Навчання лексиці на початковому етап
p align="left">Можна не переводити слово самому, а попросити одного або всіх учнів знайти слово в словнику/різних словниках, включаючи одно- і двомовні словники, словники синонімів і т.д., організувавши конкурс на швидкість і правильність перекладу. Такий спосіб особливо гарно застосовується в класі, де учні не знайомі з різними типами словників, ще погано орієнтуються в системі їхньої побудови, не вміють працювати з алфавітом, не розуміють, що те саме слово може мати кілька значень переклад залежить від контексту. За допомогою цього способу ми можемо вирішити кілька найважливіших завдань навчання іноземній мові, а головне, при його постійному й спрямованому використанні ми зможемо сформувати навичку самостійної роботи, зробити наших учнів згодом незалежними користувачам змістити акцент із «учити» на «учитися». Але варто бути гранично обережним, контролювати процес. Так одна дитина довго озвучувала англійське слово «огірок» як [ку'кумбер]. Саме так вона прочитала його самостійно й довго не хотіла розставатися з отриманим з такою працею знанням [26, 128].

Але у свій час ще П. Хекболдт говорив про те, що роль вибору способу семантизації методистами сильно перебільшена. Набагато важливіше те, як це слово буде спрацьовуватися й у які контексти нам вдасться його включити. Саме від характеру тренування залежить сила запам'ятовування слова.

Наприклад, прислів'я й приказки - це благодатний матеріал, використовуваний у навчанні. Важко відшукати курс англійської мови, який би обходився без їхньої допомоги. Відомо, що ще в десятому сторіччі прислів'я використовувалися в Англії як один із засобів навчання латині.

Прислів'я й приказки, як єдине ціле, охоплюють велику частину людського досвіду. Завдяки узагальненому характеру прислів'їв і приказок, їх можна використати у всіх класах, навчаючи мистецтву іносказання, саме ілюструвати свою думку й узагальнювати її в короткій формі [12, 22].

Використання прислів'їв і приказок у практиці викладача англійської мови, безсумнівно, буде сприяти кращому оволодінню цим предметом, розширюючи знання про мову, лексичний запас й особливості його функціонування. З іншої сторони їхнє вивчення являє собою додаткове джерело країнознавчих знань.

Лексико-граматична насиченість прислів'їв і приказок дозволяє використати їх не тільки при поясненні й активізації багатьох граматичних явищ, але й для збагачення лексичного запасу. Прислів'я й приказки можуть вживатися у вправах на розвиток мови, у яких вони використовуються як стимул. Одне й те ж прислів'я або приказку можна інтерпретувати по-різному. Тому, на основі даного прислів'я або приказки учні вчаться виражати свої власні думки, почуття, переживання, тобто демонструють різні способи їхнього розміщення в мові. Тому, використання прислів'їв і приказок на уроках іноземної мови розвиває творчу ініціативу учнів через підготовлену й непідготовлену мову [12, 23].

Знання англійських прислів'їв і приказок збагачує словниковий запас учнів, допомагає їм засвоїти образний лад мови, розвиває пам'ять, прилучає до народної мудрості. У деяких образних реченнях, які містять закінчену думку, зазвичай легше запам'ятовуються нові слова.

Наприклад, можна полегшити роботу із запам'ятовування цифр, що зазвичай викликає труднощі в учнів, викликавши на допомогу прислів'я й приказки, які включають у себе цифри:

A bird in the hand is worth two in the bush.

Two is company, three is none.

If two man ride on a horse, one must ride behind.

Rain before seven, fine before eleven.

A cat has nine lives.

Custom is a second nature.

Two heads are better than one.

Завчання прислів'їв і приказок не тільки розвиває пам'ять учня, але й дозволяє навчитися адекватно відбирати лексичні одиниці й розвиває емоційну виразність мови

Однак найскладнішим для вчителя й найважливішим для практичного оволодіння мовою можна назвати такий спосіб семантизації, як розвиток мовного здогаду через контекст.

Прийоми тут можуть бути самими різними від дефініції іноземною мовою до складання невеликих образних і зрозумілих ситуацій з використанням нових слів. Але, як і при використанні наочності, тут, також важливо, щоб контекст вживання слова був «прозорим», тобто однозначним, зрозумілим або легко виведеним. Якщо цього досягти з даними словами не можливо, то треба або відмовитися від цього способу семантизації або спробувати з'єднати його з іншими з перерахованими вище способами.

