Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів
еревіряючи домашнє завдання, теж можна спиратися на екологічно спрямований матеріал, завдяки чому цей етап уроку виконуватиме не лише контрольну, а й виховну функцію, стимулюючи цим самим увагу й активність учнів. Наприклад, перевіряючи матеріал за темою "Річка" (3 клас, природознавство), вчитель може запропонувати учневі розповісти про охорону річок на основі місцевої річки (намалювати на дошці схему, показати її на карті).Таке наповнення змісту навчально-виховного процесу в початковій школі екологічно спрямованим матеріалом забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння знань і розширення кругозору учнів, а й сприяє формуванню їх елементарних морально-естетичних уявлень та розвитку екологічного світогляду.Для розвитку індивідуальності кожної дитини необхідна її особиста взаємодія з матеріальним і духовним світом, соціальним та культурним довкіллям, коли створюються умови, за яких виникають можливості для реалізації духовного, інтелектуального, фізичного потенціалу.Вивчаючи й аналізуючи довкілля, учні виявляють факти його забруднення, моделюють ситуації і знаходять можливий шлях позитивного їх вирішення у формі предметних, ігрових, ситуаційних уроків, на яких кожний учень має змогу одержувати первинні результати в пізнанні навколишнього світу. Практична діяльність формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворює здобуті в процесі пошуку знання в переконання. Саме за таких умов відбувається єднання емоційних, прикладних чинників, інтенсивно формується світогляд дитини.Без знань закономірностей сезонного розвитку природи наші предки не могли обійтися в багатьох галузях народного господарства. Ці знання базувалися на безпосередніх спостереженнях за фенологічними індикаторами в природі, які показували синхронний зв'язок між окремими сезонними явищами і явищами, що вказують на необхідність виконання тих чи інших господарських робіт. Наприклад, побутують такі народні прикмети: "Овес сій, коли березовий лист стане розвиватись" або "Сій овес до розпускання осики" і т.д. Перевірку наведених прикмет краще організовувати в формі практичної роботи. Для здійснення її вчитель може запропонувати учням самостійно зібрати народні прикмети, пов'язані зі спостереженнями за фенологічними факторами своєї місцевості, або ж дібрати їх з літературних джерел та усної народної творчості.Основна мета проведення спостережень - вивчити вплив антропогенних факторів на мікроклімат і сезонний розвиток природи, характер цього впливу (позитивний, негативний) та використовувати зібрані дані для розробки можливих заходів з охорони природи, створення банку даних. А також навчитися відрізняти нормальні цикли розвитку природи від порушених діяльністю людини. Наприклад, можуть спостерігатися зміщення часу сезонного розвитку дерев, кущів, трав поблизу промислових підприємств під дією забруднення повітря і ґрунту тощо.Результати проведеного учнями аналізу фенологічних спостережень варто використати для можливих розробок заходів з охорони довкілля, визначеної інтенсивності впливу місцевих умов.Аналіз наукової педагогічної літератури, присвяченої екологічному вихованню молодших школярів, а також практики роботи початкових шкіл показав, що проблема методів екологічного виховання, як і проблема методів навчання і виховання в цілому, у дидактиці і теорії виховання залишається недостатньо розробленою. Тому доцільно буде, на наш погляд, дати рекомендації вчителям початкових класів щодо основних методів екологічного виховання засобами народних традицій ставлення до природи.Аналіз практики роботи початкової школи дозволив зробити висновок, що переважна більшість учителів ознайомлюють учнів з народними традиціями спілкування з природою. Проте, в основному це інформативне ознайомлення. Виявлено також, що учні більше цікавляться народними традиціями саме свого регіону. Практично ця робота в школах України проводиться в різноманітних організаційних формах ("зелені" й "сині" патрулі, клуби, гуртки юних друзів природи, шкільні лісництва, екологічні стежки, олімпіади і т. ін.).Практика підтверджує, що найбільшої різноманітності форм екологічного виховання учнів можна досягти в позакласній та позашкільній навчально-виховній роботі. Нині відбувається інтенсивний процес становлення позакласної та позашкільної виховної роботи на національній основі в школах нашої області та ін. У них проводяться виховні заходи у формі свят: "Без верби і калини нема України", "Українські обереги", "Українська хата, піч і хліб", "Бабусині казки", "Зелений барвінок", "Мамин рушник", "Бабуся - берегиня роду" і т.д.