Визначено, що необхідною передумовою процесу використання мультимедійних технологій є включення всіх видів аналізаторів до процесу сприймання запропонованого матеріалу, що розширює можливості подання матеріалу, дозволяє підвищити наочність навчання, забезпечує свідоме засвоєння знань, формування вмінь та навичок.
Дослідженням встановлено, що гіпертекстові технології, поєднуючи у собі завдання на розуміння і предметні мікрозадачі, моделюють способи роздумів через зіставленння різних позицій. Ця обставина спонукає студентів до самостійного розв'язування мікрозадач та оцінки запропонованих рішень, стимулює розумову діяльність, пізнавальний інтерес до навчального процесу, що дає можливість зробити висновок про вплив використання гіпертекстових технологій на вдосконалення самостійної роботи студентів.
У дослідженні встановлено, що використання електронних контролюючих програм з метою діагностики, контролю, моніторингу якості навчальних досягнень під час самостійної роботи дає можливість збільшити об'єктивність контролю, скоротити витрати часу на проведення контролюючих заходів, отримати зворотній зв'язок, що сприяє підвищенню ефективності самостійної роботи студентів.
У процесі дослідження підтверджено, що впровадження засобів ІКТ у самостійну роботу студентів призводить до суттєвої зміни статусу студента в навчальному процесі, який активно організовує свій власний навчальний процес, визначає індивідуальну траєкторію в освітньому середовищі.
Упродовж формувального експерименту встановлено: студенти експериментальних груп, навчаючись протягом року за експериментальною системою та технологією, тяжіють у процесі навчання до відносно широкого обрання інформаційних джерел, віддаючи перевагу електронним підручникам, мультимедійним технологіям із використанням інформаційно-комунікаційних мереж; студенти контрольних груп своїми пріоритетними інформаційними джерелами вважають навчальні та навчально-методичні посібники, особисті конспекти з навчальних дисциплін, а лише потім - електронні підручники, бази даних тощо.
Процентне співвідношення студентів контрольних та експериментальних груп за ефективністю впливу ІКТ на організацію самостійної роботи студентів представлено у табл. 1.
Таблиця 1.
Вплив засобів інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність самостійної роботи студентів (%)
Критерії | Якість знань, умінь навичок з навчальних дисциплін | Сформованість мотиваційної сфери особистості | Сформованість професійно та особистісно значущих якостей майбутнього фахівця | ||||
Групи Рівні | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | |
Високий | 34,92 | 21,99 | 44,97 | 26,7 | 29,1 | 17,8 | |
Середній | 47,09 | 30,37 | 46,04 | 40,31 | 49,76 | 43,46 | |
Низький | 17,99 | 47,64 | 8,99 | 32,98 | 21,16 | 38,74 |
Ефективність організації самостійної роботи із використанням засобів ІКТ підтверджують отримані результати експериментального дослідження. В експериментальних групах якість знань, умінь навичок з навчальних дисциплін склало на високому і середньому рівнях було в 82,1% студентів, у 91,1% студентів відзначається високий та середній показник розвитку мотивації, позитивного прагнення до самостійної роботи засобами ІКТ, у 79,1% студентів - розвиток професійно значущих якостей особистості: самостійності, ініціативності, активності. В контрольних групах (КГ) ці показники нижчі: 53,02%, 68,04% і 62,15% відповідно. Аналіз результатів дослідження показує, що рівень навчальної успішності студентів експериментальних груп зріс у 1,6 рази, мотивації - у 1,4 рази, розвитку самостійності, активності, ініціативності - у 1,2 рази. У контрольних групах відповідні рівні майже не змінилися. Це свідчить про те, що запропонована нами технологія використання засобів ІКТ для організації СРС під час впровадження її в експериментальних групах виявилась ефективною.
За результатами рейтингу студенти експериментальних груп виявили більш високий рі-вень готовності до самостійної роботи. Високий і серед-ній рівень сформованості вмінь організовувати самостійне навчання продемонстрували 93,12% студен-тів, інформаційної підготовки - 90,6% студентів. У студентів контрольних груп ці показники складають 55,37% та 78,21% відповідно. Отже, є підстави вважати, що цілеспрямоване використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє ефективній підготовці студентів до самостійної роботи.
Заключний зріз засвідчив, що 13,97% студентів змінили низький рівень навчальної мотивації на середній та високий. Лише 8,99% студентів залишилися працювати на низькому рівні. Виявлена пряма залежність між результатами самостійної роботи та інформаційною підготовкою студентів (коефіцієнт кореляції коливається від 0,82 до 0,9).
У процесі дослідження встановлено, що формування у студентів мотивації до самостійної роботи засобами ІКТ відбувається за рахунок оволодіння ними сучасними інформаційними технологіями. Аналіз результатів свідчить, що для студентів із високим та середнім рівнем сформованості інформаційної культури характерний високий та середній рівні мотивації до самостійної роботи засобами ІКТ. Наявність сформованої інформаційної підготовки студентів сприяє оптимізації самостійної роботи. У ході експерименту брався до уваги і зворотний шлях: робота над розвитком у студентів навчальної мотивації, у тому числі інтересу до оволодіння засобами ІКТ, відображається на інформаційно-технологічній підготовці студентів. Групі студентів із середнім рівнем сформованості інформаційної культури відповідає середній і високий рівень мотивації до самостійної роботи, по закінченню експерименту - середній, тобто проявляється тенденція до зниження інтересу. Недостатньо сформована операційна основа не сприяє розвитку мотивації. Більшість студентів із низьким рівнем сформованості інформаційної культури мають середній та низький рівень інтересу до самостійної роботи, що пояснюється складністю її виконання. З іншого боку, відповідним чином організована СРС із використанням засобів ІКТ впливає на розвиток інформаційно-технологічної підготовки студентів. Про це свідчить зростання інформаційної підготовки студентів експериментальних груп на 12,07%.
Однією із характеристик самостійної роботи студентів є ступінь задоволеності ними цим видом освітньої діяльності. Показник індексу задоволеності у студентів експериментальних груп складає 0,63, а у студентів контрольних груп - тільки 0,36, що вдвічі нижчий, ніж у студентів ЕГ.
Педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності моделі самостійної роботи студентів за допомогою засобів ІКТ надав можливість сформулювати такі дидактично значущі вимоги: професійна спрямованість самостійного навчання і використання комп'ютерної техніки, комплексність використання комп'ютерних технологій, доступність і поступове зростання рівня складності навчальних завдань у самостійній роботі та видів технічного забезпечення, оволодіння студентами уміннями та навичками організації самостійної навчальної діяльності та вільне використання засобів ІКТ.
За рахунок включення у самостійну роботу студентів засобів ІКТ підвищується успішність засвоєння навчальних дисциплін, зростає зацікавленість самостійним опануванням знаннями, досягається підвищення самостійності, активності, ініціативності у навчанні, а тому можна зробити висновок, що педагогічний експеримент підтвердив гіпотезу дослідження, а наведені факти свідчать про ефективність запропонованої нами й експериментально перевіреної моделі організації самостійної роботи студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
ВИСНОВКИ
У дисертації обґрунтовано теоретичні та методичні основи організації самостійної роботи студентів, її систему, запропоновано інноваційну технологію організації самостійної роботи з використанням засобів ІКТ, здійснено експериментальне дослідження ефективності організації самостійної роботи з використанням засобів ІКТ. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають можливість зробити висновки і рекомендації, що мають теоретичне та практичне значення в організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.
Аналіз результатів дослідження надав можливість зробити такі висновки:
1. Науковий аналіз проблеми організації самостійної роботи у вищій школі показав, що вона є пріоритетною в дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних учених та має сприяти перегляду теоретичних та методичних засад підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Доведено, що в умовах вищих навчальних закладів існує реальна можливість для ефективної організації самостійної роботи студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
2. У дисертаційному дослідженні доведена необхідність зміни ролі самостійної роботи в процесі навчання і професійної підготовки, її змістового, організаційного та методичного вдосконалення. Таким чином, проблема організації самостійної роботи студентів засобами ІКТ постає реальним практичним завданням, яке потребує свого вирішення, а виконання комплексу завдань, спрямованих на поліпшення процесу організації СРС засобами ІКТ, вимагає перебудови організації навчально-виховного процесу, орієнтованого на досягнення поставленої мети.
