Дитинство без гри і поза грою позбавляє дитину ігрової практики, що веде до втрати головного джерела розвитку: імпульсів творчості, одухотворення освоюваного досвіду життя, ознак і прикмет соціальної практики, багатства і мікроклімату колективних відносин, індивідуального самозанурення, активізації процесу пізнання світу і т.п. Для дітей гра - продовження життя (С.А. Шмаков).
В наше століття інформаційних технологій і комп'ютеризації гра не втрачає актуальності, а набуває до того ж нових форм і виглядів. Дуже популярні останнім часом комп'ютерні ігри з набором балів, з переходами на вищі рівні наштовхнули нас на створення своєрідної гри, але в реальному житті.
Для формування мотиваційно-ціннісного відношення і потреби до занять фізичною культурою ми внесли зміни і доповнення в систему оцінювання на уроках. Зміни, що відбулися в змісті сучасної освіти за останнє десятиріччя - перенесення акценту з наочних знань, умінь і навиків як основної мети навчання на формування загально-навчальних умінь, на розвиток самостійності учбових дій, спричиняють за собою і зміну системи оцінювання.
Необхідний пошук принципово іншого підходу до оцінювання, який дозволив би усунути негативні моменти в навчанні, сприяв би гуманізації навчання, індивідуалізації учбового процесу, підвищенню учбової мотивації і учбовій самостійності в навчанні. З пошуком таких форм і зв'язана запропонована нами рівнева система оцінювання.
Як критерії оцінювання були виділені:
1) відвідування уроків фізичної культури;
2) старанність;
3) взаємостосунки з однокласниками;
4) оцінка за теоретичну підготовленість в області фізичної культури;
5) сформованість рухових умінь і навичок;
6) оцінки за виконання контрольних нормативів.
Ми застосували таку форму контролю, яка, зберігаючи позитивні сторони традиційної системи оцінки, значно зменшили її мінуси. Ще відомий педагог В.Ф. Шаталов для контролю знань ввів «листи відкритого обліку знань». Їх суть полягає в тому, що кожна одержана на уроці або в позаурочний час оцінка заноситься на спеціальний бланк. На відміну від «Шаталовського» листа наші не вивішувалися для загального огляду, але були досяжні (знаходилися у вчителя фізичної культури). Діти могли відразу бачити свої сильні і слабкі сторони. Такі листи велися окремо за кожну четверть. Підсумкова четвертна оцінка виводиться виходячи з шести критеріїв, кожний з яких оцінюється по п'ятибальній системі. Таким чином, максимально учень може набрати 30 балів. Оцінка «2» із будь-якого з критеріїв оцінювання в суму балів не входить. Встановлюється наступна відповідність оцінок і рівнів:
1. рівень (менше 20 балів) - 2 «незадовільно»;
2. рівень (20-23 бали) - 3 «задовільно»;
3. рівень (24-27 балів) - 4 «добре»;
4. рівень (28-30 балів) - 5 «відмінно».
В кінці четверті учням, що набрали найбільшу кількість балів, видавалися пам'ятні емблеми і «присвоювались» звання «Кращий атлет», «Кращий лижник», «Кращий гімнаст», «Кращий спортсмен». На нашу думку, таке оцінювання зрівнює шанси «сильних» і «слабких» учнів, кожний бачить свої переваги і недоліки. «слабкий» знає, де йому потрібно «підтягтися». Така система оцінювання зручна для сприйняття дітьми молодшого шкільного віку і наближає дітей до оцінок по ECTS (яка оцінюється за 100-бальною шкалою). Таким чином, учні брали участь в грі по збиранню балів, в боротьбі за звання кращого.
Зупинимося докладніше на критеріях оцінювання. Теоретична підготовка в області фізичної культури оцінюється за традиційною 12-бальною системою знайомої дітям по інших предметах: «12» балів ставиться, якщо учень повністю розкриває питання; «11» - учень володіє матеріалом, однак відчуває себе не впевнено; «10» - відповідає з дуже незначними помилками, «9» - при відповіді учень допустив одну значну помилку; «8» ставиться, якщо учень відповідає на питання не повною мірою; «7» - відповідь не повна з 1-2-ма значними помилками; «6» ставиться, якщо у відповіді допущені 2-3 грубі помилки; «5» - якщо допущено 3-4 значних помилки; «4» - допущено 5-6 помилок при відповіді на питання; «3», «2», «1» ставиться, якщо учень не знає відповіді на питання, однак спробував відповісти на нього.
Відвідування оцінюється за 5-балльною системою. Цей критерій включений в експеримент для профілактики безпричинних пропусків уроків фізичної культури. І так за відвідування від 100% до 95% занять ставиться оцінка «5»; при відвідуванні від 94% до 89% занять ставиться оцінка «4»; від 88% до 84% - «3»; при відвідуванні менше ніж 83% занять - «2». Сюди не включалися пропуски з поважних причин.
