Так, всі діти старшого дошкільного віку сприймають і усвідомлюють пісенність, танцювальність та маршовість як найважливіші властивості музики, що виростають з пісні, танцю й маршу. Але достатня кількість прикладів творів була наведена представниками ЕГ. Наприклад, діти КГ змогли навести приклади маршів, танців і пісень лише декількох композиторів. З завданням справилася третина дітей. В той же час діти ЕГ, які слухали вступні бесіди музкерівника, вивчали деякі особливості інтонації, одні з яких виражають настрої, почуття й думки людини; інші - зображують рухи людини або різноманітні звуки, шуми та явища навколишнього світу тощо, - змогли навести по 5-6 прикладів, і пояснити їх. Тобто, з завданням справилися 65% респондентів, решта допускали помилки, або були не досить активними у розмові.
Для перевірки активності дітей, розвитку їх умінь та навичок у роботі з сюжетним завданням,ми використали музичну казку “Рукавичка”. Результати були такі: діти ЕГ взялися до роботи дуже сміливо, активно, самостійно розподіливши ролі, вивчили текст, відразу почали імпровізувати, вигадувати дії, рухи, інтонацію. Діти КГ не розуміли, що з них вимагається, адже з таким завданням у “повсякденному” житті вони стикають вперше. Відповідно і результати були низькими. Так виконати завдання спромоглися лише 15% респондентів, 31% дітей виконував усі вказівки музичного керівника, а решта 54% знаходилися у розгубленому стані. Показники ж в ЕГ були значно високі: ззавданням справилися 51%, з допомогою музкерівників виконували ролі 37%, і лише 12% не змогли відтворити задумане.
Вивчення теми “Інтонація” сприяло кращому втіленню сюжету опери. Основою музики є саме інтонаційний початок, від яскравості та характеру якого залежить результат очікуваної роботи. Ми помітилиу дітей ЕГ те, що в процесі виконання, гри, вигадування образів у них розвивається творча уява, фантазія, а це - одна із педагогічних умов художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку, і художньо-творчого мислення у нашому дослідженні.
Перевірка знань, умінь і навичок визначати форму твору після його одного прослуховування - було завдання наступного етапу. Звичайно діти ЕГ були більш обізнаними, творчими, підкованими теоретично і активними в роботі. Їм не було складно відповісти на запитання: в які формі написані твори Д.Кабалевського „Клоуни”; П.Чайковського “Хвороба ляльки” та В.Моцарта “Турецький марш”. Діти контрольної групи також показали, що володіють теоретичним матеріалом. Було видно, що вони відповідальні, хочуть все знати, але їм не вистачає знань, до того ж при самих відповідях, багато хто губиться через хвилювання. Це звичайно відобразилось на якості відповідей.
Результати були такими: в ЕГ відповіли вірно 61%, незначні помилки зробили 32% , не відповіли 7%, тоді як в КГ - справилися з завданням 12%, майже дали вірну відповідь 27%, зовсім не відповіли 62%. Це лише підтверджує наші слова про те, що без знань, не можливий аналіз.
Спостерігаючи за дітьми протягом року, ми не раз відмічали несерйозне відношення до занять декількох хлопців (це стосується всіх дисциплін, що проводяться у садочку): вони рідко відвідували заклад, рідко виконували будь-які завдання. Причина була в тому, що вони часто хворіють, пропускають заняття, ведуть себе із-за цього невпевнено, і відповідно не висловлюють особливого бажання щось роботи взагалі.
Діти ЕГ на всіх етапах роботи досить вміло, послідовно і аргументовано доводять свою думку, передають враження від почутого. Вони вміють слухати, аналізувати, порівнювати, виділяти особливості звучання, аранжування, виконання творів. Все це досягнуто на заняттях, завдяки уміло спланованій роботі, підбору репертуару, доступності подачі матеріалу, що ми не могли не відзначити.
Відносно емоційній реакції дітей від сам слухання музики, то великої різниці ми не помітили, адже діти в цьому віці є досить активними, але деякі фактори все ж впливають на відповіді дітей. Серед основних назвемо такі: особливості приміщення; підготовка і проведення заняття керівником, налаштування на роботу дітей, та рівень підготовленості та музичної культури дітей старшого дошкільного віку.
