Теоретичні основи та актуальні проблеми сучасної дидактики
одночас з набуванням знань формуються вміння та навички. Наслідком цього процесу є розумовий розвиток учнів та становлення таких якостей їх розуму, як гнучкість, самостійність і критичність, що в кінцевому підсумку визначають особистість;

оволодіння знаннями - індивідуальний процес, зумовлений психологічними особливостями кожного учня, рівнем його розвитку і здібностями.

У процесі оволодіння знаннями, уміннями, навичками і способами учбової діяльності в учня поступово формується досвід творчої діяльності, що включає:

самостійну екстраполяцію знань, умінь і навичок у нову ситуацію;

бачення нової проблеми у відомій ситуації;

бачення нової функції об'єкта;

самостійне комбінування відомих способів дії в новий спосіб;

бачення структури об'єкта;

альтернативне мислення;

побудову принципово нового способу розв'язання на відміну від інших, відомих способів або їх комбінацій.

Література ДЛЯ ДОДАТКОВОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Онищук В.О. Типи, структура і методика уроку в школі. - К.: Радянська школа, 1976.

2. Охитина Л.Т. Психологические основы урока. - М.: Просвещение, 1977.

3. Зльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. - М.: Знание, 1974.

ДИДАКТИЧНИЙ ТРЕНІНГ.

1. Яке педагогічне поняття характеризує свідоме виконання дій на основі знань або життєвого досвіду: а) знання; б) навчання;

в) навички; г) уміння; д) учіння?

2. Чи забезпечують свідоме формування навичок репродуктивні вправи? Чому?

3. На яких ланках процесу пізнання в учнів формуються вміння і навички? Що є методичною основою їх формування?

4. Продовжіть речення:

Розуміння навчального матеріалу забезпечується...;

Знання - це...;

Дієвий характер засвоєних знань забезпечують шляхом... .

* Які вимоги до роботи вчителя з учнями на етапі первинного сприймання можна сформулювати на основі висловлювання І.П. Павлова про те, що в нашій свідомості нічого не оновлюється, не змінюється, а лише накопичується, доповнюється.

Розділ III. Проектування дидактичного процесу

Тема IV. Принципи навчання в сучасній школі

1. Принцип навчання як дидактична категорія.

2. Характеристика системи принципів навчання;

а) принцип виховуючого навчання;

б) принцип наочності;

в) принцип науковості;

г) принцип систематичності;

д) принцип доступності;

е) принцип міцності знань, умінь і навичок;

ї) принцип свідомості та активності учнів у навчанні;

ж) принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.3. Актуальні проблеми розвитку принципів навчання в сучасній школі.

Ключові поняття: принцип навчання, правило навчання, системний підхід до реалізації принципів навчання.

1. ПРИНЦИП НАВЧАННЯ ЯК ДИДАКТИЧНА КАТЕГОРІЯ.

Принципи і правила навчання належать до тієї групи дидактичних категорій, які регулюють процес навчання. Це певні норми дидактичної діяльності.

Чинниками, що впливають на розвиток принципів навчання як дидактичної категорії, є: рівень розвитку педагогічної практики;

соціально-економічні умови в суспільстві; рівень розвитку педагогіки і суміжних з нею наук (психології, філософії, анатомії і фізіології та ін).

У дидактиці розглядають так звані "принципи другого рівня", а саме, норми, що безпосередньо визначають характер діяльності суб'єктів навчального процесу (їх поведінку, спрямованість дій, методи навчання).

Принципи (дидактичні) - це категорії дидактики, що визначають способи використання законів навчання відповідно до мети виховання й освіти (за М.А. Даниловим і В.Ї. Загвязинським). Принципи навчання слід відрізняти від законів та закономірностей. Якщо останні мають об'єктивний характер, тобто не залежать від особистості вчителя, то принципи навчання суб'єктивно-об'єктивні, тобто існують об'єктивно, але реалізуються більшою чи меншою мірою залежно від майстерності і рівня професійної підготовки вчителя.

