В однiй країнi педагоги провели дослiдження: брали «на олiвець» тих дiтей та пiдлiткiв, якi вголос заявляли про свої намiри погано вивчити урок. Що це означало? Наприклад, де-небудь в iнтернатi хлопцi звали приятеля: «пiдем погуляємо», а той вiдповiдав: «не можу, мене завтра спитають. Тож я зараз хоч на трiйку подивлюся i тодi вийду.»
Так в рiзних школах та iнтернатах зiбрали багато рiзних випадкiв. Як може здогадатися читач-педагог, це було дослiдження на тему: мотивацiї при навчаннi.» Зiбрали кiлькасот вiдмiток, одержаних при «висловленнi бажання вивчити урок абияк» та порiвняли їх з оцінками, одержаними тими ж учнями в iнших випадках.
Дослiдники сподiвалися, що експериментальний середнiй бал виявиться помiтно нижчим, нiж звичайний середнiй бал: адже учнi вчили уроки так-сяк! І коли був отриманий протилежний результат, його сприйняли здивовано. Мiж iншим, як стало скоро зрозумiло, все це вiдбулося згiдно законiв пам'ятi. Адже школяр, свiдомо намагавшись вивчити якнайскорiше, але все ж таки забезпечити собi позитивну вiдмiтку, неминуче повинен був розiбратися, що в завданнi є головним, а що можна i пропустити, якщо не гнатися за п'ятiркою. Але ж такий розбiр, свiдомий чи пiдсвiдомий, - це i є самостiйна логiчна обробка запам'ятовуємого матерiалу. Природньо, що учнi отримували в таких випадках скорiше четвiрки, нiж трiйки.
Згадасмо тепер звичайну в школi картину. Ось вчителька викликає учня до дошки вiдповiдати минулий урок. І вiдразу ж питання до класу: «Чи все вiн вiдповiв? Хто додасть?» Явне орiєнтування на якнайповнiше, загальне, безпомилкове запам'ятовування. Саме так. Кожного дня в школi та вдома учень чує: «Ти все вивчив? Нiчого не забув? Нiчого не пропустив? Все зможеш розповiсти?»
Нам можуть заперечити: учнiв початкової школи неможливо iнакше перевiряти та орiєнтувати! Тiльки так: «Намагайся вивчити все-все!», «давайте, дiти, перевiримо, чи винчив вiн все-все!» А якщо, задаючи домашнє завдання, пропонувати вибирати звiдти головне та вчити тiльки це, тодi бiльшiсть просто нiчого не стане вчити!
Та все ж таки вихiд тут є тiльки один: вiд молодших класiв до старших вчити дiтей користуватися розумовою дiяльнiстю при запам'ятовуваннi та як засобом запам'ятовування.
Навiть робота, протилежна запам'ятовуванню - записування для розвантаження пам'ятi, - виявляється корисною саме для запам'ятовування. Це i є вiдомий ефек «шпаргалки», про який писали ще в 19 столiттi. Добре зроблена робота незмiнно призводить до непомiтного запам'ятовування частини записаного матерiалу та до впорядкування того матерiала, який до шпаргалки не потрапив.
То чи є ключ до развитку логiчної пам'ятi? Так. Полягає вiн у наступному: щоб розвинути логiчну пам'ять, треба її частiше змушувати працювати. Це загальне правило для дорослих та дiтей. Якими засобами, згiдно якої методики це робити? Тут, напевно, є два ключi: систематичнiсть та рiзноманiтнiсть використовуваних прийомiв.
При заучуваннi напам'ять постає i друге питания: читати текст цiлком з початку до кiнця чи заучувати частинами? Експеримент та практика показують доцiльнiсть поєднання обох цих способiв. Пiсля того, як вiрш або уривок прочитано повнiстю з початку до кiнця, слiд вдуматися в його змiст, скласти план, подiлити на логiчно закiнченi уривки. Далi кожен уривок один за одним повторювати до твердого засвоєння, поєднує в подальшому пiдряд двi, три, чотири частини, а потiм вiдтворити весь вiрш повнiстю. Корисно в процесi заучування час вiд часу знову перечитувати весь вiрш. Треба звертати увагу на зв'язки мiж рядками. При повтореннi їх кожну окремо може утворитися асоцiацiя»: останнi слова строфи зв'язуються в пам'ятi з її ж першими словами або ж з початком вiрша, а перехiд до наступного рядка утруднений. Тому потрiбно зв'язувати останнi слова строфи з початком наступної.
