Основним поняттям нашої дипломної роботи було поняття „домашньої роботи”. У першому розділі ми розглядали проблему організації домашньої роботи в педагогічній теорії і практиці. Зокрема, вивчали, як розкривають зміст понять „домашня робота” та „домашні завдання” дослідники цієї проблеми, такі як Львов, Баранов, Харламов, Алексюк та ін. На основі нормативно-правового забезпечення організації домашніх завдань, а також деяких рекомендацій дослідників проблеми організації домашньої роботи у педагогічній теорії і практиці виділити певні правила щодо організації домашніх завдань у початковій школі. Розглянули і види домашніх завдань та способи їх перевірки. Найбільш поширеним є поділ домашніх завдань на завдання репродуктивного характеру (аналогічні знання, що проводились на уроці), конструктивного (більш складні: виділити головне, скласти план, схему тощо) та творчого характеру, які мають дуже важливе розвивальне значення. Також у початкових класах можливі як усні, так і письмові домашні завдання; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу, співпрацю тощо.
Дослідили стан організації домашньої роботи з учнями початкових класів у масовому педагогічному досвіді і прийшли до висновків, що організація домашньої роботи потребує вдосконалення, оскільки не надається належна увага дидактичним умовам організації домашніх завдань, таким як:
Індивідуалізація домашніх завдань.
Різноманітність завдань.
Формування в учнів вміння виконувати домашні завдання.
Систематичність перевірки виконання домашньої роботи.
Забезпечення інформованості батьків щодо організації домашньої роботи.
У другому розділі наведено матеріали експериментального дослідження ефективності виділених дидактичних умов організації домашньої навчальної роботи.
Експериментальна робота проводилася на базі 4 класів Андріївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Буського району та В.Вільшанецької й Бортківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Золочівського району Львівської області.
Для даного дослідження ми розробили пам'ятки, які допомагали учням набувати уміння виконувати домашню роботу, провели для батьків збори-лекцію, метою якої було повідомити батьків про їхню допомогу дітям у виконанні домашніх завдань, а також розроблено систему домашніх завдань, у які включені різнорівневі, різновидові завдання та завдання за вибором.
За результатами експериментального дослідження учні експериментального класу у навчальних досягненнях випередили контрольний клас.
Результати проведеного дослідження підтвердили правильність гіпотези дослідження: рівень навчальних досягнень учнів значно підвищиться, якщо в процесі організації домашньої роботи дотримуватися наведених вище дидактичних умов.
Проведення дослідження не вичерпує всіх питань даної проблеми. У майбутньому доцільним є розширення об'єкта дослідження, включаючи і інші класи 4-річної початкової школи.
Список використаної літератури
Акипова М.К., Козлова В.Т. Индивидуальность учащегося и индивидуальный подход.- М.:Знание, 1992.-77 с.
Ануфрієва Н.М., Малиновська Н.М. Про готовність до школи// Початкова школа. -- 1988. - № 7.- С.55-56.
Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982. - С. 145-159.
Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Рад. шк., 1984. - С. 136-142.
Байбара Т.М. Диференційовані домашні завдання на уроках математики. Початкова школа. -- 1991. - № 11.- С.33-36.
Баранов С.П. и др. Педагогика: Учеб. пособие для пед. уч-щ по спец. № 2001 “Преподование в нач. класах общеобразоват. шк.”/ С.П. Баранов, Л.Р. Болотина, В.А. Сластенин. - 2-е изд., перераб. - М.: Просвещение, 1987. - 368 с.
Бардин К.В. Как научить детей учиться: Кн. для учителя.- 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1987.- 112 с.
Бардин К.В. Чтобы ребенок успешно учился. М.: Просвещение, 1988.- 123 с.
Березовин Н.А., Сманцер А.П. Воспитание у школьников интереса к учению. Минск, 1987.- 96 с.
Васьківська С.В. Навчати вчитися, або як допомагати молодшому школяреві у навчанні// Початкова школа. -- 1994. - № 6.- С.10-12.
Венгер Л.А., Венгер А.Л. Домашняя школа мышления.- М.: Знание, 1985. - 80 с.
