Головне місце в початкових класах відводиться тексту-розповідь. Але по мірі оволодіння учнями зв'язним мовленням все частіше і ширше у розповідь вводиться елементи опису, міркування.
Висновок
Описана робота дозволить учням початкових класів практично засвоїти і в міру можливості застосувати такі відомості:
1) текст - це завершене зв'язне висловлювання;
2) у тексті про щось говориться - це його тема;
3) кожен текст створюється з певною метою і, отже, висловлює якусь думку;
4) текст складається з певної кількості пов'язаних між собою речень;
5) зміст тексту розкривається у певній послідовності;
6) у тексті є зачин, основна частина і кінцівка;
7) складний за змістом текст поділяється на абзаци;
8) кількість абзаців залежить від змісту тексту, від його плану;
9) між абзацами є змістовий зв'язок, вони розташовуються у тій послідовності, якої вимагає розкриття теми;
10) кожен абзац становить смислову цілість, висвітлює певне питання;
11) якщо в абзаці є кілька речень, між ними мусить бути тісний смисловий зв'язок, логічна послідовність;
12) зв'язок між реченнями в межах абзацу полягає не тільки в їх змісті, але й у виборі мовних засобів вираження думки, зокрема, у вживанні синонімічних слів і виразів, займенників, у виборі порядку слів.
Оскільки відомості про текст досить складні, вони становлять значні труднощі для учнів, і опрацювання їх не може бути обмежене вузькими часовими рамками: потрібні тривалі спостереження над мовним матеріалом. Крім того, наявність їх у шкільному курсі не може не вплинути на зміст і спосіб опрацювання інших програмових тем.
Отже, слід забезпечити, щоб робота над текстом, по-перше, здійснювалась систематично, по-друге, щоб на кожному наступному етапі навчання теоретичні відомості не просто повторювались, а поглиблювались відповідно до тих мовних явищ, які в цей час опрацьовуються.
Щоб школярі не блукали манівцями, набуваючи потрібних умінь нераціональним і важким методом проб і помилок, а поступово, але неухильно йшли до оволодіння навичками послідовного викладу думок, треба організовувати найрізноманітніші тренувальні вправи на текстовому матеріалі, конструювання власних зв'язних висловлювань.
Взагалі, увага до закономірностей побудови тексту сприятиме розвиткові мислення школярів, удосконаленню їх усних і письмових висловлювань, допоможе у опрацюванні навчального матеріалу з усіх предметів, ґрунтовнішому вивченню закономірностей зв'язного мовлення у наступних класах.
2. Організація і зміст процесу вивчення елементів тексту
2.1 Відбір змісту навчання при ознайомленні з елементами тексту
Найважливішими завданнями загальноосвітньої школи є підвищення якості навчання, методичних прийомів, урізноманітнення предметних засобів для досягнення найефективнішого результату навчання.
Навчання рідній мові, як початковий етап вивчення її структури, неможливе без оволодіння структурою тексту і його елементами, а головне - його використання на практиці, тобто практична робота з ним, на уроках та в життєвих ситуаціях. Саме така цілеспрямована робота забезпечує більш ефективне засвоєння мовних явищ, наочно показуючи особливості їх функціонування у мовному потоці, а це має велике значення для розвитку мовлення учнів. Також робота з текстом допомагає систематично вести повторення і узагальнення вивченого, здійснювати внутріпредметні і міжпредметні зв'язки, реалізовувати принципи наступності і перспективності у навчанні. Крім того, систематичне використання текстового матеріалу поступово знайомить дітей з характерними особливостями зв'язних висловлювань, і, отже, готує до розуміння чужих і створення власних текстів.
«Убогість слова - це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної естетичної товстошкірості» [100, с. 51]. Ці слова В.О. Сухомлинського найкращим чином ілюструють значення оволодіння мовою освіченою людиною, від якої залежить активна участь у суспільному житті.
