Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 7 публікаціях (з них 6 одноосібних у фахових виданнях з педагогіки); 2-х навчальних програмах, навчально-методичному посібнику та методичних рекомендаціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (257 найменувань) та 8 додатків; містить 4 таблиці, 5 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 255 сторінок, з яких 200 сторінок основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, розкрито стан її вивчення, визначено об'єкт, предмет, мету, наукову гіпотезу, завдання дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади організації наукового дослідження, методи та етапи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, зазначено шляхи апробації та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади організації самостійної роботи студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій” проаналізовано стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі та практиці, проведено історико-педагогічний аналіз проблеми самостійної роботи студентів, розглянуто психолого-педагогічні основи процесу організації самостійної роботи, обґрунтовано підходи до розкриття її змісту та структури, проведений аналіз стану дослідження проблеми використання засобів ІКТ у самостійній роботі студентів.
Входження України в єдиний освітній простір Європи вимагає модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів у контексті європейських вимог та сприяє практичному приєднанню до Болонського процесу. Вивчення наукових джерел крізь призму вимог Болонської декларації засвідчило, що проблема самостійної роботи студентів була актуальною в різні періоди розвитку вищої освіти. Але якщо на етапах становлення вищої освіти самостійна робота студентів розглядалась як важлива форма організації навчального процесу, що поступалася за обсягом аудиторних занять, то сучасні нормативні документи Міністерства освіти і науки України визнають її основним видом навчально-пізнавальної діяльності студентів. Навчальний час, відведений на СРС, регламентується навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.
Новою парадигмою освіти визначається якісно новий етап удосконалення самостійної роботи студентів у навчально-виховному процесі, якій присвячена велика кількість наукових праць, у яких розкриваються різні аспекти даної проблеми: сутність самостійної роботи та її значення; види робіт та методика їх організації; ефективність самостійної роботи та ін. Значний внесок у дослідження цих проблем зробили A. Алексюк, В. Бондар, Б. Єсіпов, В. Козаков, О. Мороз, П. Підкасистий, М. Солдатенко. Питання оптимізації навчального процесу ВНЗ в умовах реалізації Болонської декларації порушували Я. Болюбаш, В. Журавський, М. Згуровський, В. Євдокимов, В. Кремень, В. Кривуца, О. Микитюк, П. Сікорський, В. Шинкарук та інші. Однак слід відзначити, що у сучасній педагогіці не існує однозначного визначення поняття “самостійна робота студентів”.
Сутність самостійної роботи розглядається як метод навчання, як форма організації пізнавальної діяльності, як засіб залучення студентів до самостійної пізнавальної діяльності і, нарешті, як вид навчальної діяльності студентів. Неоднозначність у визначенні сутності, завдань, методів, форм і засобів організації самостійної роботи не тільки несприятливо позначається на теоретичному аспекті дослідження проблеми, а й має негативний вплив на практику навчального процесу.
Розглядаючи систему організації СРС, ми у своєму дослідженні дотримуємося погляду, що самостійна робота - це складне багатомірне педагогічне явище, яке включає систему взаємопоєднаних структурних і функціональних компонентів, що утворюють цілісну єдність, підпорядковану цілям виховання, освіти і розвитку в умовах її опосередкованого управління та самоуправління.
Аналіз змісту організаційного циклу самостійної навчальної діяльності як системи дозволив виділити в її структурі такі основні елементи: мета діяльності, її зміст, методи і засоби, планування, контроль і оцінка результатів діяльності та умови її здійснення.
Сучасні підходи до СРС як до провідної, а у найближчому майбутньому й основної форми навчання, в умовах інформаційного суспільства вимагають розробки нового змісту, принципів, методів, форм і засобів реалізації процесу організації самостійної роботи студентів.
