Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
УДК 378.147.221:044(043)
Бойко Наталія Іванівна
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
13.00.04 - теорія та методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі теорії та історії педагогіки в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.
Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор дійсний член АПН України, Бондар Володимир Іванович, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інституту педагогіки і психології, директор.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Солдатенко Микола Миколайович, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, завідувач відділу теорії та історії педагогічної майстерності; кандидат педагогічних наук, доцент Яшанов Сергій Микитович, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри інформаційних систем і технологій.
Захист відбудеться “12” червня 2008 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
Автореферат розісланий “ 10 ” травня 2008 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д. Сиротюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, світові тенденції гуманізації, інтеграції та глобалізації суспільства визначили нові пріоритети розвитку освітньої галузі. Одним із головних напрямів модернізації освіти в Україні є створення якісно нової школи - школи життєтворчості й самореалізації особистості, в якій утверджується бажання і вміння навчатися впродовж життя. У Національній доктрині розвитку освіти зазначається, що одним із основних аспектів реформування освіти є впровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних і науково-методичних досягнень, а одним із основних шляхів удосконалення змісту освіти є широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій.
Бурхливий розвиток новітніх систем та засобів створення, збереження і обробки інформаційного потоку в світі докорінно змінив стратегію, напрями та ієрархію суспільних цінностей буття. Інформаційно-комп'ютерні системи активно поширилися на різноманітні сфери життєдіяльності людини, серед яких освітня галузь. Факт входження в сучасне життя інформаційно-комунікаційних технологій не може не відобразитися на процесах, які беруть участь у створенні нових засад в освітній діяльності.
Різноманітні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес привертали увагу багатьох дослідників. Дидактико-педагогічні та методичні проблеми інформатизації навчального процесу вивчали В. Болтянський, В. Безпалько, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, В. Монахов, Н. Морзе, Ю. Рамський, В. Розумовський, О. Співаковський та ін. У працях Ю. Машбиця, В. Зінченка, Н. Тализіної тощо досліджувалися психолого-педагогічні аспекти застосування інформаційних технологій у навчальному процесі.
Ефективне використання студентами світового інформаційного потенціалу є визначальним чинником зближення вітчизняної та європейської вищої освіти. У Законі України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” вказується на необхідність підготовки молоді до сприйняття все більш зростаючого потоку інформації. На місце її пасивного сприймання ставиться самостійний пошук нової інформації, вміння аналізувати і використовувати інформаційний потенціал для орієнтації у провідних концепціях і теоріях, щоб на їхній основі формувати власне мислення. Студент повинен навчитися володіти прийомами самостійного пошуку, збору, обробки, аналізу та синтезу інформації, отримати знання, вміння і навички інформаційного самозабезпечення з навчальної і науково-дослідної діяльності.
Обсяг наукових знань у будь-якій сфері діяльності, особливо в технічній, майже повністю поновлюється впродовж 5-6 років. Враховуючи цю обставину, в навчальному процесі вищого навчального закладу має передбачатися багатоаспектна самостійна робота студентів, оскільки саме у студентські роки найактивніше формується потреба самостійно поновлювати свої знання, доповнюючи відомості, одержані на лекціях та лабораторно-практичних заняттях.
Необхідність організації самостійної роботи обумовлена все вищими вимогами до рівня загальнокультурної і спеціальної підготовки випускників вузів, зміною загальноосвітніх парадигм, підготовкою майбутніх фахівців до професійного, компетентного входження в ринок праці з міцно сформованими потребами у постійній професійній самоосвіті та саморозвитку.
Проблеми організації самостійної навчальної діяльності студентів різнобічно висвітлюються в працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Бондаря, В. Козакова, І. Лернера, О. Мороза, П. Підкасистого, В. Сластьоніна, Л. Спіріна, Л. Сущенко, М. Шкіля, О. Ярошенко та ін.; роль викладача-тьютора в організації самостійної навчальної діяльності студентів розглядається Л. Зоріною, Л. Кондрашовою, М. Корцем, М. Скаткіним, В. Сластьоніним та ін.; самостійна робота визначається як один із ефективних методів пізнавальної діяльності в роботах А. Алексюка, Б. Єсипова, П. Підкасистого та ін.; самостійна робота як форма організації навчання досліджується Ю. Бабанським, М. Дяченком, Л. Кандибович, І. Лернером, В. Сиротюком та ін.; програмоване навчання виділяється як один із напрямів індивідуалізації самостійної пізнавальної діяльності студентів В. Беспальком, А. Матюшкіним, Н.Тализіною, М. Юсуповою; значна увага приділяється управлінню самостійною пізнавальною діяльністю студентів (В. Бондар, Т. Габай, Є. Машбиць, В. Паламарчук, М. Солдатенко, Н. Протасова та ін.).