Не є секретом, що до першого класу сьогоднi все частiше приходять дiти з поганим словниковим запасом та послабленою пам'яттю. Найбiльш катастрофiчне становище склалося у сiльських школах, де бiльше 50% дiтей мають потребу в спецiальних вправах. Запропонована В. Зайцевим технологiя дає змогу за два мiсяцi розвинути асоцiативну та зорову пам'ять дiтей, розширити їх словниковий запас.
Отже, ми бачимо, що основнi процеси пам'ятi - запам'ятовування, зберiгання та вiдтворення - при всiй своєрiдностi кожного з них, нерозривно пов'язанi один з одним.
В будь-якiй дiяльностi людини можна побачити в тому чи iншому виглядi процеси пам'ятi. Оволодiння основами наук було б неможливим, якби учнi не були б здатнi запам'ятовувати знання. Ми можемо користуватися засвоєними знаннями завдяки тому, що вони зберiгаються в нашiй пам'ятi та можуть бути поновленi в свiдомостi тодi, коли це буде потрiбно. Неможливо мати гарну освiту та добре володiти матерiалом з рiзнйх галузей людської культури, не маючи розвинутої пам'ятi. Пам'ять є необхiдною умовою накопичення досвiду, а також формування свiдомостi людини. Якби в нашiй пам'ятi не зберiгалось те, що було пережито, кожний з нас кожну хвилину починав би життя спочатку, все було б для нас постiйно новим, незнайомим.
2. Експериментально - дослідницька робота
2.1 Характеристика прийомів розвитку образної та словесно-логiчної пам'яті у молодших школярів
Бiльшiсть учнiв, щоб запам'ятати матерiал, обмежуються його багаторазовим читанням. Повторнi сприймання потрiбнi, але дають належний ефект тiльки тодi, коли поєднуються з всебiчним продумуванням сприйнятого.
Основними прийомами змiстового запам'ятовування матерiалу є:
асоцiювання, активiзацiя уявлень, конспектування матерiалу, який сприймають. Усi цi прийоми використовують в тiсному взаємозв'язку.
Змiстовi асоцiації - це зв'язки мiж окремими поняттями i думками, зв'язки змiстiв, значень. Основу розумового процесу становить довiльне асоцiювання.
Управляти асоцiюванням для змiстового запам'ятовування означає умiти утворювати змiстовi асоцiацiї пiд час вивчення навчального матерiалу.
Є кiлька видiв змiстових асоцiацiй: за схожiстю, за контрастом i за суміжністю. Асоцiацiї за схожiстю виявляються в тому, що образ одного об'єкта спонукає згадати про iнший, який певною мiрою схожий з першим. Налагодження асоцiацiй за схожiстю сприяє запам'ятовуванню, оскiльки сам процес систематизує наявнi знання, об'єднує засвоєнi ранiше поняття в бiльшi комплекси, робить iх рухомими i гнучкими.
Вище сказане стосується й другого виду змiстових асоцiацiй - асоцiацiй за контрастом. Вiдмiннiсть полягас лише в тому, що тут ми масмо справу з образами i понягггями, протилежними в певному вiдношеннi.
Важливим видом змiстових асоцiацiй є логiчнi. Це зв'язки мiж причиною i наслiдком, причиною i приводом, цiлим i частиною, родом i видом, тезою i доведенням. Якщо дане явище сприймається як причина або наслiдок iншого явища, процес запам'ятовування вiдбувасться легше, нiж тодi, коли кожне з них треба було запам'ятати iзольовано вiд iншого.
Активiзацiя уяви, як ми переконались збiльшує повноту запам'ятовування i тривалiсть збереження словеснї iнформацi в два-три рази. даний прийом забезпечує чiткiше i глибше усвiдомлення предметiв i явищ, описаних у текстi.