Зв'язне мовлення розглядається у педагогічних працях та лінгводидактиці, як цілісне, самостійне ціле, «…що передбачає закінчену думку і членується на складові частини» [104, с. 51].
Формування навичок та розвиток зв'язного мовлення є головним аспектом розвитку культури мовлення взагалі. Учні вчаться висловлювати свої думки зв'язно в усній, писемній формах.
Спеціально існуюча теорія лінгвістики тексту, що лежить в основі наукової розробки зв'язного мовлення учнів 1 - 4_х, як і 4 - 8- х класів, - є найоптимальнішим варіантом вирішення цього питання.
Одним із головних завдань для вчителя є навчити учнів працювати з текстом, логічно, докладно, ґрунтовно чи стисло викладати тексти різних типів мовлення; знаходити правильно головну думку тексту, ділити його на логічно завершені частини, визначати види текстів і їх структуру.
Отже, для оволодіння мовою у всіх особливостях і виявах необхідне штучне мовне середовище, яке створюється в школі і передусім, на заняттях української мови. Вирішальну роль у створенні такого середовища відіграє добре продумана система навчально-тренувальних вправ, у процесі яких формуються і вдосконалюються вміння і навички роботи з елементами тексту.
Виділяють такі основні чотири групи вправ:
1) інформаційно-змістові;
2) структурно-композиційні;
3) лексико та граматико-стилістичні;
4) редагування.
Ці типи вправ допоможуть правильно сприймати, розуміти чужі і створювати власні висловлювання відповідно до мети, умов спілкування та норм літературної мови; розуміти елементи тексту і роботу над ними.
Інформаційно-змістові вправи забезпечують оволодіння змістовою складовою тексту, вчать орієнтуватися в умовах спілкування, добираючи матеріал для висловлювання, усвідомлювати висловлювання та розкривати їх тему і мету, визначати тему і основну думку тексту.
У процесі виконання цих завдань діти приходять до розуміння смислової цілісності тексту як його основної ознаки: всі елементи тексту зумовлені темою і головною думкою висловлення, тема і мета тексту позначається заголовком, зміст тексту співвідноситься із заголовком.
Структурно-композиційні вправи підпорядковані розвитку умінь систематизовувати зібраний матеріал, відділяти головне від другорядного, намічати опорні моменти висловлювання, добирати і виділяти (з тексту) потрібні засоби для зв'язку речень і частин зв'язного цілого, членувати текст на логічно завершені частини.
Одним з ефективних прийомів, що допомагає дітям усвідомити зв'язність тексту як його суттєву ознаку, є відновлення деформованих висловлювань. Зіставляючи упорядкований текст з деформованим чи неповним, учні переконуються, що всі речення і частини в ньому взаємопов'язані і розташовані в певному порядку.
Великої уваги також надається таким вправам, як: поділ тексту на логічно закінчені частини, стисла (одним реченням) передача їх змісту, складання зачину чи заключної частини до основної, редагування з метою усунення неоправданих повторів, одноманітних синтаксичних конструкцій тощо.
Лексико та граматико-стилістичні вправи підводять учнів до розуміння, що добір слів, синтаксичних конструкцій зумовлюються темою і основною думкою тексту. Діти вчаться вживати найбільш доцільні мовні засоби для вираження своїх думок. Спостерігають за функціонуванням виучуваних граматичних засобів у мовленні, їх роллю у передачі інформації, створенні художнього образу; обґрунтовують відбір тих чи інших мовних засобів; вибирають із даних мовних засобів ті, які найбільш доцільні у даному тексті; знаходять кращі мовні варіанти для точного вираження думки.
Редагування. Ця група вправ має на меті сформувати уміння удосконалювати власні висловлення, тексти, вчить помічати недоречно вжиті слова, граматичні форми чи синтаксичні конструкції, невідповідність висловлювання (тексту) темі та меті, непослідовність викладу у тексті [13, с. 64-65].
Представимо приклади таких вправ (ознайомлення і закріплення елементів тексту).
Основна думка тексту. Заголовок.
Вправа 1. Добір заголовка до твору, обґрунтування такого добору
Мета. Формувати вміння співвідносити заголовок із змістом твору.
Пахне полем, колосками
цей хороший коровай.
В ньому - труд і тата, й мами,
що збирали урожай…
Працьовитими руками
пахне красень-коровай!
Марія Познанська
Учитель виразно читає текст, записаний на дошці. Виділяє голосом слова, найважливіші для вираження думки, одночасно підкреслюючи їх.
Які слова ми виділяємо голосом? Чому? (Ці слова передають найголовніше у змісті вірша: чим пахне хліб? Полем, працьовитими руками). Які заголовки можна дібрати до цього вірша?
Додаткові вправи
1. Вчитель читає текст і пропонує вибрати з кількох варіантів заголовків найбільш підходящий.
2. Прочитує текст з назвою. Діти повинні подумати, чому автор дав саме такий заголовок, а не інакший.
Вправа 2. Зіставлення групи речень і тексту.
Мета. Сформувати уявлення про смислову єдність тексту як його істотну ознаку.
Жирафа - плямиста жуйна тварина. У Африці жарке сонце немилосердно палить землю.
Жирафа - плямиста жуйна тварина. Живе у Африці. Має короткий тулуб, високі і тонкі ноги та дуже довгу шию.
У ході бесіди діти приходять до висновку, що зліва написано два окремі речення. У кожному з них говориться про різне: у першому про жирафу, у другому - про сонце.
Праворуч - текст. Усі речення у ньому зв'язані за змістом: у кожному з них розповідається про жирафу. До тексту можна дібрати заголовок Жирафа.
Узагальнення: 1) у тексті всі речення зв'язані за змістом; 2) до тексту можна дібрати заголовок; 3) заголовок стисло передає зміст твору.
Вправа 3. Визначення теми та мети тексту. Добір заголовка.
Мета. Сформувати уявлення про тему і мету тексту.
Ведмідь любить рибу ловити. Він може довго сидіти у річці і чекати. Ось пливе великий лосось. Ведмідь уміє спритно схопити рибу лапою і викинути на берег.
Що ви дізнались про ведмедя із тексту? Як можна назвати розповідь?
Додаткова вправа
Сергій посадив берізку. Вона була кривенька і негарна. Сусіди дивувалися: навіщо отой непотріб у землю встромив. Але хлопчик старанно доглядав своє деревце. Якось воно перезимувало. Навесні хтось його надламав. Сергійко закільцював стовбурець. Пройшли роки. Сергійкова берізка стала красивою, вигналася ген над хатою.
Подумайте і скажіть одним речення, про що це оповідання (тема). За що Сергійко заслуговує похвали (мета)? Доберіть заголовок до оповідання.
Узагальнення: у тексті завжди про щось або про когось розповідається. Це його тема. Кожна розповідь ведеться з певною метою [13, с. 68].
Вправа 4. Редагування з метою усунення логічних пропусків у тексті.
Мета. Формування умінь помічати невідповідність змісту тексту заголовку та виправлення помилок у тексті.
Прочитайте уважно твір і дайте відповідь на запитання: чи відповідає його зміст заголовку.
Снігова баба
Взимку діти погралися у дворі. Руки у них мерзли. Але баба снігова вийшла гарна.
Чому зміст розповіді не відповідає заголовку? Якими реченнями слід доповнити текст, щоб його зміст відповідав заголовку? [13, с. 362].
Семантико-композиційна структура тексту
Вправа 1. Добір заголовка до тексту. Визначення теми і мети розповіді. Спостереження за зв'язністю тексту як його суттєвою ознакою.
Мета. Сформувати уявлення про співвідношення заголовка твору з темою або основною думкою; розташування речень у тексті в певній послідовності.
Іван і Василько вирішили стати будівельниками. Великі і красиві будинки вирішили вони споруджувати. Звичайно, це ще не скоро буде. А будувати хочеться уже зараз. Ось і придумали два товариші з маленьких будиночків розпочати - з пташиних. Почали будувати хлоп'ята шпаківні.
Дошки обстругують вони гладенько, збивають їх щільно, щоб жодної щілини не залишилось. (За Є. Пермяком).
У якому із поданих нижче речень названа тема розповіді, а у якому - мета.
1. Як Іванко і Василько будували шпаківні.
2. умілі будівельники виростуть з хлоп'ят.
Як можна назвати оповідання? Прочитайте речення цієї розповіді в іншій послідовності. Чи руйнується текст.
Вправа 2. Відновлення деформованого тексту.
Всім було весело.
Хлопчики зробили паперового змія.
Вийшли за село.
Змій піднімався все вище і вище.
Саша швидко побіг по полю.
Чи зв'язані ці речення за змістом? Чому не вийшло оповідання? У якому порядку слід розташовувати речення.
Узагальнення: усі речення у тексті розташовані в певній послідовності.
Вправа 3. Спостереження за структурою тексту.
Мета. Сформувати уявлення про структуру тексту і розвиток усвідомлення прочитаного.
Ласкавий Васько, та хитрий. Лащиться котик, вигинається, хвостиком махає, очки мружить, пісеньку співає. А попалась мишка - не прогнівайся! (За К.Д. Ушинським).
Про що розповідається у тексті? (про хитру і лагідну вдачу котика). Який заголовок придумаємо до цього оповідання? (Кіт Васько). За допомогою яких слів автор змальовує вдачу Васька.
Учитель пояснює, як речення у тексті зв'язані за змістом. Перше речення називає тему розповіді (ласкавий хитрий Васько). Це речення - зачин. А наступне речення розгортає цю думку в зриму картину: через дії котика вимальовується його хитра і лагідна вдача. Останнє речення (заключне) інтонаційно завершує попередню розповідь і намічає дальший розвиток думки: кіт Васько - хижак. [13, с. 73].
Вправа 4. Аналіз структури тексту, спостереження за влучним вживанням слова автором.
Мета. Розвиток умінь визначати речення - зачин та наступні, конкретизуючи його зміст, правильно розуміти прочитане.
Розсердилась бабуся-зима. Повіяла холодом. Позривала листя з лісів та дібров. Порозкидала його по дорогах. Завалила кучугурами ліси. Одягла дерева у крижану кору. І посилає мороз за морозом. (За К.Д. Ушинським).
Прочитайте виразно оповідання. Якою уявляється вам зима? (лихою, лютою). Учитель при цьому демонструє ілюстрацію відповідного змісту.
Що сказано про зиму у першому реченні (розсердилася)? Які слова і словосполучення в наступних реченнях розкривають зміст слова розсердилася?
Прочитайте перше речення. Чи можна назвати його зачином? Чому? (Найчастіше зв'язаний із заголовком називає тему розповіді). Прочитайте наступні речення. Як далі розгортається картина, намічена в зачині? (Через дії зими розкривається її лиха вдача).
Вправа 5. Редагування. Вчити помічати невідповідність змісту основної частини зачину.
Мета. Розвиток умінь розгортати, конкретизувати думку, намічену зачином.
Витівниця
Моя киця Мурка - велика витівниця. Вона вся чорна, тільки вушка і ніс білі, як сніг. Та ще на лівій передній лапці ніби біла шкарпетка одягнена. Шерсть у Мурки гладенька і блищіть на сонці. А коли Мурку розчісуєш в темноті, від неї так і летять іскри.
Прочитайте перше речення. Чи вдалося розгорнути думку, намічену в зачині Мурка-витівниця, в наступних реченнях? Про це слід було обов'язково розповісти, щоб розкрити тему розповіді? (Про витівки Мурки, як вона, буває, почне гратись з клубком шерсті і заплутає нитки, то вчепиться в штору і гойдається на ній, то раптом вискочить з-під ліжка). [70, с. 375].
