Світова психолого-педагогічна наука і передова практика переконливо стверджують, що надто дорого обходиться нехтування можливостями саме в дошкільному дитинстві розширювати і поглиблювати здатність до образного пізнання, тобто збагачувати і максимально розгортати саме ті ціннісні якості, по відношенню до яких дитяча природа найбільш сприятлива (О.В.Запорожець).
Отже, глибокі знання загальних закономірностей психічного розвитку дитини, її фізіологічні властивості, сприяють формуванню особистості дитини на різних вікових етапах, дають змогу вихователеві оптимізувати навчально-виховний процес.
1. Аналізуючи психолого-педагогічну літературу з питань художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку ми прийшли до висновку, що проблема розкривається в педагогічній літературі на високому рівні. (Д.Ельконін, Г.Костюк, О.Леонтьєв, Д.Кабалевський, О.Ростовський, О.Рудницька та інш.). Це уможливило формулювання визначення: художньо-творче мислення - це інтелектуальна й практична діяльність, оскільки поєднує в собі пізнання і творче перетворення образів і уявлень, зафіксованих у пам'яті. Це завжди активна зміна діяльності внаслідок розумової праці.
2. Розглядаючи особливості процесу мислення, ми прийшли до висновку, що на його розвиток має вплив форма існування( конкретно-дійова, наочно-образна та абстрактна); характер розумової діяльності (теоретичний та практичний); ступінь оригінальності (репродуктивний та продуктивний).
3. Активізації сприйняття дитини в значній мірі сприяють: педагогічний показ виконуваного твору (чи фрагментів), використання прикладів з інших видів мистецтва, атмосфера спільної творчості, в якій велика роль відводиться емоційному фактору, а також пошуково-аналітична робота дитини на занятті.
4. Дійовим фактором розвитку інформаційного рівня художнього мислення дітей є використання в процесі роботи з дітьми проблемних методів навчання, які сприяють активізації пізнавальної та дослідницької діяльності дітей старшого дошкільного віку, самостійному творчому “добуванню” теоретичних знань, вдосконаленню виконавських умінь в галузі музичного мистецтва.
6. Відповідно до зробленого теоретичного аналізу ми зробили припущення, що розвиток художньо-творчого мислення дітей стане значне кращим за умови активізації процесу слухання музики.
Розділ II. Ефективні умови активізації розвитку художньо-творчого мислення ДІТЕЙ СТАРШОГО дошкільнОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ слухання музики
2.1 Методика підготовки дітей старшого дошкільного віку до сприймання музичного твору
Одним із завдань музичного виховання є виявлення та подальший розвиток музичних здібностей дітей, що передбачає виховання емоційної чуйності, уміння розуміти характер і зміст музичних образів, ідей, задумів композитора, прослідковувати розвиток музичної думки, відтворювати та самостійно створювати музику. Б. Теплов, у своєму дослідженні підкреслював, що необхідно залучати до творчої діяльності всіх дітей без винятку, це дуже корисно для загального розвитку, є цілком природнім для дитини і відповідає її потребам та можливостям [88, 24].
У сучасній психології утвердився погляд на сприйняття (слухання музики) як на активну діяльність суб'єкта з відображення об'єктивної дійсності, опосередковану мовними значеннями, в яких представлена “згорнута в матерії мови ідеальна форма існування предметного світу, його властивостей, зв'язків і відношень” [67, 74].
Під час проведення занять, особливо в процесі слухання музики і наступними етапами роботи, необхідно спрямовувати свою роботу до єдності, синтезу всіх дисциплін естетичного циклу (музика, хореографія, образотворче мистецтво, література). Відомо, що мистецтво побутує в синкретичних формах, де, наприклад, музична інтонація і слово (або музика і рух в танцях, іграх, театралізованих дійствах) зливаються в єдине і нерозривне виразне ціле. Цими обставинами повинна також обумовлюватися методична діяльності викладача. Так, наприклад, вивчення календарно-обрядових пісень, програмних творів повинно включати не тільки освоєння дітьми мелосу, метро-ритму, характеру, форми, але й поглиблене проникнення в літературний текст, в поетичність мови, руху, міміки, тонкощів ліній і фарб, звуків і голосів. Супроводжувати цей процес можна ознайомленням дітей із зразками образотворчого, декоративно-прикладного, ужиткового мистецтва, танцювально-інструментальних жанрів, театрального і екранних видів мистецтва, що підсилить загальний емоційний тон музичних занять, підвищить психологічне їх засвоєння.
Під час гри на музичних інструментах діти освоюють прийоми звукодобування на бубні, малому барабані (бухалі), тарілках, румбі, тріскачках, маракасах, металофонах, ксилофонах, сопілках тощо.
Слухання музики слід проводити за загальноприйнятою методикою: вступна бесіда, етапи слухання з обговоренням. В процесі обговорення слід вести мову з дітьми про музичні жанри, музичну мову, музичний образ, про те, які почуття передає музика, про що вона розповідає, про музичний інструментарій, що звучить у творах, про характерні хореографічні рухи тих танців, які пропонуються для слухання, тощо.
Для ефективного освоєння музичного матеріалу і для зняття втоми у дітей старшого дошкільного віку, потрібно вводити рухи під музику: марширування, танцювальні елементи, музичні ігри.
В процесі вивчення музично-ритмічних рухів рекомендується освоювати з дітьми характерні рухи українських народних танців: присідання, колупалочка, бігунець, голубці, тиночки, вірьовочки, ритмічний рух по колу під час ведення хороводів, ігрових дійств.
Необхідно відмітити, що всі види музичної діяльності на музичних заняттях у дитячому садку повинні тісно переплітатись з вивченням дітьми елементів музичної грамоти, розвитку музичних здібностей. Так, слід спостерігати за вміннями дітей старшого дошкільного віку розрізняти високі і низькі, довгі і короткі звуки, рух мелодії вгору та вниз, тихе і голосне звучання музики, графічного відтворення пульсу чи ритмічного малюнку мелодії; вивчення ладу, динаміки, темпів.
В процесі занять пропонується використовувати заклички, примовки, прозивалки, які споріднені мелодекламацією, відрізняються вузьким діапазоном, доступністю за літературним і музичним змістом.
В умовах невеликих груп, що є в дитячих садках, доцільно використовувати імпровізацію нескладних мелодій на короткі тексти примовок, лічилок, закличок, прозивалок, на задані ритми, складати мелодично-ритмічні відповіді на фрази-запитання. Музичний керівник використовує імпровізацію як метод художньо-творчого розвитку дітей, розвитку емоційного відгуку на музику, музичного слуху, творчої уяви.
Протягом таких занять діти знайомляться з ключовими музичними поняттями, отримують необхідні знання про музичний образ і засоби музичної виразності, про музичну форму і музичні жанри, про музичні інструменти і співочі голоси. Діти вчаться елементарно розбиратись в музиці: яка вона за характером, які почуття і настрої викликає, хто її створює, хто виконує.
Засобом музичного розвитку дітей є спів. Процес співу по своїй природі комплексний. В ньому бере участь весь організм дитини, зокрема його звукоутворюючий артикуляційний і дихально-м'язовий апарат. Звучання дитячих співочих голосів повинно бути природнім і невимушеним, дзвінким і рівним протягом всього співочого діапазону. За період перебування у дитячому садочку діти повинні вміти:
співати пісні виразно, передавати під час виконання емоційно-образний зміст твору;
використовуючи різноманітні динамічні відтінки співати в межах від р до f;
співати штрихами легато, нон легато, стакато;
виразно вимовляти слова, правильно вимовляти голосні і приголосні звуки, розспівувати склади на 2 і більше звуків;
співати пісні з дублюванням і без дублювання мелодії акомпанементу, без музичного супроводу.
Для підготовки дітей до сприймання музичного твору з метою розвитку їх художньо-творчого мислення ми проаналізували існуючий календарний план, та спланували наступну нашу роботу на основі доповненого матеріалу з творів для слухання музики. Цей план став планом формувального етапу експерименту. (таблиця 2.1.1.)
Таблиця 2.1.1. Календарний план занять для дітей старшого дошкільного віку.