В основі їхнього змісту - легенди, перекази, загадки, які відображають надзвичайно широке використання рослин у народній обрядовості, побуті, фольклорі, дають змогу виділити одну з провідних ідей - надзвичайно шанобливе і дбайливе ставлення народу до природного середовища, розуміння своєї органічної єдності з ним, відчуття позитивного впливу природи на людський організм, тобто його етичні і правові норми.Підтвердженням сказаному можуть бути приклади використання народом рослин з лікувальною метою, знання про благотворний їх вплив на людський організм, зображення на побутових речах та в оздобленні одягу орнаментів, запозичених у природи (рослини, тварини та ін) як оберегів від усього злого. Завдяки природженій допитливості й спостережливості, характерній нашим предкам, було помічено сприятливий і заспокійливий вплив рослин на людський організм, що на сьогодні одержало наукове підтвердження та визнання. Символами ж української землі завжди були верба і калина, які висаджували в пам'ять про різні видатні події.Народна заповідь "Не нашкодь!" навчала наш народ давати рослинам точні назви відповідно до їхньої дії. Народні цілителі уміли визначати позитивну дію рослини на людський організм за її зовнішнім виглядом. Так, рослини, які мали звивисту або заокруглену форму (полин, вероніка, родовик тощо), вважалися прекрасним засобом проти головного болю, а ті, що мали тонке волосоподібне листя (заячий холодок, кріп) - засобами, що зміцнюють волосся. Квітки, що нагадують форму ока, - троянди, маргаритки, очанка, вважалися в народі ліками для очей. Чебрець і аконіт (трохи схожі на вуха) використовувались від захворювань органу слуху; кропива, вкрита жалкими волосинками, вважалася чудовим засобом від кольок.Отже, народні традиції та знання про природу є тим розвивальним середовищем для кожної дитини, якому існуватимуть необхідні умов для формування її екологічної культури. Моральні норми й цінності, закладені в народних традиціях, стають регуляторами життя та діяльності особистості, її активною внутрішньою позицією, яка виявляється у процесі дій, що вимагають здійснення реального вибору у стосунках з природою.2.3 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатівЗ метою перевірки ефективності розроблених матеріалів ми провели експериментальне дослідження особливостей формування мотивів природо-охоронної діяльності молодших школярів.Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2006/07 н. р), у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем екологічного виховання та формування мотивів природоохоронної діяльності в учнів 3-4 класів, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.Практичний етап експериментального дослідження (2007/08 н. р) був пов'язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв'язанням завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту у 3 класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з'ясовувалися подальші перспективи використання розробленої методики екологічного виховання молодших школярів.Експериментальне дослідження проводилося на базі Червоненької ЗОШ І-ІІІ ступенів Золочівського району Львівської області. Формуючим експериментом було охоплено 23 учні експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 24 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.Плануючи процес формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів, ми враховували необхідність наступних дій:визначення місця і функцій природоохоронної діяльності у структурі уроку;передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути під час роботи;визначення змісту, обсягу та форми екологічно спрямованих завдань;планування природоохоронної діяльності через подачу навчальних завдань невеликими, логічно завершеними частинами;підбір наочного дидактичного матеріалу природоохоронного змісту (гербаріїв, колекцій, роздаткових та інструктивних карток), таблиць, схем, слайдів тощо;обґрунтування раціональних способів перевірки, оцінки та контролю природоохоронної діяльності учнів.Характеризуючи результати контрольного зрізу, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів сформованості мотивів природоохоронної діяльності учнів:а)"високий рівень"учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст та завдання охорони природи;розуміє на доступному рівні основні терміни та поняття природо-охоронної діяльності;висловлені твердження на теми природоохоронної діяльності ілюструє прикладами з власних спостережень;без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує на практиці набуті знання з природоохоронної діяльності;легко робить необхідні висновки про необхідність і доцільність охорони того чи іншого природного об'єкта чи явища.