Згiдно цього прийому було встановлено, що враження, вiдбитi в нашiй свiдомостi як яскравi зоровi образи, до того ж емоцiйно забарвленi,
запам'ятовуються набагато повнiше i мiцнiше, нiж абстрактнi слова або символи.
Наступним прийомом змiстового запам'ятовування є активне i пасивне повторення. Повторне сприймання - один з вiдомих методiв повторення, яке називається пасивним повторенням. Активним вважається вiдтворення учнем ранiше сприйнятого ним матерiалу.
Кращий спосiб запам'ятати думку - записати її. І справа не тiльки в пiдстраховцi. Все значно складнiше: записане краще запам'ятаєш, iнодi настiльки добре, що потiм i читати не доводиться.
В усякому навчальному матерiалi є iнформацiя трьох основних видiв:
головна, другорядна i допомiжна.
Головною є iнформацiя, що має найiстотнiше значення для засвоєння даного навчального предмета, виражає сутнiсть того чи iншого роздiлу програми, теми або питання.
Другорядна iнформацiя може мати подвiйне значення: або її треба засвоїти для глибшого i цiлiснiшого розумiння головної iнформацiї, або, навпаки, вона вiдбиває конкретнi наслiдки i практичнi рекомендацiї, що випливають з цiєї iнформацiї.
Призначення допомiжної iнформацiї - допомогти учневі краще засвоїти даний матерiал. Iнформацiя цього типу має методичний характер. Це всiлякi методичнi поради, нагадування про ранiше викладений матерiал, запитання для самоперевiрки, тощо.
Прямою протилежнiстю творчому засвоєнню матерiалу є механiчне запам'ятовування. Якщо змiстовнi асоцiацiї - це слiди нашого мислення, то механiчне запам'ятовування грунтується на багаторазовому сприйманнi i вiд мислення майже не залежить. Якщо запам'ятовують механiчно, певне поєднання слiв спочатку багаторазово сприймається у певнiй послiдовностi, а потiм у тiй ж послiдовностi вiдтворюється.
Хоч для механiчного запам'ятовування не потрiбна активна розумова дiяльнiсть, це не означає, що воно завжди не сприйнятне. Без нього не обiйтися, наприклад, пiд час запам'ятовування мелодiй, слiв iноземної мови, наукових термiнiв.
Поряд з механiчним запам'ятовуванням треба використовувати змiстовi асоцiацiї, комбiнуючи прийоми засвоєння, коли завчають слова iноземної мови: простi слова запам'ятовують на основi лише механiчних асоцiацiй, скдаднi - за допомогою змiстових асоцiацiй.
Отже, для покращення пам`ятi та ефективнiшого оволодiння навчальним матерiалом, учнi повиннi використовувати всi вищеназванi прийоми, в їх тiсному взаємозв'язку.
Як пiдтвердження вищесказаному, є проведення рiзноманiтних вправ, тренiнгiв у Ладанецькій ЗОШ I-II ступеня з учнями 3- 4 класу. Вибiрка становила 10 осiб. Характерним, на нашу думку є те, що експеримент проводився протягом двох рокiв (2007-2008 р.), оскiльки змiни можна було спостерiгати тiльки за довготривалий час.
Характеристика методiв експериментального дослiдження зокрема, для дослiдження розвитку словесно - логічної пам'яті
Вираження думок iншими словами.
Береться певна, неважка за змiстом фраза. Учням потрiбно прослухавши фразу, запропонувати декiлька варiантiв передачi цiєї ж думки iншими словами. При цьому жодне iз слiв даної фрази не повинно вживатись в запропонованих учнями фразах. Важливо також слiдкувати, щоб при цьому не змiнювався змiст основної фрази, щоб зберiгалась основна думка.
Ця вправа спрямована на розвиток вмiння оперувати словами, точно
розумiти i запам'ятовувати тексти. Вiдомо, що критерiєм розумiння запам'ятовування чого-небудь є вiльна форма його вираження, тобто те, що ми добре розумiємо, ми можемо легко виразити, використовуючи рiзнi слова.
