-- Зробіть висновок, що в природі відносять до неживої природи.
2. Постановка мети бесіди та її усвідомлення учнями.
-- Яка пора року минула? Назвіть пору року, що настала.
-- Сьогодні ви дізнаєтесь, які зміни відбулися у неживій природі з настанням осені.
-- Отже, яку частину природи ви будете вивчати? Що ви повинні дізнатися про неї?
3. Організація і проведення бесіди.
-- Пригадайте свої спостереження влітку. Якого кольору було небо?
-- Подивіться на небо. Який колір воно має восени?
-- Порівняйте колір неба влітку і восени. Зробіть висновок, як змінився колір неба восени. (Висновок закріплюється).
-- Пригадайте, як ви одягалися влітку. Подивіться, як одягнуті люди восени. Чому, як ви гадаєте?
-- Отже, з настанням осені стало холодніше.
-- Восени змінюється довжина дня і ночі.
4. Загальний висновок за наслідками бесіди.
Отже, з настанням осені відбуваються зміни висоти сонця, кольору неба, температури повітря, довжини дня і ночі. Які ж ці зміни? Назвіть їх у такій послідовності, як вивчали. Щоб відповідь була правильною і повною, розпочинайте її так: «З настанням осені у неживій природі відбулися такі зміни...».
2. Розповідь учителя широко застосовується при використанні наочних посібників для ілюстрування і конкретизації теоретичних положень. Така розповідь має емоціональне забарвлення, чим посилюється її виховний вплив на дітей. Наприклад, Наприклад, на уроці за темою «Луки» формується одне з уявлень -- про різноманітність рослин луків. Розповідь-опис будується на основі картини, на якій зображені луки, малюнків окремих рослин і гербарію.
-- Сьогодні ми з вами помандруємо на луки. Уявіть собі, що світить літнє сонце, легкий, теплий вітерець колише трави. Погляньте на картину, перед нами розкинулись луки, ніби яскравий різнокольоровий килим. Такої краси лукам надають рослини. Бачите, як їх тут багато, і квітують вони різними кольорами. Що ж це за рослини? Як вони називаються? (Риторичні запитання). Ось рослина з білими квітками і жовтою серединкою ніби усміхається до нас. (Показується малюнок, гербарій). Ви її впізнали? Так, це ромашка лікарська. Крім того, що гарна, вона й дуже корисна. Адже і назва в неї -- ромашка лікарська. Тепер ви її запам'ятаєте і впізнаєте. А ось рослина з жовтими блискучими квітками. Подивіться, як їх багато, і схожі вони на жовті маленькі сонечка. Називається ця рослина жовтець. Чому її так назвали? Ще раз прочитаємо слово-назву: жовтець. Вона походить від слова жовтий, назви кольору квітів. Рослина з червоними квітками називається конюшиною, її люблять різні травоїдні тварини. (Всі назви рослин записуються на дошці). Ось ми і побували з вами на луках. Зробимо тепер висновок про побачене там: на луках багато трав'янистих рослин, серед них є ромашка лікарська, жовтець, конюшина.
Для закріплення змісту уявлення вчитель пропонує запитання: «Назвіть, які трав'янисті рослини ростуть на луках?» (Вимагається повна відповідь). Відповідаючи, діти користуються гербаріями і записами на дошці.
3. Порівняння є одним з найефективніших прийомів формування конкретних уявлень і понять на основі використання наочних посібників. Порівнювати можна натуральні предмети або їх зображення між собою або з відповідними уявленнями учнів.
Завдання для порівняння або зіставлення предметів і явищ можуть бути різними. Наприклад, учитель вимагає порівняти зовнішній вигляд предметів: «Порівняйте зовнішню будову ящірки і жаби. Чим вони відмінні? Що є схожого в зовнішній будові ящірки і жаби? Чим відзначається шкіра плазунів і земноводних?». Формування поняття може відбуватися на основі порівняння предметів з уявленнями учнів про споріднені предмети, явища.
Наведемо приклад використання методу порівняння на уроках «Я і Україна».
-- Пригадайте, як ви вимірювали довжину тіні від гномона у кінці серпня. Якою вона була?
-- Яка довжина тіні від гномона в кінці жовтня?
-- Порівняйте довжину тіні від гномона в серпні і жовтні. Зробіть висновок, як вона змінилася у жовтні.
-- Довжина тіні від гномона стала у жовтні довшою. Про що це свідчить? (Змінилася висота сонця).
-- Зробіть висновок, як змінилася висота сонця з настанням осені. (Висновок закріплюється).
Окреме місце серед наочних посібників займає роздавальний матеріал -- колекції гірських порід, мінералів, корисних копалин, продукції рослинного і тваринного походження, виробничих матеріалів, а також дрібні зображення-- фотографії, листівки, картки та ін.