б)"достатній рівень"Відповідь в основному задовольняє вимоги "високого рівня", але учень:при викладі матеріалу з проблем природоохоронної діяльності припускається незначних помилок;йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власного досвіду;переважає інколи поверхнева обізнаність у сфері природоохоронної діяльності;робить неповні узагальнення та висновки у галузі охорони навколишнього.в)"низький рівень"уміння природоохоронної діяльності поверхневі, формальні;учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами з життя;відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;неспроможність самостійно дати відповідь на запитання з галузі природоохоронної діяльності.Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що рівень розвитку мотивів природоохоронної діяльності учнів контрольного та експериментального класів на початку дослідження відповідав достатньому рівню, відповідно 50 та 51% від загальної кількості (див. таблиця).Таблиця. Рівень розвитку природоохоронних мотивів наприкінці експерименту (у %) Класи | Високий рівень | Достатній рівень | Низький рівень | |
ЕК | 35 | 52 | 13 | |
КК | 13 | 58 | 29 |
Аналіз результатів формуючого експерименту показав, що рівень знань учнів експериментального класу наприкінці дослідження відповідає високому рівню розвитку мотивів природоохоронної діяльності, а контрольного - середньому і лише незначно підвищився - відповідно 84 та 57% від загальної кількості (діаграма).
Діаграма. Рівні розвитку мотивів природоохоронної діяльності наприкінці експерименту
У таблиці наведені результати виконання учнями 3-х класів (експериментального і контрольного) навчально-пізнавальних завдань у галузі природоохоронної діяльності на формуючому етапі експерименту. Дані таблиці свідчать про те, що в учнів експериментального класу вищий рівень сформованості мотивів природоохоронної діяльності, ніж в учнів контрольного класу. 35% і 52% учнів експериментального класу продемонстрували сформованість мотивів природоохоронної діяльності відповідно на високому і достатньому рівнях, що на 22% більше і на 6% менше, ніж у контрольному класі. Проте в експериментальному класі спостерігається закономірність: учні з достатнього рівня сформованості мотивів природо-охоронної діяльності наприкінці експериментального дослідження перейшли на високий рівень, а з низького - у середній. В контрольному класі відчутних зрушень не відбулося.
Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези та довели ефективність запропонованої методики формування мотивів природоохоронної діяльності в учнів початкових класів.
ВисновкиАналіз публікацій засвідчив, що у вчених та практиків відсутня єдність поглядів на сутність природоохоронної діяльності та її спонукання. Для одних ця діяльність полягає в системі заходів, які забезпечують раціональне використання природних ресурсів і відтворення екологічних умов життя людини, інші розуміють її як систему громадських заходів, спрямованих на відтворення та захист природного середовища.З різних теоретичних позицій дослідники розглядають і проблему формування мотивів охоронного ставлення школярів до природи. У наукових розробках мають місце твердження, що ця проблема розв`язується виключно за рахунок спілкування школярів з природою, в процесі збагачення їх знань про природу, норми та правила поведінки в ній, під час формування в учнів природоохоронних переконань, становлення екологічної відповідальності.Поняттям "природоохоронна діяльність" визначається єдина система заходів, направлена на формування тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства та природи. У теоретичних концепціях природоохоронної діяльності школярів та її мотивів недооцінюється підхід до учня як до суб'єкта цієї діяльності, екологічна творчість школярів, їх власна відповідальність за результати практичного ставлення до природи.У зв'язку з необхідністю практичного впровадження природо-охоронної діяльності у школах вводяться нові альтернативні програми, підручники, посібники, які написані згідно з новими вимогами. Перебудова змісту навчання викликала небувале піднесення творчої активності вчителів, керівників різних типів шкіл, методистів. Викладаючи природознавство, учитель початкових класів має підготувати учнів до свідомого сприймання природничих наук у старших класах. А тому важливе завдання вивчення природознавства в початковій школі - це дати учням елементарні поняття про найпоширеніші предмети та явища природи, сформувати практичні уміння і навички догляду за рослинами, виховати у них наукове розуміння явищ природи.