Слухання творів дітьми дошкільного віку було тісно пов'язане з їх руховими переживаннями, а саме з ритмом, рухом, співом. Тому, діти краще сприймали і реагували на ритмічну, імпульсивну музику, яка відповідає їхньому досвіду й потребі в активних виявах. До того ж, ім. Були цікаві твори в яких відчувалося щось нове, наприклад у звучанні, у забарвленні. Під час прослуховування їх вражала аранжування твору, або незвичне звучання акордів, інструментів, чи самої метро-ритмічної композиції. Неочікуваними були музично-слухові враження дітей обох груп, вони чекали у звучанні більше музики звичної, життєвої, зрозумілої.
Звичайно самим складним і відповідальним була перевірка розвитку художньо-творчого мислення дітей під час слухання тієї музики, що вимагала у них умінь творчого, пошукового характеру.
Дітям пропонувалося декілька завдань. Перше завдання - створити власну п'єсу за програмною назвою “Ранок”, “Потяг”, “Колискова” тощо.
Наступне завдання - самостійне створення музичного або іншого супроводу до запропонованого оповідання, картини, казки вірша, мелодії.
Третім завданням було колективно створити оповідання, музичну казку, тощо. Ми пам'ятали, що ці та інші форми ігрових ситуацій забезпечать необхідні емоційні умови для творчого розкріпачення і самовираження дитини, для реалізації нею свого прагнення до дій у певних виявленнях, будь-то слово, рух, музичний твір, чи щось інше.
Звичайно наша праця дала певні результати. Діти ЕГ майже 90% справилися з завданнями, і лише 10 % були пасивними, але у нас не було зовсім тих, хто ігнорував би виконання завдань. В КГ, навпаки, лише 49% приймали активну участь у роботі, творили, вигадували, фантазували, 35% робили це, бо іншого нічого не можна було запропонувати, і 16 % просто відмовилися від участі. Ці діти розплакалися, аргументами були слова: “не хочу”, “не буду”, “чого ви мене заставляєте!” і таке інше.
Отже, проаналізувавши всі етапи дослідної роботи, ми побачили, що в результаті проведеного експерименту кількість дітей ЕГ значно підвисила рівень знань, умінь навичок, а це все сприяло активному розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.
Завданням нашого дослідження було довести, як слухання музики може впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей.
Була розроблена методика підготовки дітей до сприймання музичних творів, що була спрямована на досягнення ними більш високих результатів в музичній діяльності, тобто підвищення рівня музичних знань, емоційного відгуку на музичні твори та створення умов, які б сприяли творчій реалізації особистості та не допускали психічного і фізичного перевантаження під час занять музикою.
Слухання музики - це поєднання звуків різної висоти, тривалості сили, тембру, відчуття краси звучань, виразності, чуття цілісних художніх образів, що викликають у дитини певні настрої, почуття і думки.
Обраний нами музичний репертуар був систематизований відповідно до тематики занять, етапів (перевірка, оцінювання та корекція раніше засвоєних знань, слухання, осмислення, систематизація нових знань, закріплення нових знань, творча робота) з визначенням того, наскільки ці твори зможуть впливати на рівень розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.
З результатів проведеної роботи ми зробили висновок, що слухання музики, при його правильному, продуманому, змістовному використанні буде як найкраще впливати на розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.
Експериментальний етап дослідження довів необхідність підбору музичного репертуару, розробки тематики музичних занять. Аналіз даних констатувального етапу педагогічного експерименту показав збільшення кількості дітей з високим рівнем знань на 15% за рахунок зменшення кількості дітей з достатнім та середнім рівнями в експериментальній групі (відповідно на 27,5%, на 7,5%), що підтверджує правомірність висунутої гіпотези.
ВИСНОВКИ
У дослідно-експериментальній роботі наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики, що виявляється у педагогічному обґрунтуванні змісту і структурних компонентів художньо-творчого мислення, визначенні педагогічних умов, встановленні критеріїв та рівнів його сформованості в процесі слухання музики.
Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики і дозволили зробити такі висновки:
1. Вивчена та проаналізована література науково-методичної, музикознавчої, психолого-педагогічної спрямованості з проблеми дослідження.
