Формування мовленнєвого етикету молодших школярів
лова, слова... Вони в собі всі різні:Тривожні й тихі, радісні й сумні;Є терпеливі, є жорстокі й грізніЛукаві й чесні, мудрі і смішні...Що матері з доріг вертають сина...Тут доцільно, щоб вчитель запитав: „Які бувають слова? ”, „Що вони означають? ” Тобто саме в цей момент вчитель формує мовленнєвий етикет учнів.Читаючи казку „Мова" І. Січовика, діти актуалізують знання з рідної мови. Скарби рідної мови відкриває читачам відомий український поет Дмитро Білоус.У 3 класі діти читатимуть чарівні казки. У казках цього типу здійснюються дивовижні перетворення. Діють герої незвичайної сили і здібностей. Три казки, що є у розділі, належать до найбільш відомих. У них ознаки чарівності переплітаються із звичними життєвими ситуаціями.У розділі „Літературні казки" заспівною є казка „Для чого людині серце" А. Дімарова, яка має дивовижний сюжет, багата на виразні характеристики головного героя та інших дійових осіб. Її зміст дозволяє учителеві залучити дітей до розв'язання морально-етичних задач. Ознайомлюючись з „Байками", діти спочатку читають що таке байка. Прочитають байки Леоніда Глібова „лебідь, Щука і Рак”, „Коник-стрибунець", Чиж та Голуб". Байки ці мають чіткий сюжет і виразний моральний висновок. Діалогічна побудова тексту сприяє динамічності розгортання дії, увиразнює характери персонажів. Це дозволяє дітям зробити висновки, яким вони хочуть бачити себе.Як бачимо, порівняно з 2 класом, у цьому підручнику зменшилась кількість віршів, натомість збільшилась чисельність казок, з'явились твори нових жанрів.У 2 частині найбільшими за обсягом є розділ „Вірші про світ природи і дитинства". У творах Наталі Забіли переважають казкові сюжети, у Грицька Бойка - гумористичні, у Анатолія Костецького художньо описуються взаємини дітей, їх ставлення до природи. А в оповіданнях Василя Сухомлинського прихована моральна задача, яка спонукає до роздумів - якими треба бути, що цінувати, чого уникати.Аналіз змісту оповідань дає змогу читачам познайомитись з різними характерами своїх однолітків, проектувати розвиток подій у напружених ситуаціях вибору вчинку. Динамічність сюжетів сприяє використанню таких методів, як інсценізація прочитаного, що дає можливість учням побути тим чи іншим героям, відчути, переживання того чи іншого героя; творчий переказ, ілюстрування.У 3 класі продовжується ознайомлення з зарубіжною літературою. У розділі „Із скарбниці казкарів світу" діти прочитають чарівні казки. Зокрема, це” Кіт у чоботях”, „Зачарована красуня", „Горбоконик”, „Пригоди Піноккіо", „Про Карлсона, що живе на даху”. Читаючи ці казки діти занурюються у світ перетворень, знайомляться із позитивними і негативними героями, розпізнають їх характер через мовлення. Це дає змогу зробити аналіз як потрібно поступити, а як ні.Розділ „Візьму перо і спробую... ”, має на меті стимулювати дітей до самопізнання своїх творчих можливостей, викликати бажання творити. Вчителеві необхідно на прикладах дитячих робіт заохотити дітей творити. Це розвине мислення, уяву молодших школярів.У четвертому класі коло читацької діяльності школярів розширюється, поглиблюється. У процесі читання творів різних жанрів формується ставлення дітей до навколишньої дійсності, розвиваються естетичні та етичні почуття, творчі здібності, збагачується мовлення.Перша і друга частина підручників охоплюють 14 розділів.На першому уроці четвертокласники читають вірш Миколи Сингаївського „До школи". Саме тут вчителеві доцільно пригадати з учнями дещо з мовленнєвого етикету. а саме: поведінку в школі, правила спілкування з однокласниками, вчителями тощо.