Розробляючи структуру і класифікацію мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів, ми виходили з науково обґрунтованого положення, що основними джерелами формування екологічної культури молодших школярів виступає пізнавальна діяльність учнів, що пов'язана із спостереженням навколишнього середовища; дослідницька діяльність передбачає не пасивне спостереження, а різноманітну активну природо-охоронну роботу; практична (прикладна) діяльність, що виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку. Екологічна робота використовується як засіб розвитку пошуково-пізнавальної активності школярів. При цьому вони стають широко обізнані про навколишню природу, оточуюче середовище, засвоюють досвід поміркованого ставлення людей до довкілля.Існуюча система екологічної освіти та виховання учнів, яка базується переважно на інформаційній основі, не є достатньо ефективною. Вона не розв'язує повністю проблеми мотивації діяльності, спрямованої на охоронне та відтворювальне практичне ставлення до природного середовища. Формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів можливе за умови якісного оновлення методологічного та методичного забезпечення процесу екологічної освіти молодших школярів. Одним із показників сформованості мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів є їх самостійність - здатність приймати і реалізувати рішення із захисту природи без впливу дорослих.Запропонована методика формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів за своїм психолого-педагогічним потенціалом продуктивніша й ефективніша порівняно з традиційною методикою екологічного виховання учнів.З метою перевірки ефективності розроблених матеріалів ми провели експериментальне дослідження особливостей формування мотивів природо-охоронної діяльності молодших школярів. Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези та довели ефективність запропонованої методики формування мотивів природоохоронної діяльності в учнів початкових класів.Авторська методика формування мотивів природоохоронної діяльності молодших школярів за своєю сутністю є методикою самопізнання та творчості молодших школярів. Тому її основним досягненням є особистісне зростання учнів, прискорення темпів їх дорослішання. Саме такий школяр і мотивований до охоронного ставлення до природи. З таким же успіхом він мотивований і до інших форм практичної діяльності. Це дає підстави для висновку, що запропонована нами методика може бути використана при розв'язанні цілого ряду проблем навчально-виховної роботи в сучасній школі. Список використаних джерел1. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів: Посібник для вчителів. - К.: Рад. Школа, 1974. - 120с.
2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. - К.: Веселка, 1998. - 554 с.
3. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Вибір методів вивчення нового матеріалу на уроках природознавства // Почат. шк. - 1990. - № 9. - С.35-39.
4. Байбара Т.М., Коваль Н.С. Природознавство: 3 (2) клас. - К.: Веселка, 1996. - 224 с.
5. Бахарева Л.Н. Интеграция учебных занятий на краеведческой основе // Нач. шк. - 1991. - М 8. - С.48-51.
6. Бирюков С.М. Изучение мотивов учебной деятельности младших школьников // Начальная школа. - 1999. - №10. - С.31-33.
7. Битянова М. Фантом мотивации // Школьный психолог. - 1999. - №45. - С.14-15.
8. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: Навч. - метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 124 с.
9. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Віконечко: 1 кл. - К.: Освіта, 1995, 1996, 1997. - 124 с.
10. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Ознайомлення з навколишнім світом у 1-му класі. - К.: Рад. шк., 1986. - 84 с.
11. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна // Початкова школа. - 2001. - № 7. - С. 20-22.
12. Біда О.А. Довкілля: хрестоматія для початкових класів. - К.: Перун, 1999. - 336 с.
13. Біда О.А. Природничо-екологічний тлумачний словник. - К.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1998. - 266 с.
14. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. - 400 с.
15. Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів // Поч. школа - 1999. - № 5 - с.51-53
16. Бурдіян Б.Г., Дерев'янко В.О., Кривульченко А.І. Навколишнє середовище та його охорона. - К.: Вища шк., 1993. - 106 с.
17. Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкових класів // Початкова школа. - 1999. - № 5. - С. 20-23.
18. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Поч. школа - 1999. - № 8. - с.53-56
19. Варганова И.И. К проблеме мотивации учебной деятельности // Психология образования: Дайджест. - 2001. - №7. - С.13-15.