Одним із основних шляхів удосконалення змісту освіти є широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Різноманітні аспекти впровадження ІКТ у навчальний процес привертали увагу багатьох дослідників. Дидактико-педагогічні та методичні проблеми інформатизації навчального процесу вивчали В. Болтянський, В. Беспалько, М. Жалдак, В. Монахов, Ю. Рамський, В. Розумовський, О. Співаковський та ін. У працях Ю. Машбиця, В. Зінченка, Н. Тализіної тощо. досліджувалися психолого-педагогічні аспекти використання інформаційних технологій у навчальному процесі. Ними з'ясовано, що інформаційно-комунікаційні технології, підвищуючи активність пізнавальної діяльності студента, призводять до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання зі скороченням кількості лекцій і семінарів. З іншого боку, у дослідженнях О. Пєхоти, Є. Полат, І. Прокопенка, Г. Селевка з'ясовано, що використання ІКТ вносить суттєві зміни в організацію самостійної роботу студентів, місце якої у навчальному процесі значною мірою зумовлюється технологією, що використовується для навчання, типом навчальної системи і шляхами її застосування, а також тим, які навчальні функції покладаються на комп'ютер у конкретній навчальній ситуації. Отже, новим поштовхом до розвитку теоретичних і практичних питань, пов'язаних із організацією самостійної роботи студентів, є активне впровадження у навчальний процес ідей комп'ютерного навчання, застосування під час самостійної роботи засобів інформаційно-комунікаційних технологій.
До того ж, як показали дані констатувального експерименту, в умовах традиційної організації навчання більшість студентів на низькому рівні володіють уміннями працювати самостійно: їхній рівень характеризується як низький у 31,5%, середній - у 48,4%, високий - у 19,1% студентів. Аналіз вищенаведених даних дослідження засвідчив: відсутність установки на самостійне оволодіння навчальним матеріалом; індиферентне ставлення студентів до організації самостійної роботи та розвитку особистих професійно значущих якостей; неусвідомленість змісту завдань самостійної роботи, зумовлених новою концепцією освіти в рамках Болонського процесу. Встановлено, що в реальних умовах досить часто застосовуються такі методи і прийоми самостійної роботи, які призводять до зниження мотивації самостійної навчальної діяльності, гальмуючи розвиток у студента уміння самостійно виконувати навчальної дії, зменшуючи можливість самостійного переходу від постановки навчального завдання до адекватної навчальної дії, від навчальної дії до відповідного їй самоконтролю і самооцінки. Отже, проблема організації самостійної роботи студентів постає реальним практичним завданням, яке потребує вирішення, а необхідність розробки комплексу завдань, спрямованих на підвищення ефективності цього процесу, вимагає перебудови організації навчально-виховного процесу, орієнтованого на досягнення цієї мети засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Результати констатувального експерименту засвідчили необхідність спеціальної організації самостійної роботи студентів, спрямованої на запровадження відповідних педагогічних інновацій професійного спрямування. На думку студентів (91,2%), необхідно внести зміни в організацію самостійної роботи студентів, які пов'язані із запровадженням модульно-рейтингової організації навчального процесу та широким впровадженням при цьому інформаційних технологій у навчальний процес.
Але застосування підходів, спрямованих на часткове вирішення певних методичних та змістових складових у рамках діючих схем, традиційних технологій, методів і форм навчання, не дає можливості повною мірою забезпечити підвищення ефективності процесу організації самостійної роботи студентів. Розв'язання цього завдання можливе через використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій як одного із важливих інструментів методологічної, змістової й організаційної перебудови системи освіти. Адже саме вони мають необмежені можливості для інновацій, що сприяє їх застосовуванню в процесі організації самостійної роботи студентів.
У другому розділі “Організація самостійної роботи студентів в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій” розроблено та теоретично обґрунтовано модель організації самостійної роботи засобами інформаційно-комунікаційних технологій, визначено особливості використання різних типів засобів інформаційно-комунікаційних технологій, виявлено педагогічні умови ефективної організації самостійної роботи засобами ІКТ, проаналізовано стан готовності студентів до використання ІКТ у самостійній роботі.