На думку дослідників Т. Баркова, М. Бобкова, Н. Дідусь, А. Остапенко, О. Рогової, невміння студентів навчатися пов'язано насамперед із відсутністю у них інструментарію для успішного подолання труднощів у самостійному засвоєнні наукових знань, що вимагає постійної мобілізації волі й уваги, максимальної віддачі інтелектуальних сил. У цих умовах першочергового значення набуває проблема організації й технізації самостійної роботи у ВНЗ.
Досягнення сформованості у студентів самостійності багато в чому, на думку дослідників М. Айзенберга, Г. Воробйова, І. Геллера, Н. Гендіної, М. Жалдака, Н. Морзе, Л. Макаренко, Є. Полат, Л. Савенкової, С. Яшанова та інших, залежать від рівня їхньої інформаційної культури, а саме від уміння самостійно здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію в процесі освітньої й наукової діяльності.
Аналіз ступеня розробки різних аспектів зазначеної проблеми засвідчив недостатнє дослідження питань, які пов'язані з розглядом особливостей та прогнозування наслідків використання нових технологічних та інформаційних підходів до процесу самостійного навчання, визначав би форми роботи за умов нової методологічної орієнтації модернізації навчального процесу.
Отже, значущість і недостатня теоретична та практична розробленість проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації самостійної роботи студентів зумовили вибір теми дослідження “Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (протягом 2002-2007 років замовлення МОН України, наказ № 141 від 10.09.2003 р.; є складовою дослідницької теми навчального закладу “Науково-методичні основи організації самостійної роботи студентів” (реєстраційний номер 0193И044995) та теми “Ефективність організації самостійної роботи студентів з використанням інформаційних технологій” (реєстраційний номер 0193И044996)).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 7 від 24 травня 2006 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 27.06.2006 року).
Мета дослідження розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів.
Відповідно до мети визначені такі завдання дослідження:
1) проаналізувати стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі та практиці;
2) обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність моделі організації самостійної роботи студентів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій;
3) виявити педагогічні умови ефективної організації самостійної роботи студентів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій;
4) розробити електронний науково-методичний комплекс, який сприятиме оптимізації самостійної роботи студентів в умовах застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій.
Об'єкт дослідження ? самостійна робота студентів як форма організації навчання у вищому технічному навчальному закладі.
Предмет дослідження - процес організації самостійної роботи студентів із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність навчальної діяльності студентів значно підвищиться, якщо в систему організації самостійної роботи будуть включені інформаційно-комунікаційні технології: автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи, гіпермедійні, мультимедійні, телекомунікаційні та мережеві технології.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять філософські положення теорії пізнання, теорії особистості та її розвитку в процесі професійної підготовки (В. Андрущенко, В. Бех, Г. Волинка, П. Гуревич, В. Кремень, А. Урсул); основні положення законодавчих та нормативних документів про освіту, зокрема Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, “Про Концепцію Національної програми інформатизації”, а також Національна доктрина розвитку освіти, Державні стандарти вищої освіти (за технічними спеціальностями); праці з методології та теорії інформатизації (В. Биков, І. Булах, Є. Веліхов, А. Гуржій, А. Єршов, М. Жалдак, М. Корець, В. Монахов, Б. Наумов); формування основ інформаційної культури та комп'ютерної грамотності (В. Бородіна, Г. Воробйов, І. Геллер, Н. Гендіна, Б. Гершунський, А. Гуржій, Н. Джинчарадзе, А. Каджаспіров, В. Монахов, Н. Морзе, Н. Ничкало, Н. Розенберг та ін.); дані досліджень, присвячених проблемам педагогіки і психології вищої освіти (А. Алексюк, С. Архангельський, В. Бондар, Л. Вовк, В. Гинецинський, П. Гусак, Н. Дем'яненко, В. Євдокимов, В. Краєвський, О. Леонтьєв, В. Луговий, М. Солдатенко, О. Тихомиров, А. Тряпіцин, О. Шпак, О. Ярошенко).
Методи дослідження. Відповідно до мети та поставлених завдань дослідження було використано систему методів, що включала:
теоретичні - аналіз наукової літератури з теми дослідження для розкриття поняття “самостійна робота студентів вищих навчальних закладів”; класифікація та систематизація теоретичних та експериментальних даних; аналіз програмних засобів загального та суто педагогічного призначення з погляду доцільності їхнього використання в навчальному процесі; теоретичне моделювання структури та змісту спецкурсу “Організація самостійної роботи студентів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій”, що надало змогу систематизувати теоретичні матеріали за темою дослідження;
емпіричні - методи масового збору інформації (опитування, тестування, бесіди, педагогічні спостереження), що сприяло вивченню стану проблеми; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), який застосовується з метою вивчення стану та перевірки ефективності впровадження запропонованої системи організації самостійної роботи студентів;
методи обробки результатів дослідження - порівняльні методи, кількісний та якісний аналіз, методи математичної статистики (для вивчення процесу формування самостійності студентів).