Найбільш розповсюджене в підручниках таке визначення принципів навчання: "Це основні ідеї, положення, що лежать в основі раціональної організації навчального процесу". Принципи навчання визначають найважливіші його елементи, а саме, зміст, методи, організаційні форми.

Принципи організації навчального процесу зазнають впливу багатьох чинників, змінюються історично, зокрема:

збільшується або зменшується їх кількість;

залежно від потреб суспільства, досягнень передового педагогічного досвіду і науки з'являються нові принципи навчання, що відбивають їх;

із зміною соціальних умов у суспільстві і досягненнями науки неактуальні принципи навчання втрачають дієздатність;

у зв'язку з досягненнями експериментальної дидактики розробляють нові експериментальні системи принципів навчання, що є основою для створення альтернативних концепцій навчальної діяльності загалом;

переглядається зміст традиційних класичних принципів навчання з урахуванням здобутків експериментальних дидактичних досліджень Л.В. Занкова, В.В. Давидова тощо.

Класовий характер принципів навчання зумовлює вплив мети виховання на домінуючий серед них принцип виховуючого характеру навчального процесу. Оскільки мета виховання в класовому суспільстві має класовий, дуалістичний характер, то й принципи навчання відбивають його.

Системний підхід у реалізації принципів навчання зумовлює потребу в їх комплексності, тісному взаємозв'язку, наявності на кожному уроці. Системність забезпечують правила навчання, тобто вужчі за змістом і характером дидактичні категорії, що деталізують і конкретизують принцип навчання. Правила навчання дають змогу з'ясувати, які дії вчителя сприяють реалізації принципу. Одне і те саме правило може конкретизувати кілька різних принципів, що свідчить про органічний зв'язок між ними.

Формулюють їх як узагальнення у категоричній формі, оскільки вчитель має виконувати безпосередні та конкретні дії. Розрізняють правила для вчителя і правила для учнів.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ПРИНЦИПІВ НАВЧАННЯ.

Система класичних принципів навчання включає принцип виховуючого навчання; принцип наочності; принцип науковості; принцип систематичності; принцип доступності; принцип міцності знань, умінь і навичок; принцип свідомості та активності учнів у навчанні;

принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

а) Принцип виховуючого навчання домінує в системі дидактичних категорій, визначаючи зміст роботи вчителя щодо реалізації кожного з принципів навчальної діяльності. Він орієнтує на:

формування окремих рис особистості учня і спрямованості її загалом;

формування елементів світогляду у початкових класах і цілісного світогляду випускників школи;

забезпечення активної учбової діяльності учнів;

вироблення позитивної мотивації до навчання та особистісно значущих мотивів;

створення колективу класу не тільки через змістовий, а й організаційний компонент навчального процесу;

формування свідомого і відповідального ставлення учнів до навчання;

створення умов для максимального розвитку та самореалізації кожного учня в навчальному процесі.

Правила для вчителя:

Будь прикладом для учнів. Поводься з ними так, як ти хотів би, щоб поводилися з тобою. Співпереживай разом з учнями те, про що йдеться на уроці. Поважай особистість кожної дитини. Створюй такі умови на уроці, щоб учень відчував себе активним його учасником.

Правила для учнів:

Поважай своїх товаришів, учителя та себе. Уважно стеж за роботою на уроці і прагни усвідомити все, що сприймаєш. Будь активним на уроці. Із незрозумілим спробуй спочатку розібратися сам, а потім звертайся по допомогу. Усе незрозуміле з'ясовуй відразу.

б) Принцип наочності передбачає:

залучення всіх можливих органів чуття до сприймання навчального матеріалу;

раціональне поєднання в навчальному процесі індуктивного і дедуктивного шляхів пізнання, зокрема через використання конкретної і схематичної наочності;

постійний зв'язок з досвідом учня створенням асоціацій;

врахування вікових особливостей світосприймання, уваги, мислення учнів;

використання останніх наукових досягнень у вивченні процесу розвитку дитини на даному віковому етапі;

раціональне застосування засобів наочності;

ефективне поєднання на уроці слова і наочності.

