Використовуючи фрагменти художніх творів, можна запропонувати школярам розв'язати ту чи іншу екологічну задачу, ознайомити їх із правилами екологічно грамотної поведінки в природі не моралізуванням, а надаючи їм право вибору варіанта поведінки, умотивувати її. З цією метою можна використати твори Є. Гуцала "Зайці", В. Носака "Несподівана зустріч", О. Копиленка "Весна в лісі", В. Кави "Він живий", А. Бортняка "Зламана гілка" та ін. За допомогою цих творів можна створити такі педагогічні ситуації, які матимуть значний виховний вплив, сприятимуть формуванню підструктури відповідального ставлення дітей до природи, бо без цього сені знання є лише "інтелектуальним баластом".
І, нарешті, досягнути успіхів у формуванні екологічної свідомості можна лише тоді, коли підростаюче покоління оволодіє стратегіями і технологіями взаємодії з природою. Адже свідомість формується у процесі діяльності. Що треба зробити, щоб допомогти природі, школярі довідуються з творів Остапа Вишні "Вдячні шпаки", О. Левченка "Якщо допоможемо", О. Довженка "Матусин город", В. Скуратівського "Лелечина криниця" та ін. І обов'язково слід залучати дітей до посильних для їхнього віку природоохоронних справ, бо без цього наявність навіть адекватних уявлень і понять, сформованість відповідального ставлення до природи не забезпечить вирішення екологічних проблем, оскільки людина буде безпорадною при реалізації своїх знань у практичній діяльності.
На уроках української мови теж здійснюється екологічне виховання. Учні виконують вправи, які містять речення природничого змісту, відповідають на численні запитання за картинами, пишуть твори за власними спостереженнями, описують ту чи іншу пору року, тварин, рослини. Часто на уроках використовую екологічні диктанти, перекази, заповідники.
Екологічний світогляд учнів формується також і на уроках математики. Діти розв'язують задачі природничого змісту, грають в математичні ігри екологічного характеру.
Вивчаючи, наприклад, тему "Синоніми", вчитель може запропонувати такі вправи:
1. Знайди і підкресли синоніми в тексті:
Сплять метелики в травичці,
Ще куняє рибка в річці,
Ще дрімає навіть бджілка
Біля теплого причілка.
Б. Чалий
2. Знайти в тексті недоречно вжиті слова і замінити їх синонімами. Записати удосконалений текст.
Сірі журавлі прилетять до нас рано. Ще сніг не зійшов, а вони вже щебечуть у висоті. Відшукавши рідні місця, збираються невеликими табунами і починають танці. Піднявши таким чином "настрій", птахи беруться за ремонт старих хатинок або споруджують нові. (Щебечуть - курличуть, табунами - зграями, хатинок - гнізд).
Під час роботи на уроці з реченнями вчитель може давати учням приклади речень екологічного спрямування.
Наприклад:
Хоч би яке дерево ви посадили, вам буде вдячна матінка-земля.
Не ламай калину, бо вона в житті єдина.
Краще принеси ти їй води. Не рубай тополю, бо вона зустрінеться з бідою. Краще їй сестричу посади.
Вчитель може запропонувати завдання і до цих речень:
- Які слова заперечують дії? Чому? Як написані вони? (Не з дієсловами окремо)
- Випишіть головні слова.
- Які речення за метою висловлювання?
- Складіть і запишіть власні правила поводження у природі. (Не рви квітів, бо знищиш красу. Не полохай птахів. Не руйнуй гнізд. Не вбивай навіть найменшої комашки).
Екологізувати зміст предмета українська мова можна введенням до збірника диктантів текстів з певною природничою інформацією.
Наприклад:
Зима (1 клас)
Всю ніч за вікном завивал вітер. Небо стало низьким і сірим. Білою м'якою ковдрою укрив землю сніг. На деревах стрибають голодні горобці.
