5. Висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших розвідок з теми (1/3 сторінки).
Жанр наукової статті вимагає дотримання певних правил:
- У правому верхньому куті розміщуються прізвище та ініціали автора; за необхідності вказують відомості, що доповнюють дані автора;
- Назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще до п'яти);
- Ініціали ставлять перед прізвищем;
- Слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;
- Недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;
- Не слід перевантажувати текс цифрами 1,2 та ін.. при переліках тих чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;
- У тексті не прийнятим є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, на першому етапі;
- Цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автор, який уперше її висловив;
- Усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг статті присвячують викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;
- Стаття має завершуватися конкретними висновками і рекомендаціями.
Рукопис статті підписується авторами і подається до редакції у двох примірниках. У разі необхідності до неї додається дискета.
Особливо цінними є статті, раубліковані у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України. Обов'язковою вимогою до наукових публікацій здобувача є відображення в них наукових результатів дисертації, а також наявність в одному випуску журналу (або іншого наукового видання) не більше однієї статті здобувача за темою дисертації.
Статті, опубліковані до появи відповідних Переліків ВАК України, вважаються лише такими, що додатково відображають наукові результати.
Наукова робота будь-якого писемного жанру являє собою оформлений чинними нормативними засобами наукової мови зміст наукових фактів, явищ, теорій, гіпотез, експериментів. Одне з найважливіших завдань дослідження - забезпечити гармонійний зв'язок змісту (тема ----рема) та форми (структура, характер, обсяги ілюстрованого матеріалу, класифікація джерел, бібліографічний опис тощо) наукової роботи, щоб віднайти її оптимальну модель з метою адекватного, чіткого й стислого донесення наукової інформації до адресата.
Принципи оформлення наукових робіт ґрунтуються на вимогах, що висуваються до репрезентації результатів науково-дослідної роботи і які закріплено відповідними чинними нормативними та інструктованими документами.
Безумовно, треба уважно знайомитися зі зразками реалізації цих вимог у вже виданій науковій літературі, над якою працювали (і найчастіше не один рік, якщо робота є обґрунтованою за змістом та обсягом) і автор, і рецензенти, і працівники видавництв, щоб оформити рукопис у відповідності до чинних ДЕСТів та вимог культури наукового писемного мовлення. Зокрема, доречним є насамперед знайомство з культурою оформлення наукових статей (як малого й найпоширенішого жанру наукової літератури) різних видів:
-за змістом (власне наукова, науково-популярна, науково-навчальна,науково-методична, науково-публіцистична);
-за читацьким призначенням (для вузького кола науковців; спеціалістів певної галузі або кількох галузей; широкого загалу науковців тощо);
-за кількістю авторів (один автор, два автори, авторський колектив)
Реальну допомогу в організації та належному оформленні наукової роботи молодим дослідникам надає, крім зазначеного, алгоритмічний припис.
Алгоритмічний припис до підготовки та написання наукової статті
1. Сформулюйте, ретельно обдумавши, основну мету статті.
2. Визначте цілі-сателіти (від лат. Satelles супутник, служник, спільність).
3. Чітко сформулюйте та усвідомте завдання статті.
4. Визначте основну проблему її.
5. Установіть коло підтем з урахуванням їх ієрархії за ступенем важливості.
6. Сформулюйте робочу назву статті за її основною темою (проблемою), визначивши межі теми та обсяги наукової інформації, що має висвітлюватися в ній.
Слід пам'ятати, що заголовок статті може називати тему в узагальненому вигляді (а через двокрапку - частину теми, її аспекти, підтеми) та рему.
7. Складіть і запишіть деталізований план статті.
8. Сформулюйте і запишіть основні тези (як відповіді на пункти питального плану) статті.
9. Сформулюйте і запишіть очікувані висновки.