Під час дослідження обґрунтовано положення про те, що технологічний підхід до навчання ставить за мету організовувати навчальний процес, спираючись на задані вихідні установки, де засоби інформаційно-комунікаційних технологій дають змогу повною мірою розкрити їхні дидактичні функції, реалізувати закладені у них потенційні навчальні можливості.
На основі застосування системно-діяльнісного підходу нами була розроблена структурно-функціональна модель організації самостійної роботи студентів із використанням ІКТ, яка включає зміст, структуру, функції, умови її здійснення. Складовими компонентами самостійної роботи студентів є мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуальний, контрольно-коригуючий та оцінювально-результативний компоненти, які мають певні особливості в нових умовах діяльності (рис. 1).
Основним елементом системи є мета і завдання СРС, які із застосуванням ІКТ набувають двох важливих характеристик: ієрархічності та діагностичності. Вони обумовлюють визначення рівня вивчення навчальної дисципліни, її розділу (модуля), теми, навчального питання.
Зміст СРС із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій полягає у розробці комп'ютерно-, професійно та особистісно-орієнтованих дидактичних матеріалів. Під час дослідження нами була розроблена та теоретично обґрунтована навчально-методична система завдань, яка включала: навчально-розвивальні, пізнавально-практичні, технологічні, діагностичні, спонукально-активізуючі, світоглядно-виховні види завдань
Із використанням ІКТ у самостійній роботі студентів відбувається збільшення кількості та методів представлення навчальних завдань, призначених для самостійного опрацювання. Зокрема з'явилася можливість використання студентами у самостійній роботі спеціальних завдань на планування та контроль самостійної навчальної діяльності, в яких прямим продуктом виступає формування вміння визначати стратегію розв'язання, планувати процес виконання діяльності, контролювати його, знаходити і виправляти помилки. При цьому викнятково важливою виявилася можливість використання в процесі самостійної роботи завдань на рефлексію діяльності, прикладом якої є опис стратегії своїх міркувань після того, як завдання було виконано.
Операційно-діяльнісний (технологічний) компонент безпосередньо відображає процесуальну сутність самостійної діяльності студентів та реалізується через використання різноманітних видів інформаційно-комунікаційних технологій. До них належать: автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи, гіпермедійні, мультимедійні, телекомунікаційні та мережеві технології. Принциповим стало й те, що використання засобів ІКТ потребує і нових форм організації навчального процесу, за яких студенти, самостійно виконуючи завдання, здобувають знання, забезпечуючи тим самим самостійність своєї навчальної діяльності. Такий підхід змінює статус студента, що усвідомлює себе суб'єктом навчання, який здатний самостійно приймати певні рішення та забезпечувати їх реалізацію.
Контроль, оцінювання та корекція припускає одночасне здійснення контролю за ходом вирішення поставлених завдань навчання з боку викладача і самоконтролю за правильністю виконання навчальних операцій самими студентами, оцінювання педагогами та самооцінювання студентами результатів навчання. В умовах застосування ІКТ з метою контролю використовується система тестових завдань, а сам контроль все більше переходить у самоконтроль.
Аналіз багатофункціональності комп'ютера, досвіду використання комп'ютерних програм дозволив визначити основні функції використання ІКТ в організації самостійної роботи студентів: стимулюючу, інформативну, організаційну, тренувально-навчальну, конрольно-коригуючу.
Впровадження експериментальної моделі в навчальний процес здійснювалося із урахуванням таких принципів: системності та послідовності, індивідуалізації та диференціації, інтерактивності та рефлексивності у навчанні, оптимальності та педагогічної доцільності.
Для ефективного впровадження моделі організації самостійної роботи студентів за допомогою засобів ІКТ створювалися педагогічні умови, серед яких домінюючими були особистісно-мотиваційні, психолого-педагогічні, дидактико-методичні, інформаційно-технологічні, матеріально-технічні, ергономічні.
