Прочитайте слова, в яких нова буква стоїть на початку (у середині, в кінці).
Прочитайте слова, в яких нова буква позначає твердий (м'який) звук.
Прочитайте імена людей (клички тварин, назви міст).
Прочитайте слова, до яких можна поставити запитання хто? (що?).
Вибіркове прочитування слів за вказаною ознакою вимагає попереднього уважного читання всіх інших слів, поданих у колонках, що позитивно впливає на вироблення у дітей таких важливих якостей читання, як швидкість і усвідомленість.
Увагу до лексичного значення слів у взаємозв'язку з їх графічною (фонетичною) будовою посилюють також різноманітні ігри зі словами. У процесі гри учні мають помітити зміни, внесені Буратіно, Барвінком, Незнайком, Совою у графічну форму слова, і елементарно пояснити, як змінилося значення слова. Прикладом такої гри може бути “Ніч і день”. Учитель виставляє на дошці, наприклад, слово місто. Учні мовчки читають. Потім дається сигнал “Ніч”, на який учні швидко закривають долонями очі і нахиляють голови, а в цей час до викладеного слова додається буква к..
За сигналом “День” учні читають нове слово, пояснюють, що до попереднього слова місто додано букву “ка” і утворилося слово місток.
Проблема усвідомленості читання особливо гостро виникає на початку букварного періоду, коли тексти для читання, пропоновані букварем, обмежені за обсягом. Учні зі слабо сформованою навичкою читання швидко запам'ятовують на слух такі тексти і відтворюють їх, імітуючи читання. Тому, щоб підвищити увагу учнів до змісту тексту, виробляти навички усвідомленого читання слід пропонувати їм час від часу варіанти текстів, поданих у букварі,-- із зміною порядку слів у реченнях, часу дієслівних форм, імен дійових осіб, вставленням окремих слів. Зацікавлюють першокласників пропоновані для читання речення з порушеними лексико-логічними зв'язками, наприклад: На сосні росли сливи. Сова носила лісові горіхи.
Учень не тільки повинен правильно прочитати такі речення, а й помітити відсутність логічного зв'язку.
На етапі переходу до читання речень і зв'язних текстів слід звернути увагу на графічні елементи, характерні для оформлення писемного мовлення. Маємо на увазі розділові знаки: крапку, знак оклику, знак питання, кому, тире, риску, двокрапку, лапки. Не можна забувати, що з усіма цими звичними для дорослого читача знаками першокласники зустрічаються вперше. Тому в кожному випадку необхідно просто й дохідливо пояснити, що той чи інший графічний елемент означає, як, читаючи речення, потрібно реагувати на них силою голосу чи відповідними паузами. В основі пояснень завжди має бути зразок, пода ний учителем. Крім цього, слід взяти до уваги ще одну особливість перших букварних текстів: слова, у записі яких довелося б ужити ще не вивчені літери, можна позначити в реченнях за допомогою горизонтальних рисок (як це робилось у добукварний період) або замінити предметними малюнками. Такий спосіб зображення речень вимагає обов'язкового колективного читання-аналізу з відтворюванням у структурі речень умовно позначених слів.
Ще одна важлива проблема. Формування у шестирічних першокласників навички читання вимагає більшої, порівняно з семирічками, індивідуальної уваги. Зважаючи на те, що урок у 1-му класі з шестирічками триває 35 хв, а кількість годин, відведених на читання, всього 3,5 у першому півріччі і 2,5 у другому, виникає необхідність у додатковій роботі з читання (звичайно у другій половині дня). Вдома читанням керують батьки під методичним керівництвом учителя. Уже в II чверті, коли учні на уроках опанували спосіб читання по складах, можна дозволяти (не вимагати) читати вдома вголос для членів сім'ї. Таке читання не повинно перевищувати 10--15 хв. Найкраще організувати його в ігровій формі. Дитина має відчути щиру зацікавленість слухача її вмінням читати. Ні в якому разі цю роботу не можна розглядати як свого роду примусове виконання домашнього завдання.
Увага до нового вміння дитини, доброзичливі поради і зауваження старших підбадьорюють її, заохочують до самостійного читання.
Отже, вивчення мови шестирічних першокласників починаєтьс з навчання грамоти. Процес навчання шесирічних першокласників чвляє собою поступовий перехід від ігрової діяльності до початкових форм навчальної діяльності.Навчання грамоти шестирічок проводиться за звуковим аналітико-синтетиним методом (освоположником був К.Д.Ушинський). Переваги звукового аналітико-синтетичного методу полягають не тільки в його раціональній системі навчання читання і письма, а й в тому, що завдяки йому діти з перших кроків вивчення рідної мови, мають можливість оволодіти всіма відомими розумовими операціями: аналізом, синтезом, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням, умовиводом. Провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти полягає у тому, що у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви.
Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом поділяється на періоди: добукварний період та букварний період. Специфіка навчання грамоти в ці періди полягає в тому, що коли в добукарний період основною мовною одиницею, з якою учні виконували аналітико-синтетичні вправи, бкв звук, то в букварний період до нього підключається і буква. Загальна структура основної частини уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульваній темі, тобто в ній має відображатися провідний принцип звукового-аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви.
Розділ 2. Перевірка ефективності експериментального дослідження окресленої проблеми
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
Робота з Букварем (навчання грамоти). Уроки
Для шестирічних першокласників процес навчання грамоти триває усього навчального року. Тому робота з букварем є для них основним джерелом формування навички читання і закладання снов грамотного письма. Знання, уміння й навички з рідної мови, здобуті шестирічними першокласниками у період оволодіння грамотою, стають основоположними для них в усьому подальшому навчанні. Подаємо розробки деяких уроків навчання грамоти шестирічних першокласників, які використовуються у нашій педагогічній практиці.
Тема. Звуки [д], [д']. Позначення їх буквою Д д (“де”)
Мета: навчити впізнавати звуки [д], [д'] в словах та позначати їх буквою д, читати слова з буквою д, чітко вимовляючи звук перед глухими приголосними та в кінці слова; розвивати фонематичний слух, порівнюючи вимову парних дзвінких і глухих приголосних [д] -- [т], [д'] -- [т']; розширити лексичний запас учнів з теми “Інформація і зв'язок”.
Підготовка до вивчення нового матеріалу.
Учитель просить учнів послухати скоромовки й почути новий звук, який є майже в кожному слові (можна прочитати їх двічі). Скоромовки
Добре дині уродили --
господарю догодили.
Одну диню, дві дині
дав господар господині.
-- Диво дивне, а не дині! --
дивувалась господиня. О.Катрин
Дятел дітям збудував
дім в дуплі у дубі. О.Катрин
Звуковий аналіз та моделювання слів дати -- дятел', диня -- діти. Виділення звуків [д], [д']. Виділення злиття із звуком [д] або [д'] та приголосного звука в ньому із слів: видавати, виділяти, годувати, дарувати, дякувати, ділити (на яке питання відповідають ці слова?); дитинство, дозвілля, завдання, сніданок (на яке питання відповідають слова?); рідний, добрий, дужий, рудий (поставте питання до слів).
Спостереження за вимовою звуків [Д]> [Д'], місцем творення та артикуляцією: зуби розтулені, кінчик язика добре притиснутий до верхніх зубів біля піднебіння, з голосом вимовляємо звук [д], визначаємо його твердість і дзвінкість.
--А тепер приготуємося вимовляти звук [д], але вимовимо його без голосу. Який звук почули? /от/ Яка між ними різниця? ([д] -- дзвінкий приголосний, [т] -- глухий приголосний.)
--Вимовляємо звук [д'], спостерігаємо: губи розтягнуті, зуби розтулені, кінчик язика міцно притиснутий до нижніх зубів, середня частина язика піднімається до верхнього піднебіння. З голосом видихаємо струмінь повітря, який натрапляє на перешкоду біля зубів. Визначаємо: звук [д'] -- приголосний, м'який, дзвінкий. Вимовимо цей звук без голосу. Чим відрізняються звуки [д'] -- [т']?
Такі звуки називаються парними дзвінкими та глухими приголосними.
Робота за Букварем.
Ознайомлення з буквою “де” (Д д) -- великою і малою.
Порівняння звукового й буквеного складу слів дим -- дім.
Читання злиття, складів із збігом приголосних та закритих складів, доповнення їх до цілого слова.
Читання слів учнями пошепки та колективне тлумачення їх значення. З метою формування навички усвідомленого читання пропонуємо завдання:
Прочитайте слово в стовпчику, написане з великої букви, та поясніть його правопис.
Прочитайте чотирискладові слова та визначте в них наголос.
Прочитайте трискладові слова.
- Розгляньте малюнки й прочитайте речення. Знайдіть слова в реченні, близькі за будовою та змістом (дрімав, дрімота).
- Як їх можна назвати? Тепер працюємо за текстом.
Його спочатку може прочитати вчитель, а потім учні. Треба звернути увагу на читання діалогу в тексті та розділові знаки в спонукальних реченнях. Запитаємо:
- Який звук чуємо на місці пропущеної букви? Прочитайте слово із цим звуком.
Що подарували Данилкові? Для чого потрібне йому відерце? Чому Данилкові не дозволили самому йти до води? (Мабуть, Данилко був ще малий.) З чого можна дійти висновку, що Данилко ще малий?