2. Теоретичний аналіз психологічної, педагогічної, методичної та літератури дозволив дати визначення понять “мислення”, “художньо-творче мислення”, “слухання музики”, “старший дошкільний вік”, підтвердивши цим, що художньо-творче мислення є складним соціально та історично зумовленим функціональним комплексом пізнавальних здібностей, які забезпечують продуктивність музично-творчої діяльності дітей старшого дошкільного віку, вимагають цілеспрямованого розвитку на основі принципу цілісного поєднання таких компонентів: когнітивно-операційний, емоційно-почуттєвий та творчо-діяльнісний.
3. У дослідженні виявлено, що значущим фактором формування художньо-творчого мислення є активне включення дітей старшого дошкільного віку в процес слухання музики, який найбільш сприяє музичному, емоційному, інтелектуальному та творчому зростанню особистості.
4. На підставі аналізу науково-методичної літератури, нами було розроблено 3 групи критеріїв та рівнів сформованості художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку. Відповідно до визначених критеріальних показників, внаслідок педагогічної діагностики зазначеного феномена у переважної більшості дітей старшого дошкільного віку було виявлено середній рівень сформованості художньо-творчого мислення.
5. У результаті дослідження розроблено та апробовано методику підготовки дітей до сприймання музичного твору. Загальною метою, що об'єднувала усі етапи експериментальної роботи, був розвиток складових компонентів художньо-творчого мислення. В її основу покладена взаємодія різних засобів педагогічного впливу: підготовчі вправи творчого спрямування; формуючі заходи п'яти типів, вибір навчального матеріалу зі спеціально розробленого репертуарного списку; фіксація власних надбань в період педагогічної практики; вивчення науково-методичної літератури та її опрацювання; творчі заняття, моделювання педагогічних ситуацій, тощо. Використання цих засобів здійснювалось за допомогою відповідно згрупованих методів, а їх впровадження сприяло формуванню всіх компонентів художньо-творчого мислення.
6. Експериментально доведено, що ефективність розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики забезпечується дотриманням таких взаємопов'язаних педагогічних умов: створення відповідної настроєності (установки) на осмислення і виконання музичного твору; забезпечення взаємодії мистецтв в процесі слухання музики; оволодіння мислительними операціями аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення: розширення мистецького тезаурусу; інтенсифікація інтерпретаторської діяльності; стимулювання творчої самостійності дітей. Остання з перелічених умов є провідною, оскільки забезпечує прояв і розвиток не тільки пізнавальних, а й комунікативних, креативних, рефлексивних якостей дітей.
7. Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність поетапного формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку, загальна стратегія якого передбачає послідовне включення дітей у самостійну роботу в процесі слухання музики, що дозволяє сповна виявити і розкрити творчі можливості, оскільки гнучка стимуляція з боку музкерівника на різних етапах спонукає до виявлення більшого ступеня самостійності, творчого пошуку, оригінальності.
8. Одним з шляхів розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого віку ми вважаємо варіативне поєднання індивідуальної і групової форми роботи. Індивідуальна форма - сприяє розвитку емоційного, когнітивного, творчого компонентів художньо-творчого мислення. Групова форма найбільш оптимальна для формування творчо-діяльнісного компоненту, створюючи тим самим умови для особистої взаємодії, розширюючи мотиви самовдосконалення.
9. Проблема формування художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку не обмежується цим дослідженням. Численні аспекти даної проблеми потребують свого подальшого дослідження та вирішення. Серед них: з'ясування можливостей формування художньо-творчого мислення засобами інших видів музичної діяльності.
10. Теоретично доведено, що ефективність та художньо-педагогічні взаємодії формування художньо-творчого мислення підвищиться, якщо забезпечити поступовий розвиток творчої самостійності дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики, що базується на інтенсифікації інтерпретаторської діяльності. Експериментально перевірено методику, яка забезпечує ефективне формування художньо-творчого мислення може бути використана музичними керівниками в дитячому навчальному закладі.
Список використаних джерел
1. Абодолина Т. Н., Миропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. - К.: Вища школа, 1987. - 96 с.
2. Абдуллин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1983. - 112 с.
3. Актуальні проблеми мистецької освіти і розвитку творчої особистості: Збірник матеріалів / Ін-т мистецтв РДГУ; Ред. кол.: К. Ф. Шульжук, Л. Ф. Дунаєвська, С. І. Шевчук та ін. - Рівне: Волинські обереги, 2001. - 239 с.Амонашвили Ш. Здравствуйте, дети! - М.: Просвещение, 1983. - 176 с.
4. Актуальные проблемы музыкального образования: Сб. ст. / Сост. И. А. Котляревский, Ю. А. Полянский. - К.: Муз. Украина, 1986. - 127 с.
5. Апраксина О. А. Методика музікального воспитания в школе: Учеб. Пособие. - М.: Просвещение, 1983. - 224.
6. Асафьев Б. В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - Л.: Музыка, 1973. - 144 с.
7. Бєлобородова В. К, Ригина Г. С., Алиев Ю. Б. Музыкальное восприятие школьников в свете учения о высшей нервной деятельности Пособие для учителя. - М.; Музыка, 1964. - 104 с.
8. Блонский П. П. Память и мышление. - СПб.: Питер, 2001. - 288с.
9. Брунер Дж. Психология познания. - М.: Прогресс, 1977. - 396 с.
10. Веклерова Х.М. Формирование логических структур у старших дошкольников. Автореф.дис. …канд.псих.наук. - М., 1974. - 18с.
11. Вержиховская А. Т., Литвинова Н. И., Ходочок А. В. Психологические условия подготовки школьников к творческой деятельности // Психология. Респ. науч.-метод. сборник. Вып. 37. - 1997. - С. 20-24.
12. Ветлугіна Н. О. Музичний розвиток дитини. - М., 1968 - С. 1-45.
13. Ветлугина Н. О. Возраст и музыкальная восприимчивость // Восприятие музыки: Сб. Статей / Под ред. Максимова. - М.: Музыка, 1980. - 229-242.
14. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 272 с.
15. Вишнякова Н. Специфіка засвоєння музичних знань молодшими школярами в процесі творчої діяльності // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 10. - С. 24 - 29.
16. Войтко Л.Ф. Особенности формирования доказательства у детей дошкольного возраста: Автореф.дис….канд.псих.наук. - К., 1970. - 17с.
17. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк. - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.
18. Выготский Л. С. Психология искусства. М., Педагогика, 1987. - 344 с.
19. Гордійчук М. М. Козицький Пилип Омелянович // Українська Радянська Енциклопедія. -- 2-е видання. -- Т. 5. -- Київ, 1980. -- С. 264.
20. Горюнова Л. Развитие ребенка как его жизнетворчество // Искусство в школе. - 1993. - № 12. - С. 15 - 21.
21. Гризоглазова Т. Специфіка роботи над музичною казкою // Початкова школа. - 1998. - № 6. - С. 26 - 28.
22. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994. - 325 с.
23. Гумінська О. О., Пелячик І. Ф. Практична спрямованість професійної підготовки майбутнього учителя музики: Методичний посібник для студентів педінститутів. - Рівне: РДПІ, 1999 - 102 с.
24. Дмитрієва Л., Черноіваненко Н. Методика музичного виховання. - М., 1989 - С. 30-51.
25. Дорошенко Т. В. Дитяча опера як засіб музичного виховання // Початкова школа. - 1999. - № 11. - С. 24 - 26.
26. Дорошенко Т. В. Розвиток творчих здібностей на уроках музики // Початкова школа. - 2001. - № 4. - С. 34 - 37.
27. Дорошенко Т. В. Інтеграція на уроках музики // Початкова школа. - 2003. - № 4. - С. 25 - 27.
28. Дорошенко Т. В. Формування у молодших школярів навичок музичного сприймання. Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. - К.,, 1993. - 19 с.
29. Драган О. Розвитку мислительної активності сприяє психолог // Рідна школа. - 1997. - №6. - С. 37.
30. Душенко В. О. Виховання особистості у процесі навчання // Початкова школа. - 1998. - №7. - С. 10-12.
31. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М.: ВЛАДОС, 1999. - С.121-130.
32. Эстетика. Словарь / Под общ. ред. А. Б. Беляева и др. - М.: Политиздат, 1989. - 447.
33. Завальнюк А. М. Николай Леонтович: исследования, документы, письма, Винница, 2002.
34. Зелененька І. Музично-дидактичні ігри на уроках // Початкова школа. - 1999. - № 4. - С. 29 - 30, 35 - 36.
35. Кабалевский Д. Б. Дорогие мои друзья / Сост. В. Викторов. - М.: Молодая гвардия, 1977. - 192 с.