10. Продумайте вступну частину статті як обґрунтований виклад актуальності теми дослідження, науково-практичної значущості того, що досліджуватиметься у центральній частині статті, та визначення об'єкта, предмета, методів дослідження і джерельної бази.
11. Викладіть стисло й адекватно історію вивчення проблеми в науковій вітчизняній та зарубіжній літературі, проаналізувавши та класифікувавши ці джерела за ознаками спільних і відмінних поглядів науковців на розв'язання цієї проблеми.
12. Визначте за запишіть дефініції (означення) використовуємих у статті термінів.
13. Складіть і запишіть основний текст статті, спираючись на головні принципи : «від відомого - до невідомого», «від простого - до складного».
14. Перевірте узгодженість між планом та змістом статті, між назвою, метою, завданнями та висновками, між тезами та їх обґрунтуванням, ілюструванням, між змістом та мовою мовленнєвою формою.
15. Здійсніть самоконтроль виконаної роботи на мовному/мовленнєвому рівні та свідомо внесіть відповідні корективи:
-перевірте правильність і точність мовного оформлення заголовка статті;
-перевірте текст статті на відповідність чинним правописним нормам сучасної української літературної мови;
-перевірте текст статті на відповідність вимогам наукового стилю української мови при вербалізації думок.
16. Перевірте точність і правильність оформлення цитацій - буквальних витягів із відповідних наукових джерел.
17. Оформіть бібліографічний апарат статті за обраним/визначеним принципом (внутрішньо текстові, підрядкові, після текстові посилання) та чинним ДЕСТом.
18. Здійсніть самоконтроль виконаної роботи на всіх рівнях (змістовому, логічному, мовностилістичному) та, в разі потреби, внесіть необхідні корективи і відреагуйте статтю.
Мовленнєві стандарти для написання наукової статті
1. Мотивація актуальності теми і важливості дослідження
· Проблема …перебуває у центрі уваги…
· …заслуговує на особливу увагу…
· …посідає важливе місце…
· … є актуальною…
· …відноситься до актуальніших…
· …цілком не є вирішеною…
· … є мало розробленою, недослідженою…
· …фрагментарно висвітлювалася в …
· … не була об'єктом спеціального вивчення…
· Важливо … дослідити…
· … описати (здійснити опис)
· …узагальнити…
· …вивчити…
· …встановити…
· …пояснити…
· …систематизувати…
· …дати характеристику…
· …класифікувати…
· …підсумувати…
· …проаналізувати…
· …здійснити експеримент…
· …експериментально перевірити…
· …укласти…
2. Історія й сучасний стан розробки питання в науковій літературі
· Прийнято вважати, що…
· Загальновідомо, що…
· Є думка, що…
· Згідно з точкою зору…
· Відповідно до концепції…
· Як вважає…
· Існуючі точки зору з цього питання можна класифікувати таким чином…
· Дослідженням цієї проблеми займалися…
· Нову концепцію(ідею, гіпотезу, теорію) розроблено…
3. Мета і завдання статті
· Статтю присвячено такому питання, як…
· Мета статті полягає в тому, щоб…
· Завдання дослідження формулюється..
· Метою є визначити…
· У статті порівнюється…
· У статті вивчається…
· Автор розв'язує низку завдань, а саме:
· Мета статті - проаналізувати…
· Метою роботи є дослідження…
4. Виклад суті дослідження у статті
· Є підстави вважати…
· Гіпотетично можна стверджувати…
· Перевіримо запропоновану гіпотезу…
· Виходячи з передбачення..
· Об'єкт дослідження характеризується такими особливостями…
· Об'єкт аналізу має такі специфічні якості, як…
· За структурою можна виокремити…
· Нами зафіксовано…
5. Висновки, рекомендації, пропозиції
· Таким чином, проведене дослідження підтверджує, що…
· Отже, є всі підстави зробити такий висновок..
· Як підсумок зазначимо, що…
· Відтак, можна впевнено стверджувати, що…
· Сформулюємо основні висновки та рекомендації…
· Нарешті, зробимо висновок про…
· Підсумовуючи все сказане, відзначимо, що..