Роздавальний матеріал -- це невеликі за розміром предмети або зображення, які здалеку мало помітні. Отже, щоб уявлення були чіткі і яскраві, роздавальний матеріал треба розглядати зблизька. Розглядаючи, наприклад, граніт, учні звертають увагу на його колір, блиск, форму кристалів польового шпату, кварцу і слюди, відчувають його вагу. Розглядаючи зразки синтетичних матеріалів, вони визначають їх вагу, колір, форму, будову, властивості тощо.
Методика і техніка роботи з роздавальним матеріалом визначається змістом, темою і метою уроку. Треба, щоб на кожній парті або столі було принаймні по одному зразку кожного предмета. Наведемо фрагмент частини уроку. Учням роздаються гербарні зразки рослин пшениці, жита, ячменю, вівса, рису, а зразок кукурудзи демонструється. Щоб забезпечити усвідомлене сприймання, актуалізуються опорні знання:
-- Пригадайте, на які групи поділяються рослини за будовою стебла? (Якщо дітям важко відповісти, їм пропонується опора для згадування: малюнки дерева, куща, трав'янистої рослини), До якої групи належать ті рослини, які знаходяться на парті? Обґрунтуйте свою думку. Щоб правильно висловитися, користуйтеся записаним на дошці реченням: «Ці рослини є ..., тому що ...... . Пригадайте, що у рослини називається органом? (Орган -- це частина рослини). Назвіть і покажіть на одній з розданих вам рослин всі її органи. Але спочатку пригадайте, в якій послідовності слід називати органи, (Починати потрібно з ..., далі назвати .... .). Візьміть першу рослину. Уважно розгляньте її. Якщо впізнали, то назвіть її. (Якщо дитина не знає, рослину називає вчитель).
Наступним етапом експериментального дослідження було виявлення його ефективності у підвищенні навчальних досягнень учнів.
ІІ.2 Вплив експериментального дослідження на ефективність навчання молодших школярів
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження з метою вивчення впливу наочності на рівень навчальних досягнень молодших школярів.
У процесі проведення формувального експерименту залежно від цілей уроку і дидактичних особливостей виучуваного матеріалу ми використову-вали наочні посібники навчального (дидактичного) і перевірного характеру.
Як показали результати дослідження, завдання виконувалися успішно лише в тому разі, коли діти зрозуміли мету, їм цікаво її досягти, вони володіють навичками роботи з наочними посібниками. Для цього молодшим школярам роздавалися індивідуальні картки, в яких було записано рекомендований план міркування.
Наведемо приклад карток із планом, які націлювали учні 3 класу на послідовність виконання завдань при оволодіння поняттям про свійських тварин.
1. Дай характеристику корови. Для цього:
розглянь на малюнку корову. Назви характерні особливості її зовнішньої будови;
охарактеризуй її спосіб життя;
з'ясуй, чим вона живиться;
яку користь вона приносить людині.
2. За таким самим планом дай характеристику інших тварин: вівці, свині, собаки, кози.
Визнач, чим ці тварини відрізняються між собою.
Знайди ознаки, спільні для всіх цих тварин, на основі чого їх можна об'єднати одним поняттям «свійські тварини».
Використовувалася така пам'ятка для учнів при виконанні переказу тексту.
Пам'ятка “Як готуватися до переказу”:
1. Уважно прочитай текст.
2. З'ясуй значення незрозумілих тобі слів.
3. Визнач головну думку тексту. Знайди ті слова, словосполучення, речення, які особливо важливі для її розкриття.
4. Розділи текст на частини. Добери до кожної з них заголовок.
5. Запиши план тексту.
6. Усно перекажи текст за планом.
7. Поясни правопис важких для тебе слів.
8. Уважно перечитай ще раз текст.
9. Запиши переказ.
У даному випадку, коли вчитель давав лише вказівки для роботи учнів, а основну частину матеріалу учні вивчали самі, їхня самостійність була більшою, і в роботах відчувалися елементи дослідження.
Усі завдання для учнів відрізнялися як за ступенем їх самостійності, так і за дидактичною складністю. Так, виділялися роботи, в яких роздатковий матеріал був ілюстрацією до пояснення вчителя або тексту підручника, були легші і простіші для учнів. Завдання, які містили у собі елементи дослідження, вимагали від учнів більшої самостійності, були складнішими для них.
Для звернення уваги молодшим школярам пропонувалися такі завдання, для виконання яких потрібно було поєднати розумові дії з практичними. Наприклад, не тільки прочитати, а й порівняти текст з попереднім, навести свої приклади, провести досліди, спостереження, визначити, що зайве у списку, тощо.