1.5 Формування лексичних навичок і стійкого інтересу до іноземної мови в молодших школярів через використання ігор й ігрових моментів на уроці англійської мови

Що таке гра? Спочатку спробуємо відповісти на це запитання вустами самих учнів. На думку молодших підлітків, гра - це: «радість, відпочинок, інтерес», «…це цікаве й веселе заняття». Протягом усього підліткового періоду гра сприймається й усвідомлюється школярами, як цікаве, яскраве, необхідне для їхнього повнокровного життя заняття.

О.С. Макаренко писав: «У дитячому віці гра - це норма, і дитина повинна завжди грати, навіть коли робить серйозну справу… У дитини є пристрасть до гри й потреба її задовольняти. Треба не тільки дати їй час пограти, але треба просочити грою все її життя» [22, 52].

Про навчальні можливості ігор відомо вже давно. Використовуючи ігри, як засіб навчання в навчальному процесі, багато педагогів відзначали, що вони містять великі потенційні можливості. І це зрозуміло. У грі проявляються особливо повно й часом зненацька здатності людини, і особливо дитини.

Гра - особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних і розумових сил. Гра завжди припускає ухвалення рішення - як слід себе повести, що сказати, як виграти? Бажання вирішити ці питання загострює розумову діяльність граючих. А якщо дитина буде при цьому говорити іноземною мовою? Чи не таяться тут багаті навчальні можливості? Діти, однак, над цим не замислюються. Для них гра, насамперед, захоплююче заняття. Тому вона й залучає вчителів, у тому числі й учителів іноземної мови. У грі всі рівні. Вона посильна навіть слабким учням. Більше того, слабкий по мовній підготовці учень може стати першим у грі: спритність і кмітливість тут виявляються часом більш важливими, ніж знання предмета. Почуття рівності, атмосфера захопленості й радості, відчуття посильності завдань - все це дає можливість учням перебороти незручність, яка заважає вільно вживати в розмові слова чужої мови, і благотворно позначається на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом із цим виникає почуття задоволення - «виявляється, я вже можу говорити нарівні з усіма» [22, 52].

На думку М.Ф. Строніна, гра на уроці англійської мови - це ситуативно-варіативна вправа, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного зразка в умовах максимально наближених до реального мовного спілкування із властивими йому ознаками: емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовного впливу. Тобто, у ході гри в учнів формуються вимовні, лексичні, граматичні навички, учні здобувають досвід мовного спілкування [25, 98].

Ігри сприяють виконанню важливих методичних завдань:

· створенню психологічної готовності дітей до мовного спілкування;

· забезпеченню природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;

· тренуванню учнів у виборі потрібного мовного варіанта, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мови взагалі.

Тому гра повинна не тільки займати важливе місце на уроці англійської мови, але й бути його стрижнем. Треба прагнути до того, щоб ігровий елемент був присутній на всіх етапах уроку англійської мови й створював загальну ігрову атмосферу. Наприклад, якщо на уроці потрібно відробити вживання майбутнього часу, то урок можна почати так: «Відгадайте, що ми будемо робити на уроці?» Відповіді учнів: «Ми будемо читати, ми будемо писати. Ви нам прочитаєте нову розповідь». Тобто на уроці з'ясовується план роботи й тренується майбутній час. Приводи для таких ігрових моментів можна й потрібно знаходити на всіх етапах уроку.

Тоді гра, у її закінченому виді буде органічно пов'язаною з уроком. І учні можуть і не помітити, що вони грають, їм просто буде цікаво. Але справа не в кількості використовуваних ігор на уроці. Почуття міри важливо дотримувати й тут. Мова йде, скоріше про загальну ігрову атмосферу, що дозволяє вчителеві захопити учнів, емоційно їх настроїти на сприйняття англійської мови.

Головне завдання вчителя - домогтися того, щоб не пропадав у дітей інтерес до предмета, щоб запропонований учневі матеріал був доступний по труднощам. Велику допомогу в цьому питанні роблять гри. Їхнє використання дає гарні результати, підвищує інтерес учнів до уроку, дозволяє сконцентрувати їхню увагу на головному - сформувати в них вимовні, лексичні, граматичні навички й уміння в процесі природної ситуації спілкування під час гри.