У дисертації подано критерії для визначення рівнів інформаційної підготовки студентів, отримано такі дані: високий рівень сформованості основних компонентів інформаційно-технологічної підготовки студентів відзначено у 43,8% респондентів, середній - у 41,4%, низький - у 14,8%. Це дало підстави стверджувати, що в переважній більшості інформаційно-технологічний компонент підготовки до використання засобів ІКТ сформований, але необхідність його вдосконалення є очевидною.
Вивчення рівнів готовності студентів до використання засобів ІКТ для реалізації завдань самостійної роботи показало, що практично відсутня розбіжність між самооцінкою і оцінкою вмінь застосовувати засоби ІКТ у самостійній роботі (високий - 25,14%, середній - 41,8%, низький - 33,06% та 25,08%, 44,12% і 30,8% відповідно), що свідчить про адекватну оцінку рівня вмінь цього виду. Низький рівень готовності студентів зумовлює потребу вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців практично застосовувати засоби ІКТ у самостійній роботі.
У третьому розділі “Ефективність впровадження моделі організації самостійної роботи студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій” відповідно до мети, гіпотези та теоретичної частини дослідження сформульовано завдання, викладено методику та основі етапи педагогічного експерименту, описано його результати, експериментально перевірено ефективність моделі організації самостійної роботи студентів за допомогою засобів ІКТ.
Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом 2002-2007 рр. Усього дослідженням було охоплено 380 студентів 2-4 курсів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” (189 студентів експериментальних груп і 191 студент контрольних).
Розроблена та апробована в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій та інших ВНЗ України система організації самостійної роботи студентів за допомогою засобів ІКТ вимагала певних нововведень у навчально-виховний процес та управління ним, а саме:
- змістових - таких, що передбачають зміни у структуруванні за змістом та обсягом навчального матеріалу, призначеного для аудиторного і позааудиторного опрацювання, що, в свою чергу, зумовлювало потребу в розробці відповідного навчально-методичного забезпечення для автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, гіпермедійних, мультимедійних, телекомунікаційних та мережевих технологій;
- організаційних - таких, що реалізуються в організаційно-методичному забезпеченні самостійної роботи студентів засобами комплексного застосування ІКТ та створення чіткої системи контролю за її результатами;
- технологічних - таких, що вимагають створення відповідного навчально-методичного середовища із використанням електронних підручників, Інтернет та гіпермедійних технологій тощо.
Експертна оцінка ефективності розробленої моделі організації самостійної роботи студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій відбувалася за такими критеріями:
1) якість знань, умінь і навичок студентів навчальних дисциплін (рівень засвоєння знань з навчальних дисциплін);
2) рівень розвитку мотиваційної сфери особистості, прагнення студентів до самостійної пізнавальної діяльності;
3) рівень розвитку пізнавальної активності, самостійності, креативних здібностей студентів;
4) якість оцінювання та самооцінювання ступеня задоволеності студентів організацією самостійної роботи за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.
Оцінка ефективності системи самостійної роботи студентів здійснювалося за кількісними та якісними показниками, їх динамікою, порівнянням результатів у експериментальних та контрольних групах.
У дослідженні було визначено вплив різних видів інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність самостійної роботи. Встановлено, що використання автоматизованих бібліотечно-іформаційних систем, яке обумовлене багатоаспектністю пошукових можливостей (ключові слова, контекстний пошук, дати, авторські інформаційні дані, посилання на інші книги і т. п.) та необхідністю знати відображені в них істотні для вирішення пошукового завдання властивості інформаційних об'єктів, підвищує відповідальність студентів за результати навчання, спрямовує їхню увагу та стимулює самостійний пошук. Це активізує самостійну пізнавальну діяльність студентів, дозволяє їм під час самостійної роботи швидко і компактно отримувати необхідну інформацію.