Утворення заголовкiв до тексту.
Психолог або ж учитель зачитує учням певний текст. Пiсля цього учням потрiбно пiдiбрати як можна бiльше заголовкiв, якi б вiдображали його змiст. Дана вправа розвиває здатнiсть виражати суть уривку тексту однiєю фразою. Таке вмiння лежить в основi таких сильних прийомiв розумiння i запам'ятовування, як складання плану тексту. Педагог чи психолог повиннi знати, що чим бiльше розвинуте таке вмiння, тим легше засвоюються тексти.
Скорочення розповiдi.
Психолог зачитує учням текст. Завдання учнiв у тому, щоб змiст розповiдi вiдтворити максимально стиснуто, використовуючи лише два-три
речення, i в них - жодного зайвого слова. При цьому - суть, основна думка
розповiдi, повиннi залишитись. Всi другоряднi моменти та деталi слiд вiдкинути.
Дана вправа особливо корисна для тих, в кого мислення i пам'ять не видiляються чiткiстю та високою органiзованiстю, хто чiпляється за дрiбницi, не доходячи до головного, або постiйно змiшуючи головне з другорядним. Вона вчить чiтко фiксувати лише суть, а все другорядне вiдкидати.
Характеристика методiв експерементального дослiдження зокрема, для дослiдження розвитку образної пам'ятi.
В процесi навчання учнi повиннi використовувати можливостi власної уяви та фантазій, знову ж таки з метою пiдвищення рiвня вiдтворення та й взагалi покращення успiшностi. Про реальнiсть цього може пiдтвердити досвiд вiдомої «Школи ейдетики», та застосування нею методiв розвитку пам'ятi, образного мислення, уяви.
Як відомо, майже всi люди мають ейдетичну здатнiсть (здатнiсть уявляти яскравi образи). Бiльше того, деякi вченi вважають, що ейдетизм - закономiрна стадiя розвитку дитини, пiк ейдетизму припадає на 7 - 11 рокiв. Вважається, що у дорослих вiн виражений набагато слабше, i лише у деяких ця здатнiсть зберiгається упродовж життя. Таким чином використання ейдетичного запам'ятовування є, на нашу думку, цiлком доцiльним у навчаннi молодших школярiв.
Кожен iз нас знає, що коли ми повертаємось на якесь мiсце, то згадуємо (уявляємо) те, що, здавалось, забули. Ми в такому випадку можемо пригадати багато подробиць (свiй настрiй, запах повiтря, думки) i т.д.
Отже, природно, iнформацiя пов'язується з мiсцем її виникнення.
За допомогою цього методу наші учнi запам'ятовували iнформацiю рiзного характеру, як змiст так i дати певних подiй. Учням лише потрiбно пояснити суть такого запам'ятовування. Вони мають зрозумiти, що їхнє завдання у тому, щоб створити асоцiативний зв'язок мiж зрозумiлим їм текстом та тим предметом, який вони бачили в момент аналiзу даного тексту. Даний предмет (чи то стiна, чи стiл, чи крiсло) в свою чергу може послужити опорою в пригадуванні
Такий спосiб дає можливiсть школярам запам'ятовувати i вiдтворювати значно бiльший обсяг iнформацiї нiж ранiше. В процесi запам'ятовування учнi використовували як реальнi мiсця, предмети власного будинку так i уявнi їх образи. Інформацiя, що запам'ятовується учнем, викладена у певнiй послiдовностi, тому при запам'ятовуваннi вибранi «опорнi об'єкти» теж мають мати вiдповiдну послiдовнiсть, це в свою чергу допоможе послiдовному вiдтворенню. Наприклад, обрати собi об'єкти вiд початку до кiнця коридору. Тодi при уявленнi собi цих об'єктiв в тiй же послiдовностi, учень зможе правильно вiдтворити послiдовнiсть думок.