3. Розроблена експериментальна модель організації самостійної роботи студентів із використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій, яка сприяла підвищенню активності пізнавальної діяльності студентів, призвела до перебудови навчального процесу за рахунок самостійних форм навчання, що дає нові можливості у вирішенні теоретичних і практичних питань, пов'язаних з організацією самостійної роботи студентів.
Визначено основні функції використання інформаційно-комунікаційних технологій в організації самостійної роботи студентів, а саме: надання студентам доступу до інформаційно-довідникових ресурсів комп'ютерної мережі; підвищення ефективності управління самостійною роботою; вдосконалення контролю і самоконтролю самостійної пізнавальної діяльності студентів; стимулювання інтересу, потреби у виконанні поставлених завдань у самостійній роботі.
Досліджено особливості використання різних типів інформаційно-комунікаційних технологій та визначено їхній вплив на ефективність самостійної роботи. Встановлено, що процес організації самостійної роботи студентів за допомогою стандартного програмного забезпечення підвищує активність у навчанні та інтерес до самостійного вивчення навчальних предметів.
Доведено, що використання телекомунікаційних та мережевих технологій спрямовує студента на свідоме засвоєння знань у процесі виконання завдань професійної спрямованості; підвищує результативність підготовки майбутніх фахівців, формує самостійність уже на початкових етапах навчання у вищому навчальному закладі, що дає можливість розкрити значний гуманітарний потенціал наукових дисциплін, пов'язаний із формуванням самостійного наукового світогляду, розвитком логічного і творчого мислення, форму-ванням суспільної свідомості та свідомого ставлення до навколишнього світу.
З'ясовано, що використання гіпермедійних та мультимедійних технологій, у тому числі й електронних підручників, забезпечує формування цілісного сприймання і розуміння процесів та явищ на основі широкого залучення банків даних, вільного доступу до інформаційних джерел, обробці великих обсягів інформації; дозволяє самостійно досягати навчальних цілей шляхом візуалізації процесу розв'язання проблеми, оперативного пошуку інформації при вирішенні навчально-пізнавальних завдань, можливості самостійно оцінити оптимальність варіантів їхнього вирішення.
Підтверджено, що впровадження засобів ІКТ у самостійну роботу студентів призводить до суттєвої зміни статусу студента в навчальному процесі, який активно вибудовує свій власний навчальний процес, визначає індивідуальну траєкторію в освітньому середовищі.
5. Встановлено, що ефективність організації самостійної роботи залежить від професійної спрямованості самостійного навчання і застосування комп'ютерної техніки, комплексного використання комп'ютерних технологій, доступності й поступового зростання рівня складності навчальних завдань у самостійній роботі та видів технічного забезпечення, оволодіння студентами уміннями і навичками організації самостійної навчальної діяльності та вільного використання засобів ІКТ.
Підвищенню рівня готовності студентів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у самостійній роботі студентів сприяло впровадження спецкурсу “Організація самостійної роботи студентів з використанням інформаційних технологій”.
6. Доведено, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій сприяє повнішому оволодінню студентами системою знань та вмінь, розвиває творчу спрямованість пізнавальної діяльності студентів, допомагає формуванню відповідних професійних і особистісних якостей. При цьому використання засобів ІКТ у навчальному процесі вищого закладу освіти виступає не самоціллю, а педагогічно виправданим підходом, що повинен розглядатися, насамперед, в плані педагогічних переваг порівняно з традиційними технологіями організації самостійної роботи.