Наступний розділ „Усна народна творчість". Соціально-побутова казка представлена лише „Мудрою дівчиною", але, як відомо, цей твір є класичним прикладом казки цього виду. В ній, досить об'ємний, з чіткими сюжетом, можна виділити такі суттєві ознаки: персонажі діють наче у звичайних умовах, однак виявляють незвичайні якості (дивовижний розум, надмірну жадібність, мстивість тощо), перемагає бідний, скривджений, розумний. Показуючи це, народ ніби говорить, як треба жити насправді, за що боротися, до чого прагнути. Казка добре проілюстрована: великі сюжетні малюнки відображають характерні риси дійових осіб. Казка має повчальний характер. Це формує в учнів етичні норми, а саме: бути чесним, вміти себе поводити.Притчі, як і належить цьому жанру, невеликі за обсягом, але містять чітко висловлену думку, яка звучить наче прислів'я: „Без труда нема плода", „Добро, зроблене комусь, сторицею повертається”. Відповідно мети їх читання полягає у виявленні й оцінці дітьми морально-етичної суті описаного життєвого випадку.Відзначимо особливу значущість блоку „Прислів'я та приказки". Тут передбачено актуалізацію вивченого з цієї теми у попередніх класах (прислів'я про працю, знання, культуру спілкування), а також читання, осмислення, висловлювання оцінних суджень щодо трьох груп прислів'їв. У кожній групі прислів'я дібрано таким чином, щоб учні змогли ознайомитись через образне слово з життєвим досвідом нашого народу щодо цінностей сімейного виховання, дружби, чесності тощо.У розділі „Біблійні легенди" вміщено твори „Вавилонська вежа", „Каїн і Авель", „Чому людина не знає, доки живе”. У „Читанці” по-новому 77представлено блок завдань „Пригадайте, поміркуйте” і методичний апарат до текстів, що створює, на наш погляд, кращі передумови для читання і усвідомлення дітьми глибокого загальнокультурного значення Біблії. Вона постає, як одна з найдавніших і наймудріших книг світу, яку складали протягом багатьох століть. Тому її ще називають вічною книгою. Зміст легенд надає вчителю великі можливості наштовхнути юних читачів на роздуми щодо добра і зла, спільного і відмінного між людьми тощо. В свою чергу учні мають приклад для наслідування добрих вчинків.Зміст розділу „Літературні казки" дає змогу поглибити знання дітей про суттєві особливості цього жанру, розширює уявлення про сюжетну різноманітність казок, природно залучає дітей до усвідомлення таких морально-етичних цінностей, як чесність, працьовитість, доброта, кмітливість.Казки, що є у розділі, можна умовно розподілити на дві групи. У першій - казки І. Франка „Лисичка-кума" і Лесі українки „Біда навчить", які близькі до народних казок про тварин. У другій - „Хлопчик Валь”М. Слабошпицького, „Жевжик" В. Нестайка, „Як Солов'ятко вскочило у біду” Ю. Ярмиша, написані сучасними авторами на теми, які актуальні для морально-етичного контексту нашого часу. Зміст творів цього розділу створює сприятливі для формування у дітей умінь структурувати текст на частини, характеризувати головних героїв, збагачувати мовлення новими словами.Найбільшим за обсягом є розділ „Світ дитинства”, який охоплює дві теми: „А дружити треба вміти!” і „Пригоди і захоплення твоїх ровесників". Добір текстів до цього розділу здійснено за жанрово-тематичним і монографічним принципами. Їх зміст, з нашого погляду, створює передумови для комплексної реалізації навчальних, розливальних і виховних завдань програми з читання. У структурі обох тем є підтеми „Веселі вірші" і „Веселе слово".Засвоєння учнями морально-етичних цінностей через світ художніх образів здійснюється протягом усіх років початкового навчання. У „Читанках" для 4 класу твори, в яких зображено внутрішній світ людей, їхнє ставлення до праці, пригоди, творчості вміщено у різних темах. Але зміст творів цього розділу ніби узагальнює раніше засвоєне, зміцнює і розширює на складнішому матеріалі уявлення і поняття учнів про загальнолюдські морально-етичні цінності. Про поведінку і про вміння бути людиною.