Правила для вчителя:

Навчай від простого до складного, від конкретного до абстрактного (хоч широко може використовуватися і дедуктивний шлях навчання). Забезпечуй активний характер пізнавальної діяльності учнів, створюй такі умови, щоб учні виступали в ролі дослідників. Використовуй для сприймання нового матеріалу всі можливі органи чуття, забезпечуючи комплексний характер його засвоєння.

Правила для учнів:

Під час пояснення вчителя спробуй уявити те, про що йдеться. Добирай власні приклади до правила, яке засвоюється. Згадай те, що ти знаєш з теми уроку.

Критикуючи класичний підхід до принципу наочності В.В. Давидов писав: "Принцип наочності утверджує не тільки і не стільки чуттєву основу понять, а зводить їх лише до емпіричних понять, що констатують побутово-емпіричне мислення, в основі якого лежить відображення тільки зовнішніх, чуттєво даних властивостей об'єкта. Ця настанова однобічного, вузького сенсуалізму локківського типу - у цьому пункті емпіризм традиційної освіти знайшов свою адекватну основу в тому гносеологічному та емпіричному тлумаченні "чутливості", яке було дане класичним сенсуалізмом". Для розвивального типу навчання характерне інше тлумачення принципу наочності навчання. Суть його в єдності конкретного й абстрактного, в тому, що в кожному навчальному матеріалі, запропонованому для засвоєння, треба знайти раціональну першооснову і залежно від її характеру (конкретна вона чи абстрактна) будувати процес пізнання індуктивним або дедуктивним шляхами.

в) Принцип науковості навчання реалізують через:

засвоєння учнями усталених у сучасній науці положень, відомостей, фактів;

науковий рівень засвоєння навчального матеріалу, адаптованого до вікових особливостей учнів;

оволодіння учнями системою наукових термінів, понять;

використання методів навчання, які своїм характером наближаються до методів відповідної науки;

врахування наукових основ організації праці вчителя та учнів на уроці;

визначення раціонального обсягу знань, який дають учням, із урахуванням їх вікових особливостей.

Правила для вчителя:

Навчай від простого до складного. Повідомляй матеріал стисло, лаконічно і залежно від вікових особливостей учнів, належним чином ілюструй. Спирайся на набутий раніше досвід школярів. Пояснюй незрозумілі слова, словосполучення, терміни. Своєчасно роби висновки, залучай до цього учнів.

Правила для учнів:

Слухай уважно пояснення вчителя і прагни усвідомити основне. Використовуй додаткову інформацію. Добирай власні приклади. Будь активним на уроці.

У розвивальному типі навчання переглядають суть принципу науковості. Новий підхід розкриває В.В. Давидов: "Принцип науковості... розуміють... не в значенні особливого способу мислительного відображення дійсності шляхом сходження від абстрактного до конкретного. Таке сходження пов'язане із формуванням абстракцій та узагальнень не тільки емпіричного, а й теоретичного типу. Таке узагальнення спирається не на порівняння формально однакових явищ, а на аналіз суттєвих зв'язків досліджуваної системи... Справжня реалізація принципу науковості внутрішньо пов'язана із зміною типу мислення, який проектується всією системою освіти, тобто переходом до формування в дітей уже з першого класу засад теоретичного мислення, яке лежить в основі творчого ставлення людини до дійсності".

г) Згідно з принципом систематичності навчання в діяльності вчителя виділяють два аспекти:

1. Систематичність у побудові курсу, навчального предмета, а саме: зв'язок із попереднім досвідом; зв'язок між окремими уроками, темами, роками навчання (проблема наступності, міжпредметні зв'язки, інтеграція окремих навчальних предметів); формування системи знань, умінь і навичок; логіка в поясненні нового матеріалу і логіка тематичного планування.

2. Забезпечення систематичності в знаннях учнів через зв'язок з попереднім досвідом дитини; врахування рівня сформованості базових знань, умінь і навичок; логіку в поясненні нового та її відтворення школярами; наступність у навчанні змісту і методики; врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів у процесі засвоєння сприйнятого.