Вікова психологія/ за ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. шк., 1976.-272 с.
Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб./О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
Водейко Р.И. Домашнее задание.- Минск, 1974.- 106 с.
Воликова Т.В. Учитель и семья. - М.: Просвещение, 1979.- 127с.
Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. - 576 с.
Володько В М. Індивідуалізація і диференціація навчання: понятійно - категорійний аналіз //Пед. і психологія.- 1997.- № 4.- С.9-17.
Гончаренко С. І., Володько В. М. Проблеми індивідуалізації процесу навчання // Педагогіка і психологія. -1995. - № 1(6). - С.63-71.
Гребенников И.В. Педагогический всеобуч родителей: Методические рекомендации. - Днепропетровск: Проминь, 1982.- 190 с.
Дидактика современной школы: Пособие для учителей/ Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под. ред. В.А. Онищука. - К.: Рад. шк., 1987.-351 с.
Дмитреев А.Е., Фатеева Н.И., Львов М.Р. Дидактика. Учебное пособие для самостоятельной работы студентов факультетов начальных классов. М.: Издательство „Прометей” МГПИ им. В.И. Ленина, 1990. - 202 с.
Древелов Х. И др. Домашнее задания: Кн. для учителя/ Пер. с нем.; Древелов Х., Хесс Д., Век Х., Авт. вступ. ст. А.Г. Кутузов - М.: Просвещение, 1989.- 79 с.
Збірник наказів “Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи”. - К., 2001. - 72 с.
Збірник нормативних документів з освіти та виховання/ Упоряд. З.М. Онишків - Тернопіль, Терн. нац. пед. університет ім.В.Гнатюка, 2006. - 172 с.
Збірник статей до спецкурсу “Індивідуалізація навчання дітей молодшого шкільного віку”. - К.: Всеукраїнський фонд “Крок за кроком ”, 2000. - 70 с.
Зверева М.В. изучение результативности обучения в начальных классах. (система Л.В. Занкова) - Москва: “ ЦОРЛ”, 2001. - 176 с.
Кирсанов А.А. Индивидуальный подход к учащимся в обучении. - Казань, 1966. - 95 с.
Коба Л. Різнорівневі домашні завдання з української мови для 4 класу// Початкова школа. - 2005. - № 7.- С.14-19.
Коваль Л.В. Диференційовані домашні завдання з математики// Початкова школа. -- 1991. - № 7.- С.28-33.
Коваль Л.В. Чи готовий школяр самостійно виконувати домашні завдання // Початкова школа. -- 1996. - № 9.- С.51-54.
Колесова А.М. Научная организация умственного труда учащихся. - Л., 1975. - 85 с.
Корнієнко С.М., Кодлюк Я.П. Батьківські збори у початкових класах: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль, 1995.- 64 с.
Корчевська О, Кордуба Н. Збірник рівневих завдань з математики. 4 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - 112 с.
Крупская Н.К. Педагогические сочинения. В 11-т. - М: Просвещение, 1959. - Т. 3.- С. 511.
Логачевська С.П. Диференційовані домашні завдання з математики// Початкова школа. -- 2003. - № 7.- С.18-20.
Логачевська С.П. Дійти до кожного учня.- К: Рідна школа, 1989. - 234 с.
Лозова В.І., Москаленко П.Г., Троцко Г.В. Педагогіка. - К., 1993. - 317 с.
Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. - М.: Просвещение, 1977.- 224 с.
Макаренко А.С. Книга для родителей. К.: Рад. шк., 1987.-384 с.
Мельничайко О. Збірник рівневих завдань з української мови для поточного оцінювання і тематичного опитування. 4 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - 112 с.
Михайлова Л.В. Организация домашних учебных занятий. - М.,1955. - 83 с.
Наумчук М.М. Картки з української мови. 4 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - 72 с.
О.Я. Савченко. Дидактика початкової школи. Київ: Генеза, 1999. - 282 с.
Онишків З. М. Індивідуалізація навчального процесу як науково-педагогічна проблема // Наукові записки. Терноп. держ. пед.університет.Серія: Педагогіка.- 2002.- № 9.- С.6-9.
Онищук В.А. Урок в современной школе. - М., 1981. - 209 с.
Орлов С.І. Вчись учитися. -К.: Вид-во ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1977. - 72 с.
Осадько О. Ю. Дитина.Вчитель.Психолог : Про індивідуальний підхід до кожного учня // Поч. шк. -1990.- № 8.- С.26-29.
Осадько О. Ю. Формування у дитини емоційно позитивного ставлення до шкільного навчання (Матеріали для роботи з батьками) // Початкова школа. -- 1989. - № 8.- С.7-10.
Педагогіка / за ред. Алексюка. К.: Вища школа, 1985, 292 с.
Педагогіка: Навч. посібник / В.М. Галузняк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов. - Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 2001.- 200 с.
Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. М.: Педагогыка, 1980, С. 145-162.
Поспелов Н.Н. Как готовить учахщихся к выволнению домашних заданий. - М.: Просвещение, 1979. - 96 с.
Пунский В.О. Азбука учебного труда. - М.: Просвещение, 1988. - 144 с.
Ржецький М.М. Домашня навчальна робота учня. - К.: Знання, 1982. - 48 с.
Різник Л. Домашні завдання з природознавства. // Поч. шк. -1999.- № 6.- С.29-31.
Савченко О.Я. Сімейне виховання. Молодші школярі. - К.: Рад. шк., 1979. - 141 с.
Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. - 360 с.
Сарапулов В.А. Дидактика: теория и практика обучения. Учебное пособие. Чита: Издательство Заб ГПУ, 2000. - 288 с.
Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: Рад. шк., 1978. - 263 с.
Сухомлинський В.О. Слово до батьків // Вибр. твори: В 5-ти т. К.: Рад. шк., 1977. - Т.5. - 637 с.
Сучасний урок в початкових класах. / О.Я. Савченко. - К.: “Магістр-S”,1997. - 256 с.
Тихомирова Л.Ф. Формирование и развитие интелектуальных способностей ребенка. Младшие школьники. - М.: Рольф, 2000. - 160 с.
Третяк М.А., Мыхновська К.Г. Організація розумової праці учнів вдома. // Поч. шк. -1990.- № 12.- С. 31-33.
Український педагогічний словник. Київ:“Либідь”, 1997. - 645с.
Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 192 с.
Харлапов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. М.: Юристь, 1997. - 512 с.
Хрестоматия по педагогике / Под. ред. З.И. Равкина. М.: Просвещение, 1976. - 643 с.
Хробот В. Різнорівневі завдання на уроках математики// Початкова школа. -- 1997. - № 1.- С.20-25.
Шабалина З.П. Домашняя учебная работа школьников. М.: Знание, 1982. - 96 с.
Додаток ААнкета для вчителів
Як ви гадаєте, потрібні домашні завдання у навчальному процесі чи ні ? Свою думку обгрунтуйте.
Домашні завдання, що пропонуються авторами навчального підручника, для вас є основними чи опорними ?
На якому етапі уроку задаєте ддомашню роботу ?
На вашу думку,потрібно оцінювати д/з ? Як сааме ? (Оцінка, похвала…)
Які види д/з найчастіше використовуєте ?
Чи пропонуєте учням д/з на вибір ?
Чи використовуєте різнорівневі д/з ?
Чи вчите дітей прийомам, методам, правилам виконання д/з ?
Чи систематично перевіряєте домашню роботу ?
Інформуєте батьків про допомогу, яку вони можуть надати своїм дітям у виконанні д/з ?
Додаток БАнкета для учнів
Чи хотів би ти вчитися без домашніх завдань?
Чи подобається тобі самому визначати своє домашнє завдання?
Хотів би виконувати цікаву домашню роботу?
Яке з домашніх завдань запам'яталося найбільше? Чому?
Чи одержують твої однокласники різні домашні завдання?
Чи доводилось тобі виконувати домашню роботу у парі чи групою?
Додаток В
Пам'ятка з виконання домашніх завдань
Перевір записи у зошитах та чітко уяви, які треба виконати дії і якого треба досягти результату.
Згадай зміст матеріалу, викладеного вчителем, знайди в підручнику
правила , принципи, які потрібно застосувати.