В критерії старанність розглядаються поведінка, виконання завдань на уроці, наявність спортивної форми відповідної місцю проведення уроку, пори року і її санітарно-гігієнічний стан. Критерій старанності оцінюється також по 5-бальній системі, де процентні співвідношення аналогічні оцінкам відвідування.
Взаємостосунки з товаришами оцінюються за 5-бальною системою. Оцінка «5» ставиться, якщо учень при виконанні завдання вчителя допомагає однокласнику у вигляді показу, пояснення, фізичної підтримки і емоційного співпереживання; «4» ставиться, якщо допомога виявляється у вигляді показу і пояснення; оцінка «3» ставиться за допомогу у вигляді показу; «2» ставиться, якщо допомога не виявляється, є прояв негативних емоцій, насмішок на адресу товариша. Взаємостосунки з товаришами є чітко видимими під час проходження нового матеріалу, а також під час ігор і комбінованих естафет, де разом з вправами з бігом і стрибками були інтелектуальні завдання на кмітливість, і прояв знань в області фізичної культури. В цих естафетах діти можуть вибрати той етап, який у нього краще виходить.
Критерій сформованості рухових умінь і навиків оцінюється аналогічно оцінкам за теорію.
При виставлянні оцінок за виконання контрольних нормативів слід орієнтуватися на індивідуальні темпи просування, а не тільки лише на виконання учбових кількісних нормативів. Таким чином, бали за контрольні нормативи ставляться згідно програми, але якщо дитина показує результат краще за свій колишній хоча б на частки секунди, то у такому разі йому ставиться оцінка на 1 бал вище.
Таким чином, запропонована система оцінювання, дозволяє «слабким» учням розширити їх можливості в отриманні високих балів з фізичної культури.
Як критерії оцінки ефективності педагогічного експерименту для всіх класів були узяті:
відношення до занять фізичною культурою
рівень фізичної підготовленості
успішність з фізичної культури.
Для виявлення відношення учнів до занять фізичною культурою нами була розроблена анкета (дод. 1). За наслідками опитування учні були розділені по трьох рівнях відношення: 1) високий рівень відношення - 36-45 балів; 2) середній рівень відношення - 26-35 балів; 3) низький рівень відношення до занять фізичною культурою - 25 балів і менше. За наслідками опитування також аналізувалося місце уроку фізичної культури в учбовому процесі і виконання учнями ранкової зарядки, а після закінчення учбового року підводилися підсумки по пропусках уроків фізичної культури. Педагогічному спостереженню піддалися взаємостосунки і взаємодопомога між дітьми.
Успішність по фізичній культурі визначалася по традиційній 12-бальній системі оцінювання в процентному співвідношенні одержаних «12», «11», «10», «9», «8», «7», «6», «5», «4», «3», «2», «1» і «0» (в ЕГ1 і Е2 класах з урахуванням нововведень).
3.2 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
На початку навчального року всі учні піддалися анкетуванню з метою визначення відношення до занять фізичною культурою (дод. 1) і тестуванню фізичної підготовленості на початку і в кінці навчального року.
Проведене анкетування дозволило виявити в ЕГ з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою на початок року 44% учнів, на кінець року - 47%, з середнім рівнем відношення на початок року - 47%, на кінець року 49% учнів, школярів, з низьким рівнем відношення на початок року - 9%, на кінець року - 4%.
Таким чином, приріст показника високого рівня відношення до занять фізичною культурою в ЕГ склав 3%, приріст показника середнього рівня відношення - 2%. Показник низького рівня відношення до занять фізичною культурою в ЕГ класі зменшився на 5%.
Порівняльна характеристика рівнів відношення до занять фізичною культурою в ЕГ класі.
В КГ за даними анкетування виявлено на початку року з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою 45% учнів, з середнім рівнем - 47% і з низьким рівнем - 8% учнів. На кінець року: 45% учнів з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою, 51% - з середнім рівнем і 4% з низьким рівнем.
Таким чином в контрольній групі показники високого рівня відношення до занять фізичною культурою не змінилися, показники середнього рівня відношення збільшилися на 4%, а показники низького рівня відношення зменшилися на 4%.
Отже, у експериментальному і контрольному класах за експерименту немає істотних відмінностей в показниках рівнів відношення до занять фізичною культурою.
За наслідками анкетування проаналізовано значимість уроку фізичної культури в системі інших уроків до і після експериментального навчання. До початку експериментального навчання у всіх класах учні поставили на перше місце - малювання. Друге місце віддали уроку „навколишній світ”, а урок фізичної культури був поставлений лише на 3-4 місце. Таким чином, на початок експериментального навчання учні контрольної та експериментальної групі поставили урок фізичної культури в однакове положення.
Як видно з таблиці 3.1. інтерес в учнів 2-х класів, до різних учбових предметів неоднаковий. В експериментальній групі спостерігається тенденція на підвищення місця уроку фізичної культури в порівнянні з іншими уроками. Так, в ЕГ рівно половина учнів віддала перше місце уроку фізичної культури, в контрольному класі - 15,3%. Цікаво, що в контрольному класі перевага віддається уроку математики (33,6%).
Таблиця 3.1.
Місце уроку фізичної культури по відношенню до інших уроків до і після дослідження
Передмет | ЕГ1 | ЕГ2 | КГ | ||||||||||
до | % | після | % | до | % | після | % | до | % | після | % | ||
математика | 4 | 10,2 | 2 | 7,5 | 3 | 16,0 | 3 | 13,9 | 2 | 21,7 | 1 | 33,6 | |
рідний світ | 5 | 7,2 | 5 | 7,1 | 7 | 4,9 | 4 | 10,1 | 5-6 | 6,3 | 4 | 8,7 | |
фізкультура | 3 | 15,1 | 1 | 5,0 | 4 | 15,3 | 1 | 48,3 | 3 | 14,7 | 3 | 15,3 | |
образотворче мистецтво | 1 | 36,2 | 3 | 7,4 | 1 | 25,9 | 2 | 15,4 | 1 | 34,3 | 2 | 23,4 | |
англійська мова | 7 | 5,5 | 6 | 7,0 | 5 | 10,2 | 6-7 | 5 | 5-6 | 6,3 | 7 | 4,2 | |
навколишній світ | 2 | 15,4 | 7-8 | 6,9 | 6 | 7,4 | 5 | 8,7 | 4 | 10,1 | 5-6 | 6,2 | |
українська мова | 8 | 3,5 | 7-8 | 6,9 | 8 | 3,4 | 8 | 2,6 | 8 | 2,4 | 8 | 2,4 | |
музика | 6 | 6,9 | 4 | 7,2 | 2 | 16,9 | 6-7 | 5 | 7 | 4,2 | 5-6 | 6,2 |
Для виявлення взаємостосунків між дітьми в ході дослідження нами проводилося педагогічне спостереження на уроках фізичної культури за наданням допомоги «сильними» по відношенню до «слабших» учнів. Спостереження дало можливість встановити факт надання допомоги, як в експериментальних, так і контрольному класах. Проте в кількісному показнику це значення в експериментальних класах дещо вище, ніж в контрольному. В ході педагогічного спостереження на уроках з'ясувалося, що в ЕГ одні діти краще володіють фізичною допомогою і показом вправ з поясненням, інші - допомогою у вигляді моральної і фізичної підтримки з поясненням і показом. В контрольному класі нахил робиться тільки на по деяку фізичну допомогу, причому як показало спостереження, не найсильнішими учнями. Також це підтверджується результатами анкетування дітей. Учням задавали питання: «На уроках фізичної культури часто доводитися виконувати складні вправи. Чи допомагаєш ти своєму товаришу, у якого щось не виходить?» Позитивну відповідь в експериментальному класі дали менше половини учнів: в ЕГ - 42%, в КГ - 12%.
Анкетне опитування учнів експериментальної та контрольної групи виявило неоднозначне відношення до виконання ранкової гімнастики (табл.3.2.). Анкетування показало, що істотних відмінностей в показниках контрольного і експериментальних класів до введення експерименту немає.
Таблиця 3.2.
Дані про виконання ранкової гімнастики для учнів 2-х класів
Виконання ранкової зарядки | ЕГ1 | ЕГ2 | КГ | ||||
початок року | кінець року | початок року | кінець року | початок року | кінець року | ||
Виконують | 23% | 54% | 19% | 68% | 25% | 28% | |
Виконують іноді | 28% | 28% | 31% | 22% | 27% | 24% | |
Не виконують | 49% | 18% | 50% | 10% | 48% | 48% |
Після експерименту кількість учнів, які виконували ранкову гігієнічну гімнастику, збільшилася в ЕГ1 на 31%, в контрольному класі кількість учнів, які виконували ранкову гімнастику збільшилася лише на 3%; кількість учнів, які не виконували ранкову зарядку, в ЕГ зменшилася на 31%, а в контрольному класі кількість учнів, які не займались вранці фізичними вправами не змінилася.
Для виявлення відношення до занять фізичною культурою аналізувалися пропуски учнів других класів уроків фізичної культури в навчальному році. В ЕГ2 уроки фізичної культури пропустили набагато менше ніж КГ. Дітей, що хворіють на гострі респіраторні захворювання, однакова кількість у двох групах. Аналізуючи пропуски без причини, ми помітили, що у всіх класах арсенал причин пропусків багатий, але в контрольному класі пропусків без причини більший, ніж в експериментальних класах. Виражаються вони у всіх наявних формах: це і спізнення, і непідготовленість до уроку, і пропуски без довідок, і записки від батьків (табл. 3.3.).
Таблиця 3.3.
Пропуски уроків фізичної культури що учнів 2-х класів за учбовий рік
Види пропусків | ЕГ1 | ЕГ2 | КГ | |
Всього пропусків | 42 | 45 | 56 | |
По хворобі: ГРЗ інші хвороби | 35 24 11 | 29 18 11 | 32 18 14 | |
Без причини: спізнення, непідготовленість до уроку, пропуски без довідок, записки від батьків | 7 2 4 - 1 | 16 4 8 2 2 | 24 7 7 5 5 |