Школярі з 2-го класу зробили годівниці Вони розвісили їх на шкільному подвір'ї. У годівницях завжди є зерно, насіння і горобина. Пташки прилітають і дзьобають їжу.
На уроках зв'язного мовлення вчителі включають творчі завдання. На таких уроках учні вчаться складати перші невеличкі твори -- казочки, легенди, пишуть перекази, описи. Особливо діти полюбляють складати тексти про тварин і рослини. А тому вчитель має пропонувати учням теми, які близькі їм і цікаві. Наприклад;
"З ким розмовляє навесні вербичка на березі річки;
"Легенда про кульбабу;
"Що мені розповіла краплина роси?";
"Яку казкову історію розповіла білочка?".
Спочатку вчитель допомагає дітям. Пропонує їм зачин, головну частину, кінцівку тексту. Але пізніше, коли діти зрозуміють саму суть складання текстів, вони пробують їх складати самі.
Можна запропонувати два варіанти складання текстів:
Варіант 1.
"Обранець рідної землі" (Легенда про дубок).
Зачин. Був собі славний леґінь..., неабиякої сили, всі його любили, допомагав.
Головна частина. Та ось напали, стали топтати, стислося серце, скочив на „., б'ється не ден не два, падають..., направо, наліво, повернувся додому з першою... та підступний ворог... у самісіньке серце...; захитався. Але не впав; перетворився на…
Кінцівка. Своїм життям землю врятував. А смертю своєю прикрасив її. Хто йде - всяк поклониться.
Варіант 2.
"Яким я бачу дубок у майбутньому". (Текст-роз-повідь).
Зачин. Ось і закінчився....; настав час...; стали думати, що б залишити на згадку....
Головна частина. Допомогла у цьому, виростила; тепер ми посадимо; і виросте...; мені уявляється...
Кінцівка. Бо життя вічне.
Учням можна запропонувати самим обрати тему і написати якусь казку чи легенду про рослину чи тварину. Такі завдання дуже подобаються дітям.
Щоб активізувати діяльність учнів на уроках рідної мови, доцільно до структури уроку включити невеликі конкурси, вікторини на краще знання загадок, прислів'їв, приказок про рослини, тварин, взагалі, про охорону природи.
Урізноманітнять уроки мови завдання у вигляді гри, яка може сприяти і вихованню екологічної культури у дітей молодшого шкільного віку.
Дидактична гра "Що було б, якби.."
…раптом перестали квітнути рослини?
... зникли лісові звірі і птахи?
…не стало води на землі?
Гра "Вісник весни",
Читаємо початок речення, діти вибирають закінчення на дошці).
Граки прилетіли - ... (перші проталини на полях принесли).
Жайворонки нас полями заспівали - ... (трава зазеленіла).
Над квітами перші метелики закружляли -... (ластівки прилетіли).
Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителеві різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення про життя, вони є цікавими, запобігають утомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання, сприяють вихованню екологічної культури. Можливості екологічного виховання невичерпні, і його можна здійснювати на будь-якому уроці, завдяки включенню народознавчого матеріалу, різних завдань природничого змісту в канву уроків рідної мови.
Використання завдань з екологічною спрямованістю активізує роботу як учителя, так і учнів, сприяє формуванню активної життєвої позиції, що виявляється у вчинках.
Отже, використовувати екологічний потенціал кожного навчального предмета -- обов'язок класовода. Тільки озброївши учнів науковими знаннями про об'єкти і явища природи, ми закладаємо основу для їхнього екологічного виховання. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш [11;С36-38].
Розділ ІІ. Шляхи використання дитячої літератури для формування екологічної культури школярів
2.1 Дитяча періодика України як засіб розвитку мовленнєвої творчості школярів
Одним із основних напрямів національного виховання є розвиток індивідуальних здібностей і вмінь молоді, забезпечення умов її самореалізації, а також розроблення та застосування оригінальних педагогічних технологій, нових підходів, форм і методів навчання, які відповідали б потребам розвитку особистості, сприяли б розкриттю талантів, розвитку творчих умінь кожного.
У навчанні учнів 1--4 класів української мови значне місце посідає мовленнєвий розвиток молодших школярів - уміння висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Важливою ланкою цього багатогранного процесу є розвиток дитячої творчості. Помітна роль у вирішенні означеної проблеми має належати, на мою думку, роботі з матеріалами дитячої періодичної преси.
Загальновідомо, що дитяча преса виконує, передусім, функції популяризації конкретних пізнавальних та соціальних ідей. Зміст дитячих часописів має бути не тільки цікавим для дітей того віку, на який вони орієнтовані, а й містити пізнавальну інформацію, тобто розповідати читачам про нове в житті людей та навколишньому світі, відкриття науки і техніки. При цьому всі матеріали мають пропагувати усталені цінності народу і суспільства в цілому.
Кількість періодичних видань для дітей у державі свідчить про рівень її цивілізованості, культури, інтелекту, а також про перспективи розвитку в майбутньому. Нове покоління має формуватися під впливом гуманістичної державної політики, сім'ї, громадськості та джерел інформації, що гарантують повноцінний всебічний розвиток дитини. Вважаю, що думка про занепад дитячої журналістики у зв'язку із зростанням впливу телебачення є хибною, оскільки телебачення або ж комп'ютер жодною мірою не замінюють періодики. Це різні засоби інформації, що по-різному впливають на інтелектуальну діяльність дитини.
Закономірна, що світ української дитячої преси розширюється. Попри всі економічні, духовні, видавничі негаразди, на сьогодні є понад 50 видів дитячих журналів та газет всеукраїнського рівня. Вони здатні задовольняти най вимогливішого читача. Тематична різноманітність і поліграфічна якість дитячих видань, яскравість і виразність художнього оформлення, які є, передусім, необхідною умовою їх успішного функціонування за обставин ринкової конкуренції, покликані приваблювати малих читачів та їхніх наставників -- батьків, учителів, вихователів.
Варто зазначити, що поряд із добре відомими не одному поколінню читачів журнальними назвами додалося багато нових: "Клас!", "Розмалюйко", "Пізнайко", "Словознайка" (з 1990 р.), "Зернятко" (з 1995 р.), Малеча" (з 1998 р.), "Дитяча Академія" (з 2001 р.), "Вулик" (з 2002 р.) і зовсім нове видання -- "Пізнайко від 2 до 5" вперше вийшло у світ у січні 2005 року. Останнім часом з'явилося ще декілька найновіших видань, які поки що не набули бажаного розповсюдження. Наприклад, це стосується російськомовних видань "Ухтышка", "Профессор Крейд" та ін. Більшість видань виходить у Києві, але є й винятки - регіональні "Клас!", "Дзвіночок", "Світ дитити", "Зернятко", хоча й у столиці вони добре відомі. Щодо дитячих газет, то їх асортимент не такий великий, як журналів. Відомі нам "Дитяча газета", "Жива вода", "Зірка", "Перченя", "Я сам (а)", "Велика дитяча газета", "Казковий вечір" заслуговують окремої розмови. Але варто згадати, що, крім всеукраїнських газет, починає розвиватися шкільна преса (не звичайні стінгазети, а справжні шкільні видання, цікаві для широкої аудиторії).
Тиражі періодичних видань для дітей щороку збільшуються, що свідчить про зростання потреби у якісному українському продукті. Звідси виникає запитання: як зорієнтуватися батькам, учителям та методистам у такому потоці дитячої періодики? Через нестачу коштів журнали та газети не мають достатньої реклами, без чого складно заробляти необхідні Це замкнене коло, на щастя, змогли розірванні два журнали -- "Барвінок", уже класичний взірець дитячої преси, і "Пізнайко", заснований за часів незалежності. Ігровий журнал "Пізнайко", української, виходить ще й російською та англійською мовами (російськомовний "Познайка" -- то традиційний у таких випадках варіант іншою мовою, судячи зі змісту, принципово самостійне видання). Але якщо радіореклама "Пізнайка" спрямована передусім на дітей, то "Барвінок" у своїй рекламі робить акцент на увазі батьків. Обидва підходи є психологічно виправдані, але якість власне рекламних текстів поки що залишає сподіватися на краще.
Учителі ж, у свою чергу, не в змозі зорієнтуватися у цьому потоці дитячих видань через брак критично-методичного аналізу, а часом простого бібліографічного інформування. Тут несподівано негативну роль відіграє розмаїття різних "методичок", збірок завдань, вправ і готових розробок уроків, які відсувають дитячу пресу з її матеріалами на другий план. Здобуті нами дані, на жаль, свідчать, то вчителі у свої їй роботі рідко використовують матеріали ігрової періодики. Водночас вона здатна значною мірою замінити дитячі енциклопедії, задачники, розмальовки, адже багато журналів особливу увагу звертають саме на розвиток інтелекту школяра, його творчих здібностей. Окрім розваг, у них знаходимо цікаві і пізнавальні розповіді з історії ("Дивосвіт", "Світ дитини"), життя рослин і тварин, культури народів світу ("Дитяча Академія", "Загадкова скарбничка", "Соняшник"), твори літературних класиків та сучасних письменників ("Веселочка", "Терентій", "Барвінок", "Пізнайко" тощо). Природничу тематику висвітлюють "Яблунька", "Азбука природи", "Джміль"; веселять та розвивають дитячий інтелект журнали "Малеча", "Вулик", "Стежка"; вивчати англійську мову юні читачі можуть за спеціалізованим виданням "Словознайка", окремими рубриками журналів "Загадкова скарбничка", "Котя", "Стежка", "Джміль", журналом "Posnayko" та ін.
Корисними для батьків і вчителів є додатки у газеті "'Казковий вечір" та в журналі "Загадкова скарбничка". Це поради психологів і педагогів, як допомогти дитині вчитися і розвиватися, організувати дозвілля.
Зручними у користуванні і здобутті нових знань є тематичні випуски дитячих видань. Вони не тільки подають нову цікаву інформацію з гарними ілюстраціями, а й перевіряють засвоєні знання за допомогою ребусів, кросвордів, логічних завдань, саморобок, розмальовок, коміксів тощо. У журналі "Малеча" є додаток "Розважальник інтелектуала", журнал "Стежка" є комплексною грою. Головним персонажем кожного нового випуску є відомий казковий або мультиплікаційний герой, де, поряд із завданнями, спрямованими на формування розумових здібностей, подаються завдання для розвитку зв'язного мовлення, цікаві відомості про рослинний і тваринний світ.
"Барвінок: Про все на світі і про тебе" - дитячий літературно-художній і загальноосвітній журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку, один із найдавніших в Україні, який за минулі десятиріччя функціонування завоював собі непереборний авторитет. Заснований 1928 року. Він є партнером відомого видання для педагогів "Початкова школа", і це, очевидно, пояснює той факт, що "Барвінок" найпопулярніший серед дітей, а також найвідоміший серед учителів. Варто відзначити той факт, що журнал був удостоєний Почесної Грамоти Президії Верховної Ради УРСР у 1978 році, а також Почесної Грамоти Кабінету Міністрів України 2003 року.
"Барвінок" репрезентує себе як журнал школярів України. Він може здатися дещо заполітизованим (ось назви рубрик і деякі терміни журналу: Барвінкова республіка, Міністерство Мандрівок; Міністерство Солодощів і розваг і т. ін.). Але це просто один із прийомів, що дозволяє дитині відчути більше свободи або значущості опрацьовуваного матеріалу.
Минулої осені журнал започаткував 1-й Всеукраїнський літературний конкурс «Цікаві історії моєї родини», який тривав усю осінь і проводився у три етапи;
- Моя історія.
- Татова пригода, мамина пісня.
- Бабусина казка, дідусева оповідка.
Подібні конкурси -- не рідкість для журналу, а їх значення як завдання для всього класу величезне. Це може бути колективний класний твір або індивідуальне завдання для учнів з високим рівнем навчальних можливостей. Нерідко відіслані на конкурс роботи від усього класу завойовують нагороду або з'являються на сторінках журналу. Варто уявити радість учнів у такому випадку! "Барвінок" ілюстрований деталізованими малюнками, які приємно розглядати кілька разів, знаходячи все нові й нові деталі: подані у невимушеній формі художніх творів завдання є справді пізнавальними і водночас цікавими.
Оповідання, приказки, загадки, мовні ігри, ігри-завдання можна використовувати як вправи для колективної й індивідуальної роботи, під час вивчення майже всіх тем нашої програми. Увесь журнал чи окремі його сторінки використовувати як яскраву привабливу картку для роботи з парами, групами, як зі слабкими, так і з обдарованими дітьми, для виготовлення якої вже не потрібно витрачати свій час (Додаток А) [4; С.8].
Мудрий «Барвінок» справді, бо в основі його - мовне багатство народу: легенди, приказки, прислів'я. В пригоді буде журнал і на уроках читання («Розповіді-коротульки», «Абетка українських народних загадок», «Миколчині історії», Мандри і подвиги лицаря Горчика, Містер Фокс і його друзі). На уроці природознавства не обійтися без короля Мудрила Першого і Останнього, та його завдання, Лабораторія Макара Макарончика, Книга золотих казок - «Ялини-балакухи», «Люди, які шукали завтрашній день». Няв+гав+цвірінь: «Крила, лапи і хвости»: - де школярі дізнаються про різних тварин як: «Кашалот дякує жолобі», бик, ему, їжак морський, йорж, оселедцевий король, шкіряста черепаха, матамата, химера, морський тюлень, дикобраз, єнот-полоскун, кускус. Рубрика «Секретні файли про тебе» розповість школярам про те, як вишневий сік захистить м'язи від утоми.
А рубрика: Хто? Що? Як? Де? Коли? й Чому? пропонує відразу кілька мандрівок. Спочатку барвінчата вирушать до Нової Зеландії, щоб поспостерігати за пташкою Ківі, відтак помандрують до Південної Америки - досліджувати колючки на кактусах, а насамкінець їх чекає космічний політ, під час якого вони дізнаються про собак -- перших космонавтів. Далі дізнаються де зимують солов'ї, яка гора найвища в Україні.
Ну а тим, хто не любить далеких мандрівок, Міністерство кузьок і ромашок Барвінкової республіки приготувало конкурс "Я раніше не знав, що..." -- про літні відкриття у світі живої природи. Його учасникам треба продовжити речення "Я раніше не знав, що..."
- ромашку ще називають ромен, невістульки, невістка, роман, рум'янок... Про це мені розповіла бабуся.
- заєць - не боягуз. Коли йому не вдається втекти від нападника, то він лягає на спину і відбивається від ворога задніми лапами... Ми бачили це з дідусем у лісі.
- немає двох соловейків, які співали б однакові пісні... Я сам перевірив це, коли наша сім'я відпочивала на дачі.
- корінь лопуха можна класти в суп... А восени я зварю з нього смачне повидло -- уже маю рецепт.
І, як завжди, на сторожі, щоб ні з ким із барвінчат не сталося біди, суперагент Кварк. Він застерігає від неприємностей під час збирання грибів: "Не збирайте гриби біля шосейних доріг і звалищ. Не беріть незнайомі гриби. Коли сумніваєтесь, не нахиляйтеся за ними. Якщо вже вирішили взяти такий гриб, то покладіть його окремо, а потім запитайте про нього у досвідчених грибників. Повернувшись із лісу, ще раз переберіть зібраний урожай. Ніколи і за жодних умов не вживайте сироїжки сирими. А перед тим, як готувати грибну печеню, відваріть гриби у двох водах".