Ігри використаються у всіх класах, але характер матеріалу й завдання міняються від класу до класу.

Гра є важливим елементом уроку англійської мови в 1 - 4 класах. Гра для молодшого школяра є засобом пізнання дійсності. Виходячи з особливостей психологічного розвитку молодшого школяра (переваги емоційної сфери над інтелектуальною, перевага мимовільного запам'ятовування) не можна не оцінювати потенційних можливостей гри.

На уроці ми маємо справу з особливим видом ігор - навчальними іграми. Вони відрізняються від розважальних тим, що мають другий план або вузько методичну мету. Для учнів навчальна гра залишається розвагою, тренування відсувається на другий план. Для вчителя ж будь-яка навчальна гра - це насамперед вправи. Учитель завжди чітко й точно уявляє собі, яку навчальну мету переслідує та або інша гра. Однак, йому в жодному разі не слід показувати учням, що його більше цікавить другий план. Він повинен сміятися й радуватися разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його хвилює ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням другий план, то гра перетвориться у звичайну вправу. У процесі гри формування вимовних, лексичних і граматичних навичок відбувається в захоплюючій для дітей формі. Ігри розвивають спостережливість у школярів, пожвавлюють урок, підвищують інтерес до вивчення іноземної мови.

У відповідності зі шкільною системою навчання іноземній мові М.Ф. Стронін підрозділяє ігри на:

· підготовчі

· творчі [22, 98]

«Підготовчі» ігри містять у собі граматичні, лексичні, фонетичні й орфографічні ігри. Метою цих ігор є формування вимовних, лексичних і граматичних навичок і тренування вживання мовних явищ на підготовчому, предкомукативному етапі оволодіння іноземною мовою.

До «творчих» ігор відносяться аудитивні й мовні ігри. Їх ціль - подальший розвиток мовних навичок й умінь.

Зупинимося докладніше на «підготовчих» іграх.

Лексичні ігри.

Ці ігри слідом за граматичними іграми продовжують будувати фундамент мови, тому що оволодіння лексичним і граматичним матеріалом створює можливість для переходу до активної мови учнів. Дані ігри переслідують такі цілі:

· тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної обстановки;

· активізувати мовно-мисленнєву діяльність учнів;

· розвивати мовну реакцію учнів;

· познайомити учнів зі сполучуваністю слів.

Ряд ігор призначений для тренування учнів у вживанні окремих частин мови, одиниць, числівників, прикметників. Інші ігри відповідають певним темам. Наприклад, у грі «What can I do for you?» представлена тема «Покупки», «What colour is my shirt?» - тема «Одяг».

Приведемо приклади лексичних ігор.

1. «Don't say four».

Усі знають, як важко дорахувати до великого числа й не збитися. Але не дуже цікаво лічити просто підряд. Тому у випадку тренування числівників можна використати цю гру. Умови гри: учень рахує, але коли дійде до числа із цифрою «4», він повинен сказати замість нього слово «stop». Кожному видається по одній фішці. Хто зробить помилку губить свою фішку. Виграє той, хто збереже свою фішку.

2. «Дійди до вчителя».

У ході цієї гри відбувається тренування лексики по темі «Кольори». Учень відходить на 11 кроків від учителя, а потім, зробивши крок, називає одне слово по темі. Сказавши правильно всі слова, доходить до вчителя. Учитель може погладити по голові, потиснути руку й т.д. [20, 56].

2. План-конспект уроку з англійської мови з використанням методів навчання лексики

Англійська мова в 2-му класі: «Подорож друзів у веселу школу»

Завдання:

1. Тренування вивчених мовних образів і лексики в мові учнів.

2. Повторення вивчених букв англійського алфавіту.

3. Робота з моделями побудови англійських речень.

4. Активізація числівників і лексики в мові учнів.

5. Відпрацьовування дієслова «can» у ситуаціях.

6. Розвиток навичок усного мовлення.

Устаткування: магнітофон, касети, букви алфавіту, картинки (Miss Chatter, Mister Rule, склад поїзд і вагони), іграшки, схеми речень.

Хід уроку

1. Оргмомент

Учитель: Good morning children, I am very glad to see you.

2. Введення в тему уроку

Учитель: Dear children, I invite you to travel to a funny school. Are you ready? Let's start.