Вправа 6. Відновлення деформованого оповідання. Добір заголовка.
Мета. Розвиток умінь визначати послідовність подій у тексті.
Прочитайте. Чому не вийшло оповідання?
Юрко допомагає їй підвестись.
Дорогу занесено снігом.
Василько піднімає їй сумку.
Бабуся підковзнулась і впала.
Постав речення у належному порядку. Дайте заголовок оповіданню, обґрунтуйте його вибір.
Вправа 7. Поділ тексту на логічно закінчені частини.
Мета. Розвиток умінь розуміти прочитане, стисло передавати основне у змісті кожної з частин.
Прочитайте. Розділіть текст на три частини.
З неба на землю летіла сніжинка. Ніжна, прозора, легка мов пушинка. І красива мов зірка. На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падала сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть. Він хотів приголубити сніжинку. Простягнув долоню. А вона впала на теплу, добре руку хлопчика і розтанула. Блищить крапелька на долоні, мов сльозинка. (За В. Сухомлинським)
Прочитайте три перші речення, що їх об'єднує за змістом? (Яка була гарна сніжинка). Це ми стисло своїми словами передали, про що розповідається у першій частині оповідання. Знайдемо речення-зачин, що намічає тему тексту. Як ця думка розвивається в другому і третьому реченнях?
Прочитайте другу частину оповідання. Як одним реченням передамо її зміст? (Хлопчику стало жаль сніжинку). Тепер прочитайте третю частину оповідання. Яку картину вона будить у вашій уяві?
Передайте одним реченням зміст цієї частини.
Вправа 8. Спостереження за композиційною роллю окремих частин у тексті.
Мета. Розвиток умінь аналізувати будову тексту.
Заграло над містом веселе сонечко. Запалило янтарним полум'ям сніги.
Вилетіли із глибокого пухнастого снігу красиві тетеруки. Посідали на осяяній сонцем березі. Ласують, відпочивають тетеруки. Клюють запашні березові бруньки. Мирно гуляють під деревами.
Бачить здалеку старий лис, як снідають, походжають по снігу чепурні тетеруки. Слинка тече у лиса. (За І. Соколовим-Микитовим.)
Який придумаємо заголовок до оповідання? На скільки частин можна поділити цей текст? У якій із трьох частин передано основний зміст оповідання? А яке місце першої і третьої частини у загальній побудові тексту?
Учитель підсумовуючи відповіді учнів, пояснює, що перша частина вводить у розповідь, ознайомлює, де і коли відбувається дія. Друга частина - основна, змальовує, як мирно гуляють тетеруки. А третя завершує розповідь і водночас намічає дальший розвиток полій.
Вправа 9. Відновлення деформованого тексту.
Мета. Розвиток композиційних умінь.
Прочитайте. У якому порядку слід розташувати частини тексту, щоб вийшла зв'язна розповідь?
Дядько Михайло і Василько принесли лебедів додому. Птахи жили у них до весни.
Озеро почало замерзати. Лебеді могли загинути.
Восени два лебеді залишились на озері. У одного було переламане крило.
Вправа 10. Складання розповіді, казки за даним початком.
Мета. Розвиток умінь послідовно викладати думки, розвивати сюжет твору.
Ось яка зустріч!
Рано-вранці діти пішли до лісу. Ось і малинник. Стиглі ягоди висять на кущах. Оля і Тарас швидко наповнили свої відерця. Стали допомагати Ігорю. І раптом вони побачили ведмежатко.
Продовжіть розповідь [12, с. 79].
Мовні засоби зв'язку речень у тексті.
Вправа 1. Спостереження за мовними засобами зв'язку речень у тексті.
Мета. Розвиток умінь знаходити мовні засоби зв'язку речень у тексті.
Лелеки.
Весною на даху нашої хати поселились лелеки. Вони наносили сухого гілля, м'якої трави і вимостили собі розкішне гніздо.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