Правила для вчителя.

Навчай від простого до складного, від відомого до невідомого. Враховуй досвід дитини. Виділяй під час пояснення головне, другорядне. Обов'язково роби узагальнені підсумки в кінці кожного виду роботи, етапу або уроку.

Правила для учнів.

Постійно готуйся до уроків. Регулярно повторюй попередній матеріал. Прагни згадати, що ти знаєш з теми, яку вивчаєш на уроці.

д) Відповідно до принципу доступності вчитель виконує в своїй роботі такі вимоги:

враховує вікові особливості і максимальні можливості учнів;

пропонує для засвоєння оптимальний обсяг і зміст навчального матеріалу;

забезпечує відповідність змісту і обсягу навчального матеріалу рівню розумового розвитку, запасу уявлень і понять учнів;

встановлює зв'язок із життям, надаючи знанням практичної спрямованості;

використовує доступну логіку пояснення навчального матеріалу;

забезпечує науковість викладу навчального матеріалу на максимально можливому рівні труднощів;

пояснює новий матеріал у достатньому темпі;

добирає вдалу методичну систему навчання;

виділяє головне і другорядне.

Правила для вчителя.

Пов'язуй новий матеріал із вже відомим. Враховуй вікові особливості учнів даного віку при сприйманні та розумінні нового навчального матеріалу. Створюй умови для активної участі школярів у навчальному процесі. Забезпечуй умови для свідомого засвоєння навчального матеріалу.

Правила для учнів.

Постійно готуйся до кожного уроку. Прагни зрозуміти те нове, що пояснюється на уроці. З'ясовуй незрозуміле. Роби спробу самостійно зробити висновки із почутого і порівнюй їх із висновками вчителя.

е) Принцип міцності знань, умінь та навичок реалізується через:

врахування психологічних закономірностей розвитку та роботи пам'яті учнів;

гармонійне поєднання довільного і мимовільного сприймання та запам'ятовування;

можливість здійснення систематичного контролю та самоконтролю у навчальному процесі;

забезпечення належного за змістом та обсягом матеріалу для вправляння;

зв'язок із попереднім досвідом;

забезпечення системи у знаннях, уміннях та навичках;

належне підкріплення теоретичного матеріалу ілюстративним.

Правила для вчителя.

Спирайся на наявний досвід учнів. Враховуй рівень сформованості базових умінь та навичок. Забезпечуй потрібну кількість вправ для вироблення способу дії. Не покладайся тільки на запам'ятовування. Вимагай, щоб учні добирали власні приклади до засвоєного правила.

Правила для учнів.

Намагайся зрозуміти, в чому полягає зв'язок нового з тим, що ти вже знаєш. Добирай власні приклади на нове правило. З'ясовуй незрозуміле. Домашні завдання виконуй регулярно і самостійно.

є) М.А. Данилов писав, що суть принципу свідомості та активності учнів у навчальному процесі "... полягає в тому, щоб забезпечити оптимально сприятливе співвідношення педагогічного керівництва і свідомої творчої праці учнів у навчанні". Додержуючи цієї вимоги, вчитель має:

добирати достатню кількість ілюстративного матеріалу під час пояснення;

забезпечувати дієвий характер знань, умінь і навичок школярів;

формувати основи наукового світогляду дитини, її переконань;

організувати активну діяльносте учнів у навчанні (по можливості - самостійний пошук через організацію колективної діяльності);

виховувати свідоме ставлення до навчальних занять;

оптимально поєднувати педагогічне керівництво і свідому самостійну творчу працю учнів у навчанні.

Правила для вчителя.

Зацікавлюй учнів новим матеріалом. Пояснюй, де нове може бути потрібне дитині, де його можна використати в житті. Добирай вправи, для виконання яких потрібні різні рівні пізнавальної активності.

Правила для учнів.