Ілюстрації підручників часто використовувалися для самостійної роботи школярів, особливо через відсутність у школі відповідних наочних посібників. У такому випадку ілюстрації у підручниках з курсу «Я і Україна» ставали основними джерелами нової інформації. Організовуючи самостійну роботу з підручником, ми враховували, що підручники створювались без урахування специфіки самостійної роботи. Тому ми вводили додаткові вказівки для учнів щодо самостійної роботи з підручником. До кожного малюнка продумувався ряд запитань та завдань, які допомагали спрямувати увагу дітей на виявлення ознак різних предметів та явищ, що зображені на малюнках.
Так, під час вивчення теми «Кругообіг води в природі» на етапі самостійної роботи ми пропонували учням виконати завдання:
розглянь малюнок;
простеж, куди зникає дощова вода;
як називається те місце, де вода виходить на поверхню, тощо.
У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного (який працював за традиційною методикою навчання) класів. З метою визначення ефективності експериментального дослідження ми пропонували серію контрольних самостійних завдань.
Наведемо приклади завдань для контрольних зрізів з курсу «Я і Україна».
Тема «Вода»
1. Подивись на фізичну карту України. Скажи, якими кольорами нанесені на ній річки, озера, моря.
2. У статті «Без води немає життя» на с. 91 прочитай перший і третій абзаци. Скажи, що таке твердий, рідкий і газоподібний стани води.
3. На якій річці стоїть твоє місто? село? Довідайся, де річка бере початок, куди впадає.
4. Розкажи, де у твоїй місцевості знаходиться вода. Наведи приклади річок, озер, струмків. Розкажи про озеро у такій послідовності: назва озера і де воно розміщене; звідки озеро поповнюється водою; яка в ньому вода; які його береги; зміни рівня води в озері та з яких причин відбуваються; заростання озера; як озеро використовується населенням.
5. Чи бачив ти море? Розкажи про нього. Які книжки ти читав про море? Як автори описують його?
6. З перелічених назв станів води випиши ті, які означають її твердий стан: вода, лід, град, сніг, іній, водяна пара.
7. Напиши, які тверді речовини розчиняються у воді. Поясни, чому.
8. Поміркуй, чому на кришці каструлі, в якій кипить вода. З внутрішнього боку утворюються краплини? З яким природним явищем це можна порівняти?
9. Коли швидше висохне мокра білизна - влітку чи восени? Чому?
Результати виконання завдань з курсу “Я і Україна” подано на діаграмі 1.
Діаграма 1
За результатами діаграми 1, в експериментальному класі учнів з високим рівнем навчальних досягнень на 8% більше, ніж у контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 21% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем навчальних досягнень на 25% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем навчальних досягнень 12%, а в контрольному - 17%.
Для виявлення ефективності формувального експерименту ми пропону-вали для учнів контрольного та експериментального класів ті ж завдання, що використовувалися протягом навчального року для формування умінь письмового переказування тексту. При цьому використовувалися рекомен-дації програми з рідної мови для переказу використовувати матеріал, який учні чули по радіо чи телебаченню, від дорослих, прочитали в журналі, газеті, дитячій книжці і т. ін.
Наведемо приклади завдання для контрольних зрізів з української мови.
Тема. Переказ тексту "Хоробрий зайчик".
І. Вступне слово вчителя -- підготовка до сприймання змісту тексту.
-- Ще зовсім недавно ми бродили з вами в осінньому лісі. Під ногами шурхотіло опале листя, сумну пісню співали птахи. А сьогодні під теплою білою ковдрою сплять деревця і тваринки, не чути співу птахів.
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила --
Пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте, хто вона,
Бабуся чарівна. (З и м а).
-- Так, це -- зима.
Прийшла зима, і життя змінилося і в людей, і в тварин. Скажіть, будь ласка, яким стало життя тваринок у лісі? (Ведмідь ліг спати у барлозі, зайчик і білочка змінили шубки на нові).
-- А навіщо зайчик змінює свою сіру шубку на білу? (Щоб ховатися в снігу від хижаків).
-- А від кого ж ховається зайчик? Хто на нього може напасти? (Вовк, лисиця...).
-- Маленький зайчик ховається також від хижої пташки, що зветься пугач. Як ви думаєте, яким потрібно бути зайчику, щоб не потрапити до лап ворога? (Прудким, хоробрим, хитрим).
(Слова ми записували на дошці).
II. Оголошення мети уроку.
-- Сьогодні на уроці ми прочитаємо цікавий текст про зайчика і будемо вчитися усно його переказувати.