Дата | Тема заняття | Твори для слухання музики | |
Група 4-х річок | |||
I семестр | Розвиток образного мислення під час слухання музики | “Котику сіренький” українська народна пісня; Ой єсть в лісі калина. Українська народна пісня. Ми маленькі дударики.муз. М.Мельника. Ой ти красно весно. “Пташка та пташенята” муз. О. Тілічеєвої; “Курчатко” муз. А. Філіпенка; П. Чайковський „Хвороба ляльки” В. Рєбіков „Ведмідь” “Веселі музики” муз. А. Філіпенка; “Барабан” муз. О. Тілічеєвої; “Латки-ладусі” муз. В. Верховинця; “Колискова” муз. О. Тілічеєвої; | |
II семестр | Виховання естетичного смаку у дітей | “Ластівка” муз. Ю. Михайленко; “Зозуленька” муз. Ю. Михайленко; “Дзвоники дзвенять” муз. В. А. Моцарта; “Зайчик” муз.Фінаровського; “Сонечко” муз. М. Мєтлова; “Вітер і вітерець” муз. Л. Бетховена; Подвала. „Музичні загадки”; Д.Кабалевський. “Кавалерійська”, „Клоуни”; П.Чайковський. “Хвороба ляльки” та “Нова лялька”; Б.Фільц. “Забута лялька”; В.Косенко. “Пасторальна”, “Дощик”, “Не хочуть купити ведмедика”; М.Парцхаладзе. “Осінній дощик”; І. Беркович. “Українська мелодія”; Р.Шуман. “Сміливий вершник”; українські народні пісні (колискові): “Повішу колиску”, “Ходить зайчик”. | |
Група 5-х річок | |||
I семестр | Розвиток виконавських здібностей | “М'ячик” муз. Г. Фріда; “Колискова” муз. Я. Степового; “Весело і сумно” муз. Л. Бетховена; “Полька” муз. С. Майкапара; “Два півники” українська народна пісня в обробці Л. Компанійця; Котився снопочок по полю Українські народні танці "Гопак", "Козачок", "Метелиця", "Аркан" тощо. "Пташка" Е.Гріга Б.Фільц. “Дзвенять дзвінки”; Українські щедрівки “Я маленький хлопчик”, “Щедрівочка щедрувала”. “Весела казочка” муз. Д. Кабалевського; В. Косенко. “За метеликом”; Е. Гріг. “Похід гномів”, “Пташка”; С. Майкапар. “У садочку”; М. Сільванський. ”Сумна пісня”, “Полька ”Комарики”; | |
II семестр | Основи музичної культури: уважне та емоційне сприйняття | Музичні мініатюри про звірят “Про крота, бджілка, слоненя, їжачок” муз. Т. Родіонова; “Гарний настрій” муз. Л. Дичко; “Котик видужав” муз. В. Гречанінова; “Хто зустрівся в лісі” муз. О. Тілічеєвої; “Дощ і райдуга” муз. С. Прокоф'єва; Р.Шуман. «Дід Мороз» “Зимовий ранок” муз. П. Чайковського; “Маленька нічна серенада” В. Моцарта “Марш дерев'яних солдатиків” із циклу “Дитячий альбом” П. І. Чайковського; К.Сен-Санс Зоологічна фантазія “Карнавал тварин”( вибіркові твори) | |
Група 6-х річок | |||
I семестр | Емоційне ставлення до музики: спів, розучування пісні, слухання музики | Українська народна пісня “Забілів від снігу гай” “Пісня лисички” муз. М. Лисенка; “Подоляночка” українська народна мелодія в обробці Л. Ревуцького; “Ой заграйте, дударики” А.Філіпенка “Ми на луг ходили” А.Філіпенка. Колядка “Добрий вечір тобі, пане господарю” В.Верховинець. “Печу, печу хлібчик”; українські народні пісні “Два півники”, “Веселі гуси”, “Ходить гарбуз по городу”; З.Левіна. “Що нам осінь принесе?”; А.Філіпенко. “То сніжинки, мов пушинки”; Т.Димань. “Пісня скрипаля”; А.Мігай. “Мультики”; | |
II семестр | Розвиток ладо-ритмічного почуття внутрішнього слуху. | “Пісня жайворонка” муз. П. Чайковський; “Гопак” муз. Я. Степового; Я.Степовий. “Зимонько-снігуронько” С.Рахманінов. “Італійська полька” Є.Адамцевич. “Запорізький марш” П.Чайковський. “Марш дерев'яних солдатиків” М.Блантер. “Футбольний марш” Я. Степовий. “Колискова”; Л.Колодуб. „Лялька співає”; Д.Кабалевський. „Зайчик дражнить ведмедика”; П.Чайковський. “Старовинна французька пісенька”; Г.Сасько. „Джерельце”, „Синички”. “Весна” А.Вівальді із циклу “Пори року”; “Труба і барабан” муз. С. Майкапара; “Менует” муз. В. А. Моцарт; М.Мусогський “Хатинка на курячих ніжках” Є.Гріг „Ранок” з сюїти “Пер Гюнт” |
Основні правила, яких ми дотримуватись при організації музичних занять були:
1) слухання музики не повинно бути розважальним моментом на занятті, а має переслідувати освітньо-розвивальну мету;
2) підбір творів для слухання має відповідати віковим особливостям дитини;
3) не використовувати більше двох-трьох творів, так як перенасиченість не сприятиме активізації діяльності дітей;
4) підготуватись до слухання музики таким чином, щоб налаштувати дітей, підготувати їх до роботи над твором, підготовити відповідні запитання;
5) під час проведення заняття намагатися залучити до роботи всіх дітей.
6)слідкувати за реакцією дітей, їх відповідями і при потребі вміти швидко замінити запитання;
7) стимулювати діяльність дітей: хвалити за гарні відповіді, і підтримувати при невдачах;
8) самостійно по закінченні заняття проводити аналіз результативності проробленої роботи.
Даний план був реалізований як формувальний етап експерименту. Тривалість експериментальної роботи склала один навчальний рік (2009/2010).
Отже, ми прагнемо досягти у своїй роботі того, щоб діяльності дітей старшого дошкільного віку на музичних заняттях у дитячому навчальному закладі стала більш активною, будувалася на принципах розвиваючого навчання, особистісної орієнтації. Саме це сприятиме розвитку художньо-творчого мислення дітей.
2.2 Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики
Організовуючи формувальний експеримент в експериментальних групах, ми використовували особистісно-орієнтовного підходу до дітей старшого дошкільного віку, передбачаючи при цьому поступовий розвиток творчо-художнього мислення дітей, їх самостійності у процесі слухання музики.
Основним видом нашої експериментальної роботи було опрацювання дітьми старшого дошкільного віку комплексу формуючих завдань за 5 основними типами:
1. перцептивно-мислительні - завдання, призначені для прогнозуючої діяльності художньо-творчого мислення;
2. перцептивно-сенсорні - завдання, націлені на індивідуально-виразне осмислення музично-мовних елементів і структур та їх реалізацію в звучанні;
3. концептуально-логічні - завдання, спрямовані на самостійне створення художньо-образної цілісності твору;
4. художньо-педагогічні - завдання, спрямовані на формування вмінь словесної характеристики музичних образів, яка відповідає рівню загального музичного розвитку дітей старшого дошкільного віку;
5. оцінні - завдання, орієнтовані на здійснення та коригування адекватної самооцінки виконання;
Проаналізуємо процес слухання музики в експериментальній та контрольній групах.
Робота з представленими завданнями проводилась на нескладному, але художньо-цікавому музичному матеріалі. Його наведено у спеціально розробленому нами орієнтовному репертуарному списку, що включає велику кількість різнопланових та різножанрових композицій для дітей.
Вибір музичного матеріалу з репертуарного списку здійснювався відповідно до індивідуальних здібностей дітей старшого дошкільного віку та рівня їх сприйняття музики. Для кожної групи дітей старшого дошкільного віку ми визначали відповідний рівень роботи над матеріалом - обов'язковий та підвищений. На наш погляд, вивчення підібраних прикладів сприяє формуванню таких якостей художньо-творчого мислення: як швидкість і гнучкість, самостійність і критичність, асоціативність і науковість, імпровізаційність і незалежність.
Згідно принципу поступовості формування художньо-творчого мислення проводилось у чотири етапи, кожен з яких характеризувався певними цілями і завданнями, особливостями змісту, відповідними методами організації навчальної діяльності дітей старшого дошкільного віку. Кожен етап відрізнявся від попереднього ступенем залучення дітей до самостійних дій у різних видах музичної діяльності (слухання, виконання, створення музичних творів, аналіз, оцінювання, відбір, тощо); організацією навчальної діяльності діток. Загальною метою, що об'єднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів художньо-творчого мислення.
В традиційній системі навчання музики в дитячому закладі структура і прийоми подачі знань - це показ їх у готовому вигляді і вивчення (запам'ятовування). В умовах навчально-ігрової моделі готове знання існує поряд з знанням, синтезованим самими дітьми в процесі самостійних ігрових дій. Під час слухання музики на заняттях діти старшого дошкільного віку мимовільно запам'ятовують характерні тому чи іншому герою музичні образи. І, найголовніше, в процесі слухання музики розвивається творча уява дітей, їх фантазія, що є однією із педагогічних умов художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