Будь активним у навчанні. Прагни зрозуміти зміст сказаного вчителем на уроці. Самостійно шукай додаткову інформацію з теми, запропонованої вчителем на уроці.

Особливого значення набуває принцип свідомості та активності учнів в умовах розвивального навчання. "Будь-яке поняття, - писав О.М. Леонтьєв, - це продукт діяльності... Можна організувати, можна побудувати в учнів адекватну поняттю діяльність, забезпечивши їх відповідне ставлення до дійсності... Не тому виникає в дитини понятійна діяльність, що вона оволодіває поняттям, а навпаки, вона оволодіває поняттям, тому що навчається діяти понятійне, тому що, коли можна так висловитися, сама його практика стає понятійною". Тобто, для ефективного засвоєння змісту основ наук треба обирати адекватну йому діяльність учнів, внаслідок якої вони оволодівають науковим знанням як наслідком і засобом пізнання й перетворення навколишнього світу. Саме це зумовлює зв'язок змістового і процесуального аспектів навчання, єдності навчання і розвитку, оскільки організація діяльності учнів в засвоєнні наукових знань залежатиме від типу знання, характеру узагальнення і забезпечує можливість його творчого використання.

ж) У принципі врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів виділяють два аспекти.

1. Врахування вікових особливостей школярів, тобто середніх показників їх розвитку в даному віці, що зумовлює макроструктуру уроку (зокрема в початкових класах найпоширеніший комбінований тип уроку з кількома варіантами макроструктури); кількість, перелік і послідовність методів навчання; наявність окремих нетипових етапів уроку (зокрема організаційної частини на перших уроках у першому класі, фізкультхвилинки в початковій школі);

цілеспрямоване формування властивостей особистості, потрібних у навчальному процесі для певних категорій учнів тощо.

2. Врахування індивідуальних особливостей кожного учня, зокрема: характеру перебігу мислительних процесів; рівня сформованості знань, умінь, навичок, способу дії; працездатності; рівня пізнавальної і практичної самостійності; темпу розвитку; мотивації учбової діяльності; характеру перебігу пізнавальних процесів; рівня розвитку вольової сфери.

Правила для вчителя.

Систематично вивчай кожну особистість. Здійснюй корекційну роботу на уроці та в позаурочний час, залучаючи до неї сильних учнів. Будуй навчальний процес на основі диференціації та індивідуалізації.

Правила для учня.

Сприймай учителя та своїх товаришів як людей, що прагнуть допомогти тобі. Усе незрозуміле з'ясовуй. Не бійся помилитися - помилка це також шлях до істини. Не обмежуйся матеріалом, який ти засвоїв на уроці, прагни знайти нову інформацію і поділитися нею з товаришами.

3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРИНЦИПІВ НАВЧАННЯ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ.

Принцип навчання - категорія змінна. Хоч і є так звана "класична система" принципів навчання, кожний з них постійно переосмислюється у зв'язку з розвитком суспільства.

Це зумовило утвердження актуальних в умовах перебудови суспільства принципів навчання, зокрема розвивального навчання; педагогіки співробітництва; використання схем-опор; випереджувального навчання; укрупнення дидактичних одиниць; оптимізації навчального процесу.

Кожний з них має своє джерело, оскільки він сформувався під впливом одного із чинників: досягнень передового педагогічного досвіду, результатів наукових досліджень або, безпосередньо, вимог суспільства до школи.

Суттєві зміни в організації навчального процесу в сучасній школі спричиняють цілеспрямовані наукові дидактичні дослідження, висока ефективність яких дає змогу по-новому підійти до концепції навчального процесу, змінити її на засадах нової (назвемо її експериментальною) системи принципів. Зокрема в процесі експериментального дослідження з проблеми розвивального навчання, проведеного Л.В. Занковим, утвердилися такі принципи навчання:

навчання на високому рівні труднощів; іти вперед швидкими темпами; провідної ролі теоретичних знань; усвідомлення школярами самого процесу навчання; цілеспрямованої роботи вчителя над загальним розвитком усіх учнів, зокрема слабких і сильних.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать