Отже, уі види діяльності дітей на музичному занятті об'єднує важливе завдання - формування здатності глибоко сприймати, слухати і переживати емоційно-естетичний зміст музики, розуміти її зв'язок із життям, усвідомлювати образність і виразність музичного твору.
2.3 Результати експерименту
Першим етапом роботи з дітьми старшого дошкільного віку експериментальних груп став констатувальний експеримент, під час проведення якого були використані такі методи дослідження як: бесіда, опитування, педагогічне спостереження.
З метою з'ясування стану художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку нами здійснено теоретичний аналіз програм, календарних планів роботи музкерівників дошкільних закладів освіти. Основними завданнями розробленої нами методики підготовки дітей до сприймання музичного твору стали емоційний відгук на твір, підвищення рівня музичних знань дітей, створення сприятливих умов для самореалізації особистості.
Теоретичний аналіз проблеми дозволив також визначити головний напрямок і основні етапи педагогічного експерименту.
Метою констатувального етапу експерименту було визначити існуючий стан розвитку музичного мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики. Відповідно до мети нами визначено завдання:
- розробити критерії і показники сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку;
- визначити методи діагностування;
- з'ясувати рівні художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.
- вивчити можливості формування художньо-творчого мислення у процесі слухання музики;
Для об'єктивної оцінки та на підставі аналізу науково-методичної літератури, нами було розроблено 3 групи критеріїв сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку, а саме:
Когнітивно-операційний критерій - включає систему знань із музичного мистецтва, здатність мислити образами, розмаїття ідей, музичний смак; відображає міру розвиненості музично-пізнавальних здібностей дитини старшого дошкільного віку, рівень наявності набутих знань з музичного мистецтва. Показники даного критерію: знання репертуару, володіння мислительними операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.
Емоційно-почуттєвий критерій - передбачає наявність реакцій під час слухання та відтворення музики, відображає безпосередність емоційних реакцій, емпатичне проникнення в художній світ автора.
Творчо-діяльнісний критерій - визначає рівень музичної діяльності дитини, що знаходить своє вираження у творчому відтворенні музики та її власному створенні, у подальшій оцінці свого продукту праці; віддзеркалює міру прагнення дітей до музично-творчої діяльності. Це передбачає активне слухання музики, самостійний творчий пошук. Основні показники цього критерію: бажання виразити себе у різних видах музично-творчої діяльності зокрема в виконанні музики, прояв самостійного задуму та оригінальність вербальної і виконавської інтерпретацій.
На основі названих вище показників нами визначено рівні розвитку художньо-творчого мислення дітей за такими показниками:
Високий - дитина має достатні музичні здібності, музичний слух, її знання є глибокими, системними; вона вміє застосовувати їх на музичному занятті, вміє зробити висновки, виправити допущені помилки; проявляє інтерес до різних видів творчої діяльності.
Середній - дитина володіє елементарними музичними знаннями та гавичками, але не здатна відповідати та виконувати завдання самостійно, не проявляє ініціативи, не здатна до творчого мислення, є пасивною під час виконання завдань.
Низький - знання, уміння та навички дитини є фрагментарними, вона не вміє застосовувати їх ні в практично-творчій, ні в самостійній роботі; дитина не здатна реалізувати набуті знання під час заняття.
Запропоновані компоненти ми систематизували за допомогою таблиці. (таблиця 2.3.1.)
Таблиця 2.3.1. Рівні та критерії художньо-творчого мислення дітей під час слухання музики
Критерії | Рівні | |||
Високий | Середній | Низький | ||
Когнітивно-операційний | Дитина багато знає, цікавиться музикою, знає репертуар, володіє мислительними операціями, вміло аналізує, порівнює, узагальнює. образами, має безліч ідей. | Дитина має достатній рівень знань про музику, композиторів. Уміє застосувати їх на занятті, але виконує все з допомогою музичного керівника | Дитина пасивна, знання обмежені, завдання виконує без особливого бажання та умінь. | |
Емоційно-почуттєвий | Дитина відразу реагує на музику, емоційно піднесена, вміє передати свої почуття, провести асоціацію між твором і особистим враженням. | Дитина реагує на буд-який характер музики, вміє розповісти, дати характеристику твору, але є спокійною у своїх проявах. | Дитина не реагує на музику, бо їй це не цікаво, є пасивною у всіх виявах. | |
Творчо-діяльнісний | Дитина активно використовує свої знання, уміння, навички, демонструючи при цьому добре розуміння музики, Пропонує особистий варіант виконання, досить розвинута фантазія, музичні здібності. | Дитина не в змозі використовувати свої знання, уміння, навички самостійно. Виконує по “схемі”, тільки при допомозі керівника. | Дитина зовсім не бажає спілкуватися з мистецтвом |
Констатувальний експеримент здійснювався за допомогою таких методів як усне опитування, бесіда, спостереження, аналіз педагогічної документації.