Узагальнення педагогічного досвіду та практичні результати експериментальної роботи стали підтвердженням висунутого припущення про те, що ефективність організації самостійної роботи студентів підвищиться, якщо в систему організації самостійної роботи будуть включені інформаційно-комунікаційні технології: автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи, гіпермедійні, мультимедійні, телекомунікаційні та мережеві технології тощо.
Проведене дослідження не претендує на повноту вирішення всіх питань організації самостійної роботи студентів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Перспективи науково-дослідницької роботи вбачаємо в розкритті проблем, пов'язаних із самостійною роботою в умовах дистанційного та екстернатного навчання студентів, інтенсифікацією науково-пошукової діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій, професійної готовності випускників спеціальностей до використання засобів ІКТ у майбутній професійній діяльності.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Бойко Н. І. Форми та шляхи організації самостійної роботи студентів // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Ужгород, 2001. - С. 10-13.
2. Бойко Н. І. Форми та шляхи організації самостійної роботи студентів-фахівців у сфері зовнішньоекономічних відносин // Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ. - К., 2001. - С. 227-231.
3. Бойко Н. І. Особливості організації самостійної роботи студентів при вивченні правознавчих дисциплін // Збірник наукових статей КНТЕУ. - К., 2002. - С. 200-206.
4. Байраківський А. І., Бойко Н. І. Особливості самостійної роботи студентів в умовах запровадження комп'ютерних технологій у навчальному процесі // Болонський процес: трансформація навчального процесу у технології навчання: Матеріали III міжнародної науково-методичної конференції ДУІКТ. - К., 2006. - С. 247-251.
5. Бойко Н. І. Кредитно-модульна система як засіб інтенсифікації організації самостійної роботи студентів // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М. П. Драгоманова. - Вип. 68. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - С. 53-57.
6. Бойко Н. І. Основні педагогічні аспекти використання інформаційних технологій та технологій дистанційного навчання в самостійній роботі студентів // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М. П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - Випуск 71. - С. 63-69.
7. Бойко Н. І. Інформаційно-пошукові технології як засіб оптимізації самостійної роботи студентів // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М. П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - Випуск 72. - С. 70-78.
АНОТАЦІЇ
Бойко Н. І. Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2008.
Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню проблеми удосконалення самостійної роботи студентів як провідної форми навчання в умовах Болонської декларації. У дисертації обґрунтовано теоретичні та методичні основи організації самостійної роботи студентів, її систему, запропоновано інноваційну технологію організації самостійної роботи, здійснено експериментальне дослідження ефективності організації самостійної роботи засобами ІКТ.
У дисертації розроблено модель організації самостійної роботи із застосуванням засобів ІКТ. Визначено основні функції використання інформаційно-комунікаційних технологій в організації самостійної роботи студентів. Досліджено особливості використання різних типів інформаційно-комунікаційних технологій та визначено їх вплив на ефективність самостійної роботи. Обґрунтовано можливість застосування визначених типів ІКТ для удосконалення організації самостійної роботи студентів
Доведено, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій сприяє більш повному оволодінню студентами системою знань та вмінь, розвиває творчу спрямованість пізнавальної діяльності студентів, допомагає формуванню відповідних професійних і особистісних якостей.
Основні результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне впровадження в навчальному процесі вищих навчальних закладів України.
Ключові слова: самостійна робота студентів, організація самостійної роботи студентів, засоби інформаційно-комунікаційних технологій, структурно-функціональна модель організації самостійної роботи студентів, принципи та умови організації самостійної роботи студентів із використанням засобів ІКТ.
АННОТАЦИЯ
Бойко Н. И. Организация самостоятельной работы студентов высших учебных заведений в условиях использования информационно-коммуникационных технологий. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования / Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова. - Киев, 2008.
Диссертационное исследование посвящено решению проблемы усовершенствования самостоятельной работы студентов как ведущей формы обучения в вузах в условиях Болонской декларации.
В диссертации обоснованы теоретические и методические основы организации самостоятельной работы студентов, её систему, предложены новые подходы к организации самостоятельной работы, проведено экспериментальное исследование эффективности организации самостоятельной работы с использованием информационно-коммуникационных технологий (ИКТ).