У першій темі вірш А. Костецького, оповідання В. Сухомлинського ставлять перед учнями морально-етичну задачу: як розібратися у тому, хто тобі друг, і як цінувати справжню дружбу.Новий аспект стосунків сучасних дітей розкрито у фантастичному творі М. Чумарної „Казка про друга". У „Казці про друга" письменниця описала пригоду хлопчика, який, граючи за комп'ютером потрапив на невідому планету Тайн, які він пережив при цьому почуття: захоплення, тривогу, надію, радість, відчай. У творі переплітаються різні події, він відображає сучасні тенденції надмірного захоплення дітей комп'ютерними іграми і водночас утверджує перемогу справжньої хлоп'ячої дружби.У темі „Пригоди та захоплення твоїх ровесників” зміст казки Ю. Ярмиша і оповідань В. Чемериса, В. Кави, В. Сухомлинського створює добру основу для удосконалення умінь учнів характеризувати головних героїв простежувати залежність між причиною і наслідком, відтворювати шляхом інсценування особливо динамічні діалоги тощо.Розділ „Байки” побудовано з елементами інтеграції творів зарубіжної літератури, що розширює кругозір дітей. Діти прочитають байки легендарного Езопа, Л. Глібова, І. Крилова, Олени Пілки.Для байки характерна мораль. Вчитель має ставити перед собою мету виховувати бажання допомагати одне одному; виховувати негативне ставлення до брехливих вихвалянь, вміння виправляти не тільки чужі помилки, але й свої.Завершує підручник розділ „Світ у мені, і в світі я”. У ньому представлено три взаємопов'язані теми: „Людина починається з добра"; „Пригоди і захоплення твоїх ровесників"; „ У кожного є співуча пір'їнка". Леймотивом змісту дібраних творів є утвердження засобами художньої літератури цінності універсальних людських якостей - добра, взаємодопомоги, поваги до старших і найрідніших - мами; бабусі; прагнення до творчості.За формою передачі змісту твори різноманітні розуми („Усмішка”, „Бабуся”), ситуації морального вибору („Задачі трапляються різні", „Як ти з матір'ю говориш?", „Казка про хлопчика Абихто”).Жанрова і тематична різноманітність створює сприятливі умови для сприймання і розуміння учнями ідей розділу - розкрити багатоманітність, мінливість, цікавість навколишнього світу, світу людських почуттів, думок, взаємин.Особистісно значущими для дітей цього віку ми вважаємо твори теми: „Пригоди і захоплення твоїх ровесників”, де вміщено два великі тексти - уривки з повістей В. Нестайка „Космонавти з нашого будинку" і М. Чумарної „Лушпунчик". Їх динамічні сюжети близькі сучасним дітям, вони емоційно насичені, утверджують позитивні почуття.Завершує підручник тема „У кожного є співуча пір'їнка. Цей аспект є підсумком втілення концепції нових підручників. Підкреслимо, що йдеться не лише про розвиток у дітей літературних здібностей, а й загалом про утвердження цінності творчого ставлення людини до різних справ.Підсумовуючи вище сказане, слід відзначити таке, що у поєднанні методів і прийомів навчання слід прагнути до активізації пізнавальної і емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування морально-етичних уявлень, формування і розвиток мовленнєвих умінь і навичок. 2.3 Експериментальне підтвердження запропонованої методики для вивчення мовленнєвого етикетуВ основу нашого експерименту покладене припущення, що використання розробленої нами системи роботи, пов'язаної з роботою над мовленнєвим етикетом, позитивно вплине на мовленнєвий і інтелектуальний розвиток молодших школярів.