III. Читання вчителем тексту "Хоробрий зайчик".
-- Послухайте уважно текст:
Біг зайчик по узліссю. Раптом пугач каменем упав на нього. Розбійник ухопився за спину зайця крючкуватими кігтями. Сіренький перекинувся набік, задніми ногами вдарив нападника. Пугач відпустив здобич. А зайчик скочив на ноги і зник у гущавині.
IV. Визначення теми і основної думки тексту.
-- Про кого розповідається у тексті?
А про якого саме зайчика? Що головне хотів сказати нам автор цього оповідання? Якщо підібрати заголовок до тексту, яка назва буде кращою: "Зайчик" чи "Хоробрий зайчик"? Доведіть.
V. Змістовий аналіз тексту;
-- Чому ми назвали зайчика хоробрим? А чому пугача названо розбійником? Як відповів зайчик на напад хижої птиці? Чи захочеться пугачеві ще раз напасти на зайчика?
VI. Фізкультхвилинка.
-- Підніміться зі своїх місць і уявіть, що ви -- маленькі зайчики.
Сірий зайчик сів і жде,
Дрібно вушками пряде.
Зимно зайчику стоять,
Треба трішки пострибать.
Скік-скок, скік-скок,
Треба трішки пострибать.
VII. Мовний аналіз тексту.
-- Послухайте ще раз уважно оповідання (повторне читання).
-- Чи є у цьому тексті речення, у яких не згадується про зайчика? (Це питання можна поставити перед читанням тексту).
-- Послухайте, якими словами тут названо зайчика: зайчик -- нього -- зайця -- сіренький -- здобич. Чи кращим було б оповідання, якби в кожному реченні повторювалося слово зайчик? А якими словами автор називає пугача? (Розбійник, нападник).
-- Чи можна речення поміняти місцями? Чому?
-- Що означає слово узлісся?
-- Чому в оповіданні сказано, що пугач упав каменем?
-- Яке місце в лісі можна назвати гущавиною!
-- Як правильно вимовляти слова узлісся, кігті?
-- Як по-іншому можна сказати: ухопився (схопив), перекинувся (перевернувся), ударив (наніс удар), скочив на ноги (схопився), зник (пропав). А чиї слова більш точні -- автора чи ті, що ми підібрали? (Вчитель уточнює, чому).
VIII. Структурний аналіз тексту.
-- Пригадаймо, яким реченням розпочинається текст. Що далі відбулося? Чим закінчується ця пригода?
ІХ. Складання плану тексту.
-- А зараз спробуємо скласти план у вигляді запитань ніби ви ставите запитання один одному. Попрацюймо у парах.
-- Тепер запишемо загальний план на дошці.
План
1) Де біг зайчик?
2) Хто на нього напав?
3) Чи розгубився зайчик? Що він зробив?
4) Чому пугач відпустив здобич?
X. Повторне читання тексту.
-- Зверніть увагу, з якою інтонацією я читатиму текст. Приготуйтесь до його переказу, подумайте, який малюнок ви б виконали до змісту цього тексту.
XI. Усне переказування тексту спочатку в парах, а потім 1--2 учні переказують усьому класу.
XII. Виконання учнями малюнків до тексту, розповідь про їх зміст.
Результатом проведення переказу даного виду стало вироблення у молодших школярів уміння переказувати текст за запитаннями; за планом; з використанням сюжетних ілюстрацій.
Результати виконання завдань з української мови подано на діаграмі 2.
Діаграма 2
За даними діаграми 2, в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 10% більше, ніж в контрольному, а учнів із достатнім рівнем - на 13% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем навчальних досягнень на 20% менше, ніж в контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем навчальних досягнень немає зовсім, а в контрольному - 3%.
Таким чином, результати експериментального дослідження підтвер-дили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики використання наочних посібників на уроках у початкових класах.
Висновки
Таким чином, проведене дослідження особливостей застосування наочних посібників на уроках у початкових класах дає нам можливість зробити наступні висновки:
1. Принцип наочності, наочні методи навчання та посібники здавна є важливою сферою психологічних, педагогічних та методичних досліджень. В різні періоди розвитку науки цю проблему розглядали К.Д. Ушинський (основоположник вітчизняного наочного навчання), І. Песталоцці, А. Дістер-вег, Л.В. Занков, В.О. Шаталов та багато інших вчених. У результаті вивчення цього питання нами виявлено, що необхідність використання наочних посібників у початковій школі зумовлюється особливостями мислительної діяльності молодших школярів - домінуванням наочно-образного виду мислення. В психологічному ж плані застосування засобів унаочнення ґрунтується на великому значенні чуттєвого сприймання для вивчення властивостей предметів і явищ дійсності. Чуттєве пізнання в навчальному процесі може виступати і як самостійна сторона розвитку особистості молодого школяра, і як засіб формування абстрактних понять.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