Експериментальна база та організація дослідження. Дослідно-експериментальною базою було обрано факультет телекомунікацій Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій та факультет телекомунікацій та захисту інформації Національного авіаційного університету. Всього дослідженням було охоплено 189 студентів експериментальних та 191 студент контрольних груп, а також 25 викладачів вищеназваних ВНЗ.
Дослідження проводилося у три етапи впродовж 2002-2007 р.
На першому пошуковому етапі (2002-2003 рр.) вивчалася та аналізувалася наукова та методична література; визначалася проблема дослідження; проводився цілеспрямований аналіз інформаційних джерел з метою обґрунтування проблеми дослідження; визначалися теоретичні основи та завдання дослідження, формулювалася робоча гіпотеза, здійснювався аналіз існуючого стану організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів.
На другому констатувальному етапі експерименту (2003-2005 рр.) розроблено і теоретично обґрунтовано зміст та структуру організації самостійної роботи студентів спеціальностей; визначено програму і методику дослідження, проведено дослідження існуючого стану організації самостійної роботи студентів та визначено фактори, які впливають на її ефективність.
На третьому формувальному етапі дослідження (2005-2007 рр.) проводився формувальний експеримент; розроблялася й експериментально перевірялася на ефективність модель організації самостійної роботи студентів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; опрацьовувалися та аналізувалися експериментальні дані; здійснювалося теоретичне та науково-методичне узагальнення й систематизація результатів формувального експерименту; робилися відповідні висновки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що;
вперше запропоновано, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель організації самостійної роботи студентів із застосуванням різних типів інформаційно-комунікаційних технологій; обґрунтовано ефективність використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі організації самостійної роботи студентів; розроблено зміст і технологію організації самостійної роботи студентів із використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують ефективну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні теоретичного матеріалу, розв'язанні практичних завдань, контролі, самоконтролі та оцінюванні навчальних досягнень студентів;
удосконалено пропозиції щодо реалізації основних форм організації самостійної роботи студентів спеціальностей, конкретизовано чинники, що сприяють підвищенню ефективності самостійної роботи студентів із використанням інформаційно-комунікаційних технологій навчання (широке застосування сучасних засобів передачі навчальної інформації, оцінювання знань студентів із використанням комп'ютерних технологій тощо).
подальшого розвитку набуло вирішення проблеми організації самостійної роботи студентів як провідної форми навчання у вищих навчальних закладах освіти.
Практичне значення дослідження полягає в розробці навчально-методичного комплексу з викладання спецкурсу “Організація самостійної роботи студентів з використанням інформаційних технологій”, який містить: 1) навчальну програму для підготовки студентів за напрямом 0924 “Телекомунікації” та 1601 “Інформаційна безпека”; 2) методику діагностування рівня готовності студентів до самостійної роботи та інформаційної культури, необхідної для застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі організації самостійної роботи; 3) методичні рекомендації для проведення занять зі спецкурсу за допомогою сучасних джерел інформації (Інтернет, електронні підручники тощо) у поєднанні з результатами інших наукових розробок цього напряму та використання спеціального програмного забезпечення, орієнтованого на самостійну активно-пізнавальну та практичну діяльність студентів; 4) критерії оцінювання ефективності організації самостійної роботи студентів.
Основні концептуальні положення та методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи із застосуванням засобів інформаційно-комунікаційних технологій впроваджено у процес підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” на факультеті телекомунікацій Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (довідка № 08/947/1 від 30.08.06 р.), факультеті телекомунікацій та захисту інформації Національного авіаційного університету (довідка № 1485-02 від 06.09.06 р.), Інституту гуманітарно-технічної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова (довідка № 114 від 12.09.07 р.) та узагальнено Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України (довідка №1.4/18-811 від 20.09.06 р.).
Особистий внесок автора полягає у теоретичному обґрунтуванні шляхів підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій; розробленні навчально-методичного забезпечення процесу організації самостійної роботи студентів з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій; впровадженні результатів дослідження у практику роботи вищого технічного навчального закладу. У спільній публікації з А. Байраківським використано ідеї та практичні напрацювання авторки щодо особливостей застосування засобів ІКТ в організації самостійної пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів.
Вірогідність й аргументованість одержаних наукових результатів і висновків забезпечується всебічним аналізом предмета дослідження, теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізів експериментальних даних, обробкою отриманих даних за допомогою методів математичної статистики.