Успішне навчання учнів початкових класів залежить від рівня опанування ними загально навчальними уміннями і навичками, чітке місце серед яких займають уміння правильно оцінювати мовленнєву ситуацію, в якій вони опинилися, і відповідно, вдало вживати слова у власному мовленні, правильно використовувати лексичні сполуки, дотримуватись правил поведінки під час спілкування. Найбільше можливостей для розвитку таких умінь початкових класів мають на уроках читання, рідної мови. А знання і вміння здобуті на уроках рідної мови та читання знаходять застосування і на інших шкільних предметах перервах, в повсякденному спілкуванні школярів.В українських школах з 2005 року запроваджено моніторингове дослідження якості навчальних досягнень учнів початкових класів. З цією метою наприкінці 4-го класу діти виконують інтегровані завдання на основі самостійного ознайомлення з текстом, у якому описується ситуація, що є близькою їхньому життєвому досвіду. Зокрема, виконувалися завдання мовного, природознавчого і математичного блоків. Перша група завдань спрямовувалась на дослідження сформованості таких навичок: читати мовчки і розуміти фактичний зміст прочитаного, визначати послідовність подій у тексті, будувати писемне висловлювання чітко, послідовно, висловлюючи оцінні судження. Наступні групи завдань також ґрунтувалися на умінні учнів читати і розуміти текстову інформацію, яка може бути представлена у різній формі.Уміння використовувати або застосовувати мовленнєвий етикет належить до умінь універсального характеру, оскільки потребує відповідної мовної, комунікативної та логічної підготовки. Людина реалізує це вміння протягом усього свого свідомого життя, оскільки мова - це живий суспільний організм, який безперервно оновлюється.Правила мовного етикету становлять особливу групу стереотипних, стійких формул спілкування, що реалізовуються в основному в одиницях лексичного („Добридень!”, „Вибачте", „Дякую", „Прощавайте!” тощо), фразеологічного („Ні пуху, ні пера”) і частково морфологічного рівнів (вживання займенникових і дієслівних форм пошанної множини, наприклад: Ви чарівні, бабуся втомилися.Своєрідною є природа мовленнєвої ситуації, в якій вживаються формули мовного етикету. Відомо ж бо, що спілкування можливе за наявності: мовця, адресата, до якого звернена мова; мета і теми мовленнєвої діяльності (мовлення обов'язково відбувається в просторі й часі). Схематично код мовленнєвої ситуації можна зобразити так: „хто - кому - чому - про що - коли”. Будь-яка мовленнєва ситуація складається принаймні з цих елементів. Поняття „етикет" вужче, ніж „спілкування”: етикетною вважається тільки та ситуація, для якої суттєвими є відмінність між мовцями (їхній вік, соціальний статус, стать тощо).Мовленнєва ситуація відбувається за безпосередньої участі мовця - „я” і адресата - співрозмовника - „ти" (чи співрозмовників, їх може бути кілька: етикетна ситуація завжди діалогічна, бо передбачає спілкування, навіть якщо її учасники (мовці) розділені часом чи простором).Сучасна лінгводидактика багато уваги приділяє збагаченню словникового запасу дітей, оскільки лексикологічна робота сьогодні пронизує вивчення кожної теми.Значна частина учнів та випускників не вміє визначати структуру мовного етикету, що визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій, які властиві всім мовцям.Учням початкової школи було запропоновано мовленнєву ситуацію, в якій вони приймали участь, перевірялися вміння вести діалог з урахуванням етикетних формул. Результати експерименту подано в таблиці.