Уяви, як будеш виконувати завдання, знайди в ньому спільне з тим, що виконувалося на уроці, склади мислений план дій.
Виконай заплановані дії та виділи одержаний результат.
Перевір, в чому співпдає, а в чому не співпадає одержаний результат потрібному , оціни його.
Якщо результат дій не задовільняє і завдання з першого разу не вдалося, то не спіши повторювати знову ті ж самі дії, а проаналізуй, чи правильні вони.
Уяви як діятимеш далі,щоб уникнути виявлених недоліків.
Склади новий, скоректований план дій, який дозволяє одержати потрібний результат. Пам'ятай, що для поліпшення результату інколи треба виконувати дії кілька разів.
Додаток ГЩо необхідно контролювати батькамЇ ставлення учня до виконання домашніх завдань як головного його обов'язку, такого ж, як у батьків робота: “Сьогодні ми на виробництві справилися з дуже складним завданням, а як пройшов твій шкільний день?”;Ї дотримання учнем режиму дня (“Чому ти сьогодні пізніше починаєш виконувати домашнє завдання?”);Ї акуратність утримання робочого місця, користування підручниками і зошитами, наявність розкладу, пам'ятки учня, дотримання режиму дня та ін. (“Потрібно навести порядок на столі. Чому розкидані підручники?”);Ї готовність учня до виконання завдання: чи записано у нього, що задано, чи знає як виконувати завдання, в чому його суть, чого він повинен навчитися (“Покажи, чи детально записано у тебе, як виконувати завдання?”);Ї чи правильно організована домашня робота; чи виконуються завдання, задані в цей же день, чи тільки ті, що потрібні на завтра; з чого починається виконання, із складних робіт чи легких, з практичних чи теоретичних й т. ін. (“Постарайся виконати задане сьогодні, поки добре пам'ятаєш, що й як потрібно робити”);
з'ясування змісту виконуваного завдання: “Поясни мені суть твоєї роботи”;
спостереження за характером поведінки учня в процесі роботи, наприклад, учень неуважний, сидить і дивиться на одну точку (“якщо втомився -- припини роботу на 5 хвилин і відпочинь, облиш сторонні думки”).
Додаток ҐПравила виконання завданняЧітко уяви і перевір по записах у зошиті, які необхідно виконати дії і якого потрібно досягти результату. Згадай зміст матеріалу, викладеного вчителем, поради щодо виконання завдання, знайди в підручнику, які потрібно застосувати, подивись у зошиті зразки роботи, виконаної у класі на уроці.Уяви, як виконуватимеш завдання.· Якщо це задача чи вправа, то знайди в них спільне з виконаними на уроці, проаналізуй умови, склади план розв'язання, здійсни його.· Якщо задано текст (для вивчення чи заучування), то читай його уважно, намагайся у всьому розібратися, зіставляй з рисунками, схемами, кресленнями, користуйся словником, наводь свої приклади.· Читаючи текст, намагайся спочатку запам'ятати головне. Для цього виділи основні думки, поділи текст на частини і склади план.· Те, що важко запам'ятовується, -- дати, визначення, імена, формули, назви -- випиши на поля зошита чи в окремий зошит, заучуй, згадуючи їх місце в тексті.Обов'язково перевір, чи досягнув потрібного результату. · Якщо це була задача або вправа, то перевір результат розв'язання.· Якщо засвоював текст, то закрий книгу, уяви основні думки й частини прочитаного, перекажи їх, перевір результат запам'ятовування.Коли контроль показав, що завдання виконати не вдалося, то потрібно повторити роботу, вишукуючи недоліки.
· Якщо не вдалося розв'язати задачу, знову проаналізуй умови, уточни зв'язок між тим, що дано, і тим, що вимагається, склади план розв'язання і знову виконай його.
· Якщо не запам'ятав текст, то читай його ще раз, звертаючи увагу на основні думки, їх зв'язок, їх місце в тексті. Повторюй текст по частинах, а потім повністю.