3. Фонетична зарядка

(на дошці, на форматі А4, намальована Miss Chatter)

Учитель: Look at the blackboard, please. Our kind and clever Miss Chatter is ready to work with you. Listen and repeat the sounds.

Miss Chatter

- прокинулася, потягнулася [u], [u:]

- зробила зарядку [d], [t]

[m], [n]

- прийняла душ [], []

- настрій покращився [], []

- подзвонила друзям і розповіла їм про свій настрій [], []

- усім сказала: Good morning, Good morning, Good morning to you…

1. Фонетичне відпрацьовування римування TCl

2. Обмін вітаннями Miss ChatterP1, P1Miss Chatter

4. Початок подорожі

(на дошці барвистий поїзд і кілька вагонів, на вагонах маркером зображені транскрипційні дужки)

Учитель: Our train is ready to take us to a funny school. The passengers are ready. Help them to enter the train.

«пасажири»B D F K L M N P S T V Z.
(букви, потрапивши в «вагон» перетворюються у звуки)
B - [b]

D - [d]

F - [f]

K - [k] і т.д.

Учитель: Who wants to write the sounds? (P1 P2 P3…) (робота біля дошки)

(потім діти хором читають ці звуки)

Учитель: У назві яких тварин зустрічаються звуки? Якщо ви скажете вірно, одержите друга на урок.

Діти: a dog, a cat, a tiger, a pig, an elephant, a monkey, a crocodile, a lion.

Учитель: (кожному учневі на парту іграшку, іграшок треба стільки, щоб кожна дитина одержала її)

5. Школа

Учитель: Our train brought us to a funny school. Your friends want to study there too.

Давайте ваших друзів «друзів» запишемо в цю школу, але для цього треба розповісти про «свого друга».

1. План розповіді

· ім'я друга

· вік друга

· де живе друг

2. Вибір моделей для розповіді

3.

Учитель: Друзям потрібні імена. Давайте їх згадаємо й виберемо потрібне ім'я (прослуховування запису). (TCl) (аудио касета, додаток до підручника)

Учитель: Introduce your friends to us. (учні описують іграшку)

Учитель: Very good, thank you. Now tell us your friends' telephone numbers. Use 3 numerals. Go to the blackboard and «Write» the telephone number please. ClP1 (учні зі своїх місць називають цифри на англійській, а учень збирає їх на магнітній дошці)

Учитель: Now tell your friend's addresses. Дітки, у будь-якій школі учень повинен назвати свою адресу. Ваші друзі мають адреси? Назвіть у яких «районах» вони живуть?

На партах у всі листочки

E

D

C

B

A

F

G

H

I

(P1 - називає по 1 букві по горизонталі й по вертикалі, а всі зафарбовують отриманий квадрат, і так усе по черзі Р2 Р3. Даний вид роботи спрямований на розвиток уваги й закріплення вивчених букв алфавіту. Перевірка здійснюється по картці вчителя, який по закінченні роботи поміщає неї на дошку)

Музична пауза

Clap, stamp, nod, dance. (TCl)

Clap, clap, clap your hands

Clap your hands together

Stamp, stamp, stamp, your feet

Stamp your feet together

Nod, nod, nod your heads

Nod your heads together

Dance, dance, dance a dance

Dance a dance together

6. Розклад уроків

(барвистий «розклад» на дошці)

а) Учитель: Listen and guess what lessons we shall study today.

(T/Cl:)

Mathematics

Grammar

English

Physical Education

(учні повинні догадатися про які предмети мова йде)

б) Урок математики. (картинки на дошці)

Учитель: Count the animals, please. (показ картинок із зображенням різної кількості тварин) (4 картинкиT: P1 P2 P3)

в) Урок граматики.

1. Повторення моделей речень (схеми на дошці).

2. Учитель: Try to find the model for each sentence.

I am Natasha.

I have a sister.

I have a family.

He is Vasya.

We live in the park.

They can dance.

Can you jump?

Larisa lives in the house.

/

г) Урок фізкультури.

Розминка T/Cl

Учитель: На уроці фізкультури треба виконати вправи. (дієслова руху - діти показують і називають)

stand up

jump

draw

fly

run

count

climb

go

sleep

swim

play

write

read

Questions: TP1 P2 P3

Учитель: What can you do?

P1

I can't…

Ask each other questions

P1P2

Can you…?

No, I can't…
Yes, I can.