Так, ми провели усне опитування музичних керівників, що працюють з усіма категоріями дітей. Метою опитування було з'ясувати: чи має вплив слухання музики на розвиток художньо-творчого мислення дітей? Які форми і методи при цьому застосовуються.
Відповіді були неоднозначними. Так, більшість керівників відзначили значне емоційне піднесення дітей під час прослуховування музичних творів, розвиток музичної пам'яті, музичного слуху, творчих здібностей (співу, гри на шумових інструментах, виконання різноманітних самостійних творчих завдань). Але, разом з тим, було відзначено, що є значний відсоток дітей неспроможних виконати нескладні завдання. Переважно більша частина - це хлопчики, які не виявляли бажання співати, творити, слухати і відповідати на запитання викладача. Разом з тим, є діти, що не мають музичного слуху, є зажатими під час занять, і за характером, як це не дивно, - є флегматиками. Вони настільки довго включаються в роботу, в виконання завдання, що інша частина дітей не в змозі чекати.
Одночасно з опитуванням музкерівників, ми провели усне опитування з дітьми старшої вікової категорії. Характер запитань бува таким:
- Чи знаєш ти, що таке “пісня”, “марш”,“ вальс”, “танець”, “інсценізація”, “ шумові інструменти ”?
- Чи цікаво було слухати музичний твір на занятті?
- Чи запам'ятався тобі якийсь музичний твір?
- Ти любиш фантазувати, уявляти себе кимось іншим?
- Ти любиш ігри?
- Чи хотів би ти, щоб на заняттях музики частіше використовувались музичні ігри?
- Чи подобаються тобі такі заняття як сьогодні?
Спостерігаючи за реакцією дітей на прослуховування різних за характером музичних творів, таких як “Маленька нічна серенада” В.Моцарта, “Пісня жайворонка” П.Чайковського, “Пори року. Весна” А.Вівальді, ми помітили, що вони асоціюють більшість творів із життям, реальними подіями в їх житті. І це є невипадковим, адже звичайна властивість відображення людиною реального світу виявляється і в музичному сприйманні. Слухач, і в тому числі дитина будь-якого віку, співвідносить сприйняте з тими емоційно-образними категоріями, які викристалізувалися на основі його емоційного досвіду. Нерідко цей процес неусвідомлений і виявляється лише у результаті самоаналізу власних вражень і переживань. Так, якщо діти знали наперед назву твору, який слухали, вони відповідно досить вправно “імпровізували”. Звичайно, розповісти про жайворонка, або про весну не є складним для дітей, що через рік-другий збираються до школи.
Те саме відбувалося і під час роботи над творами однакової назви, але різними за виконанням та характером. Так, після прослуховування творів “Дощик” О. Тілічеєвої та “Дощик” В.Косенка діти повинні були описати словами свої враження почутого. Після прослуховування твору В.Косенка “Дощик”, діти були досить активними у характеристиці музичного твору. Наприклад, Настя П. описала ранній весняний дощ, райдугу пісня нього. Марта О. згадала, коли вона попала під дощ та стрибала радісно по калюжам. Їй здалося, що твір В.Косенка передав ті події в її житті, коли вона перескакувала через калюжі, а краплі дощу “лупили” по асфальту і по ній. Павло М. розповів, що цей твір нагадав йому про дощ на дачі, коли крапельки дощу стукали по шиферу, майже так само як у творі В.Косенка.
Потрібно зауважити, що не всі діти були активними - у багатьох дітей не вистачило слів для характеристик, а якщо у “музичній лексиці” слухача немає потрібного слова, то глибина проникнення у смисл і характер твору є значно меншою, ніж це треба для повноцінного сприймання. Отже, в саме це гальмувало процес художньо-творчого мислення дітей.
Прослуховуючи “Дощик” О. Тілічеєвої, дітям було запропоновано розгадати назву твору. Оскільки твір звучав зі словами, ми хотіли, щоб діти самі назвали цей твір, але обов'язково вслухаючись у слова пісні. Назви були самими різними, але більшість схилялися до “Дощика”. Це означало, що завдання було виконано майже усіма учасниками.
Під час прослуховування твору В. Моцарта “Маленька нічна серенада” ми вирішили перевірити, чи знають діти такого композитора як В.Моцарт (а цей композитор їм знайомий ще з попередніх років)? Що вони знають про нього? Які твори пам'ятають чи знають? Що означає слово “серенада”? “Чому у твору така дивна назва?”