Додаток Д
Як розв'язувати задачуУважно прочитай задачу.Подумай, що означає кожне число, який зв'язок між ними.Повтори запитання подумки. Чи можна задачу розв'язати однією дією?Коли зв'язок між числами не вдалося встановити, запиши задачу коротко.Склади план розв'язання.Склади і розв'яжи рівняння або розв'яжи задачу окремими діями.Дай повну відповідь на запитання.Відповідь перевір найзручнішим способом. Додаток ЕРекомендації щодо організації домашньої роботиНе виконувати домашні завдання зразу після повернення зі школи. Спочатку необхідно відпочити, прогулятися на свіжому повітрі.В першу чергу виконувати найскладніші домашні завдання і не залишати без потреби частину роботи на наступні дні;Перед тим, як приступити до роботи, слід підготувати все необхідне, щоб потім не витрачати час на пошуки. На робочому місці повинен бути порядок;Завдання, які потребують особливої концентрації уваги, повинні супроводжуватися перервами для відпочинку. При довготривалій розумовій роботі концентрація уваги повільно слабшає. Важливі пункти вивченого слід повторити перед сном;При колективній роботі з однокласниками необхідно зберігати високу самодисципліну;Тільки після успішного виконання домашньої роботи можна зайнятися іншими справами;Потрібно слідкувати за осанкою та відстанню від краю столу до очей, яка повинна становити 35-40 см.Необхідно слідкувати за тим, щоб:робоче місце було достатньо освітлене;стіл відповідав росту дитини (не можна допускати, щоб учень не діставав ногами до підлоги);була правильно підібрана кольорова гама тонів для оформлення кімнати;домашнє завдання виконувалося в спокійній обстановці;робоча кімната була провітрена;температура повітря в приміщенні була нормальною.Додаток Є
Тема. Допомога може бути різною (збори-лекція)
1. .Створення спрятливих умов для навчання.
2. Черговість виконання домашніх завдань.
3. Формування у молодших школярів навичок самоконтролю.
4. Роль батьків в організації навчальної діяльності дітей вдома.
Важливою умовою успішного виконання домашніх завдань є визначений сталий час для цієї роботи: дитина швидше входить в роботу, легше зсвоює навчальний матеріал. Тому доцільно починати виконувати їх в одині той самий час. Виникає питання: коли? Фізіологи сверджують, що в другій половині дня, приблизно з 16.00, знову підвищується працездатність дитини. Тому учні, котрі навчаються в першу зміну, можуть починати виконання домашніх завдань саме в цей час, але за умови, що між уроками в школі і навчальною роботою вдома була не менш як 2, 5-3- годинна перерва, тобто діти достатньо відпочивали.
Відомий педагог В. О. Сухомлинський з цього приводу писав, що зовсім недопустимо, щоб зразу після шкільних уроків учень на кілька годин сідав за книжки й зошити. Це непосильна праця, яка, зрештою підриває фізичні та розумові сили, породжує байдужість до знань.
Перед початком роботи важливо провітрити приміщення, в якому працюватиме школяр. Ми вже говорили про те, що учень повинен мати постійне, добре освітлене робоче місце, найкраще оуремий столик і поличку для книжок.
Обладнуючи куточок для занють, варто потурбуватися, щоб він був зручним. Для цього, насамперед, слід підібрати меблі, які відповідали б росту дитини. Світло на стіл повинно падати зілва.до початку роботи учень має відібрати всі необхідні для навчання прилади, книжки та зошити, правильно розатшуваит їх на столі: забрати іграшки, вироби зпластиліну тощо, вимкнути радіо і телевізор.
Привчіть дитину вчасно, без нагадувань сідати до роботи, щоб зробити все правильно, швидко, не затягувати час, який відводиться на виконання домашніх завдань. Навчіть її користуватися будильником. Покажіть, як за годинником робити перерви у підготовці до занять і знову сідати за роботу. Так поступово дитина звикне виконувати домашні завдання за певний час.
Виникає питання: з якого предмету слід починати підготовку? Відповісти на нього нелегко насамперед тому, що немає і не може бути єдиного порятунку приготування уроків, раціонального для всіх учнів. Одні педагоги рекомендують починати з важких предметів, коли ще свіжі сили; інші -- з легких: коли починати з важких, на які йде багато часу й енергії, то на інгші не вистачить часу; ще інші рекомендують черогувати важкі предмети з легкими -- це рівномірно розподілить сили учня протягом всього часу виконання завдання. Щоб рекомендувати певний спосіб чергування при вивченні предметів, важливо не тільки знати навчальний матеріал і роботу над ним учня, але й вивчити його індивідуальні особливості.
В початкових класах, як правило, рекомендуємо дітям починати підготовку до занять з письмових завдань, а потім переходити до усних. В практиці зустрічаються випадки, коли учень, звикнувши робити спочатку письмові урокм, а потім усні, поступає таким чином:спочатку виконує письмові вправи, а потім -- усні завдання і вчить це правило, на яке виконував вправу. Цього робити не слід. Спочатку треба вивчити правило, а потім виконувати вправу.
Відомий педагог Ушинський твердив, що в дитини, яка тривалий час зайнята приготуванням уроків, послаблюється пам'ять, увага, знижується працездатнсть, що в кінцевому рахунку негативно впливає на якість виконання домашніх завдань і успішність в цілому. Щоб молодші школярі менше стомлювалися, безперервна тривалість розумової праці має становити 30-35 хв., після чого обов'язкова 10-хвилинна перерва, а, за науково обгрунтованими нормами, максимально допустима тривалість виконання домашніх завдань становить для учнів 2 класу -- І-І,5 год., 3-4 -- І,5-2 год.
Якість самостійної роботи в значній мірі залежить від уміння перевірити виконане. Тому радимо батькам дотримуватися такого підходу: не перевіряти домашнє завдання до тих пір, поки учень сам не зробить цього. Крім того, пам'ятайте, що функція батьків у даному процесі -- контролююча. Тому нічого не слід робити за дитину: розв'язувати приклади, писати твір, малювати. Основна мета допомоги полягає в тому, щоб навчити школяра вчитися. Слід організувати учня, допомогти спланувати роботу. Подбайте, щоб він вчасно сів за уроки, прийняв зручну позу. Важливо систематично стежити за записами домашніх завдань у щоденнику. Після цього можна перевірити сам факт виконання завдання і його правильність.
Більшість з вас не має можливості бути присутніми тоді, коли учень готує уроки. Тому перш ніж перевірити, чи правильно виконана робота, запитайте, з чого дитина розпочинала її, що було зроблено потім, як можна перевірити. Повторюючи ці прості запитання з дня в день, можна привчити школяра до організованості, виробити звичку планувати роботу і перевіряти зроблене.
Дорослим не слід поспішати показувати, в якому місці допущена помилка. Доречно запропонувати дитині самостійно знайти її: “Ти допустив п'ять помилок. Знайди їх і виправ.” “Помилка у третьому рядку”. “В роботі одна помилка. Знайшов? Молодець!”
Часто батьки змушують дитину переписувати завдання, зроблене з помилками: “По сто разів переписує, а все неграмотно”. Такий підхід неправильний. Він не дасть бажаного результату. І це природно, адже нагромаджується втома і виконати завдання малюку стає все важче. Краще задовольнитися виправленням помилок та висловити сподівання, що наступного разу вона буде уважнішою.
Коли домашні завдання виконано, скажіть дитині, як оцінюєте її роботу сьогодні, похваліть за старання, підтримайте. Залишається лише правильно скласти все в ранець. Але це теж для дитини ціла наука, адже, по-перше, в ньому немає бути нічого зайвого, по-друге, жодна річ, необхідна для завтрашніх занять, не повинна залишитися вдома. А тому спочатку все, що потрібно взяти в школу, дитина складає на столі, перевіряє за розкладом занять, а потім вже складає у шкільний ранець. Така робота сприяє вихованню в учнів акуратності, зібраності.
І останнє. В сім'ях, де ставляться до дитячої праці з повагою, дорослі не дозволяють собі відволікати дитину якимись другорядними запитаннями, зауваженнями (навіть справедливими), терміновим проханням, тобто відірвати її від роботи хоч би на хвилину. Навпаки, в таких сім'ях підбадьорюють і підтримують дитину, привчають її працювати зосереджено. Допоможіть своєму школяреві вчитися успішно.