Dialogues: Обмін запитаннями, використовуючи відповіді так і ні.

P1P2

Can you…?
Can you…?

Yes…
No…

д) Урок англійського.

1. Прослуховування пісеньки про алфавіт (листочки з алфавітом на столах)

TCl
TP1 P2 P3

2. На дошці слова.

dog

tiger

cat

frog

monkey

ish

pig

Учитель: Look at these words. Де в буквах можуть зустрітися два елементи коло й паличка? (показ елементів наочно «коло», «паличка»)

3. Робота із прописами. (пропису до підручника)

впр. 2-3 стор. 26 (за завданням)

7. Музична пауза (зарядка «Teddy-bear»)

Teddy Bear, Teddy Bear turn around

Teddy Bear, Teddy Bear touch the ground

Teddy Bear, Teddy Bear snow me your shoe!

Teddy Bear, Teddy Bear that will do.

8. Підведення підсумків уроку

(оцінки учнем з коментарем)

9. Домашнє завдання

Повторити алфавіт.

Висновки

Користь раннього навчання іноземній мові вже багаторазово доведена. Всім відомо, що на початковому щаблі навчання відбувається становлення особистості молодшого школяра, виявлення й розвиток його здатностей, формування навчальних навичок й оволодіння елементами культури мови й поведінки.

Вивчення іноземної мови робить дитину більше активною, привчає її до групових форм роботи, будить допитливість, розвиває дитину інтелектуально й естетично.

Успіх учнів у вивченні іноземної мови і їхнє відношення до предмета залежать від того, наскільки цікаво проводяться уроки. Чим більш доречно використає вчитель різні методичні прийоми, тим цікавіше проходять уроки, а тому міцніше засвоюється матеріал.

Велику увагу потрібно приділяти навчанню лексичній стороні мови молодших школярів, тому що лексика є найважливішим компонентом мовної діяльності. Учні повинні опанувати будівельним матеріалом для здійснення спілкування й взаємодії. Мова вчителя є основним джерелом збагачення лексичного запасу учнів. Мовні зразки відразу дають уявлення про те, яким чином може бути використані дане слово або словосполучення.

Основною метою навчання іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах є розвиток в учнів уміння використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур сучасного світу. Основою комунікативного розвитку є комунікативні вміння, сформовані на основі мовних знань і навичок (фонетичних, лексичних, граматичних). Аналіз діючих на території України ІІМК з англійської мови для початкової школи під редакцією В.М. Плахотника, Т.К. Полонської, Р.Ю. Мартинової, А.Ф. Гергель та інших довів, що ці підручники з англійської мови неспроможні повністю вирішити це завдання.

Цією проблемою займалася велика кількість як вітчизняних так і закордонних дослідників, а саме: В.М. Плахотник, Р.Ю. Мартинова, С.С. Вдовенко, І.М. Верещагіна, Т.О. Притикіна, А.Ф. Гергель, Дж. Етворс, Дж. Кларк та інші. Але ця проблема недостатньо реалізована в запропонованих цими вченими методиках (підручниках англійської мови для початкових шкіл), адже немає комплексу вправ, спрямованого на формування лексичних навичок, який може бути використаний систематично, на кожному уроці.

Навчання лексики відіграє важливу роль у процесі навчання англійської мови. Лексична правильність мовлення визначається сталістю лексичних вмінь та навичок. Умови навчання, відповідна кількість годин і широкий тематичний спектр викликають необхідність відбору відповідного лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання англійської мови в школі з поглибленим вивченням іноземних мов.

Активний лексичний мінімум - це той лексичний матеріал, який учні повинні вживати для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні. Пасивний лексичний мінімум - це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).

Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою - з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Отже лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід'ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу.

За визначенням Р.С. Немова «навичка - це сформований рух, який автоматично здійснюється і не потребує усвідомленого контролю і спеціальних вольових зусиль для його виконання.

Формування лексичної навички передбачає оволодіння правилами співвідношення конкретної лексичної одиниці з іншими лексемами в тематичній і семантичній групах.

Існують дві концепції про основи ефективного навчання навичок. Одна концепція потребує опори на чуттєві орієнтири, її названо синтетичною змістовою методикою. Друга концепція потребує опори на рухові акти, яку названо поелементарною формальною аналітичною методикою.