Таким чином, знову можна наголосити на тому, що вчитель має подбати про те, щоб учнi чiтко зрозумiли, що зрозумiлий їм змiст тексту має бути в асоцiативному зв'язку з уявним образом предмета чи певного мiсця. Ефективнiсть використання методу буде помiтна тодi, коли учнi зможуть легко пригадувати iнформацiю уявляючи лише звичайнi предмети своєї кiмнати.
Цей метод дає можливiсть розмiстити ефективнiше бiльшу кiлькiсть iнформацiї в довготривалiй пам'ятi, причому зберiгаючи послiдовнiсть цiєї iнформацiї.
В процесі своєї роботи ми часто пропонували учням навмисне залишати уявнi слiди iнформацiї на стiнах класу, власної оселi, добре знайомої мiсцевостi тощо, заповнюючи цю уявну дiю елементами фантазiї.
Оскiльки учням, доводиться запам'ятовувати чимало цифр, то ми, на основi вивченого досвiду науковцiв, пропонуємо легке фіксування їх в пам'ятi також за цим цiкавим методом.
Отже, при запам'ятовуванні чисел можна подати учням зразок такого запам'ятовування, тобто представити можливий варiант уявлень та фантазувань. Вчителi повиннi учням такий спосiб запам'ятовування пропонувати завжди при необхiдностi запам'ятати велику кiлькiсть дат, чисел i т.д. Наприклад, ми дуже часто використовували такий варiант уявлень та фантазiй. Учням потрiбно запам'ятати числа - 3, 14, 15, 92, 38. Таким чином пропонували учням уявити власну оселю i наявнiсть в ній вiдерця синьої фарби. Кожен уявно бере великий пензель i цiєю фарбою на власних дверях малює велику трiйку.
Змiнюємо фарбу на червону та широким пензлем поруч на стiнi намалюємо число чотирнадцять.
А от нове число п'ятнадцять нашкрябаємо великим цвяхом поруч (звичайно, стiну таким чином нiвечити не треба - це уявна дiя). Потiм фарбою на пiдлозi зобразимо число дев'яносто два.
При цьом потрібно наголошувати, що уявно пересуватись по кiмнатi потрiбно у певному напрямку.
Далi брали посудину з цукром i розсипати його тонким шаром на пiдлогу, а потiм пальцем по цукру написати тридцять вiсiм.
Після цього вiдтворення учням пропонували уявно пройтись цим маршрутом i побачити написанi цифри. Звичайно з першого разу не всiм вдалося вiдтворити усi цифри, але надалi учнi повиннi були робити таких вправ побiльше i проявляти максимум власної уяви та вигадливості.
З метою пiдтвердження можливостi досягнення змiн у запам'ятовуваннi та вiдтвореннi ми провели наступнi заняття.
Заняття 1.
Для того, що проконтролювати змiни, якi ми планували досягнути при застосуваннi методу запам'ятовування цифр, попередньо було проведено дiагностування наявних можливостей учнiв запам'ятовувати набiр рiзних цифр.
Для цього обранiй групi учнiв (кiлькiсть - 10 чоловiк, вiк 8-9 рокiв - 3-4 класи) був запропонований цифровий ряд з 12 чисел - 651302946852. Завданням учнiв було - на протязi 5-ти хвилин запам'ятати цi числа, зберiгаючи при цьому послiдовнiсть, в такий спосiб як воин це робили ранiше. Через 20 хвилин їх попросили письмово вiдтворити цi цифри зберiгаючи при цьому правильну послiдовнiсть. Результати були занесенi в таблицю 1.
Таблиця 1
№ | Досліджуваний | Загальна кількість цифр | Кількість цифр в правильному порядку | |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Ю. А. Г. М. І. С. М. С. О. Л. | 6 7 6 4 6 9 5 6 4 8 | 6 5 6 4 4 9 5 6 4 8 |
Висновок
Отриманi результати свiдчать про те, що всi учасники групи користуються звичним для себе механiчним запам'ятовуванням. З слiв дослiджуваних с. - 9 цифр та Л. - 8 цифр, - вони випадково зiткнулись iз поєднаннями чисел, що для них є добре знайомими (дата народження для одного та номер будинку для iншого), що в свою чергу дало можливiсть запам'ятати на кiлька цифр бiльше за iнших.