В диссертации разработана модель организации самостоятельной работы студентов с использованием средств ИКТ, составляющими компонентами которой являются: целевой, содержательный, операционно-деятельностный (технологический), контрольно-регулирующий и оценочно-результативный компоненты. Определены основные функции использования ИКТ в организации самостоятельной работы студентов: стимулирующая, информационная, организационная, учебно-тренинговая, контрольно-корректировочная.
Исследованы особенности использования различных типов ИКТ, а именно: автоматических, библиотечно-информационных систем, гипермедийных, мультимедийных, телекоммуникационных и сетевых технологий; определено их влияние на эффективность самостоятельной работы студентов. Обоснованы возможности определенных типов ИКТ для усовершенствования организации самостоятельной работы студентов.
Внедрение экспериментальной модели в учебный процесс осуществлялось с учетом следующих принципов: системности и последовательности, индивидуализации и дифференциации, интерактивности и рефлексивности, оптимальности и педагогической целесообразности.
Для эффективного внедрения модели организации самостоятельной работы студентов с использованием информационно-коммуникационных технологий создавались необходимые педагогические условия, среди которых ведущими были: личностно-мотивационные, психолого-педагогические, дидактико-методические, информационно-технологические, материально-технические, эргономические.
Установлено, что эффективность организации самостоятельной работы зависит от профессиональной направленности самостоятельного обучения и использования средств ИКТ, доступности и постепенного возрастания уровня сложности учебных заданий в самостоятельной работе, видов технологического обеспечения, овладения студентами умениями и навыками самостоятельной учебной деятельности.
Повышению уровня готовности студентов к использованию средств ИКТ в самостоятельной работе способствовала разработка и внедрение спецкурса “Организация самостоятельной работы студентов с использованием ИКТ”. В исследовании доказано, что внедрение информационно-коммуникационных технологий способствует более полному овладению студентами системой знаний, умений и навыков, развивает творческую направленность познавательной деятельности студентов, способствует формированию соответствующих профессиональных и личностных качеств. При этом использование средств ИКТ в учебном процессе вуза выступает не как самоцель, а как педагогически целесообразный подход, который рассматривается, прежде всего в плане инновационности педагогического процесса в сравнении с традиционными технологиями организации самостоятельной работы. Доказано, что целенаправленное использование средств ИКТ положительно воздействует на процесс организации самостоятельной работы студентов, а также на ее результативность как в дидактическом так и профессионально-технологическом аспектах.
Ключевые слова: организация самостоятельной работы студентов, средства информационно-коммуникационных технологий, модель организации самостоятельной работы, принципы и условия организации самостоятельной работы студентов с использованием средств ИКТ.
ANNOTATION
Bojko N. I. Formation of skills and abilities of pedagogical university students independent work by incans of library technologies. - Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of pedagogical science, on a speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education / The National M. P. Dragomanov Pedagogical University. - Kyiv, 2008.
The thesis contains results of theoretical and experimental researches into a problem of activating the process of forming skills and habits of self-dependent work with usage of new informational technologies (NIT) in practice of a higher pedagogical educational institution.
The state of a problem of preparation of the students to self-educational work and its management was analyzed. The factors which influence process of formation of skills and habits of self-educational work were reviewed. The process of formation of skills and habits of self-educational work is divided into three large units: motivational, technological and organizational. The motives of intellectual prompting are the most reliable basis of fastening and further development of cognitive concern in self-educational work, and for effective process of formation of skills and habits of self-educational work it is necessary to model general methods of cognitive activity, which are constructed on the oriented fundamentals of operating of the third or fourth level, which one then should be a subject of a special digestion. The feasibility of definite types of NIT for activating the process of forming skills and habits of self-educational work is justified. The method of introduction them into educational process of the higher school is developed. The basic results of the dissertation have found the practical application in the educational process of National Dragomanov Teacher's Training University.
Key words: forming of skills and habits, self-educational work, self-dependent educational activity, self-dependent research activity, new informational technologies.
