати:

* соціально-економічну харак-теристику професії, де подаються історичні відомості про її виникнен-ня і розвиток, галузі економіки, в яких вона розповсюджена, потреби регіону в кадрах даної спеціальнос-ті, географію її поширення, про під-приємства, організації, фірми, де працюють фахівці, форму організа-ції праці;

* виробничу характеристику про-фесії: умови праці, робоче місце та його особливості, головний пред-мет праці, продукція або результат праці, основна мета праці, основні знаряддя праці та їх особливості, го-ловні виробничі функції, операції та дії, найважливіші професійно не-обхідні знання, вміння та навички;

* санітарно-гігієнічні умови пра-ці, тобто рівень важкості і напруже-ності праці, обмеження у виборі про-фесії за статтю та віком, режим пра-ці та відпочинку, змінність праці, завантаження аналізаторів під час роботи, несприятливі фактори робочої зони, медичні перестороги та обмеження вибору професії;

* вимоги професії до індивідуа-льно-психологічних особливостей спеціаліста, де вказуються добова біоритміка та нейродинаміка, психомоторика (рухові дії, їх сила, темп, швидкість, точність, ритм, коорди-нація рухів), сенсорно-перцептивні особливості сприймання (сприй-мання предмета, швидкість реакції на подразники), особливості різно-видів пам'яті, уваги, мислення, уяви та мовлення, інтелектуального роз-витку, емоційно-вольової сфери, рис характеру та темпераменту фахівців;

* відомості про підготовку кад-рів: типи навчальних закладів, тер-міни та форми навчання, необхід-ний рівень загальноосвітньої підго-товки, перспективи професійного зростання та розвитку фахівця.

Ознайомлювати учнів з професіограмами у повному обсязі доціль-но у 8 -- 9 класах. У школі їх можна гарно оформити у вигляді катало-гів професій за їх типами, стендів-вертушок, з фотокартками робочо-го місця даної професії тощо та ви-ставити в куточку профорієнтації в шкільній майстерні чи кабінеті на видному й доступному для учнів місці.

Професіографічна інформація про різні спеціальності не може бу-ти шаблонною і залежить від актуа-льності й характеру професії, від перспективності й потреби в кадрах працівників даної професії в місті, районі, області і навіть від наявнос-ті конкретного матеріалу з даної про-фесії. Тому в деяких випадках на-водяться історичні відомості про професію, в іншому -- дається ха-рактеристика санітарно-гігієнічних умов праці тощо. Ставлення підліт-ків 10 -- 15 років до праці часто за-лежить від того, як вони ставлять-ся до конкретної людини -- пред-ставника даної професії. Отож, для виховання поваги до людей праці і масових професій велике значення мають конкретні приклади із жит-тя новаторів підприємства даного міста.

Страницы: 1, 2, 3, 4

Голосование

Как вы оцениваете работу нашего сайта? Отлично Хорошо Нормально Плохо Результаты