Відповіді дітей були різними, цікавими, навіть смішними. Так, більшість дітей запам'ятало, що цей композитор став писати музику ще в 4-річному віці, а оскільки цей вік є для них близьким, то цей факт був згаданий ними одним із перших. По-друге, ім'я композитора є для дітей знайомим і відомим. Це пов'язано із нашими музичними заняттями, розповідями про композиторів, в тому числі і про Моцарта. Ще діти згадали цю музику тому, що чули її “в телевізорі”, “в рекламі”, “в передачі”. Це лишній раз підтвердило тільки те, що супутнє сприйняття музики відіграє також важливе значення у житті людини, а дитини тим паче.
На рахунок назви, звичайно, були різні думки. Хтось розумів її як пісню про кохання, яку співають “під балконом”, хтось пов'язував із країною, наприклад, Іспанією, де приходилося чути її, а хтось вигадував своє враження від почутою музики, і говорив те, що відчував в той момент.
Наступний етап роботи передбачав перевірити можливість дітей не тільки розповісти про музичний твір, а й помітити різницю між двома однаковими за назвою, але різними за стилем творами. Для цього ми дали прослухати “Марш дерев'яних солдатиків” із циклу “Дитячий альбом” П.Чайковського та “Марш” В.Моцарта. Діти відразу почилу різницю між маршами. Це виражалося такими характеристиками твору П.Чайковського як: “казкова музика”, “марш героїв мультика”, “марш маленьких чоловічків- гномів”. Марш В.Моцарта вони сприйняли як “чоловічий”, “дорослий”, “марш-парад”. Це означало те, що діти не розуміючи особливостей інструментування, виконання творів, навіть, не знаючи для кого, з якою метою був написаний твір - дали вірні відповіді.
Творча діяльність дітей не вимагала особливої перевірки, так як діти з радістю малювали ілюстрації до творів, з задоволенням підігрували на шумових інструментах, створювали різні танцювальні рухи. Так, вище згадані і запропоновані для прослуховування твори діти досить активно “обробили” тими способами, які були для них більш приємними. Хто займається в танцювальному гуртку, майже всі твори слухав пританцьовуючи. Той, хто займається у художньому гуртку відразу пропонував: “А давайте, я намалюю!”, ну, а діти обдаровані музично - були готові до будь-якої творчої діяльності.
Діагностуючи розвиток художньо-творчого мислення дітей ми отримали наступні результати.
Низький рівень виявлено у 23,5% діток, від загальної кількості респондентів. Для дітей цієї групи характерний ситуативний, пасивний інтерес до музики. Уявлення дітей в процесі слухання музики носить емпіричний характер, абсолютно відсутня потреба в усвідомленому ознайомленні з музичними творами, переважає неусвідомлене копіювання дитиною музично-виконавських дій музкерівника, спостерігаються ускладнення у вираженні емоційного ставлення до твору, відсутня власна думка, обмежений кругозір, наявна невпевненість у своїй оцінці,має місце орієнтація на судження інших дітей.
Середній рівень продемонстрували - 48,8% діток. Вони мають достатній музичний кругозір, але немає цілісного уявлення про музичний твір, про творчу роботу над ним. Діти цього віку не здатні до об'єктивної оцінки музичних явищ, але її недостатня обгрунтованість пов'язана з невеликим слуховим досвідом, з невдалим використанням знань музичної термінології і просто власних знань. Середній рівень зафіксовано у найбільш численної групи досліджуваних.
Високий рівень склали 27,78% діток, які виявляють високу мотивацію до роботи у всіх формах роботи під час слухання музики. Вони завжди ініціативні на заняттях, самостійно пропонують виконувати те чи інше завдання, вдало коригують процес, адекватно реагують на завдання будь-якої складності, мають самостійність в судженнях та оцінках прослуханого музичного твору.
Такий стан сформованості художньо-творчого мислення дітей має місце на сьогоднішній день, і це, в більшості, є стандартною ситуацією. Тому ми повинні розробити і впровадити спеціальну методику, що передбачає поступовий розвиток творчої самостійності дітей у процесі слухання музики, індивідуальний підхід в роботі, етапність проведення занять (з урахуванням принципів особистісно-орієнтовного підходу), діалогової взаємодії між музкерівником та дітьми цього віку.
Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі ДНЗ №44 м. Рівне. Дослідженням були охоплені діти старшого дошкільного віку в кількості 46 учасників, (у віці від 4 до 6 років). Експериментальна група (ЕГ) - 23 дитини, та Контрольна група (КГ) також 23 дитини.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