· Можна зробити низку висновків…
· Здійснене дослідження дозволяє зробити такі висновки…
2.3 Основні типи помилок у науково-методичних роботах майбутніх вчителів початкових класів
У розділі розкрито теоретичні засади побудови експериментального навчання, подано результати формуючого експерименту.
Експеримент проводився у два етапи. Перший етап - орієнтовно-пошуковий - передбачав виявлення загального ставлення студентів до української мови, визначення їх світоглядної позиції. Це питання вивчалося за допомогою анкетування, опитування, бесід із студентами, спостереження за рівнем сформованості культури писемного мовлення.
Проведена робота дала підстави для висновку про психологічну готовність студентів до підвищення рівня культури власного мовлення, з'ясування провідних мотивів, що спонукають майбутнього вчителя початкових класів до оволодіння високим рівнем культури писемного мовлення.
Другий етап - діагностуючий - був пов'язаний із процесом удосконалення культури писемного мовлення, визначення рівня їхнього мовленнєвої підготовки і складався із завдань, що ставили за мету виявити реальні мовленнєві уміння студентів, ступінь сформованості навичок писемного мовлення. Виявлення і аналіз помилок здійснювався в два етапи. На першому етапі визначалася питома вага морфологічних, лексико-стилістичних, синтаксичних помилок в роботах студентів наукового характеру. На другому етапі визначалася градація помилок за їх поширенням, стійкістю та частотністю в їхньому писемному мовленні.
Перевіривши і проаналізувавши усні відповіді та науково-методичні роботи, ми дійшли висновків, що питому вагу посідають морфологічні, лексико-стилістичні, синтаксичні помилки.
Види вправ Правильні відповіді % Неправильні відповіді %
Вправи морфологічного характеру | 54,8 | 46,2 | |
Вправи лексико-стилістичного характеру | 57,3 | 42,7 | |
Вправи синтаксичного характеру | 62,6 | 37,4 |
Морфологічні помилки
1. Ненормативне ступенювання прикметників (використання російськомовної граматичної моделі; злиття простої і складеної форм ступенів порівняння).
Неправильно: Це самий вигідний контракт. Це були найбільш прийнятніше умови.
Правильно: Це найвигідніший контракт. Це були найприйнятніші умови.
2. Неправильне введення в речення форми вищого ступеня прикметника (пропуск прийменника або сполучника).
Неправильно: Наші умови вигідніші ваших.
Правильно: наші умови значно вигідніші від ваших.
3. Уживання повнозначного дієслова являється замість дієслова-зв'язки (є, був, була, було, були).
Неправильно: М. Стеф'юк являється головним розробником методичного посібника.
Правильно: М. Стеф'юк є головним розробником методичного посібника.
4. Уживання ненормативної форми дієприкметника.
Неправильно: Кошти, отримуємі від реалізації конфіскованого майна, перераховуються до державного бюджету.
Правильно: Кошти, отримані від реалізації конфіскованого майна, переховуються до державного бюджету.
5. Злиття простої і складеної форм ступенювання прислівників.
Неправильно: Злочини проти людства караються найбільш суворіше.
Правильно: злочини проти людства караються найсуворіше.
6. Уживання невідповідного сполучника чи сполученого слова.
Неправильно: Відповідь потрібно надіслати не пізніше чим за 10 днів до наради.
Правильно: Відповідь потрібно надіслати не пізніше ніж за 10 днів до наради.
7. Контамінація парних сполучників.
Неправильно: трудовий договір може розриватися не тільки з ініціативи працівника, скільки з ініціативи адміністрації.
Правильно: Трудовий договір може розриватися не тільки з ініативи працівника, а й з ініціативи адміністрації.
Студентам слід звернути увагу на такі морфологічні ознаки характерні для наукового стилю.