Жоден з учнів не впорався із завданням повністю. Лише в двох запропонованих темах для діалогу, правильно побудували діалоги більшість учнів класу. Це - розмова по телефону (76%) та знайомство (18%) оскільки з цими ситуаціями молодші школярі часто зустрічаються в повсякденному житті. З мовленнєвою ситуацією знайомі, знають її, але правильно побудувати діалог не можуть. Так, тема діалогу „У тролейбусі” учні добре ознайомлені з таким дійством (96%), про тему „У магазині іграшок" зазначають лише, що їм необхідно (48%), а яка саме іграшка: якого кольору. Щодо теми діалогу „В аптеці” тлумачать, що необхідно запитати чи є такі ліки, а потім щоб їх дали певну кількість (52%). Жоден учень не зазначив, що треба подякувати аптекарю. Щодо теми діалогу „На лижах (ковзанок, санках), то учні будують діалог вживаючи окремі репліки, не вживають слів ввічливості, припускають помилки у мовленні, будують діалог з 1-2 реплік.Тема мовленнєвої ситуації | Характер відповіді | |||
Повна відповідь | Неповна відповідь | Неправильна | ||
Учні молодшої школи | Учні молодшої школи | Учні молодшої школи | ||
Розмова по телефону | 76% | 4% | 12% | |
Знайомство | 64% | 28% | 0% | |
У тролейбусі | 4% | 0% | 96% | |
У магазині іграшок | 44% | 48% | 8% | |
У аптеці | 0% | 52% | 48% | |
На лижах (ковзанок, санках) | 0% | 31% | 69% | |
На прогулянці в парку | 4% | 52% | 44% | |
Подорож весняної краплини | 12% | 68% | 20% |
Проведений експеримент дав змогу виявити причини помилок при побудові діалогу в певній мовленнєвій ситуації. По-перше, мовці не можуть дати певну оцінку мовленнєвій ситуації, оскільки не бували в ній, а якщо й були то не вірно будували діалог розмови. По-друге учні мають нечітке уявлення про культуру мовлення, бо у власній мовленнєвій діяльності нею не послуговуються. По-третє учні використовують формули мовленнєвого етикету (ввічливі слова, форми звертання тощо), дотримуються правил спілкування у власному мовленні, але в запропонованій мовленнєвій ситуації допускають помилки.
Згідно з цим можна виділити рівні оволодіння мовленнєвим етикетом української мови: низький рівень - рівень за якого учень будує діалог, але робить довгі паузи, вислуховує лише окремі репліки, перебиває співрозмовника, якщо це усний діалог. В письмовій формі те ж саме - робить помилки. Не завжди вживає слова ввічливості, припускається більше трьох помилок, будує діалог з 1-2 реплік; середній рівень - мовець достатньо швидко включається в діалог, хоч і робить паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, не завжди вживає слова ввічливості, припускається до трьох помилок у мовленні, будує діалог із 2-3 реплік; достатній рівень - учень в міру швидко включається в діалог, швидко добирає потрібні слова, вживає їх у правильних граматичних формах, демонструє належну культуру спілкування. При цьому припускається 1-2 помилок, які одразу ж і виправляє; високий рівень - учень швидко включається в діалог, демонструє високу культуру спілкування, висловлює свою думку з приводу предмета розмови. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам.
Безперечно вчитель не може і не повинен вимагати однаково рівня опанування всіма формулами мовленнєвого етикету, що зустрічаються в шкільних підручниках: має діяти принцип частотності, доступності, відповідності можливостям мовця.
Згідно з експериментом, більшість учнів початкової школи мають середній рівень засвоєння мовленнєвого етикету. Запропонована нами методика роботи над мовленнєвим етикетом в початкових класах була випробувана у 3-му класі, де вчитель-класовод на уроках української мови читання окрім запланованих завдань додатково виконував з учнями деякі ігри та вправи з тих, що вказані в матеріалах дипломної роботи.
У процесі проведення експерименту стало очевидним, що уроки читання і рідної мови в 3 класі повинні проводитися із застосуванням роботи, спрямованих на свідоме сприйняття слова, що відіграє значну роль для розвитку мовлення учнів, а саме для розвитку мовленнєвого етикету учнів.