Після читання букв у кольорових рамках (с. 76), що позначають голосні та приголосні звуки, учні висловлюють свою думку, чому в таблиці буква Ія стоїть під буквою д, а потім знайомляться зі словами в стовпчиках на с. 77.
Матеріал на с. 77 передбачає формування вміння читати слова з буквою д та збагачення словникового запасу учнів з теми “Інформація і зв'язок”.
Порівнявши написання та значення слів у кожному стовпчику, діти знаходять спільне й відмінне між ними, вчаться розрізняти за змістом такі слова, як адресат і адресант; листи і листівки (звернути увагу на ненаголо-шений склад ли-), та правильно вживати їх.
Текст читають учитель і учні. Після повторного читання речень учимо дітей ставити запитання до кожного з них.
Перше формулює вчитель, а потім заохочує учнів до співпраці. Наприклад:
Куди пішли ми з Данилком? Яке ще запитання можна поставити до цього речення?
Хто пішов на пошту? Як звали маму? Як звали тата? Ким працює мама? Що вона робить? Що несе мама адресатам? Хто несе адресатам листи й листівки? Де пишуть адресу? Що є на конверті? Що зробили Денис і Дмитрик? Хто передплатив журнал? Який журнал передплатили хлопчики?
Запитання в кінці тексту «А ти?» спонукає дітей до розповіді, до бесіди. Тут доречно запропонувати дітям розповісти про своїх маму й тата: як їх звати, чим вони займаються, яка в них професія.
Рукописний текст (речення) допоможе залучити дітей до розмови про значення листування з рідними й близькими людьми, особливо із старенькими, які завжди чекають доброго, теплого слова від онуків.
Підсумок уроку.
-- Яку нову букву вивчили на уроці? Які звуки вона позначає? Що треба знати про ці звуки? Які парні глухі відповідають цим звукам?
Тема. Звуки [з], [з']. Позначення їх буквою З з (“зе”)
Мета: навчити впізнавати звуки [з], [з'] в мовленому та почутому слові та позначати їх буквою з, читати слова з новою буквою, чітко вимовляти звуки перед глухими приголосними та в кінці слова; розвивати спостережливість, увагу, логічне мислення, уміння зіставляти, порівнювати звуко-буквений склад слів та їх значення.
Підготовка до вивчення нового матеріалу.
Загадки
В синім небі світлячки ваблять наші очі, світять нам щоночі?. Як їх звати?... (Зірочки) О.Катрич
Хто вночі укрив нам поле, ліс і річку, все навколо білим полотном широким? (Зима.) О.Катрич
-- Виділіть злиття із звуками [з], [з']. Назвіть послідовно всі звуки в словах: зима, зірка. Запишіть звукову модель слів зима, зірка. Назвіть перший звук у кожному слові.
— Діти, послухайте речення:
— Закувала зозуленька в зеленому лузі.
-- Назвіть слова, в яких є звуки [3], [З'].
Пропонуємо виконати завдання:
Самостійно пригадайте і назвіть слова, в яких були б звуки [з], [з'].
Виділіть звуки [з], [з'] і вкажіть їх місце в поданих словах: земля, зерно, зілля, азбука, березень, візерунок, в'яз, віз, гімназія.
Зробіть звуковий аналіз і запишіть звукову модель слів: зерно, зірка.
Назвіть перший звук у цих словах. Чим відрізняються ці звуки? (Вимовою.)
Вимовте кожен із цих звуків по черзі і спробуйте пояснити, як вони вимовляються, ([з] -- кінчик язика впирається в ясна біля коренів нижніх зубів і язик трохи прогинається вгору, а верхні й нижні зуби при цьому зближаються. При вимові звука [з'] більш напружена середня частина язика, а губи розтягуються. Струмінь повітря в обох випадках виходить з голосом і натрапляє на перешкоду -- зуби.) Отже, звуки [з]> [з']-- приголосні, дзвінкі.
-- Пригадайте, які звуки вимовляються так само, але без голосу? (Звуки [с], [с'] -- це глухі приголосні.)
Спробуємо вимовити їх попарно: [з] - [с], [з'] - [с'].
Як називають такі приголосні, які відрізняються голосом дзвінкістю-глухістю? (Парні дзвінкі та глухі приголосні.)
Які парні дзвінкі та глухі приголосні ви вже знаєте?
Робота за Букварем.
Ознайомлення з буквою “зе” (3 з) -- великою і малою.
Читання букви в підручнику та злиття з буквою 3.
Розгляд предметних малюнків, читання звукових моделей та слів під ними.
Зверніть увагу, чим відрізняються ці слова. (Наголосом.)
Що змінилося від зміни наголосу? (Значення слова.)
Читання складів -- закритих та із збігом приголосних.
Визначення, які з них складають слово, а які можна доповнити до цілого слова.
Читання слів парами в стовпчиках, порівняння їх за вимовою і написанням.
Читання слів, які відрізняються однією буквою; одним складом.
Читання скоромовок. Заучування їх напам'ять. Виділення слів, які відрізняються однією буквою; зміна значення слів.
-- Прочитайте букви в кольорових рамках, що позначають голосні та приголосні звуки. Прочитайте букви, що позначають парні дзвінкі та глухі приголосні (с. 78).
Матеріал на с. 79 сприятиме закріпленню вивченого на попередніх уроках. З цією метою виконуються такі завдання.
Прочитайте у стовпчикахтрискладові слова. Знайдіть серед них ті, що називають ознаки, дії. Складіть з цими словами речення. Знайдіть і прочитайте “слова- родичі”.
Розгляньте сюжетний малюнок і розкажіть, що на ньому зображено; що можна було б ще намалювати, щоб доповнити зимовий пейзаж.
Читання тексту.
Перед тим як читатиме вчитель, діти ознайомляться з текстом, прочитавши його пошепки. Учитель може запитати: “Діти, чи зрозуміли ви, що зробили плазуни? Як ви гадаєте, чому вони заснули? Хто прочитав слова з пропущеними буквами? Які звуки чуєте на місці пропущених букв? Послухайте, як треба читати текст: голосно, виразно, чітко вимовляти кожне слово”.
Учні читають текст за різними варіантами: в цілому, ланцюжком, по рядах тощо.
-- Прочитайте речення, які складаються з одного слова; з трьох слів.
-- Яку пору року описано в тексті? Що ще можна було написати
про зиму?
-- Звертаємо увагу на ненаголошений [й] та добираємо споріднене слово, де цей звук чітко вимовляється.
Розгляд малюнків -- ілюстрацій до казок (с. 80). Діти знаходять помилки, яких “не помітив” художник.
Читання тексту під малюнками. Останнє речення спонукає дітей розповісти зміст казки, щоб дати відповідь на запитання.
Утворення слів за променевими таблицями на с. 80.
Виконання творчих вправ.
Прочитайте слова справа. Що означає слово прикраси! Які прикраси ви можете назвати? Для чого вони потрібні?
А що означають слова розділові знаки!
Де їх треба ставити? Як ви гадаєте, для чого ставимо розділові знаки в реченні?
- Прочитаємо й розгадаємо ре-чення-загадку.
- Порівняємо слова лапки -- лапки. Від чого змінилося значення слова?
- Прочитайте рукописний текст. Які слова написано з великої букви? Чому?
Матеріал на с. 81 -- це повторення про позначення звуків [а, у] буквами а, я, у, ю; порівняння вимови й написання приголосних і голосних у парних звукосполученнях; закріплення знань про тверді й м'які приголосні та позначення м'якості приголосних буквами я, ж.
Порівнюючи слова красоля і квасоля, запитайте в учнів, чи це споріднені слова, яка буква зміняла значення слова, що означає кожне слово.
Нагадуємо, що словниковій роботі велику увагу треба приділяти на кожному уроці, користуючись словником, щоб діти змалку привчалися до цієї важливої роботи. Жодне слово не повинне залишитися поза увагою вчителя. Адже те, що здається нам відомим і давно знайомим, дітям треба нагадати, повторити, ввести в речення. Тільки тоді кожне слово ввійде до активного словникового запасу учнів.
Розгляд малюнків про тварин і бесіда за сюжетом. Читання речень.
У дітей виникає запитання:
-- Як називаються малята в корови, свині, вівці?
Цей перелік можна продовжити усно, наприклад: у собаки, зайця, кішки? (Цуценята, зайчата і зайченята, кошенята.)
Читання слів у стовпчиках, тлумачення їх, зокрема:
урюк -- дрібні сушені плоди абрикоса з кісточками;
рюкзак -- речовий мішок із спеціальними ремінцями, за допомогою яких він закріплюється за плечима;
тюлень -- морська тварина.
Чи є щось спільне між словами клунок і рюкзак? Що таке урюк і остюки? До яких слів є малюнки в підручнику? Коли ми кажемо кошеня, а коли -- кошенятко! У людини руки, а в тюленя --...?
Щонайбільше запитань до кожного слова, до кожного малюнка -- і тоді урок буде багатим і повноцінним.
Тема. Буква ь (м'який знак). Позначення м'яким знаком м'якості приголосних
Мета: сформувати поняття в учнів про букву “м'який знак” як таку, що вказує на м'якість приголосного, але не позначає звука; навчити порівнювати звукову й бук-вену моделі слів з м'яким знаком, з буквосполученням ьо; дати поняття один -- багато; формувати навичку достатньо швидкого правильного читання слів і текстів; виховувати почуття любові та дбайливого ставлення до навколишньої краси, яку дарує людям природа.