Отже, центральною ланкою в роботі над засвоєнням лексичного матеріалу є формування лексичних навичок. Лексична правильність мовлення визначається сталістю репродуктивних та рецептивних навичок, а також навичок обґрунтованої догадки і навичок користування різними видами словників.

Процес засвоєння лексики на початковому етапі включає в себе такі етапи:

1) ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями, їх семантизація;

2) автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями;

а) автоматизація на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази (речення)

б) автоматизація на понадфразовому рівні

3) ситуативне вживання засвоєних лексичних одиниць при висловлюванні своїх думок в говорінні та на письмі, а також розуміння лексичних одиниць при читанні та аудіюванні в певному контексті.

Прийоми випереджального введення лексики, раннє включення нових лексичних одиниць у сполученні із засвоєними, а потім систематичне повторення активного словника школяра, - все це дозволяє учням краще підготуватися до використання освоєної лексики при читанні й говорінні на етапі застосування. Дуже важливо, щоб уроки англійської мови не були нудними, а для цього потрібно використати різноманітну наочність і багато ігор. Це зробить урок більше цікавим для дітей.

Список використаної літератури

1. How to teach vocabulary. Scott Thornbury 2002 Longman.

2. Techniques in teaching vocabulary. Virginia French Allen. Oxford university press. 2002

3. Language teaching: methods and approaches. Longman 2002.

4. Вишневський Д.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. Посібник для вчителів. - К.: Рад. шк., 1989. - 224 с.

5. Возрастная и педагогическая психология. Учеб. пособие для студентов пед ин-тов/ Под ред. проф. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 1973. -288 с.

6. Габай Т.В. Педагогическая психология. - М.: Академия, 2003. - 240 с.

7. Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. - М.: Высшая школа, 1982. - 373 с.

8. Дручков Н.Ю. Развивающий аспект коммуникативно-игровой методики обучения иностранным языкам в начальной школе // Іноземні мови. - 2003. - №1. - С. 28-35.

9. Зимня І. А. Методи інтенсивного навчання іноземним мовам. - М. 1979.

10. Ітельсон Є.І. Методика навчання англійської мови в середній школі. Практичний посібник для вчителів. - К.: Рад. шк., 1969.-210 с.

11. Маслыко Е.А и др. Настольная книга преподавателя иностранного языка. - I 3-е изд., стереотип. - Минск: Высш. шк., 1997. -522 с.

12. Мезеника М.В. Поговорим о поговорках. // Иностранные языки в школе. - №2, 1993.

13. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / кол. авторів під кер. С.Ю. Ніколаєвої. - К. Ленвіт, 1999. - 320 с.

14. Мухамедьярова Г.Р. Урок английского языка в 1 классе // ИЯШ. - №3, 2000.

15. Немов Р.С. Психология: Учебн. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В л кн. - 3-е изд. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн. 2: Психология образования. -608 с.

16. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. - К.: Ленвіт, 1999. -320 с.

17. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование: Концепция индивидуальности в диалоге культур. - Липецк, 2000.

18. Пассов Е.И., Кузовлев В.П., Царонова В.П. Учитель иностранного языка. Мастерство и личность. - М.: Просвещение, 1993. - 159 с.

19. Рогова Р.В. и др. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г.В. Рогова, Ф.М. Рабинович, Т.Е. Сахарова. - М.: Просвещение, 1991.

20. Роман С.В., Коломінова О.О. Виховний потенціал предмета «Англійська мова» у початковій школі // Іноземні мови. - 2002. - №4. - С. 52-56.

21. Салистра И.Д. Очерки методов обучения иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1966. - 252 с.

22. Сандалова Л.Д. Обучающие игры на уроках английского языка // ИЯШ - №3, 1983. - С. 52.

23. Сергеева О.Е. Использование символов в работе с младшими школьниками для формирования лексических и первичных грамматических умений в иностранном языке // Иностранные языки в школе, 2002. - №6. - С. 52.

24. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранному языку. Базовый курс лекций. - М: Просвещение 2002.

25. Степанова С.И. Игры на английском языке на начальном этапе обучения // ИЯШ - №5, 1979. - С. 98.

26. Цели обучения иностранному языку: учебное пособие / Под ред. Е.И. Пассова, Е.С. Кузнецовой. - Воронеж: НОУ «Интерлингва», 2002. (Серия «Методика обучения ИЯ», №2).

Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать