Тонкий спостерігач, Василь Олександрович засобами казки "Ледача подушка" на прикладах повсякденного життя допомагає дитині подолати маленькі труднощі. Не хочеться маленькій Яринці рано вставати, йти до дитячого садка. "Увечері питає Яринка: - Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене так спати; щоб хотілося вставати і йти у садочок". У гуманних взаєминах старших і дітей Сухомлинський вбачає основу виховання почуття відповідальності, працелюбності, тобто "шкалу тонких сердечних людяних взаємовідносин" [23;С.440]. На запитання Ярини дідусь люб'язно відповідає: "Це подушка у тебе ледача". "Я знаю таємницю, - шепоче дідусь. - Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря і добре вибий її кулачками - вона й не буде ледача". Зраділа Яринка, провчила подушку, лінощі з неї повибивала, та й ну вмиватися. Дідусь у вуса посміхається. Таке ставлення дідуся до Яринки викликає відгуки дитячої душі, бажання стати кращою.
В.О. Сухомлинський звертає увагу на те, що найкращим довершеним інструментом який завжди спрацьовує, є звернення старших до серця й розуму дитини, а не намагання повчати, вказувати їй, розпоряджатися нею. За такої умови відбувається не лише вплив батьків, учителів на виховання, а й поєднання їхніх прагнень, зусиль у спільну дію виникає об'єднуючий мотив, який забезпечує гуманні взаємовідносини вихователів та вихованців. Якщо у сім'ї дитина набуває досвіду особистісних демократичних взаємовідносин, то у майбутньому, будуючи своє життя, беручи участь у дорослому житті, ця людина житиме як вільна людина у згоді з моральними цінностями.
Твори В.О. Сухомлинського переконують батьків та освітян у тому, що необхідно допомогти вихованцеві виразитися, одухотворитися красою моральності і твердо вірити в те, що прекрасне і правдиве перемагають і торжествують. Моральні почуття і вчинки пробуджуються і удосконалюються лише тоді, коли благородство, велич ідеї, на основі якої виникає це почуття, пізнаються на власному досвіді, на власних вчинках, у поведінці, у праці. Так, на прикладі казки "Не загубив, а знайшов" Василь Олександрович допомагає школярам усвідомити особистісну і соціальну значимість праці як необхідного обов'язку і духовної потреби людини, формує бажання сумлінно і відповідально працювати: «Дав батько синові новий заступ і сказав: - Йди, сину в поле, відміряй ділянку в сто ступенів уздовж і сто упоперек та й скопай.
Пішов син у поле, відміряв ділянку й почав копати. Важко було спочатку копати, доки приловчився...
Наприкінці робота пішла все краще й краще. Та коли син загнав заступ у землю, щ0б перекинути останній шматок ґрунту, він зламавсь.
Прийшов додому син, сказав батькові, що зламав заступ.
- А копати ти навчився? Копати тобі в кінці було важче чи легше?
- Навчився, і копати в кінці мені було легше, ніж спочатку.
- Отже, ти не згубив, а знайшов.
- Що ж я знайшов, батьку?
Бажання трудитися. А це найдорожча знахідка".
Зміст казки виховує у дітей також почуття совісті, обов'язку і відповідальності як найвищої загальнолюдської цінності. Процес формування почуття відповідальності у дітей розглядається В.О. Сухомлинським на основі внутрішніх властивостей людини, її свідомих і добровільних вчинках, коли дії оцінюються особистою совістю, усвідомленням обов'язку, й відповідальності.
Художні твори видатного педагога-письменника спонукають почуття дітей до роздумів, морально-етичного аналізу вчинків героїв творів, а також власної поведінки. Звертаючись до дітей, В.О. Сухомлинський писав: "Не завдавай своїми вчинками, своєю поведінкою болю, кривди, турботи, тяжких переживань іншим людям. Умій підтримати, допомогти, підбадьорити людину" [24;С.253].
Літературна творчість видатного вітчизняного педагога займає також значне місце у нових Читанках, автором яких є Голова Української асоціації Василя Сухомлинського, віце-президент АПН України, академік Олександра Яківна Савченко. У Читанках для 2 класу вміщені, зокрема художні твори В.О.Сухомлинського "Дідова колиска", "Сьома дочка", "Покинуте кошеня", "Про що думала Марійка", "Я хочу сказати своє слово", "Оленчин горобчик", "Соловей і Жук", "Горбатенька дівчинка", "Як же все це було без мене?"» "По волосинці", «Найледачіший у світі кіт» (Додаток Б).
Проблема формування моральних основ людської особистості у казках В.О. Сухомлинського розглядається крізь призму людської етики, людських почуттів, переживань. Так, зміст художнього твору "Про що думала Марійка" допомагає дітям зрозуміти суть дружніх стосунків, гуманних взаємовідносин. До маленьких читачів Олександра Яківна звертається з запитаннями:
- Що непокоїло Марійку? З якими почуттями слід читати її думки?
- Як ти думаєш, скільки років Марійці?
- Якою ти її уявляєш?
- Чи знайомі тобі почуття, що переживала дівчинка?
В умінні "відчувати душу" іншої людини, У здатності розуміти її душевний стан В.О. Сухомлинський вбачав найкращу рису моральності дитини: Умій відчути поряд із собою людину, вмій зрозуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ... Думай і відчувай, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини" [24;С.235].
Значне місце у педагогічній спадщині Василя Сухомлинського займає проблема виховання у дітей поваги, любові до матері-берегині домашнього тепла. У любові до матері він вбачав основу, джерело виховання, від якого все залежить, все починається. Вияв справжньої любові до матері педагог показав у змісті оповідання "Сьома дочка", при вивченні теми "Рідна домівка, рідна сім'я - тут виростає доля моя" (2 клас). Глибоке за змістом запитання автора підручника: "Хто з дочок по справжньому любив матусю?" допомагає дітям зрозуміти, що справжня любов до матері проявляється не лише в гарних словах, а в добрих учинках, у ставленні, повазі, шані, бажанні і потребі допомагати. По-справжньому любила матусю сьома дочка. На запитання "Чому ти так думаєш?" діти усвідомлено знайдуть відповідь у тексті оповідання: "А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матері взуття й принесла їй води в мисці - помити ноги."
Любов до матері, вважав Василь Олександрович, має формуватися з раннього дитинства. Вже у маленькій дівчинці-школярці він бачив майбутню матір, у неї має формуватись уявлення про сім'ю, про життя задля інших, в ім'я щастя ближнього, сердечність, працелюбство, непримиренність до споживацького благополуччя.
У Читанках для 3 класу вміщені художні твори В.О. Сухомлинського "Сергійкова квітка", "Спляча книга", "Красиві слова і красиве діло", "Кінь утік", "Гвинтик", "Який слід повинна залишити людина на землі?".
Зміст другої частини Читанки для 3 класу завершується твором Василя Олександровича "Що таке Школа під Голубим Небом", а також узагальненнями О.Я. Савченко великого виховного та розвивального значення: "Давно вже немає серед нас великого Вчителя - Василя Олександровича Сухомлинського [27;С.138]. Олександра Яківна звертається до третьокласників з порадами підготуватись до останнього уроку з "Читанкою", спробувати скласти власні казки, а також бажає радісного літа і зустрічей з цікавими книжками.
Такі глибоко чутливі, дієво практичного значення узагальнення та звернення автора підручника до школярів з відчуттям реального стану внутрішнього світу дитини забезпечують єдність виховних впливів сім'ї, школи, а також самоактивності дитини. Готовність дитини відгукнутись на звертання, дії дорослих, сприйнятливість їх є визначальною умовою ефективності родинно-шкільного виховання.
Звертаючись до батьків, вихователів В.О. Сухомлинський зазначав, що моральні почуття і вчинки пробуджуються і удосконалюються лише тоді, коли благородство, високий сенс, велич ідеї,, на основі якої виникає де почуття, пізнаються на власному досвіді, на власних вчинках, у поведінці, у різних видах життєдіяльності.
Видатний педагог наголошував, що мистецтво виховання полягає не лише в умінні бачити й передбачати складні ситуації, які виникають у житті дітей, а й у тому, щоб навчити дитину самостійно орієнтуватися в життєвих обставинах, і вже змалку привчати хоча б найпростіші, але самостійні рішення, бо лише таким чином у неї може розвиватися "внутрішнє бачення" і поступово складатися стійка потреба у відповідальній поведінці - найсуттєвішій ознаці становлення особистості.
Багатою та різноманітною є літературна творчість Василя Олександровича для дітей. Через оповідання, казки, притчі, легенди, написані у зрозумілому для дітей викладі, він формує ціннісні орієнтації та настанови, вчить розуміти складність і красу людського буття.
Твори видатного допомагають школярам комфортно входити у багатовимірний світ людських стосунків, закладають основи самопізнання, потреби саморозвитку, самореалізації особистості [46;С.115-118].
Як відомо, прекрасне знання теорії не завжди підтверджується умінням працювати практично в області знань, що цікавиться. Для цього ми реалізували на практиці деякі знання, отримані в ході роботи над даною проблемою. Як було сказано раннє наша робота полягає у формуванні екологічної культури, через використання дитячої літератури.
Результати педагогічного дослідження
Не секрет, що в нинішньому суспільстві існує протиріччя між значенням самостійного знайомства с художньою і науково - пізнавальною літературою, а тим впливом, якими володіють інші засоби інформації (телебачення, відео, комп'ютерні програми, кіно). Саме ці засоби найбільш відволікають дитину від хорошої книжки. А звідси, як наслідок :
- недооцінка книжки як засобу пізнання навколишнього світу (довкілля);
- зниження інтересу до самостійного читання;
- посилення прагматичного підходу до життя;
- втрата духовності і культурних цінностей свого народу.
Підвищити вплив дитячої преси на формування читацької самостійності і розвитку інтересів читачів, спрямувати їх у потрібне русло, виробити у молодших школярів звичку шукати відповіді на свої «чому? » в книжці, задовольняти читацькі потреби - завдання уроків класного, та особливо позакласного читання. Саме ці уроки покликані формувати активного читача.
Працюючі над дипломною роботою ми здійснили опитування студентів заочної форми навчання, які працюють у початковій школі. Метою опитування було - визначити сучасний стан шкільних бібліотек у сільській місцевості та у містах. А також встановити рівень інтересу до книжки молодших школярів.
Як ми відмічали, великого значення дитячій пресі надавав відомий педагог В.О. Сухомлинський. Він стверджував, що читання довідкової і пізнавальної літератури згодом стане духовною потребою, джерелом радості пізнання.
Як показує педагогічна практика попит на дитячу літературу в молодших школярів ще низький, це пояснюється тим, що вчителі (вихователі, бібліотекарі) недостатньо пропонують довідкову і наукову-пізнавальну літературу серед учнів, не розвивають у них потягу до самоосвіти, не вчать самостійно черпати знання з книжок. І, можливо, вже не така і велика вина вчителя, бо в запропонованих програмах і орієнтовному плануванні уроків позакласного читання здебільшого рекомендується дитяча художня книжка, а про науково-пізнавальну дещо забувається.
Плануючи уроки позакласного читання, переконуємося, що введення науково-пізнавальних книг уже з підготовчого етапу принесе тільки користь. При цьому, враховуючи вікові та психологічні особливості дітей 6-7 років, пропонуємо використовувати, як навчальний матеріал науково-художні казки, фото книжки, книжки-картинки, книжки-іграшки, доступні довідкові і енциклопедичні видання. Наприклад, В. Танасійчук «Шестиногі сусіди», Н. Надєждіна «І в саду, і на городі», В.Флінт «Птахи в нашому лісі», А.Давидов «Знай, люби, бережи» та ін.
Слід відзначити і те, що тиражі багатьох видань дитячої книжки недостатні, а науково-пізнавальної та довідкової і поготів. Це негативно позначається на кількісному складі фондів дитячих бібліотек і їх безсистемному використанні вчителями.
У процесі виконання дипломної роботи, ми частково проаналізували, як друкується і розповсюджується українська дитяча преса.
І хоча багато видавців і спеціалістів вважають, що значного прибутку цей бізнес не приносить, та незважаючи на всі «але», наше, вітчизняне книговидавництво розвивається правильним шляхом. Росте потреба в українських книгах: школи перейшли на державну мову.
Ми знаємо, що українська книга має бути найвищої якості. Саме з цього починається патріотизм, хоча навіть абетка може бути недосконалою. Наприклад, абетка починається з літери «А» - намальовано лелеку, і так і пишуть: А - «крилатий наш лелека». Тобто механічно переклали з російської мови, не думаючи, що слово «аист» перекладається на українську мову зовсім з іншої літери.
Всі видавці, опитані нами, продавці книг, пересічні громадяни, колеги студенти говорять про те, що художня література, видана в Україні, - дорога.
За останніми підрахунками найпродуктивніше працювали провідні вітчизняні видавництва - «БАО», «Фоліо», «Освіта», «Наукова думка», «Ґенеза», «СВІТ», «Перун», «Основа».
Проаналізувавши закон України «Про видавничу справу», який покликаний сприяти національно-культурному розвитку українського народу шляхом збільшення загальної кількості тиражів, обсягів та розширення тематичного спрямування українського книговидання, статтю 5 цього Закону, де сказано, що «Державна політика у видавничій справі спрямовується на підтримку розвитку національного книговидання, наповнення україномовними виданнями ринку», статтю 27, а також звіт Книжкової палати України, маємо такий результат - кількість примірників на одного жителя України складає аж 1.0! Сумно, що у 1930 році жителя України припадало в 3 рази більше книжкової продукції.
Якщо говорити про співвідношення російськомовних і україномовних книг на українському ринку, то слід сказати, що книги українських видавництв видані російською мовою, складають 25-27% від загального ринку. Це переважно довідкова, енциклопедична література.
У Львові неодноразово проводився форум книговидавців, метою якого - постійно популяризувати українську книгу.
Видавці вважають, що ставлення до української школи - це обличчя держави, тому в першу чергу державі потрібно піднімати марку, як тепер кажуть, «бренд книги».
Проаналізувавши стан української преси у наших крамницях та бібліотеках ми відмічаємо, що для того, щоб в Україні друкувалась і вигідно продавалась українська книга, в тому числі і дитяча, потрібно:
1) щоб вітчизняного книговиробника в першу чергу підтримувала держава, щоб книга сприймалася і оподатковувалася не як звичайний виробничий продукт, а як специфічний товар, що є чи не основним чинником формування духовності, свідомості людини;
2) Державна політика повинна сприяти збільшенню випуску книжкової продукції;
3) Держава повинна зробити все для того, щоб російський книговидавник не був монополістом на українському ринку книги. Тобто, українська книга, дитяча книга повинна бути конкурентноздатною, набагато дешевшою продукцією, ніж завезена з Росії.
Провівши батьківські збори у 4 - му класі Мстишинської школи
І-ІІ ступенів ми відмічаємо, що 35% батьків відповіли позитивно на запитання «Чи вони виписують дитячі журнали?». Але згадуючи своє дитинство всі назвали і журнал «Барвінок», «Малятко», «Соняшник», згадали які цікаві там вірші та казки і екологічного спрямування. Такі відповіді батьків пояснюються браком грошей, безробіття батьків.
Звичайно телевізор і комп'ютер не замінять книги.
А відповіді учнів зовсім не втішні. Вони не чітко згадують, яку книгу читали недавно поза програмою. Декілька діток розповіли про цікаві оповідання у журналі «Барвінок», назвали героїв казок із цього видання. Діти розучуються фантазувати, коли не читають преси.
Ще важчим для дітей було питання, прочитати вірш про красу української природи, про рідний край. Тому ми вважаємо, що вчитель початкових класів повинен частіше організовувати похід дітей у бібліотеки міста. Але виникає проблема із сільськими бібліотеками, де забезпечення дитячою пресою бажає кращого.
Провівши наше дослідження, ми відмічаємо, що у кожному виданні є цікава пізнавальна інформація екологічного спрямування. Багато дитячих журналів окремо виділяють рубрику про рідкісних рослин і тварин, про правила поведінки у лісі, біля озера, про цікаву поведінку тварин у різні пори року. Ми рекомендуємо вчителеві початкових класів, при вивченні курсу «Я і Україна» підібрати цікавинки до кожної із тем і оформити їх у вигляді альбомів або окремих ланок. Дітям 4 - х класі разом з батьками бажано порекомендувати зробити альбом про природу свого краю, розмаїття фауни і флори. Працюючи з батьками діти зацікавляться і газетними статтями і оповіданнями на тему Волинь.
Спостереження показало, що у школах міста немає куточків про охорону Природи України і Волині. Бажано підібрати цікаві ілюстрації, фотоматеріали, газетні статті.
Отже, дитяча преса, яку пропонують наші вітчизняні видавництва містять достатню кількість матеріалів екологічного спрямування. Але вчителі недостатньо використовують цю інформацію. Потрібно більше залучати дітей до процесу читання дитячих журналів.
ВИСНОВКИ
Природа вимагає від людини любові і поваги, турботи і бережливого відношення і мета вчителя навчити дітей любити, поважати природу, пізнати її чудовий світ. Вчитель повинен дуже багато працювати над розвитком в учнів уваги і спостережливості. Природа своєю різноманітністю, яскравістю фарб приваблює увагу дітей і позитивно впливає на їхній розвиток.
В даній роботі були розглянуті теоретичні засади формування екологічної культури молодших школярів, а саме:
психолого-педагогічні основи екологічного виховання - це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів;
сутність і дидактичні можливості екологічного виховання в початкових класах - це те, що діти мають зрозуміти, що людина -- невід'ємна складова частина природи, що вона своєю діяльністю впливає на навколишнє середовище, і вплив її може бути як позитивний, так і негативний. Досягнути успіхів у формуванні екологічної свідомості можна лише тоді, коли підростаюче покоління оволодіє стратегіями і технологіями взаємодії з природою. Адже свідомість формується у процесі діяльності;
екологічна освіта молодших школярів на міжпредметній основі - екологічна освіта й виховання молодших школярів здійснюється на міжпредметній основі. Провідна роль тут належить таким навчальним предметам, як «Я і Україна», «Читання». Зміст чинних програм дає змогу сформувати у дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі природоохоронні уміння і навички, розкрити взаємозв'язки між неживою та живою природою, природою і людиною.
В другому розділі ми розглянули шляхи використання дитячої літератури для формування екологічної культури школярів:
дитяча періодика України як засіб розвитку мовленнєвої творчості школярів - дитяча преса виконує, передусім, функції популяризації конкретних пізнавальних та соціальних ідей. Зміст дитячих часописів має бути не тільки цікавим для дітей того віку, на який вони орієнтовані, а й містити пізнавальну інформацію, тобто розповідати читачам про нове в житті людей та навколишньому світі, відкриття науки і техніки;
використання казки в екологічному вихованні учнів - у виховному процесі доцільно широко використовувати народні казки. Вони розвивають уяву, образне мислення, усне мовлення, стимулюють творчу активність, слугують дієвим засобом самовиховання дитини. Школярі вчаться спостерігати, аналізувати, узагальнювати. Казкові історії містять інформацію про динаміку життєвих процесів. Вони надають можливість легкого і природного осмислення реального світу, тобто є своєрідним містком між казковим, фантастичним і реальним життям.
На основі опрацьованої наукової літератури та спостережень можна зробити наступні висновки:
- учитель початкових класів повинен сформувати спираючись на методи, властиві природничим наукам, в учнів цілісне уявлення про природу, розкрити зв'язки і причини поширених природних явищ, а також показати, як людина використовує природу в процесі трудової діяльності;
- екологічне виховання в школі характеризується комплексним підходом і є складовою частиною виховання. Комплексність екологічного виховання проявляється у тому, що воно досягається внаслідок поєднання морального, трудового, естетичного виховання, що сприяє всебічному розвитку особистості.
- спостереження є одним з методів здійснення краєзнавчого і сезонного принципів у навчанні, виховання у дітей спостережливості, естетичних почуттів, бережливого ставлення до природи і на цій основі формування елементів світогляду.
- вчитель повинен підібрати список рекомендованої літератури екологічної тематики для позакласного читання. У позаурочній виховній діяльності необхідно ознайомлювати школярів із принципами і нормами моральності людини, формувати у них моральні переконання і досвід поведінки.
- слід відзначити і те, що тиражі багатьох видань дитячої книжки недостатні, а науково-пізнавальної та довідкової і поготів. Це негативно позначається на кількісному складі фондів дитячих бібліотек і їх безсистемному використанні вчителями.
- опитування учнів показало, що батьки та шкільні бібліотеки зараз менше підписують дитячі періодичні видання. Це пояснюється браком грошей, безробіття батьків.
- вчителі недостатньо використовують пізнавальну інформацію екологічного спрямування.
Отже, вчитель повинен так побудувати урок, використати такі форми роботи, щоб учень взяв з уроку щось нове, корисне, пізнавальне, цікаве. Щодня, щогодини вчителі торкаються вразливого дитячого серця. Дотик їх мудрий і чутливий, добрий і вимогливий. Вони повинні не тільки запалювати вогник любові до знань, а й дбати, щоб він ніколи не згас.
Роблячи висновки, можна сказати, що поставлена переді мною гіпотеза підтвердилась.
Список використаних джерел:
1. Абдулаев З. Экологическое отношение и экологическое сознание. - Ташкент, 1990. - 183с.
2. Байбарака Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. - К.: Форум, 2004. - 176с:іл.
3. Барвінок: Про все на світі і про тебе: Дитячий літературно-художній і загальноосвітній журнал молодшого шкільного віку. - 2005. - №10
4. Барвінок: Про все на світі і про тебе: Дитячий літературно-художній і загальноосвітній журнал молодшого шкільного віку. - 2006. - №8
5. Барвінок: Про все на світі і про тебе: Дитячий літературно-художній і загальноосвітній журнал молодшого шкільного віку. - 2007. - №6, 11
6. Барвінок: Про все на світі і про тебе: Дитячий літературно-художній і загальноосвітній журнал молодшого шкільного віку. - 2008. - №1, 7, 10, 12
7. Барвінок: Про все на світі і про тебе: Дитячий літературно-художній і загальноосвітній журнал молодшого шкільного віку. - 2009. - №1, 2, 3, 4
8. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підручник для 2 класу. - К.: Форум, 2002. - 144с.:іл..
9. Варшавський Л.Р. Гюстав Доре. - М.: Искусство, 1966. - 80с.
10. Ващенко Г. Виховний ідеал. -- Полтава, 1994. - С.155
11. Вороніна Л.П. Структура діяльності вчителя щодо здійснення міжпредметних зв'язків//Педагогіка. - К.,1984. - Вип.2. - С.76-80
12. Грицина Т. Екологічна освіта молодших школярів під час вивчення рідної мови//Початкова школа. - 2007. - №6. - С.36-38
13. Гуз К.Ж. та ін. Я і Україна: Підручник для 1 класу/ К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, С.І. Собакар. - Полтава:Довкілля-К,2007. - 112с.:іл.
14. Дивосвіт: Дитячий журнал - 2009. - №1, 2
15. Дитяча Академія. - 2009. - №2, 3, 4
16. Дробноход М. Філософія екологічної освіти//Освіта. - 1996. - 29 травня. - С.4
17. Дужук С. Використання казки в екологічному вихованні учнів//Початкова школа. - 2007. - № 6. - С.38-39
18. Дьяков Л.А. Гюстав Доре. - М.: Искусство, 1983. - 135с.
19. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського університету: Серія педагогічна. - Випуск ХІІІ. - Кам'янець - Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. - 252с.
20. Зинченко В.П., Моргунов В.Б. Человек развивающейся: Очерки российской психологи. - М.: Тривола, 1994. - 301с.
21. Івасишин Г. Розвивальний потенціал казки в родинному вихованні// www.children.edu-ua.net/storage/1251.doc
22. Кіліченко Л. М. та ін. Українська дитяча література / Кіліченко Л. М., Лещенко П. Я., Проценко І. М. - К. : Вища школа, 1979.
23. Кмець А.М. Екологічна свідомість майбутніх учителів: проблеми, зміст, типологія//Вища освіта України. - 2001. - №2. - С.96-99
24. Коваль В. Звіт-концерт «Бережи природу»: Для учнів 3-4 класів// Початкова школа. - 2005. - №7. - С.23-24
25. Ковальчук Г., Ковальчук Г. Виховання екологічної свідомості//Початкова школа. - 1999. - №10. - С.17-19
26. Комендар В.І. Проблеми екологічного виховання. - Ужгород, 1994. - 15с.
27. Концептуальні виміри екологічної свідомості/ М.М. Кисельов, В.Л. Деркач, Т.В. Гардашук та ін. - К.: Парапан, 2003. - 312с.
28. Малятко: Щомісячний журнал для дітей. - 2008. - №6
29. Мартиненко В. Робота з дитячою книгою (14 занять)//Початкова школа.-2001.-№6.-С.47-52
30. Маршак С.Я. Стихи и сказки для самих маленьких. - М.: Астрель, 2001. - 176с.
31. Небел Б. Наука об окружающей бреде. - Ч.І. - М.: Мир, 1993. - 330с.
32. Небел Б. Наука об окружающей бреде. - Ч.ІІ. - М.: Мир, 1993. - 420с.
33. Однокласник (ОК). - 2009. - №1, 2, 3, 4
34. Пізнайко: Журнал для дітей - 2009. - №1, 2, 3
35. Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових праць. - Вип. 2. - Луцьк,2005. - С.254-261
36. Провоторов О. Дитяча періодика України як засіб розвитку мовленнєвої творчості школярів//Початкова школа. - 2007. - №6. - С.55-59
37. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001. - 296 с.
38. Програми для середньої загальноосвітньої школи 3-4 класи. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.
39. Савченко О. Я. Читанка: Підручник для 2 кл. - К.: Освіта, 2003. - Ч. І. - 126 с.
40. Савченко О. Я. Читанка: Підручник для 2 кл. -К: Освіта, 2003. - Ч. ІІ. - 143 с.
41. Сухомлинська О. В. Свіжий вітер казки // Початкова шк. - 1990. - № 9.
42. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка: Вибрані Твори. - У 5 т . Т. 5. - К: Радянська школа, 1977.
43. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості: Вибрані твори. - У 5 т. - Т. 5. - К.: Радянська школа, 1976.
44. Сухомлинський В. О. Щоб душа була пустою: Вибрані твори. - У 5 т. - Т. 1. - К.: Радянська школа, 1977.
45. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину: Вибрані твори. - У 5 т. - Т. 2. - К.: Радянська школа, 1977.
46. Сухомлинський В.О. Вибрані педагогічні твори: В 3-х т. - Т.1. - М., 1979. - 640с.
47. Трапила коса на камінь: Українські народні соціально-побутові казки / Упор. І.В. Хланта. - К., 1993. - 504с.
48. Тришневська Г., Олійник Н. В.О. Сухомлинський про роль казки у родинно-шкільному вихованні// Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського університету: Серія педагогічна. - Випуск ХІІІ. - Кам'янець - Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. - С.115-118
49. Українські народні казки: Для молодшого та середнього шкільного віку / Упор. О.С. Яремійчук. - К.,1989. - 264с.
50. Федотова С. Ілюстрація у книзі для дітей// Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського університету: Серія педагогічна. - Випуск ХІІІ. - Кам'янець - Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. - С. 44-50
51. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання// Початкова школа. - 1998. - № 4. - С.30-32
52. Химинець О.В., Химинець В.В. Проблеми екологічного виховання учнів. - Ужгород, 1995. - 94с.
53. Христофор А. Сутність і дидактичні можливості екологічного виховання// Початкова школа. - 2007. - №6. - С.9-12
54. Шарко В.Д. Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики. - К., 1990. - 207с.
55. Экологическое знание и сознание: особенности формирования/ А.Н.Кочергин, Ю.Г. Марков, Н.Г. Васильев. - Новосибирск: Наука, 1987. - 221с.
56. Яблунька: Розважально-пізнавальне видання для дітей. - 2007. - №6
Додаток А
ЗАГАДКИ
1. Пухова руденька шуба
Із сосни стриба на дуба.
Хвіст у неї, як мітла,
А сама на зріст мала.
Не звірятко -- просто диво:
Невгамовне, пустотливе.
Вгору -- вниз, на гілку з гілки...
Хто це буде, діти... (білка)
2. У землі мої комори,
Добре рию ходи, нори.
Я маленький, мовчазний,
Ще до того і сліпий. (Кріт.)
3. Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і довгий маю,
Шкідників ним здобуваю. (Шпак.)
4. Є у лісі хата.
В ній кімнат багато.
Тут диве отара
Добрих санітарів.
Та цю хату не чіпай --
Санітарам спокій дай... (Мурашки)
Додаток Б
Василь Сухомлинський
НАЙЛЕДАЧІШИЙ У CBITI KIT
Лежав на столі кіт. Дівчинка поставила перед ним дві тарілки - одну зі сметаною, другу - з молоком.
Кіт подумав: це дівчинка принесла мені частування. Але що краще: сметана чи молоко? Кіт збирався подумати, що краще, але не міг думати - такий він був ледачий.
Коли це у відчинене вікно залетів горобець. Залетів, сів на стіл i клює там якісь крихти. Тепер перед Котом було вже три смачні речі: сметана, молоко i горобець. Та xiбa легко зважитися, що з цих трьох речей найсмачніше? Кіт збирався подумати, що ж найсмачніше, але думати було важко. Він заплющив очі и заснув.
Це був найледачіший у світі Кіт.