1. Переходьмо на природній для української мови дієслівний спосіб позначення процесів замість іменникового.
Викладаючи текст положення чи вимоги, треба скрізь, де це можливо, уникати нагромадження віддієслівних іменників на -ння, уживаючи замість них відповідні дієслова, наприклад:
Неправильно: Вимірювання тиску здійснюється для порівняння…
Завдання ліквідації будь-яких порушень статутів і настанов та рішучого зміцнення дисципліни вимагають докорінного поліпшення контролю за діяльністю підлеглих, розумного використання дисциплінарних прав, усунення помилок у роботі
Правильно: Тиск вимірюють, щоб порівняти…
Завдання ліквідувати будь-які порушення статутів і настанов та рішуче зміцнити дисципліну вимагає докорінно поліпшити контролю за діяльністю підлеглих, розумно використовувати дисциплінарні права, переборювати помилки в роботі
У наведеній фразі є шість віддієслівних іменників (один із них іншомовного походження - ліквідації). Розташована нижче фраза містить у собі один, конче подібний, - порушення, а замість інших ужито дієслова, що значно поліпшили виклад.
Викладене правило ґрунтується на тому, що іменники на -ння, утворені внаслідок віддієслівної морфологізованої субстантивації, і вихідні дієслова мають тотожну лексичну семантику.
1. Уникаймо мовних конструкцій дієслово + віддієслівний іменник, що не становлять укладених дієслівно-іменникових зворотів
Розроблювані документи, навчальні та наукові праці рясніють конструкціями дієслово+віддієслівний іменник, що описують дію двома словами: дієсловом, яке вказує тільки те, що щось відбувається, і віддієслівним іменником-додатком, який показує, що саме відбувається. У працях [33;36;56] рекомендують замість таких мовних конструкцій, що не становлять укладених дієслівно-іменникових сполук, уживати природніший для української мови й економічний засіб позначення присудка - дієслово, наприклад: виконувати обчислення - обчислювати, здійснювати контроль - контролювати, займатися дослідженням - досліджувати.
2. Надаваймо перевагу активним конструкціям над пасивними
Мовознавці [18;33;36;49;50] радять будувати речення природно - суб'єкт дії повинен бути підметом, об'єкт дії - додатком, а присудок описує діє предмета, спрямовану на об'єкт.
Відповідно до норм української мови, вимоги потрібно викладати так:
Неправильно: Роботи виконуються з використанням перевірених засобів вимірювання.
Правильно: Роботи треба виконувати, використовуючи перевірені засоби вимірювання.
З наведених рекомендацій не слід робити хибний висновок, ніби дієслів на -ся треба взагалі уникати. Згідно з правилами та нормами наукового стилю української мови зворотні дієслова потрібно вживати за їхнім прямим призначенням лише стосовно перехідної дії, тобто коли є суб'єкт дії, але немає іншого об'єкта, на який спрямовано дію. Порівняймо: він змінюється (деформується, нагрівається) кимось (чимось) і його змінює (деформує, нагріває) хтось, щось (пасивна дія), він змінюється (деформується, нагрівається) десь (за певних умов)(перехідна дія).
3. Правильно вживаймо безособові конструкції на -но, -то.
Широке вживання безособових конструкцій на -но, -то в ролі головного члена односкладного речення є синтаксичною особливістю, але їх вживають тільки з іменниками у формі середнього роду.
Згідно з вимогами потрібно використовувати безособову форму викладання тексту, яка не потребує визначення виконавця дії, а лише наголошує на тому, що відбулося, наприклад « застосовано метод», «зазначено в настанові» тощо. Потрібно пам'ятати таке. По-перше, безособові конструкції на -но, -то виражають результативний стан, щог є наслідком виконаної дії. Тому зазвичай їх утворюють від дієслів доконаного виду [13]. По-друге, ці форми керують іменником у знахідному відмінку без прийменника [49;55], наприклад, вироблено (що?) нову концепцію.