36. Кабалевський Д. Б. Як розповідати дітям про музику. - К.: Музична Україна, 1982. - 320 с.
37. Кабалевский Д. Б. Воспитание ума и сердца: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1984. - 206 с.
38. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений. - М.: Политиздат, 1988. - 319 с.
39. Коваль Л. Формування в учнів естетичного ставлення до музичного мистецтва // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 10. - С. 8 - 11.
40. Козицький П.О. Спiв i музика в Київськiй Академiї за 300 рокiв її iснування.- К.: Музична Україна, 1971.- 148с.
41. Костюк О.Г. Эстетические аспекты восприятия музики // Проблемы музыкальной культури.- К.: Музична Україна, 1989. - В.2.- с. 143-156.
42. Костюк Г. С. Навчання i психічний розвиток учнів // Психологічна наука, вчитель, учень / За ред. В. I. Войтка. Київ, 1979. - 34 c.
43. Крижанівська Т. І. Методика комплексного використання мистецтв у процесі розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 1998. - 17 с.
44. Кузьменко Г. Ребуси на уроках музики // Початкова школа. - 2000. - № 7. - С. 30.
45. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. - М.: Мысль, 1965. - 574 с.
46. Лисенко М. у спогадах сучасників, у 2-х т, т.1, К., 2003. - 214 с.
47. Лихачев Б. Т. Теория эстетического воспитание школьников. - М.: Просвещение, 1985. - 176 с.
48. Макаренко А. С. Книга для родителей. - М.: Педагогика, 1988. - С. 149.
49. Медушевский В. В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. - М.: Музыка, 1976. - 254 с.
50. Миропольский С. И. Обучение пению в начальной школе // Журнал Министерства народного просвещения. - 1877. - № 189. - С. 1-22.
51. Морозова З. Формування музичних потреб у школярів // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1984. - Вип. 10. - С. 33 - 35.
52. Музыкальное воспитание в Венгрии / Ред. - сост. Л. Баренбойм. М. М.: Сов. композитор, 1983. - 400 с.
53. Назайкинский Е. В. О психологии музыкального восприятия. - М.: Музыка, 1972. - 383 с.
54. Науково-методичний журнал „Мистецтво в школі” №5, травень 2009 р. с. 2-3.
55. Ніколаєнко П. Особливості вокальної роботи в хорі з учнями молодшого шкільного віку // Музика в школі: Збірка статей. - К.: Муз. Україна, 1987. - Вип. 11. - С. 25-26.
56. Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной школе. - К.: Муз. Україна, 1989. - 165 с.
57. Освітні технології: Навчально - методичний посібник / За ред. О. М. Пєхоти. - К.: “А. С. К.”, 2001. - 255 с.
58. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посіб. для вчителів / Авт. кол.; За ред. Ю. І. Машбіца. - К.: ТЗМН, 1997. - 264 с.
59. Основи практичної психології: Підр. для студентів вищих закладів освіти. - К.: “Либідь”, 1999. - 533 с.
60. Остроменський В. Восприятие музыки как педагогическая проблема. - К.: Музична Україна, 1975. - 200с.
61. Падалка Г. Учитель, музика, діти. - К.: Муз. Україна, 1982. - 144 с.
62. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових технологій навчання // Рідна школа. - 1998. - № 2. - С. 52-62.
63. Печерська. Е. П. Уроки музики в початкових класах. - К.: Либідь, 2001. - 272 с.
64. Печерська Е. П. Навчаємо співати // Початкова школа. - 1999. - № 9. - С. 27 - 28.
65. Пономаренко М. І., Шихова Г. І. Інсценізація і драматизація казки в музиці: Навчально-методичний посібник студентам-практикантам педагогічних вузів і училищ, вчителям загальноосвітніх шкіл. - Рівне, 1998. - 90 с.
66. Прокоф'єва Л. Б. Образне сприймання музики молодшими школярами як педагогічна проблема // Актуальні проблеми теорії музики та музичного виховання: Зб. наук. пр. - К.: КДУКМ, 1997. - С. 95-100.
67. Психология: Словарь / Под общ. Ред. А. В. Петровского, Г. М. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
68. Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів // Початкова школа, - 1997. -№ 6. - С. 39-45.
69. Роменель В. Психологія творчості. - К.: Либідь, 2001. - 288 с.
70. Ростовський О. Я. Взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики: Методичні рекомендації. - К.: Освіта, 1991. - 48 с.
71. Ростовський О. Я. Методика викладання музики у початковій школі. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 216 с.
72. Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч. - метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 248 с.
73. Ростовский О.Я. Педагогiчнi основи керування процесом музичного сприйняття школярiв.: Автореф. ... дис. д-ра пед. наук.- К., 1993.- 45с.
74. Ростовський О. Я. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів у школі: Методичні рекомендації. - К.: Рад. шк.., 1989. - 72 с.
75. Ростовський О., Хлєбнікова Л., Марченко Р. Уроки музики в 1 класі // Початкова школа. - 2001. - № 11. - С. 56 - 59.
76. Россихина В. П. Учись понимать музыку. - М.: Сов. Россия, 1960. - 60 с.
77. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1976. - 416 с.
78. Рудницька О. П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти: Навч. Посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 248 с.
79. Румер М., Грищенко К., Данилевская Л. Музика в 1 классе. - М.: Музыка, 1984. - 112 с.
80. Сартр Ж. П. Воображаемое. Феноменологическая психология воображения / Пер. с фр. М. Бекетовой. СПб.: Наука, 2001. - 167 с.
81. Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. - 112 с.
82. Сковорода Г. C. Повне зібрання творів: У 2-х т. -- К.: Наукова думка, 1973. -- Т. 1. -- 532 с.; -- Т. 2. -- 576 с.
83. Смирнов М. А. Эмоциональный мир музыки. - М.: Музыка, 1990. - 318 с.
84. Субота В. М. Психологічні особливості емоційного сприймання музики молодшии школярами: Автореф. дис.... канд. пед. наук: 19.00.07. - К.,, 1992. - 18 с.
85. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5 т. - Т.№. - К. Рад. шк.., 1977. - 670 с.
86. Тарасов Г. Психологические особенности музыкального обучения младших школьников // Музыка в школе. - 1983. - № 2. - С. 14 - 18.
87. Теплов Б. М. Избранные труды: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1985. - Т. 1. - 328 с.
88. Теплов Б. М. Психология музыкальных способностей // Избр. труды: В 2-х т. - Т. 1. - М.: Педагогика, 1985. - Т. 1. - 42-222 с.
89. Товстуха Є. Микола Лисенко. Розповіді про композитора. - Київ: Радянський письменник, 1988. - 343 с.
90. Туров М. П. Створи свою казку // Обдарована дитина. - 2000. - №1. - С. 46-47.
91. Тушева В. Творчі завдання на уроках музики // Початкова школа. - 2002. - №4. - С. 51 - 53.
92. Франко І. Я. Зібрання творів у п'яти томах. Т. 2, К., 1970, С. 212-238.
93. Федотов Є. Кирило Григорович Стеценко-педагог. К. 1977.Франко І.Я. Зібрання творів у 5-ти томах. Т. 2, К., 1979, С. 212-238.
94. Филь В.А. Особенности доказательств у учащихся 1-3 классов: Автореф. дис….канд. псих. наук. - Одесса, 1971. - 27с.
95. Фролкин В. Традиционные и новаторские черты современных зарубежных систем массового музыкального воспитания // Художественное воспитание подрастающего поколения: проблемы и перспективы. - Новосибирск, 1989. - С. 59 - 75.
96. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания. - М.: Музыка, 1990. - 176 с.
97. Хлєбникова Л. Співацьку культуру виховувати змалечку! // Початкова школа. - 1999. - № 11. - С. 20 - 23.
98. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів у школі: методичні рекомендації // Упор. Ростовський О.Я. - К.: Радянська школа, 1989. - 70с.
99. Цибуля Е. М. Особливості сприйманя образності художньої творчості молодшими школярами // Культурно-просвітнмцька діяльність в сучасних умовах: Тези наук. конф. 25-26 квіт. 1994 р., К., С. 137-139.
100. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. - М.: Просвещение, 1969. - 317 с.
101. Якобсон П. М. Психология художественного воспитания. - М.: Искусство, 1964. - 88 с.
102. Яранцева Н. Творчий характер художнього сприйняття. - К., 1979. - 21с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
